У Хмельницькому запустили мобільний додаток із важливою інформацією про місто

Український підводний дрон Toloka пристосували до розмінування акваторії Чорного моря. Технологію представили на міжнародному форумі Kiel Munition Clearance Week, до якого Україна долучилася вперше.

Про це повідомили в «Українській раді зброярів».

Морське розмінування

На заході, окрім представлення самої розробки, українська делегація організувала окрему панельну дискусію. 

«Рішення компанії «Толока» вже готове до використання для підводного розмінування. Їхній стенд став одним із найвідвідуваніших на форумі. Сотні розмов із представниками NATO, Bundeswehr, Єврокомісії, наукових інститутів», — зазначили в асоціації. 

Платформа, що об’єднує приватну оборонну індустрію в Україні, назвала підводне розмінування одним із найскладніших, найдорожчих і найменш врегульованих тем у сфері безпеки. Для України, як наголосили в організації, ця тема критична, бо без очищення морів не буде ні експорту, ні портової логістики, ні відновлення.

Читайте також: Міноборони створить навчальний хаб для інформування населення про мінну безпеку

Серед проблем «Українська рада зброярів» назвала: 

• 13 500 квадратних кілометрів потенційно забруднених вод;
• 8 000+ зафіксованих екозлочинів;
• 80+ мільярдів євро попередніх екологічних втрат;
• зі 100 операторів менше 10 мають сертифікацію на проведення підводного розмінування.

«Попереду — велика робота. Ми готуємо дослідження про морське розмінування, збираємо фахівців і міжнародних партнерів», — підсумували в організації.

Про інструмент розмінування

TLK-150 —  це підводний дрон камікадзе, маса бойової частини якого становить від 20 до 50 кілограмів. Має довжину 2,5 метри, а дальність застосування сягає 100 км. Дрон має денну та тепловізійну камеру, які разом з антенами GPS та зв’язку розташовуються на частині, що перебуває над водою. Уперше безпілотний апарат представили у квітні 2023 року.

Як пише Defence Express, серед цієї серії підводних дронів-камікадзе «Толока» є й більші та потужніші варіанти. Зокрема TLK 400 з довжиною 4-6 метрів, дальністю 1200 кілометри, та бойовою частиною до 500 кілограмів. Також є версія TLK 1000 — 4-12 метрів, дальністю 2000 кілометри та корисним навантаженням 5000 кілограмів.

Нагадуємо, що на території Данії розбудують спільне виробництво української зброї.

Фото: фейсбук-сторінка «Української ради зброярів»

У Данії організують виробництво українського озброєння. Лист про наміри підписали міністри оборони сторін-партнерок.

Про це повідомив Рустем Умєров.

Міністр оборони України називає цю домовленість першим кроком у реалізації ініціативи Build with Ukraine, роботу над якою розпочали на попередній зустрічі у форматі «Рамштайн».

Умєров нагадав, що Данія вже виділила 500 мільйонів крон для запуску українського оборонного виробництва на своїй території. Усі потужності, створені в межах проєкту, працюватимуть на зміцнення українських Сил оборони — наголосив міністр.

«Це — стратегічний крок, який посилює нашу спільну обороноздатність, зміцнює ланцюги постачання, створює нові можливості для обміну технологіями та інтеграції наших оборонних секторів», — зазначив Рустем Умєров та подякував Данії за довіру й готовність розвивати партнерство.

Нагадуємо, що Нідерланди виділяють 175 мільйонів євро на ППО та дрони для України.

Раніше ми писали, що Україна та Велика Британія запускають спільне виробництво дронів.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Рустема Умєрова

Підрозділи дронів-перехоплювачів отримали власну альтернативу західним радіолокаційним станціям. В Україні запустили серійне виробництво тактичних РЛС для виявлення ворожих безпілотників.

Про це в інтерв’ю «Оборонці» повідомив консультант фонду «Повернись живим» Тарас Тимочко.

Раніше українські військові активно використовували західні ізраїльські мобільні систем. Завдяки ним захисники виявляли цілі біля лінії фронту. Але попит на постачання іноземних радарів був постійним, і українські підрозділи не могли повністю закрити потребу.

Читайте також: У ЗСУ працюватимуть з новим українським роботом DODGER для евакуації та мінування

«Військові дуже хвалять. Черга на отримання моделі з одного вітчизняного заводу вже становить 13 місяців. Ще пів року тому черга становила 6 місяців. Тобто нашому виробнику не вистачає масштабування. Запити зростають, а спроможність виробництва за ним не встигає», — розповідає Тарас Тимочко.

За його словами, українські та іноземні тактичні радари мають певні відмінності. Узразки західного виробництва закладений більший радіус роботи, вони можуть виявляти об’єкти на відстані понад десять кілометрів.

Натомість, українська технологія простіша та стабільніша в застосуванні операторами перехоплювачів, оскільки її розробили саме під задачі перехоплення безпілотників. Як зазначає консультант Тимочко, це вигідно вирізняє їх на фоні складніших в освоєнні західних радарів, які мають багато налаштувань та режимів роботи.

Нагадуємо, що Норвегія інвестує $580 млн у розробку та виробництво морських дронів в Україні.

Фото обкладинки: Ievos Budzeikaitės