Суспільство
У Львові видобуватимуть газ із Грибовицького сміттєзвалища
Цього літа розпочнеться перший етап рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Він передбачає вирівнювання тіла полігону, встановлення систем дегазації та очистки фільтратів. Це складові першого етапу комплексної рекультивації, який триватиме два роки. Відновлення полігону стає можливим завдяки міжнародному проекту із ЄБРР, повідомляють у міськраді.
Початок вирішення проблеми
Незабаром розпочнуться роботи із вирівнювання схилів сміттєзвалища, щоб унеможливити обвали та повернути полігон у межі землекористування, адже зараз частина сміття вийшла за визначений периметр.
«Паралельно із виположуванням схилів відбудеться встановлення та запуск обладнання для дегазації полігону. А вже восени повинна запрацювати нова система очистки фільтрів: саме зараз триває тендер на визначення фірми-переможця. Тож вперше за всі роки розмов про необхідність рекультивації Грибович ми розпочинаємо реальне вирішення цієї проблеми. Це стає можливим завдяки міжнародному проекту із ЄБРР», — розповів директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.
Читайте також: На сміттєзвалищі Харкова висадять дерева і добуватимуть біогаз
Одночасно із встановленням систем для проведення дегазації та встановлення системи очистки фільтрів цього року стартують роботи із стабілізації тіла сміттєзвалища. Для цього його вирівняють та накриють спеціальним технологічним захисним екраном товщиною понад 60 см. Це товстий шар природних матеріалів (щебінь, пісок), та гідроізолююча захисна мембрана, які унеможливлять потрапляння опадів всередину, а відтак — подальше утворення фільтратів.
Буде виглядати як великий сквер
Потім фахівці перейдуть до наступного етапу робіт, який передбачає біологічну рекультивацію — це формування родючого шару. Цей процес триватиме ще 2−3 роки. За цей час на полігоні будуть висаджені чагарники, кущі, невеликі насадження із неглибокими кореневими системами, щоб не пробити захисний шар. Очікується, що весь полігон у Грибовичах буде виглядати як великий сквер.
Читайте також: На Закарпатті зведуть сміттєпереробний завод за новими технологіями
Нагадаємо, рекультивація Грибовицького сміттєзвалища є частиною комплексного плану вирішення проблеми поводження з твердими побутовими відходами у Львові. За два роки у місті збудують перший в Україні сучасний сміттєпереробний комплекс із європейською технологією механіко-біологічної переробки відходів, рекультивують старий полігон та впровадять нову систему поводження з відходами. Вона передбачатиме сортування сухого та вологого сміття, вторинної сировини та облаштування окремих майданчиків для збору електроніки, великогабаритного і будівельного сміття. Вже у цьому році відкриється станція компостування органічних відходів. Для цих цілей місто отримало 25 мільйонів євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку, 10 мільйонів євро гранту — безповоротної фінансової допомоги від екологічних фондів. Внесок міста — 6,75 мільйона євро.
Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі
Грибовицьке сміттєзвалище – місце, куди вивозять сміття зі Львова та частини районів області, діє з 1957 року і є одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища на території Львівської області. Сміттєзвалище є третім за розміром у Європі та займає понад 33 га площі. Неодноразово селяни з навколишніх сіл, місцеві депутати та громадські активісти влаштовували протести з вимогою вирішити екологічну проблему області, однак полігон діє досі. Закрити сміттєзвалище і збудувати сміттєпереробний завод обіцяли практично кожен мер Львова та голова ЛОДА, однак поки безрезультатно.
28 травня 2016 року на території Грибовицького сміттєзвалища почалася велика пожежа. Незабаром на сміттєзвалищі стався обвал твердих побутових відходів, внаслідок чого під завалами загинули троє рятувальників: начальник ДПРП-48 по охороні м. Рава-Руська капітан служби цивільного захисту Рудий Юрій Миколайович (нар. 1987), начальник караулу ДПРЧ-17 по охороні м. Жовква старший лейтенант служби цивільного захисту Вненкевич Андрій Миколайович (нар. 1983), пожежник ДПРЧ-17 по охороні м. Жовква сержант служби цивільного захисту Юнко Богдан Юрійович (нар. 1988).
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...