Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У мережі збирають кошти на книжку «Підгузки зайві!»

Опубліковано

 

На «Спільнокошті» громадська організація Zero Waste Lviv запустила краудфандингову кампанію, щоб видати книгу «Підгузки — зайві» канадійки українського походження. Книга розповідає про прості способи, які допоможуть привчити дитину до горщика і є зовсім новою на українському ринку книговидання. За сто днів команда має зібрати 220 тисяч гривень.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

«Підгузки — зайві» — це переклад книги «Lose the diapers» Марії Качмар, яка успішно продається на Amazon’і ось вже три роки.

 

Zero Waste Lviv за сто днів має зібрати 220 тисяч гривень, щоб перекласти та видати цю книгу у трьох форматах: онлайн, на папері та в аудіо.

Книга презентує:

  • структурований та вичерпний огляд поширених методів привчання до горщика,
  • основи біології немовлят,
  • історію появи та популярності одноразових підгузків,
  • перелік альтернатив одноразовим підгузкам і власне альтернативний метод привчання до горщика.

Описаний в книзі метод, сформувала та апробувала авторка Марія Качмар, перевірила на власному досвіді також перекладачка Люба Бокало зі своєю донькою.

Тому цей спосіб не тільки зекономить сімейний бюджет, але і збереже нерви батьків, бо коли дитина «вступить» у кризові періоди свого розвитку, буде вже впевнено користуватись горщиком.

«Книга «Lose the diapers» є систематизацією інформації про раннє привчання до горщика. Я успішно, просто та легко рано привчила своїх доньок до горщика. А ще  переконалася на досвіді багатьох мам та зібрала наукові докази щодо функціонування тіла та природного розвитку малюка. В цьому підході цілком можливо поєднати користь для дитини і зручність для батьків», — каже авторка книги Марія Качмар.

Читайте такожУкраїна потрапила до топ-20 країн за Всесвітнім рейтингом благодійності

Батьки освоївши такий підхід, зможуть швидше прибрати підгузки з життя дитини. Тим самим зменшать свої витрати і не продукуватимуть так багато сміття. Адже використані підгузки — це тверді побутові відходи, які не переробляються.

«У перші місяці життя дітям потрібно до десяти підгузників на день. І по два-три малечі до двох-трьох років. Одноразові засоби дитячої гігієни складають до 4% від загальної кількості твердих побутових відходів. І що найгірше — в Україні їх не переробляють, тому все потрапляє на сміттєві полігони. Крім того такі підгузки є джерелом мікропластику, а навіть біорозкладні альтернативи містять адсорбційний наповнювач, який не переробляється», — пояснює виконавча директорка громадської організації Zero Waste Lviv Ірина Миронова.

Також варто не забувати, що існує чимало альтернативи одноразовим підгузкам. До прикладу, батьки можуть використовувати багаторазові тканинні підгузки, тренувальні трусики, пеленки і поєднувати це з практикою раннього привчання до горщика.

Підтримати проект можна на Спільнокошті.

Нагадаємо, в Україні запустили платформу AskChallenge, що популяризує благодійність.

Як ми повідомляли раніше, до Всесвітнього дня бабусь і дідусів зірки здійснили мрії людей поважного віку.

Усі фото: city-adm.lviv.ua.

Суспільство

Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Були кришечки – стали горщики.

Це «Мануфактура ГаражКрафт» із Сєвєродонецька.

Проблему сміття на Донбасі вони вирішують по-своєму – переробляють пластик.

 

Як починали проєкт?

«Спочатку кришечки у нас сортуються за кольорами. У побуті ми використовуємо пластик семи типів. Кришечки – це HDPI. Це маркування – двійка в трикутнику. Тобто це один із найбезпечніших видів пластику. Тому ми його саме і переробляємо в нашій майстерні. Далі кришечки у нас дробляться на шредері – це машина, яка зроблена за кресленнями Дейва Хакенса. Далі ми переплавляємо стружку, яку отримуємо після того, як пластик дробиться. Ми її переплавляємо за допомогою термопресу і отримуємо пластини. І дуже довгий час ми думали, що далі робити?», – розповідає заступниця голови ГО «Мануфактура ГаражКрафт» Олена Сердюк.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Активісти виграли грант на проєкт «Polymers Infinity». Вакуумна формовка допомогла робити вже з пластин горшечки для квітів. Потім з’явився станок, за допомогою якого можуть із пластин вирізати різні об’єкти. Навіть 3D.

Кришечки в майстерню приносять люди з усього Сєвєродонецька.

Ідея дизайнера з Нідерландів

«Ця ідея виникла у нідерландського дизайнера Дейва Хакенса. Він винайшов машини, за допомогою яких можна переробляти пластик у домашніх непромислових умовах, у гаражних майстернях. Креслення цих машин він виклав в інтернет і всі охочі могли ними скористуватися», – ділиться Олена Сердюк.

Спочатку волонтери дізналися, що в Україні є така майстерня. Потім дізналися про Дейва Хакенса.

«І потім були хлопці, які виграли грант на дві машини, які можуть переробляти пластик за кресленнями саме Дейва Хакенса. Таким чином ми також приєдналися, вирішили їм допомогти і потім залишилися у цьому проєкті», – ділиться Олена Сердюк.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

«Пластик сам по собі перероблений вже не буде виглядати так ідеально, як той, який він є спочатку. Але на цьому також можна грати. І навпаки мені подобається, коли горшечки для квітів – з пластику, вони виглядають не такими, в них є якесь життя», – каже Олена Сердюк.

Багато хто не замислювався над тим, що можна пластик переробляти.

«Навіть ми раніше користувались пластиком: ти просто кидаєш його ніби в смітник і здається, що цей пластик не опиняється на вулиці. А насправді він йде на полігони», – розповідає Олена Сердюк.

Нові проєкти

Крайній проєкт організації – New life of Plasti – це лавочка з металобрухту. Її каркас і елементи зроблені з переробленого пластику. Лава розміщена у Врубівці Луганської області і нею користуються.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

«Ми шукаємо для пластику ту форму, яка була б більш функціональна. Щоб було менше залишку від того пластику, який ми переробляємо, потім вирізаємо. І саме лавочки, такі інфраструктурні об’єкти – це саме те, над чим зараз варто попрацювати в цьому напрямку ще більше», – каже Олена Сердюк.

У волонтерів чимало планів, вони міркують, щоб заснувати соціальне підприємство, щоб постійно не залежати від грантової допомоги.

«Сама переробка пластику проблему, по факту, не вирішує. Переробляти варто лише той пластик, від якого ми не можемо відмовитись. У нас зараз дуже багато одноразового пластику, ті ж кульочки, які ми просто викидаємо за хвилину після їх використання», – впевнена Олена Сердюк.

Дівчина закликає відмовитися від пластику.

«Від пластику, який нам не потрібен, ми маємо відмовлятися на користь альтернатив. Альтернатив дуже багато. Користуватися багаторазовою тарою, наприклад. Ту ж каву купувати в своє горня. Це екосумочки, екоторбинки. Дуже-дуже багато», – впевнена Олена Сердюк.

Нині ГО «Мануфактура ГаражКрафт» спільно з іншими еко-активістами працює над Екологічним атласом Донбасу.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Цей сервіс – eko-map.com – фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Нагадаємо, кияни прибрали Гідропарк у Всесвітній день чистоти.

Як ми повідомляли раніше, активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору.

Читати далі

Суспільство

Скульптор на Одещині створив оленів, які зустрічають світанки

Опубліковано

 

Скульптор Андрій Деньгін почав облаштовувати пустир біля колишньої фортеці на об’їзній дорозі в Ізмаїлі на Одещині.

Про це пише Культурометр.

Активіст спільно з однодумцями встановив лави і висадив дерева. Основною ідеєю цього місця стало милування заходами і світанками. Завершальним етапом стало встановлення двох скульптур оленів з металу.

 

Як розповів скульптор, робота над залізними оленями почалася ще влітку.

За задумом автора, олень – це символ, що асоціюється із сонцем, світлом, чистотою, відродженням.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Через схожість рогів із гілками, образ оленя пов’язаний з Деревом Життя.

Олені символічно дивляться в напрямку сонця, що заходить.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, в Ужгороді відкрили унікальну мініскульптурку «Дикий Захід Баффало Білла».

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі

Суспільство

«Біжуча борода»: активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору

Опубліковано

 

Харків’янин Сергій Прескорник подолав 225 кілометрів від Дніпра до Харкова — дистанцію він пообіцяв пробігти на плогінг-акції «Чистий лісопарк», якщо зможе зібрати 100 тис. гривень на будівництво нової екостанції у Києві.

Про це пишуть Харківські вісті.

Зазначається, що друзі називають Сергія «Біжуча борода».

 

Свій забіг він почав 18 вересня о 6-й ранку.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Фінішував 19 вересня близько 12-ї дня на майдані Свободи у Харкові.

Дорогою спортсмен робив зупинки, щоб перепочити та поїсти, й публікував фото на своїй сторінці в Instagram. Його супроводжувала швидка та поліція.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Чотири місяці тому спортсмен долучився до соціального проєкту громадської організації «Україна без сміття».

Читайте такожВ Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу

Екохаб, про який мріє Сергій, – це станція приймання вторинної сировини, музей відходів і відкритий майданчик для арт-заходів за участю зірок.

Нагадаємо, у вересні в Києві запрацюють пункти прийому старої техніки.

Як ми повідомляли раніше, «Україна без сміття» почала приймати на переробку дрібну деревину.

Усі фото: facebook.com/preskornik.

Читати далі