У хмельницьких тролейбусах встановлюють валідатори

Український завод розширив лінійку транспортних засобів. Автокран вантажопідйомністю 50 тонн на базі шасі КрАЗ-7133Н4 з’явився у лінійці аналогічної спецтехніки КрАЗ. Про це повідомляється на сторінці підприємства у фейсбуці.

“Найпотужнішу в Україні автокранову установку із максимальною вантажопідйомністю 50 тонн уперше встановлено на чотиривісному безкапотному шасі КрАЗ-7133Н4 колісної формули 8×4, що оптимально слугує для монтажу установок промислового призначення, зокрема кранових надбудов, та експлуатації усіма видами доріг. Заводські фахівці здійснили монтаж вантажопідйомного обладнання та його налагодження”, – йдеться у повідомленні.

Основні характеристики

Технічні характеристики нового транспортного засобу: силова установка включає 430-сильний двигун Євро-5, агрегатований із механічною КЗП та однодисковим зчепленням нажимного типу. Тип приводу гальмівної системи — пневматичний від компресора двигуна, із системою ABS.

Кабіна безкапотної компоновки, з місцем для відпочинку, із високим рівнем комфорту, обладнана кондиціонером. У ній — функціональна панель приладів, рульовий механізм інтегрального типу з вбудованим гідропідсилювачем, регульована рульова колонка, електричні склопідіймачі.

Кранова надбудова включає п’ятисекційну телескопічну овоїдну стрілу довжиною 40 м, що має підвищену несучу здатність (вантажопідйомність 50 тонн). Довжина кранового гусачка — 10,0-17,0 м. Максимальний вантажний момент — 170 т*м. Кабіна машиніста — комфортна, з круговим склінням, що забезпечує видимість зони робіт при будь-якій довжині стріли та куту її нахилу. Система управління крановими операціями — стандартна, із приладами безпеки. У кабіні кранівника встановлено автономний обігрівач.

Читайте також: Український КрАЗ розробив універсальну майстерню для військових Південно-Східної Азії

Яке призначення?

Автокрани на базі шасі КрАЗ призначені для вантажно-розвантажувальних і монтажних робіт. «АвтоКрАЗ» пропонує своїм покупцям 25-, 32- , 40- та 50-тонні автокрани на базі своїх шасі різних колісних формул та компонувальних рішень. Серед фаворитів у споживачів також шасі КрАЗ-65053, КрАЗ-6322/63221, КрАЗ-6511. Автокрани на шасі КрАЗ мають ряд переваг: високі несучу здатність автомобільного шасі, прохідність, стійкість та надійність.

Зазначимо, що Кременчуцький автомобільний завод — один з найбільших в Європі виробників великовантажних автомобілів. Початком виробництва таких автомобілів вважається 1958 рік.

Команда українського стартапу Nuwork розробила автоматизовану платформу для масового пошуку працівників. Про це заявив один із засновників проєктів Nuwork Андрій Баскаков на другому відборі стартапів Українського фонду стартапів Pitch Day №2 в Києві, передає Укрінформ.

Зазначається, що стартап робить масовий рекрутинг та рекрутинг для початкових позицій ефективним для роботодавців. Платформа Nuwork дозволить зекономити для рекрутерів купу часу. Замість 24 годин, можна витрачати до 10 для пошуку працівника.

Читайте також: Українські стартапи отримали нагороду в Кремнієвій долині

“Зараз класичний пошук працівника для великих компаній не ефективний, тому що більшість кандидатів просто губляться, тому ми створили автоматизовану платформу для цього”, – сказав Андрій Баскаков. 

Як повідомлялося, Український фонд стартапів проводить другий відбір проєктів Pitch Day №2, які претендують на державне грантове фінансування. Фонд розглянув понад 500 заявок, а до безпосередньо презентації дійшли вісім проєктів: RoboBus, Agrifinance Online, GoodZone, Zalm, Nuwork, HarvesTrack, LightUponCloud та Allzap. Найкращі з них отримають державну допомогу у вигляді гранту. Якщо у проєкту немає прототипу, це pre-SEED рівень (грант на $25 тисяч), а якщо є, то це SEED ($50 тисяч).

На Одещині на біопаливо перетворюють відходи рослин. Керівник кооперативу «Гагауз Ери» з села Котловина Ренійського району Михайло Цонков займається виробництвом пелет із залишків моркви, петрушки, буряка і соняшнику. Кооператив є одним з найбільших виробників насіння овочів і зелені в Україні, пише ecotown.com.ua з посиланням на Бессарабія.UA.

Особливості виробництва

Сировиною для біопалива слугують відходи сільгоспкультур, що залишаються після збору насіння. Особливість виробництва агропеллет полягає в тому, що воно не буває самостійним, а, як правило, прив’язане до іншого виду бізнесу.

“Ми виробляємо насіння вже багато років і довгий час відходи у вигляді гички або віддавали на корм вівцям, або спалювали. Я три роки думав про те, яке ще застосування можна знайти цьому, здавалося б, непотрібного матеріалу. Їздив по Україні, шукав відповідь на своє питання і за кордоном – в Білорусі та Китаї. І ось, нарешті, знайшов підходящий гранулятор в Жмеринці. Вартість його оптимальна (130 тис. грн.), і до того ж, до нього можна легко придбати запчастини. Правда, гранулятор я вдосконалив: приставив до нього похилий транспортер, який необхідний для того, щоб запечені пелети встигали охолоджуватися до моменту потрапляння в тару”, – розповідає підприємець.

За сезон – 70 тонн біопалива

Як розповів фермер, питома теплота згоряння у рослинних пелет менше, ніж у деревних. Але це не має принципового значення, оскільки собівартість агрогранул низька, а сировина дістається практично задарма. Можливості гранулятора дозволяють підприємству виробляти по 2,5-3 тонни пелет на добу. За минулий опалювальний сезон тут виготовили майже 70 т біопалива.

Значна частина його йде на продаж жителям Улоговини, а також сіл Плавні і Новосільське. Тонна агропеллет коштує 1500 грн. На опалення великого будинку, гаража та майстерні загальною площею в 200 кв. метрів щомісяця йде близько 700 кг гранул. При цьому в житлових приміщеннях температура тримається на рівні 27-28 градусів. Залишки горіння, багаті калієм, Михайло використовує в якості добрива.

Яка вигода?

Підприємець впевнений, що виробництво агропеллет – процес вигідний з різних сторін: по-перше, це робочі місця на зимовий період. Восени після збирання врожаю зібрані відходи подрібнюються і складуються в ангарі. А з настанням зимових холодів починається процес запікання рослинних гранул, які завдяки низьким температурам повітря остигають без додаткового охолодження. У кооперативі «Гагауз Ери» виробництвом пелет займаються три людини.

Ще однією важливою перевагою дбайливого використання залишків сільгоспрослин є те, що люди в опалювальний сезон стали менше вирубувати дерев у лісосмугах. Селяни призвичаїлися купувати біопаливо в невеликих обсягах (по кілька мішків) в міру необхідності.

Лавандове паливо

У планах у аграрія найближчим часом зайнятися вирощуванням лаванди. З її відходів також можна виробляти паливні гранули.

“Коли горять пелети, на вулиці по запаху завжди можна визначити, з чого вони виготовлені. А паливо з лаванди буде дуже ароматним. Німці готові купувати цю продукцію по 200 доларів за тонну”, – ділиться Михайло.

Також з допомогою гранулятора фермер виготовляє кормові пелети для нутрій і кроликів. До складу гранул входять люцерна, стебла і зерно кукурудзи, ячмінь і пшениця. Тварини із задоволенням поїдають їх.

Для покращення комунікацій мешканців Луцька з комунальними службами почав працювати City-bot “Назар”. Чиновники кажуть, це – зручна електронна система, куди інтегровано всі служби, що володіють інформацією про аварійні та планові роботи, які ведуться в місті.

Як зазначається, Луцьк став четвертим містом в Україні після Тернополя, Маріуполя та Дрогобича, де діє цей сервіс.

Чим корисний Назар?

Директор департаменту “Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку” Лариса Карп’як розповіла, що за допомогою цієї системи лучани зможуть бути поінформованими про те, які аварійні роботи проводять на мережах, а також про відсутність електро-, водо- та теплопостачання у помешканнях. Усі електронні звернення надходитимуть на опрацювання групи оперативного реагування “15-80”. 

Сервіс діє одночасно на месенджерах viber та telegram, тому будь-хто може підключитися до city-botа та поставити запитання представникам комунальних служб, аби дізнатися про терміни ліквідації тієї чи іншої аварій. 

Як користуватися?

Для використання сервісу необхідно зі свого смартфону, на якому має бути встановлено Viber чи Telegram, перейти за посиланням https://citybot.pro/citybot-nazar-luck та обрати потрібний месенджер. На вказаному сайті Ви також знайдете відповіді на часті запитання і відео інструкції з користування.

Посилання на сіті-бот Назар знаходиться на офіційному сайті Луцької міської ради у розділі “Електронне місто” – “Міський бот “Назар””.

Якщо ви хочете отримувати повідомлення про роботи, які ведуться за вашою адресою, то ви просто вказуєте адресу та отримуєте сповіщення про планові чи аварійні роботи, які там відбуваються.

Втілення city-bot “Назар” в Луцьку стало можливим завдяки напряму відкритих даних, який стрімко розвивається в нашій країні, сіті-бот “Назар” став переможцем національного конкурсу Open Data Challenge 2019, що проводиться за підтримки Міністерства з питань цифрової трансформації України, в партнерстві з Фондом Східна Європа, TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах та 1991 Open Data Incubator.

Українська компанія Ukrspecsystems представляє безпілотники на міжнародній виставці UMEX 2020 в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати). Про це повідомляє ukrmilitary.com.

Зазначається, що виставка триватиме з 23 по 25 лютого. На стенді партнера компанії International Golden Group (IGG) представлені безпілотні авіаційні комплекси (БпАК) PD-1 та «Лелека-100». Обидва комплекси, до речі, вже кілька років постачаються до Збройних Сил України.

Читайте також: В Україні розробляють два нові зразки реактивних піхотних вогнеметів

«Ми впевнені, що завдяки участі у цій виставці, ми зможемо краще розуміти ринок, отримаємо багато нових контактів та почнемо нові партнерські стосунки!», – повідомили в Ukrspecsystems.

Нагадаємо, що в липні 2019 року компанія Ukrspecsystems (ТОВ «Укрспецсістемс») отримала п’ятирічний дозвіл на експорт власної продукції військового призначення.

У Києві поблизу Центрального залізничного вокзалу з’явилася перша зарядка для електромобілів. Про це повідомляє видання Центр транспортних стратегій.

Зазначається, що тепер зарядити електрокар можна прямо навпроти вокзалу Київ-Пасажирський. Фото пристрою опублікував директор департаменту організації внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів АТ УЗ Олександр Красноштан.

Судячи з фото, на площі перед входом до вокзалу встановлений чарджер ElectroUA.

Нагадаємо, в листопаді перша зарядна станція для електромобілів з’явилася в аеропорту Бориспіль.