Економіка і бізнес
У Чернігові відкрили ПТУ на базі підприємства
У Чернігові розпочали реалізацію першого пілотного проекту навчання за дуальною системою учнів ПТУ. Спеціально обладнану навчально-виробничу дільницю відкрили на чернігівському підприємстві “Сівертекс”.
Тут здобуватимуть фах учні Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування: майбутні кравці, швачки і конструктори-технологи, повідомляють у міській раді.
Чим особливе ПТУ?
Дуальна система — навчання у зв’язці з виробництвом. Ідея полягає в тому, щоби підготовка сучасного робітника відбувалася одразу в тісній зв’язці з тим виробництвом, на якому він потім працюватиме. Щоб освоєння навичок саме на виробництві займало переважну частину часу в навчальних планах. І щоб підготовка відбувалася швидше, даючи тільки необхідний базовий рівень, а подальшим підвищенням кваліфікації займалося вже безпосередньо підприємство.
Читайте також: У Херсоні відкрили центр зварювальних технологій європейського зразка
Адже нині роботодавці скаржаться, що не можуть знайти молодих і кваліфікованих слюсарів, токарів, електрозварювальників тощо. Тим паче, що обладнання на виробництвах оновлюється швидше, ніж програми навчання у профтехучилищах.
Платитимуть і зарплату, і стипендію
За дуальною системою навчатимуться 30 учнів. Вони та їх батьки підписали тристоронні договори з училищем та підприємством про те, що після випуску залишаться працювати на цьому підприємстві.
Окрім того, після двох місяців навчання учні почнуть отримувати ще й заробітну плату за ті вироби, які відшивають. Графік навчального процесу буде наступним: місяць виробничої практики, місяць теоретичного навчання в училищі.
Читайте також: На Франківщині вчителька веде в Instagram уроки зрозумілої математики
Це прекрасний приклад того, як поєднали зусилля виробниче підприємство і освітній заклад.
Обіцяє “Сівертекс” подбати і про житло для тих, хто прийде працювати на виробництво. Тож майбутні спеціалісти та їхні батьки уклали тристоронні договори з училищем і підприємством про те, що після випуску учні залишаться працювати на цьому підприємстві.
Економіка і бізнес
Що чекає на відвідувачів
- супермаркет «Сільпо» із власною пекарнею, фудкортом та зоною доставки;
- магазин косметики та побутових товарів EVA;
- ювелірні крамниці «Срібна країна» та «Золотий вік»;
- зоомагазин E-ZOO;
- аптека «Біла ромашка»;
- сервіс Doctor Mobi з ремонту та аксесуарів для гаджетів;
- квіткова крамниця;
- перший в Ірпені магазин міжнародної мережі JYSK.
Історія
Коментарі
Економіка і бізнес
Які потяги стали флагманськими
- №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
- №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
- №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
- №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
- №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.
Як облаштували вагони
Музичний супровід
- «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
- «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
- «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
- «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
- «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.
Коментарі
Економіка і бізнес
Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.
Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)
«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.
Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.
Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі