У Приштині відкрили українську редакцію видання The Geopost. Відтепер журналісти висвітлюватимуть суспільно-політичні процеси в Західних Балканах українською мовою.
Українські журналістки редакції
Над новим проєктом працюватимуть українські журналістки Людмила Макей і Тетяна Красельникова. Вони знаходяться у столичному місті Приштина за програмою професійного захисту «Резиденція в Косові».
«Наша головна місія — об’єднати балканський регіон у боротьбі з дезінформацією та зовнішнім впливом. Ми прагнемо протидіяти дезінформації та пропаганді на Західних Балканах завдяки роботі команди професійних журналістів-розслідувачів з Косова, Сербії, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії та Чорногорії», — зазначив головний виконавчий продюсер видання Гюнен Венхарі.
Цю медійну організацію заснували у 2021 році за фінансування Посольства США. Дотепер у виданні публікували матеріали англійською, албанською та сербською мовами.
Нагадаємо, що українські медіа можуть отримати до 45 тисяч доларів на протидію дезінформації: деталі конкурсу
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Місцева лікарня Нової Одеси приймає жителів не тільки своєї, а й двох сусідніх громад. Лише в поліклініку приходять 300 пацієнтів на добу. Після розформування районного центру її фінансування громаді довелося повністю взяти на себе.
«Щоб фінансувати заклади, потрібні кошти всіх трьох громад — без підтримки ми не зможемо»,— каже заступниця міського голови Світлана Зла.
ШоТам розповідає, як Новоодеська громада знайшла рішення та разом з іншими громадами розвиває свою лікарню.
Виклики: бракує фінансування та якісного обладнання
Раніше Нова Одеса була районним центром, а тепер колишній район розділений на три громади. Відповідно, багатопрофільна лікарня та центр медико-санітарної медицини обслуговують 40 тисяч людей. Кожного дня по допомогу в медичні заклади звертаються жителі Новоодеської, Костянтинівської та Сухоєланецької громад.
Новоодеська міська лікарня стаціонарно приймає до 3 тисяч пацієнтів на рік, та НЗСУ не покриває всі їхні витрати. До того ж, бракує якісного обладнання — на операції частині пацієнтів доводиться їхати до найближчого медзакладу в Миколаєві, який часто обстрілюють.
А ще триповерхова лікарня часто лишається без води.
«При падінні рівня води ми не можемо забезпечити нею третій поверх. У нас зараз є свердловина, але там, буває, під час літніх спек просто зникає вода. Ми тоді воду завозимо машинами», — розповідає заступниця головного лікаря Новоодеської лікарні Ольга Виходцева.
Рішення: співпраця з міжнародними партнерами та сусідніми громадами
Тепер у Новоодеській громаді співпрацюють з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Спеціалісти Проєкту допомогли місцевій владі підписати договори про міжмуніципальне співробітництво з Костянтинівською та Сухоєланецькою громадами, щоб запровадити співфінансування у сфері охорони здоров’я, а також освіти.
Окрім цього, вони вже уклали договір про співпрацю щодо Інклюзивно-ресурсного центру.
«Сьогодні ми повністю забезпечуємо свої потреби в енергоносіях завдяки співфінансуванню з сусідніми громадами. Також ми знаємо, що можемо розраховувати на підтримку громад у ремонті чи при якихось аварійних ситуаціях», — впевнена Ольга Виходцева.
На тренінгах і навчаннях експерти разом з місцевою владою визначили сфери, де така співпраця буде найпотрібнішою. Так з Рогатинською та Дрогобицькою міськими радами планують спільно реалізовувати проєкти розвитку сільського господарства та реабілітації ветеранів.
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допомагає і з додатковими генераторами, акумуляторними та сонячними батареями. А ще на території закладу планують пробурити нову свердловину, аби забезпечити людей водою.
Також у планах лікарні оновити медобладнання, щоб воно відповідало вимогам лікарів і пацієнтів. Це допоможе розширити перелік послуг, наприклад, хірурга та стоматолога.
«Деяке медичне обладнання нам уже вдалося оновити», — каже Ольга.
Окрім цього, Новоодеська громада отримала від Проєкту обладнання для розвитку житлово-комунального господарства: екскаватори-навантажувачі, вантажні автомобілі, техніку для подрібнення деревини. Тож тепер усю деревину, яка надходить до міста, не викидають, а роздроблюють і використовують для опалення комунальних закладів.
«Під час навчання муніципального співробітництва був корисний досвід інших громад. Там наші працівники переймають досвід в інших фахівців. Тепер ми хочемо створити комунальне підприємство сортування та збору відходів», — розповідає Новоодеський міський голова Олександр Поляков.
Міська рада отримала від партнерів техніку для подрібнення деревини та автомобіль-самоскид. Фото: ШоТам та з телеграм-каналу Новоодеської міської ради
В Ірпені завдяки партнерам почали будувати багатоповерхівку для родин, які втратили дім на початку повномасштабного вторгнення росії.
Про це повідомив міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.
Новий дім будують на Гостомельському шосе, 12/14/16. Він матиме три під’їзди та дев’ять поверхів. Загалом у ньому зможуть жити 78 родин. На проєкт міжнародні партнери, зокрема Міжнародна організація з міграції ООН, виділили 300 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Олександра Маркушина
«Пряме влучання ворожої авіабомби на початку повномасштабного вторгнення не залишило шансів на ремонт будинку. Важке рішення про демонтаж, розробка проєкту будівництва силами міста та пошук рішення, яке поверне мешканців до рідного дому — і нарешті відбудова спільно з МОМ», — написав міський голова Ірпеня.
Проєкт будівлі. Фото: телеграм-канал Олександра Маркушина
Про Міжнародну організацію з міграції
Представництво МОМ є частиною ООН. В Україні ця організація надає допомогу внутрішньо переміщеним особам і людям, які постраждали від війни. Один із проєктів, який втілює організація в Україні, це «Відновлення та підтримка громад». Наразі його реалізують у 25 громадах України.
Нагадаємо, що завдяки платформі UNITED24 відновлюють лікарню, пошкоджену на початку 2022 року.
На цьогорічній кліматичній конференції український павільйон став найбільшим за розміром та символічним за змістом. Його головна тема — відновлення. Стіни павільйону виготовили з екопаперу, до складу якого додано живе насіння різнотрав’я. Після завершення заходу ці елементи висадять у країнах-партнерах України, символізуючи відродження та стійкість.
Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Про павільйон
Художниця Олександра Жумайлова прикрасила павільйон зображенням площею понад 120 м², яке висвітлює 50 ключових екоініціатив України. Серед представлених проєктів — цифровізоване землеробство, інновації у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що виготовляють папір із опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічні замінники пінопласту та мобільні заводи-принтери.
Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів УкраїниФото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
Серед інших інсталяцій у павільйоні — ініціатива зоозахисної організації UAnimals. Вона представила «окуляри реальної реальності», що дозволяють відвідувачам побачити екологічні наслідки війни в Україні. Завдяки VR-зонам глядачі можуть стати свідками загибелі дельфінів у Чорному морі, лісових пожеж, підриву Каховської ГЕС, атак на енергосистему та загрози ядерної катастрофи.
3D-інсталяція має на меті не лише підвищити обізнаність про екологічну катастрофу, яку спричиняє російська агресія, а й підкреслити необхідність міжнародної компенсації від Росії за завдані збитки.
Нагадаємо, що до 100-річчя Українського радіо «Укрпошта» випустила нову марку: її вигляд (ФОТО).
Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Коментарі