Економіка і бізнес
У квартирах українців встановлять подрібнювачі для харчових відходів
Українці в багатоповерхівках незабаром будуть встановлювати спеціальні подрібнювачі (disposer) харчових відходів. Відповідні пропозиції розробляє державний Науково-дослідний і конструкційно-технологічний інститут міського господарства (НДІ).
Перший документ, який дає старт реформі, вже зареєстрований профільним міністерством і проходить процедуру громадських слухань. Про це повідомляє Обозреватель.
Що можна подрібнювати?
За допомогою такого пристрою можна подрібнювати усі харчові відходи, наприклад, шкаралупи овочів і фруктів, курячі і рибні кістки, яєчну шкаралупу, кірки баштанних культур, кісточки вишні, шкаралупу від горіхів, насіння.
Читайте також: Кафе збирає пластикові кришечки, щоб робити з них меблі
Поки що подрібнювачі намагаються впровадити в нові будівельні норми. Тоді вони з’являться у всіх нових будинках. Наступний крок — змінити нормативи і для українців у порівняно старих будинках.
Навіщо це потрібно і скільки коштує?
Нині один такий пристрій можна придбати за ціною від 4 до 10 тис. гривень. Він монтується під раковиною і дозволяє усі органічні відходи подрібнювати і “зливати” в каналізацію. Тоді таке сміття не потраплятиме на полігони, а у дворі не буде запахів від контейнерів.
Читайте також: Тернополян зобов’язали сортувати сміття
“Якби ми обробляли харчову фракцію, очисні споруди їх приймали б. Ми тоді вирішимо проблему наших полігонів. У нас це звалища. Ми туди вивозимо органічні компоненти. Усюди чути запах від цього сміття”, – цитує «Обозреватель» представників Науково-дослідний і конструкційно-технологічний інститут міського господарства (НДІ), де розробляють відповідні пропозиції.
Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вже розпочато громадське обговорення законопроекту «Про водовідведення». Це перший документ, який дасть старт реформі. Він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи водовідведення, спрямовані серед іншого на зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Економіка і бізнес
Що чекає на відвідувачів
- супермаркет «Сільпо» із власною пекарнею, фудкортом та зоною доставки;
- магазин косметики та побутових товарів EVA;
- ювелірні крамниці «Срібна країна» та «Золотий вік»;
- зоомагазин E-ZOO;
- аптека «Біла ромашка»;
- сервіс Doctor Mobi з ремонту та аксесуарів для гаджетів;
- квіткова крамниця;
- перший в Ірпені магазин міжнародної мережі JYSK.
Історія
Коментарі
Економіка і бізнес
Які потяги стали флагманськими
- №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
- №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
- №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
- №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
- №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.
Як облаштували вагони
Музичний супровід
- «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
- «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
- «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
- «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
- «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.
Коментарі
Економіка і бізнес
Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.
Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)
«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.
Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.
Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі