Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Києві в Голосієві розчистили русло річки Либідь

Опубліковано

У Києві розчистили підземну ділянку русла річки Либідь біля вулиці Саперно-Слобідської в Голосієві для уникнення підтоплень навесні.

Про це повідомив заступник голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

Він розповів, що такі роботи дозволять мінімізувати ризик підтоплень, що часто виникають тут внаслідок ускладнення стоку води. Наступним кроком буде ревіталізація цієї річки. Йдеться про звільнення її з бетонних коробів та створення сприятливих умов для відпочинку киян на базі водойми.

Читайте також: «Щоб не хвилюватись про можливі прильоти, думали, як швидше зібрати малину». Як агрофірма «Сила природи» з Харківщини продовжує експортувати органічні ягоди

Відомо, що комунальне підприємство «Плесо» розпочало розчищення Либіді в липні цьогоріч після відповідного рішення столичної Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Робітники розповідають, що особливістю проведення робіт на підземній ділянці річки є пряма залежність від погодних умов. Опади перетворюють русло в бурхливий потік, що сильно ускладнює і уповільнює проведення робіт. Водночас працівники комунального підприємства робили все від них залежне, щоб закінчити проєкт вчасно.

Що зробили?

З початку робіт із підземної ділянки було видалено майже 2 900 куб. м сміття разом із замуленим ґрунтом, гілками дерев і великою кількістю побутових предметів. Щоб зайти в підземну частину, воду з річища довелося повернути на променаду й огородити дамбою з мішків та піску.

Про річку

Річка Либідь бере початок із джерела поблизу залізничної станції «Київ-Волинський», впадає у Дніпро поблизу Корчуватого. Маючи довжину понад 16 км, річка майже впродовж усього свого русла закріплена бетонним коробом, а на окремих ділянках взята в колектори. Біля підніжжя Лисої гори перед перетином річки Столичного шосе знаходиться єдина ділянка з природним руслом довжиною 380 м.

Читайте такожЗберегти історичні будівлі. Як волонтери «Мапи Реновації» рятують українську спадщину, пошкоджену окупантами

Нагадаємо, у Києві на річці Либідь активісти з хащів зробили прогулянковий простір.

Як міг би виглядати Київ із річкою Хрещатик дивіться за посилання.

Фото: КМДА.

Коментарі

Суспільство

У Києві прибрали понад 1600 незаконних рекламних конструкцій за листопад

Опубліковано

У листопаді підприємство «Київреклама» спільно з власниками закладів прибрало 1644 незаконних реклам та вивісок. Серед них понад 1000 фасадних об’єктів і 400 штендерів та наземних конструкцій.

Про це повідомляє підприємство у фейсбуці.

Очищення міста для пішоходів

У «Київрекламі» наголосили, що це особливо важливо взимку, коли вільний простір на тротуарах необхідний для безпеки та комфорту пішоходів.

Загалом із початку року на вулицях Києва демонтували майже 25 тисяч незаконних рекламних конструкцій, 60% із яких — фасадні об’єкти на будівлях.

Читати також: У Києві оновили 3D-конструкцію «KYIV» із назвами міст-побратимів

Подальші плани

У грудні фахівці планують зосередитися на очищенні пішохідних зон від незаконної наземної реклами, щоб звільнити ще більше простору для киян.

Нагадаємо, що у Києві запалили головну ялинку України (ФОТО).

Фото: фейсбук «Київреклами».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Земля — багатство України». Як землевпорядник з Житомирщини поповнив бюджет громади на 1,5 млн гривень

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Володимир Кальчук зростав біля землі: працював удома, орав та засівав поле з батьком, а також допомагав тому на роботі в колгоспі. У молодості чоловік пробував жити в місті, але все ж повернувся в рідне село, аби далі працювати з землею.

Майже 40 років тому Володимир почав займатися землевпорядкуванням професійно, а зараз старається, аби кожен клаптик рідної Черняхівської громади приносив прибуток у бюджет:

«Земля має приносити користь, годувати людей, але для цього на ній потрібно наполегливо працювати».

Володимир Кальчук

начальник відділу земельних ресурсів та екології Черняхівської селищної територіальної громади

Змалку звик до роботи на землі

У наш час багато молоді хотіло виїхати до міста. Я також навчався в Києві, згодом пішов служити в армію, а після неї зрозумів, що місто — це не моє.

У 1985 році прийшов працювати зоотехніком у колгосп рідного села Ксаверівка. Радянська влада хотіла відучити людей бути господарями на своїй землі, але після розпаду СРСР селяни знову відчули себе вільними. 

У 1992 році я став землевпорядником у Черняхівській сільській раді, а також займався власним полем.

Володимир Кальчук змалку привчений працювати на рідній землі. Фото: ШоТам

Тоді було складно, але ми купили пару коней і тримали корову. Коли збільшили свою територію, і коні вже не могли впоратися, придбали перший трактор, за допомогою якого обробляли землю. 

З часом до сімейної справи долучився мій син, і ми разом вирощували сою, пшеницю та кукурудзу. А з 2020 року я працюю з землею вже в органах місцевого самоврядування.

Не покинув власну землю в тяжкі часи

Коли почалася повномасштабна війна, було дуже складно розпочати весняні польові роботи, адже ми шукали солярку, де тільки могли, хоча її не було навіть на заправках. Уже навіть не зважали на її вартість — головне було засіяти поля. 

А ще в перші місяці вторгнення ми з сином щомісяця їздили в Польщу та привезли не одну  машину гуманітарної допомоги в нашу громаду.

Дехто зі знайомих покинув землю, бо не знав, що буде далі. Але ми дуже вболівали за свою справу і, попри труднощі, продовжили обробляти поля. Цьогоріч урожай був набагато кращий за попередні роки, тому земля нам віддячила.

Володимир Кальчук вважає, що земля приносить людям користь, тому продовжував працювати навіть у складні часи. Фото: ШоТам

Ми з сім’єю вклали багато коштів і сил у цю роботу. Це важливо й для держави, адже ми вирощуємо продукти та поповнюємо бюджет, який уже витрачають на потреби людей.

Тепер усі дані про землю зібрали в єдиному реєстрі

У 2023 році Черняхівська сільська рада почала  працювати з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Ми склали реєстр земельних ділянок, який значно полегшив нам роботу. Звісно, ми вели облік землі й раніше, але все це було дуже хаотично: записано на різних папірцях і в табличках, довго було збирати всі дані з сільських рад.

У нас була своя база, але не настільки досконала, щоб, відкривши таблицю, можна було побачити всю інформацію про земельні ділянки в громаді — орендну плату, договори оренди та процентні ставки, а також надходження до бюджету. Завдяки фахівцям Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» за три місяці ми нарешті заповнили єдиний реєстр комунальної власності в громаді.

Володимир Кальчук з командою зміг створити єдиний реєстр землі у громаді. Фото: ШоТам

Спершу ми не знали, як це правильно зробити, але юристи консультували нас з усіх питань і давали контакти громад, які вже створили такі реєстри, аби ми могли розпитати про їхній досвід.

Читайте також: «Поле за полем очищуємо нашу землю від мін». Як на Харківщині аграрії стали демінерами

Аби з кожного клаптика землі був прибуток у бюджеті

Завдяки реєстру ми можемо контролювати сплату за оренду землі. У нас у громаді навіть були орендарі, які не платили по два-три роки. Ми зверталися в податкову, але там довго вирішують такі питання, а за той час місцевий бюджет втрачає кошти. 

Тепер ми змогли залучити майже 1,5 мільйона гривень від людей, які не сплачували орендну плату за землю. Це дуже великі гроші для нас, які підуть на зарплати та соціальні послуги для жителів громади. Також ми продовжили понад сотню договорів оренди на суму майже 4 мільйони та підписали 25 нових договорів.

Моя робота є важливою для громади, бо земля — це багатство України. Мені боляче дивитися на поля, які пустують чи заросли, які не використовуються за призначенням.

Я ж стараюся, аби з кожного клаптика землі йшли надходження в бюджет громади. 

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрпошта випустила марку до святого Миколая та відкрила Різдвяну резиденцію

Опубліковано

Укрпошта випустила нову марку під назвою «Лист Святому Миколаю» й відкрила Різдвяну поштову резиденцію.

Про це повідомляють на сайті компанії.

Про марку

Автор ілюстрації — український художник й ілюстратор Кость Лавро. На ній зображений хлопчик, який пише лист до Святого Миколая.

Придбати поштовий набір можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях і в поштовому маркеті за посиланням. Крім того, під час відкриття Різдвяної поштової резиденції відбулося спецпогашення марки.

Різдвяна поштова резиденція приймає листи дітей святому Миколаю до 25 грудня. Також можна отримати відповідь від святого Миколая.

Читати також: Укрпошта зібрала 3,7 млн грн за благодійну марку, присвячену ГУР

Як надіслати лист

Надсилати листи можна на відділення № 01001 у Києві за адресою вулиця Хрещатик, 22. Щоб лист не загубився, його потрібно зареєструвати за посиланням. Пропонують клеїти поштову марку «Лист Святому Миколаю». Діти, які надішлють цікаві листи, зможуть отримати подарунки.

Фото: Укрпошта.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Я створюю затишок для ВПО»: кримка робить безкоштовні ремонти в старих будинках

Переселенці змушені полишити все: рідні стіни, улюблену подушку, теплий плед, який так довго дарував відчуття...

Освіта1 тиждень тому

Як бухгалтерка й інженерка стали креативницями: ці жінки встигають і дітей виховувати, і професію змінювати

Олена за спеціальністю бухгалтерка, а Тетяна 11 років пропрацювала інженеркою на будівництві. Кожна з них...

Економіка і бізнес1 тиждень тому

«Ми перетворили помилки на успіх»: як бренд ECOSEXUAL створює екобізнес

Вона хаотично споживала речі, аж поки одного дня не збагнула — справжнє щастя не вимірюється...

Культура2 тижні тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...