Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Бучі відкрився сквер памʼяті, який симфолізує майбутнє

Опубліковано

У Бучі започаткували Сквер памʼяті “03.22”. Тут, разом з сімʼями загиблих, висадили іменні дерева цивільних жертв російської окупації, яких вбили у березні 2022.

Про це повідомляється в Telegram-каналі Бучанського міського голови.

фото: сквер “03.22”

Про сквер “03.22”

Він розташований на перехресті вулиць Яблунської та Назарія Яремчука у Бучі.

“Сквер памʼяті “03.22” у Бучі – обʼєднує памʼять про минуле, але й символізує майбутнє”, – пише мер міста, Аналолій Федорук.

Читати також: Український дрон завдав значного ураження російському зенітному комплексу (ВІДЕО)

Його започаткували його як місце, де кожен зможе віддати шану невинно вбитим під час окупації бучанцям. Понад 150 дерев висадили родини загиблих цивільних людей в День другої річниці звільнення Бучі.

“Поступово плануємо розширювати сквер. Тож запрошуємо сімʼї звертатися до міськради і КП “Бучазеленбуд” для допомоги у висадці”, – повідомляється в дописі.

Сквер “03.22” має нагадувати прийдешнім поколінням про ціну свободи та закликатиме більше ніколи не допустити такого жахіття.

Нагадаємо, що “Ми, наші улюбленці та війна” стала найкасовішою документальною стрічкою за перший вікенд.

Також ми повідомляли, що як кримчанам інформаційно допомогти ЗСУ через чат-бот єВорог.

Фото: сквер “03.22”.

Суспільство

У Німеччині пропонують ввести українську мову в іноземних школах

Опубліковано

Гессен стане першою федеральною землею Німеччини, яка запропонує українську мову як іноземну у школах. Такий крок має на меті полегшити навчання молодим українцям, які знайшли захист у Німеччині, рятуючись від російської загарбницької війни. І, додає видання, можливо, навіть допомогти країні в боротьбі з нестачею вчителів.

Про це повідомляє Hessenschau

Ідея спрямована насамперед на приблизно 20 тисяч українських школярів, які прибули до Гессену. Проте молоді люди без українського міграційного походження також можуть за бажання обирати українську мову як іноземну.

Влада розраховує на понад 300 українських вчителів, які зараз викладають у землі.

Спочатку планується запустити пілотний проєкт: перші школи, де навчається багато українських школярів, мають розпочати тестову фазу вже наступного навчального року. Подібний пілотний проєкт зараз реалізується щодо турецької мови.

«Ми з самого початку знали, що боротьба за свободу в Україні буде довгою», – сказав міністр у федеральних і європейських справах Манфред Пенц. Тому, за його словами, логічно запропонувати українським учням можливість вивчати у школі, окрім німецької, рідну мову. Крім такого знаку солідарності, це ще й «внесок у збереження ідентичності та культури України», додав міністр.

Читайте також: Зникла дитина – що робити? Гайд для батьків, які живуть в Україні чи за кордоном 

Для багатьох українських молодих людей втеча до Німеччини часто означає відмову від попереднього освітнього шляху, зазначають у Мінкульті. Вони часто не володіють другою іноземною мовою, необхідною для отримання кваліфікації середньої школи. У міністерстві очікують, що запровадження української мови як другої іноземної дасть змогу отримати освітні траєкторії з вищою кваліфікацією. Окрім того, проєкт дозволить залучити до шкіл українських вчителів, які проживають у Німеччині.

«Ми хотіли б запропонувати багатьом молодим людям і вчителям з України більші освітні та кар’єрні перспективи на основі їхніх індивідуальних талантів, у тому числі для відбудови власної країни, а також надіслати чіткий сигнал солідарності у важкі часи», – підкреслив міністр культури Армін Шварц і додав: «Ми не повинні втомлюватися підтримувати Україну»

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв задоволений ініціативою. «Ми сприймаємо це як визнання української як важливої ​​європейської мови», – цитує ЗМІ дипломата.

За даними Міністерства культури, кількість молодих людей з України в гессенських школах більша, ніж група всіх учнів з десяти інших найпоширеніших країн походження, які знайшли захист у Гессені.

Нагадаємо, альпіністка з України піднялася на Еверест і встановила рекорд.

Фото: З відкритих джерел

Читати далі

Суспільство

У столиці малюків-засновників Києва переодягли у святкове вбрання до Дня міста

Опубліковано

У столиці на Поштовій площі скульптури малюків-засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – до Дня міста одягли в українські вишиванки, а також у віночки із польових квітів.

Про це повідомляє Telegram-канал “Київ зараз: Буча, Ірпінь, Гостомель”.

Пам’ятник “Малюки-засновники Києва” або ж “Малюки, що пускають кораблики” урочисто відкритий у травні 2017 року на Поштовій площі.

Читайте також: В новій серії “Доктор Хто” звучав український “Щедрик”

Основа композиції – 3 маленькі хлопчики, які є прообразами легендарних засновників столиці Кия, Щека та Хорива. Монумент маленької сестри Либідь встановлений у кількох метрах від інших скульптур на бронзовій лавці.

Нагадаємо, раніше малюків-засновників Києва переодягли у Шерлока Холмса і доктора Ватсона.

Фото: “Київ зараз: Буча, Ірпінь, Гостомель”

Читати далі

Суспільство

10 історичних фото, які покажуть як змінився Київ за 100 років

Опубліковано

У світі немає нічого постійного, і українська столиця не є винятком, постійно змінюючись протягом століть.

Спеціально до Дня Києва редакція ШоТам зібрала старі фотографії столиці, щоб побачити, як змінилося місто.

Майдан Незалежності

За часів Київської Русі це місце було болотом і позначало кінець стародавнього міста. З кінця X до XVII століття тут розташовувалися оборонні споруди. Перша площа з’явилася у 1830-х роках і отримала назву Хрещатицька.

Протягом століть площа змінювала свою назву шість разів і постійно змінювала свій вигляд.

Майдан Незалежності пережив чотири масштабні реконструкції, а також встановлення та знесення пам’ятників Столипіну та Леніну.

Читайте також: Безкоштовні екскурсії, золоті ворота з Лего та кінофестиваль: куди піти на День Києва 2024

Хрещатик

Відлік історії Хрещатика, як міської вулиці, чимало дослідників починає від 1797 року – саме тоді в Хрещатій долині постає перший будинок.

Київ, історія, як змінився Київ за 100 років, старі фотографії Києва, Перший будинок на Хрещатику

На жаль, він до наших часів не зберігся. На цьому місці збудували Держкомтелерадіо.

Такий вигляд мав Хрещатик у 1897—1899 роках.

Київ, історія, як змінився Київ за 100 років, старі фотографії Києва, Хрещатик

Інші площі Києва історія також “реконструювала”. Ось такий вони мали вигляд.

Європейська площа та парк Шевченка

Дореволюційна Європейська площа мала такий вигляд.

Замість Тараса Шевченка, в однойменному парку, був колись пам’ятник російському імператору Миколі I.

Поділ

Такий вигляд мав дореволюційний Поділ.

Олімпійська

На місці сучасного “Олімпійського” було величезне шахове поле – фігурами виступали справжні люди й коні.

Нагадаємо, “Мапа Ренновації” разом з Varvar Brew анонсували пиво до Дня Києва.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство22 години тому

Харизматична контентмейкерка з TikTok співпрацює з відомими брендами з маленького села на Тернопільщині

Софія Крупа з чоловіком Андрієм підкорює український тікток своїми креативними відео, а відомі бренди часто...

Можливості2 дні тому

Кежуал по-українськи. Подружжя Логаїв створило бренд одягу «Спадщина» з етнічними мотивами, а з розвитком допоміг грант

Коли люди носять одяг від «Спадщини», то відчувають захоплені погляди в спину, адже саме там...

Суспільство1 тиждень тому

Мріє, щоб про Складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство2 тижні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

РЕКЛАМА: