У Києві стартує дитячий гурток “Юний кінолог”, який функціонуватиме на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції міста Києва. Це унікальна можливість для дітей познайомитися зі світом кінології, навчитись догляду за собаками та здобути навички роботи з чотирилапими помічниками поліції.
Про це повідомили у відділі комунікації столичної поліції.
Про ініціативу
У Києві з 25 травня 2024 року стартує дитячий гурток “Юний кінолог”. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.
Поліцейські-кінологи поділяться своїм досвідом, навчать дітей базовим командам для собак і основним правилам поведінки з чотирилапими друзями. Участь у гуртку допоможе дітям здобути цінні знання про виховання домашніх улюбленців та розвинути повагу до тварин.
Заняття у гуртку також сприятимуть засвоєнню знань про виховання домашніх улюбленців та розвитку в дітей почуття поваги до тварин.
Заняття розраховані на дітей віком від 6 років. Участь в програмі безоплатна.
Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.
Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.
У кожній країні сховані невідомі історії великих винахідників, які своїм розумом і талантом прославили свою державу. Україна – не виключення. Щорічно наші вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому. Тому перед вами – 10 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.
Редакція ШоТам присвячує цю добірку Дня науки, який цьогоріч відзначається в Україні 18 травня.
Ігор Сікорський
Перший проєкт гвинтокрила був розроблений українцем Ігорем Сікорським.
Цей київський авіаконструктор, який емігрував до США, запатентував свій винахід у 1931 році. Випробування гелікоптера розпочалися у 1939 році, а вже через рік Сікорський підняв свою машину у вільний політ. Перше замовлення він отримав від армії США. Згодом Сікорський став власником потужного концерну. Його компанія, Sikorsky Aircraft, створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів.
Крім того, Ігор Сікорський є автором легендарного літака “Ілля Муромець”, а також Sikorsky S-29-A (США). Він також розробив перший в США літак-амфібію.
Марина Вʼязовська
Нещодавно світ був вражений досягненням молодої української вченої Марини В’язовської. Вона розв’язала одну з найскладніших математичних задач сучасності, над якою вчені билися протягом кількох століть.
Її прорив має величезне значення для покращення корекції помилок у мобільних телефонах, інтернеті та космічних дослідженнях.
Федір Піротський
Федір Аполлонович Піроцький, український вчений, винайшов трамвай, який сьогодні є звичним транспортом у більшості міст Європи. Народився в родині військових лікарів і нащадків козаків. Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію, після чого служив у Києві.
У 1874 році він розробив проєкт машини змінного струму та систему передачі електроенергії через залізний дріт на телеграфних ізоляторах. В 1875 році на ділянці Сестрорецької залізниці Піроцький запустив вагони на електричній тязі, проклавшипершу електрифіковану лінію. Через рік у Берліні з’явився перший трамвай за його схемою. Піроцький також розробив проєкт централізованої підземної електромережі та нові конструкції печей для різних потреб.
Ніна Мороженко
Сонце, найближча до нас зірка, приховує безліч цікавих загадок.
Українська астрономка і геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук Ніна Мороженко присвятила своє життя вивченню його будови та процесів, які на ньому відбуваються. Її внесок неоціненний, адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людського життя. Вивчення Сонця дозволяє зрозуміти не лише майбутнє нашої цивілізації, а й те, що відбувається у космосі – на далеких зірках, до яких людство прагне дістатися.
Ніна Мороженко, авторка 56 наукових праць, першою у світі дослідила природу сонячних протуберанців, що дало старт численним науковим дослідженням геліофізиків з різних країн. Її робота проклала шлях до нових відкриттів у геліофізиці, впливаючи на глобальне розуміння Сонця і космосу.
Анатолій Малихін
Харківський вчений Анатолій Малихін розробив унікальний прилад “Біопромінь” для аналізу крові, присвятивши свою кар’єру його впровадженню в діагностику за новітніми методиками.
З 1972 року Малихін працює в Інституті неврології, психіатрії і наркології НАМН України, пройшовши шлях від нейрохірурга до завідувача нейрохірургічного відділення, яке очолював протягом 13 років.
З 1991 року він опублікував понад 100 наукових праць, монографій, методичних рекомендацій та отримав низку патентів. У період з 2000 по 2005 рік захистив кандидатську і докторську дисертації.
Аліна Романенко
Вона заснувала українську наукову школу онкопатології в уропатології та вперше розробила методи класифікації, ранньої діагностики і прогнозування передракових станів та ранніх форм раку сечостатевих органів.
Романенко запровадила в Україні сучасні методи діагностики нефрологічних захворювань і чоловічого безпліддя на основі пункційної біопсії. Вона також вивчила патогенез і терапевтичні підходи до лікування гострого гломерулонефриту та трансплантації донорської нирки.
Сергій Корольов
Відомий конструктор ракетно-космічної техніки, Сергій Корольов, став одним із ключових осіб, завдяки яким людство вийшло у космос. Незважаючи на складну долю та репресії, він зберіг свої напрацювання і з 1958 року очолив ракетну програму радянського союзу.
Під його керівництвом були здійснені революційні досягнення: запуск першої міжконтинентальної балістичної ракети, першого штучного супутника Землі, перший політ людини в космос і вихід людини у відкритий космос. На честь Корольова названо астероїд 1855 Корольов.
Валентина Радзимовська
Валентина Радзимовська, видатна професорка і докторка медичних і фізіологічних наук, відома як засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а також активна громадська діячка.
Репресії радянської влади в 1930-х роках не завадили їй стати авторкою понад 60 наукових праць у різних галузях медицини, включаючи біохімію, патофізіологію, педіатрію, психоневрологію, фізіологію та фтизіатрію. Попри труднощі, у 1945 році вона емігрувала з України, спочатку до Німеччини, а потім – до США. Величезний внесок Радзимовської у вивчення туберкульозу та його лікування у дітей відомий всьому світові.
Йосип Тимченко
На початку кінематографа стояв український механік Йосип Тимченко разом з фізиком Миколою Любимовим, які ще за два роки до відкриття братів Люм’єр розробили “равлик” – скачковий механізм, що став основою для кінескопа.
У 1893 році в Одесі вже показували фільми, зняті за допомогою кінескопа, випередивши тим самим Люм’єрів. Але Тимченкові не вдалося запатентувати свій пристрій. Його кінескоп досі зберігається в запасниках політехнічного музею в москві.
Тимченко також був автором автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, за які отримував нагороди на світових виставках. Він брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.
Нана Войтенко
Нана Войтенко, професорка, докторка біологічних наук і нейробіологиня, керівниця відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України, присвятила більше 20 років дослідженню природи болю. Її робота спрямована на розуміння того, як виникає та поширюється біль в нервових системах людини.
Завдяки її роботі в лабораторії розроблено експериментальне лікування, спрямоване лише на клітини, що викликають больові синдроми. Крім того, Нана Войтенко активно популяризує науку через лекції на різноманітних заходах, таких як “Дні науки”, TED-x Kyiv 2013, та організацію “Тижня знань про мозок”.
Керівниця військового відомства Lobby X, Ольга Бандрівська, повідомила в ефірі Українського радіо, що протягом півроку кількість доступних вакансій до усіх військових підрозділів значно зросла. На даний момент на їхньому сайті публікується понад 3300 актуальних вакансій до всіх видів військ.
Кого потребують найбільше
“Якщо говорити про попит серед кандидатів, то останні кілька тижнів дуже популярні розвідники. Дуже багато заявок…
Але, насправді, не всі проходять відбір на першому етапі. Якщо ж говорити про інші вакансії, то це оператори безпілотників різного типу. Вони залишаються в попиті вже досить довго”, — зазначила Ольга Бандрівська.
Зазначено, що попит на вакансії від військових підрозділів зріс серед категорій водіїв, ремонтників, майстрів, техніків, механіків, електриків — людей, які мають навички ремонту різноманітної техніки. Крім того, популярність вакансій у сфері медицини залишається високою.
За словами Ольги Бандрівської, основну частину аплікантів складають чоловіки віком 25-45 років, але також не рідкісні випадки, коли кандидатами є старші особи із військовим досвідом, які виражають бажання служити.
Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.
