Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Маріуполі створили перший в Україні човен, що не тоне

Опубліковано

У Маріуполі створили перший в Україні зразок ялу зі склопластику, на створення одного човна витратили понад рік.

Про це пише Depo.Донбас.

Повідомляється, що ідея створення такого човна належить президенту Федерації морського веслування України в Маріуполі Дмитру.

“Сьогодні всі судна малі в основному виготовляють зі склопластику. Тут застосовані ті ж матеріали. Якщо раніше це були дерево і метал. Сьогодні це склопластик і нержавіюча сталь”, – розповів він.

Читайте такожНа суднобудівному заводі «Океан» спустили на воду дві баржі (ФОТО)

За його словами такий човен менший за вагою та має служити довше, бо не буде гнити, як дерево.

“Виробника шлюпок шукали по всій Україні. Знайшли у Маріуполі. На виробництво витратили понад рік. Майстер Володимир розповідає, що під час створення було багато зауважень та доробок – під час виробництва відійшли від класичного зразка ялу, та трохи модернізували його”, – йдеться у матеріалі.

Фото: скрін з відео Телеканалу ТВ7

“Ми створили баки плавучості великі, то є великий запас повітря, який дозволяє навіть повністю заповнений водою, він остається повністю на плаву і його неможливо перевернути”, – зазначив майстер.

Повідомляється, що “Ял-6” у майбутньому буде використовуватись для змагань з веслування.

Читайте такожУ Миколаєві виробляють каяки для спортсменів та аматорів: які вони

“Таку назву має, бо вміщує 6 веслувальників та кермувальника. У тестовому режимі човен на воду спустять вже найближчим часом. На нього ще чекає допрацювання. А у планах маріупольців створити ще 5 шлюпок і залучити їх до змагань вже у серпні цього року”, – йдеться у матеріалі.

Читайте також: Танкер, побудований в Миколаєві для нідерландців, ввели в експлуатацію

Нагадаємо, українська компанія створює новий катамаран: яким він буде.

Окрім того, у Києві спустили на воду дві відремонтовані баржі.

Як ми повідомляли раніше, українські конструктори допомогли у створенні швидкісного судна забезпечення яхт.

Головне фото: скрін з відео Телеканалу ТВ7

Суспільство

Генштаб пояснив, що зміниться для військовозобовʼязаних після 16 липня

Опубліковано

16 липня спливає термін для оновлення військово-облікових даних, і з 17 липня військовозобов’язані українці зможуть оновлювати інформацію у зручний спосіб.

Генштаб відповів на найпоширеніші питання.

Основні моменті

  • Після 17 липня військовозобов’язані українці матимуть змогу далі оновлювати свої дані у будь-який зручний спосіб.
  • Автоматично штрафи виписуватися не будуть, накладення штрафу передбачається протягом трьох місяців з дати виявлення правопорушення.
  • Кожен громадянин має право оскаржити у суді постанову про штраф. Зробити це необхідно протягом 10 днів з дня винесення постанови.
  • Повістки зможуть надсилати поштою. Якщо військовозобов’язаний не оновив дані, повістка надсилатиметься за місцем реєстрації. Така повістка вважатиметься врученою навіть, якщо громадянин не отримав її на руки або відмовився підписувати. 
  • Повістки електронною поштою в застосунках Дія чи Резерв+ не надсилатимуть. 
  • Якщо військовозобов’язаному вручили повістку, але він не прийшов до ТЦК, його оголошують у розшук. Статус “у розшуку” з’являється в реєстрі Оберіг.
  • Порушника, який не оновив дані або не став на військовий облік, оштрафують на суму від 17 тис до 25,5 тис грн. Сплата штрафу не звільняє від обов’язку з’явитись до ТЦК та оновити дані. Поліція матиме право затримувати порушників і доставляти їх у ТЦК.
  • Якщо штраф не сплачений, справу передадуть до виконавчої служби, яка може накласти арешт на майно або заблокувати банківські рахунки. Крім того, людину можуть тимчасово обмежити в праві користування автівкою. 
  • Всі обмеження стосуються і військовозобов’язаних за кордоном. Для них також діятимуть консульські обмеження. За кордоном можна оновити дані через застосунок Резерв+ або у консульських установах.
  • Також у Генштабі нагадують, що в Україні запустили електронний військово-обліковий документ. Він формується з QR-кодом і зчитується на всіх блокпостах, у прикордонній службі, у ТЦК та СП. Він є абсолютно рівноцінним паперовому документу і зчитувати код можна навіть якщо немає Інтернету.

Нагадаємо, що Міноборони готує запуск нового застосунку для військових «Армія+»: що там буде.

Також ми повідомляли, чи потрібно проходити ВЛК при оновленні даних: у Міноборони дали пояснення.

Фото: mil.in.ua.

Читати далі

Суспільство

Де відпочити з наметом в Україні: 10 крутих локацій

Опубліковано

Відпочинок з наметом завжди обіцяє незабутні враження, але під час війни це потребує особливої уваги до безпеки. Обираючи місце для ночівлі, важливо враховувати не лише красу природи, а й потенційні ризики через воєнні дії та можливі обстріли.

Редакція ШоТам підібрала сім локацій в різних регіонах країни, які найкраще підходять для відпочинку.

Джуринський водоспад

Джуринський, або Червоногородський водоспад, розташований на річці Джурин в урочищі «Червоне» між селами Нирків та Устечко Чортківського району Тернопільської області. Цей водоспад є найвищим рівнинним водоспадом України, з висотою 16 метрів і шириною 20 метрів. В теплі дні в ньому можна купатися.

фото: rovrto.davr.gov.ua

Коростишівський кар’єр

Розташований неподалік міста Коростишів, цей затоплений кар’єр колись використовували для видобування лабрадориту, габро та сірого граніту. Пейзажі нагадують краєвиди південно-східної Фінляндії, а вздовж берегів ростуть ялинки та берези. Свіже повітря, кришталево чиста вода та скелястий гранітний берег ідеально підходять для відпочинку на природі.

фото: Вандрівка

Черепашинецький кар’єр

Цей кар’єр у селі Черепашинці Калинівського району Вінницької області був затоплений підземними джерелами після припинення видобутку граніту та білої глини. Вода в кар’єрі кришталево чиста та бірюзового кольору, що дає йому славу «українських Мальдів».

фото: instagram oleksa_dreamer

Біле озеро

Біле озеро, розташоване у селі Рудка Вараського району Рівненської області, славиться своєю шовковистою водою з підвищеним вмістом гліцерину, фосфору та сірководню. Неподалік озера є база відпочинку, але на його березі можна розкинути й намет. Вода має цілющі властивості, що робить цю локацію особливо привабливою для туристів.

фото: karpatium.com.ua

Бакота

Бакота — це затоплене через будівництво Дністровського гідровузла село у Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області. Тут можна насолодитися тишею, пейзажами, порибалити та відвідати чоловічий скельний монастир. Місцевий мікроклімат схожий на ялтинський, що додає ще більше чарівності цій місцевості.

фото: vidviday.ua

Шацькі озера

Група з понад 30 озер у північно-західній частині Ковельського району Волинської області, розташованих серед мальовничих лісових масивів. Найбільше за площею озеро — Світязь. Тут збудовано багато санаторіїв і таборів відпочинку, проте у деяких місцях можна відпочивати з наметом.

фото: karpatium.com.ua.

Озеро Синевир

Найбільше озеро Українських Карпат, розташоване у Хустському районі Закарпатської області. Це одне із 7 чудес України, розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Поставити намет біля самого озера не можна через заповідний статус, але можна стати табором неподалік — біля села Синевир або на полонинах прилеглого гірського хребта Пішконя. Проте купатися в озері нзаборонено, щоб не порушувати екосистему Карпат.

фото: prokarpaty-tour.info/

Трахтемирів

Трахтемирівський півострів – одне з низки найсильніших сакральних місць України. Дніпро, огинаючи його, своєю течією закручує величезні енергетичні вихори, створюючи у центрі півострова (на так званій “висоті 222”) потужний потік природної енергії, яка живить все навкруги життєдайною силою. Саме тому з давніх часів це місце приваблювало своєю міццю людей, які відають: жерців, волхвів, християнських ченців і козаків-характерників.

фото: moji.com.ua

Актовський каньон

Актовський каньйон — унікальний комплекс гранітних скель, що не має аналогів в Україні. Віддалене місце, до якого ведуть неасфальтовані дороги, ідеально підходить для любителів природи. Тут ви зможете насолодитися дикими лісами, річковими долинами, шумом водоспадів і риболовлею в місцевому озері.

фото: wikipedia

Кінбурнська коса

Це місце ідеально підходить для душевного оздоровлення та психологічного перезавантаження. Уявіть собі піщані береги, де можна спостерігати за грою дельфінів у морі, а рожеві пелікани неспішно прогулюються уздовж берега.

фото: activetravel.com.ua

Читати далі

Суспільство

У Києві пропонують перейменувати вулицю на честь пілота Андрія Пільщикова

Опубліковано

Одну з вулиць у Солом’янському районі Києва містяни пропонують назвати іменем пілота Андрія Пільщикова з позивним «Джус», який був одним із «Привидів Києва».

Відповідна петиція зареєстрована на сайті Київської міської ради.

Автор ініціативи Антон Осьмак подав ідею перейменувати на честь пілота Андрія Пільщикова вулицю Зеленогірську в Києві. За його словами, цей топонім з’явився в українській столиці в 1955 році на згадку про російське місто Зеленогорськ.

Вулиця Зеленогірська бере початок від проспекту Повітряних Сил і, на думку автора петиції, після зміни назви на честь Андрія Пільщикова може створити на мапі Києва символічний зв’язок українських авіаторів минулого (Олега Антонова, Левка Мацієвича) і героїв сучасності.

«З початком широкомасштабного російського вторгнення “Джус” боронив небо України в складі 40 бригади тактичної авіації — “Привидів Києва” та доклав чимало особистих зусиль, аби наблизити рішення країн Заходу про надання Україні літаків F16», — зазначає автор петиції.

Він також вважає, що столиці час позбуватись усього російського й шанувати справжніх героїв, які наближають перемогу України.

Читати також: Харківська ОВА планує перейменування вулиць у межах деколонізації: список

Про Андрія Пільщикова

Льотчик Андрій Пільщиков, відомий за позивним «Джус», народився у Харкові та вісім років життя присвятив авіації. Він був одним із «Привидів Києва», і на початку повномасштабного російського вторгнення у складі 40-ї бригади тактичної авіації захищав небо Київщини.

Капітан Андрій Пільщиков, військовий пілот винищувача МіГ-29, здійснив сотні бойових вильотів, за що йому було посмертно присвоєно військове звання «майор».

На жаль, «Джус» та ще двоє пілотів з Васильківського загону загинули на Житомирщині. 25 серпня 2023 року в результаті зіткнення навчальних літаків Л-39 під час тренувального польоту відбулася авіакатастрофа. Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі вивчає обставини трагедії, попередня кваліфікація — порушення правил польотів або підготовки до них.

Нагадаємо, що театр імені Пушкіна в Харкові планують перейменувати на честь Квітки-Основ’яненка.

Фото: Юрий Игнат.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Технології5 години тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство1 тиждень тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство2 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

Суспільство2 тижні тому

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас...

РЕКЛАМА: