Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У бригадах “швидкої” працюватимуть парамедики та екстрені медичні техніки

Опубліковано

У бригадах “швидкої” тепер працюватимуть парамедики та екстрені медичні техніки, повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

“Кабінет міністрів України вніс зміни до постанови “Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги”, – йдеться у повідомленні.

Так, упродовж перехідного періоду – до 2025 року – впровадяться нові стандарти в роботу екстреної медичної роботи. Передусім йдеться про базовий склад бригади екстреної медичної допомоги (ЕМД), до якої входитимуть парамедик та екстрений медичний технік.

“Бригади парамедиків”: що це означає?

Зазначається, що ухвалена постанова змінює склад бригад екстреної медичної допомоги та вводить поняття “бригади парамедиків”.

“Такі бригади працюватимуть паралельно з лікарськими та фельдшерськими бригадами екстреної медичної допомоги. Ці три види бригад працюватимуть до 2025 року. У 2025 році склад всіх бригад екстреної медичної допомоги відповідатиме єдиному стандарту. Тож до цього часу всі фельдшери з медицини невідкладних станів і медичні сестри, які зараз працюють в бригадах екстреної медичної допомоги, мають пройти перенавчання і отримати кваліфікацію “парамедик”, – зазначили у МОЗ.

Парамедик — це фахівець, який надає широкий спектр рятувальних медичних послуг за сучасними стандартами на догоспітальному етапі й своєчасно транспортує постраждалого до лікарні.

Читайте також: В Україні на вдосконалення системи екстреної медичної допомоги виділять понад 900 мільйонів

Кваліфікація “екстрений медичний технік” для водіїв

Також наголосили, що зміни стосуються й водіїв, які працюють у бригаді екстреної медичної допомоги.

“До 2025 року всі водії мають перенавчитися і отримати кваліфікацію “екстрений медичний технік”. Екстрений медичний технік – це людина без медичної освіти, але зі спеціалізованою підготовкою. Вони допомагають лікарям та парамедикам у наданні професійної медичної допомоги пацієнту. Для підсилення роботи бригади залучатимуться й надалі лікарі медицини невідкладних станів. За рішенням керівника центру екстреної медичної допомоги зможуть також долучатися додаткові медичні працівники служби, а також стажер, студент, що проходить виробничу практику, лікар-інтерн, лікар-резидент або інша особа, яка успішно пройшла підготовку з домедичної допомоги та отримала підтверджуючий документ”, – інформують у МОЗ.

Читайте також: У Києві може з’явитись найпотужніша приватна швидка допомога

Про запровадження нових професій

Професії “парамедик” та “екстрений медичний технік” були запроваджені наказом Мінекономрозвитку від 26 жовтня 2017 року №1542 “Про затвердження Зміни №6 до національного класифікатора України ДК 003:2010”.

Суспільство

У Києві помітили унікальний кемпер від українського виробника (ФОТО)

Опубліковано

На столичних дорогах помічений цікавий кемпер на базі пікапа Mitsubishi L200. Відмітна його особливість — це житловий модуль українського виробництва, повідомляє Автоцентр.

Модуль має аеродинамічну конструкцію, яка повністю розташовується  в кузові пікапа без особливих додаткових змін. У той же час  кемпер ніяк не заважає їздити автомобілю по пересіченій місцевості.

Для полегшення кузов виконаний повністю зі склопластику методом ручного формування. Товщина монокока 3-7 мм, а в днищі знаходиться плита фанери товщиною 10-15 мм. Житловий модуль закріплений за допомогою чотирьох гвинтових стяжок і рим-болтів.  

Читайте такожЯк вінницькі школярі рятують місто від сміття

Корпус має два вікна, вхідні двері і драбинку для доступу на дах. Всього всередині два спальних місця. Одне знаходиться прямо над кабіною водія, а чотири сидіння знизу можна перетворити в ще одне спальне місце.

Крім цього, за окрему плату модуль можуть укомплектувати окремим кухонним блоком з газовою плитою і умивальником. При таких доопрацюваннях всередині встановлюється газовий балон з редуктором. У кемпері є розетки на 12 і 220В.

Всередині також можливе встановлення душової кабіни і біотуалету, холодильника, обігрівача, супутникової антени, а також сонячних батарей на дах. За подібний кемпер доведеться віддати близько 8500 Євро, або ж замовити «голий» корпус за 5000 євро і самостійно його укомплектувати.

Читайте також«Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів

Нагадаємо, українська роботизована платформа Camel пройшла випробовування.

Як ми повідомляли раніше, вітчизняний виробник виготовив спецавтомобілі для газових служб.

Усі фото: autocentre.ua.

Читати далі

Суспільство

Українська роботизована платформа Camel пройшла випробовування

Опубліковано

Українська роботизована платформа Camel пройшла практичну частину дослідних випробувань.

Про це повідомив Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. 

Читайте також«Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів

За міжнародним досвідом сучасних воєнних конфліктів, одним з перспективних напрямків ведення бойових дій є залучення різноманітних наземних дистанційно керованих (роботизованих) комплексів. В цьому напрямку, силами ДНДІ ВС ОВТ проводяться роботи з дослідження даного типу техніки яка виробляється вітчизняними компаніями.

Довідка

Платформа являє собою безпілотний наземний апарат, який призначений для участі у проведенні розвідувальних операцій, виявлення та знищення живої сили та легко броньованих цілей противника, супроводження розвідувальних груп, перевезення та доставки військового вантажу на лінію зіткнення (у небезпечні зони). У випадку ведення ворожого вогню, може використовуватися як прикриття для відходу особового складу або евакуації поранених. 

Після проведення практичної частини випробувань, фахівці ДНДІ ВС ОВТ проводять обробку отриманих результатів, які виявлять основні недоліки дослідного зразка для їх усунення. Разом з тим, результати випробувань забезпечать розробку конкретних напрямків вдосконалення нових зразків безпілотних наземних апаратів.

Читайте такожЯк вінницькі школярі рятують місто від сміття

Нагадаємо, Київський бронетанковий завод передав армії партію модернізованих БТР-80.

Як ми повідомляли раніше, артилерійський дивізіон ЗСУ провів бойові стрільби.

Усі фото: facebook/Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації ОВТ.

Читати далі

Суспільство

Вітчизняний виробник виготовив спецавтомобілі для газових служб

Опубліковано

Автопарки газових служб України поповнилися новими спецавтомобілями, пише Starter Media.

Зазначається, що авто виготовлена ​​на заводі Техкомплект, що на Київщині. Спецтехніка призначена для транспортування бригад газових служб до місця сервісних або ремонтних робіт. Передбачено, що у вантажному відсіку авто буде спецінструмент.

Читайте також: «Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів

Фольксвагени заводської комплектації на виробництві Техкомплект доукомплектовані і переоснащені:

  • Виготовлені силові блоки зі стелажами.
  • Комфортабельні пасажирські відсіки для транспортування бригади з 6 осіб (2 людини в кабіні біля водія, 4 — в салоні).
  • Фарбування і декоративне оформлення згідно з кольорографічною схемою ДСТУ для такого класу спецтехніки.
  • Автомобілі доповнені обов’язковими елементами СГУ (сирена, проблискові маячки, гучномовець).

Силові багажники і сходи для доступу до них.

Крім служб газу, аналогічні автомобілі можуть застосовуватися для служб електро-, теплових мереж, водоканалів, зв’язку.

Читайте такожЯк вінницькі школярі рятують місто від сміття

Нагадаємо, буковинська громада отримала карету швидкої вартістю 2 млн грн.

Як ми повідомляли раніше, в Україні з’являться 60-тонні кар’єрні самоскиди з Китаю.

Усі фото: facebook.com/StarterMediaUA.

Читати далі

Суспільство

«Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів

Опубліковано

Харків — місто культури, мистецтва та творців. Саме тут три роки тому двоє харків’ян почали збирати разом творчих людей. Обрали вони для цього найпрекрасніше — музику. Фест у їхньому барах не міг оминути жоден митець, і ця тусовка щоразу зростала у масштабах.

Аж раптом — карантин, втрата приміщення, відсутність музичної апаратури. Залишилася лише любов до музики та творча спільнота, яка чекала нових зустрічей під драйвову музику. Хлопці не розгубилися і попросили у творців про допомогу. Так 370 людей об’єдналися і самі зробили собі фест — ще крутіший та серйозніший. Його відвідали понад 5 тисяч людей. Вони не зупиняються і вже планують повторити успіх наступного року.

Віталій Собченко,
Віталій Собченко,

Співзасновник фестивалю «Самі собі фест» (SSF)
Працює у сфері дизайну й архітектури, організатор масових заходів

Артем Савченко,
Артем Савченко,

Співзасновник фестивалю «Самі собі фест» (SSF)
Займається цукровим бізнесом та організацією масових заходів

Сусідство з тим, хто «в темі»

Після 10 років роботи у сфері дизайну та архітектури я вирішив зануритися у ресторанний бізнес. У Харкові я відкрив свій винний бар «Loza Strekoza», а за його стіною був коктейльний і танцювальний бар мого найкращого друга — Артема Савченка. Однією з особливостей наших закладів було те, що вони розташовувалися не на прохідній вулиці. Тому нашим завданням було притягти в це місце якомога більше людей.

Ми думали над тим, що нас об’єднує, і прийшли до висновку, що обидва любимо музику. Тому спільно з друзями вирішили зробити маленький камерний фестиваль під назвою Vinyl Fest. Вініл якраз був уособленням нашої такої любові до музики, емоцій та крафтовості. На фестивалі був ярмарок, фотостудія, продавалася кераміка та ювелірка, виступали наші друзі зі спільноти «Культура звуку».

Через те, що грала музика і була приємна атмосфера, люди стали приходити. Це була така локальна хіпстерська тусовка. І ось ми зробили цей фест, й він насправді дуже полюбився городянам. І за два роки ми провели цей фестиваль 11 разів: кожного місяця літа і потім ще взимку в закритому приміщенні.

«Люди — допоможіть»

Після двох років ми вийшли з ресторанного бізнесу через низку особистих причин і були вимушені покинули цю локацію. Але ось ця любов до фестивалю та тих неймовірних емоцій — ми все це так полюбили. І вирішили зробити фестиваль на новому місці — в одному з дворів такого собі міського божевільного «Метасовського». Він постійно малював і писав на стінах різні фрази: «Ленін», «космос» тощо. Ми захотіли зробити там свій Vinyl Fest: все такий же з музикою, ярмарком та духом крафтовості.

Але ми зіткнулися з низкою складнощів. У нас вже не було свого приміщення, води, електрики, туалету, меблів. Бо коли у нас були заклади харчування, ми все це могли використовувати. Але на новому місці, якщо щось і було, то лише занедбане. На купівлю всього потрібні були кошти, а одна з особливостей фестивалю — вхід на нього безкоштовний.

В якийсь момент ми зрозуміли, що не справляємося, і стали просити людей нам допомогти. Ми придумали хештег, під яким просили людей притягнути якісь меблі, кудись сходити, позичити подовжувачі чи електрогенератори.

Викорінюємо «синдром радянщини»

І люди стали нам допомагати, адже в нас уже був приємний шлейф від попередніх фестивалів. Все стало набагато душевніше, тому що до цього були причетні інші люди. Ми також помітили, що ця причетність прибирає оцінювальні судження відвідувачів про фестиваль. Адже якщо ти заплатив за вхід на якийсь фестиваль, то одразу оцінюєш, подобатися він тобі чи ні. А якщо ти взяв участь у його створенні, тоді ти вже частина цього, відповідно, навряд чи будеш говорити про нього погано.

Хоча говорити про повну залученість людей ще зарано. Все фінансування тоді лягло на наші плечі. Та й люди зголошувалися допомагати в організації фестивалю, а ось прибирати територію після нього о третій ночі знесиленими доводилося нам, організаторам. Водночас кожен, хто нам допомагав, фактично став нашим агентом: він особисто запрошував до нас своїх друзів. Таким чином фестиваль тоді відбувся, відвідали його понад тисяча людей. Творчі люди йшли до нас, щоб поринути в цю «вінілову атмосферу», послухати приємну музику, пройтися ярмарком і гарно провести час. 

Ми розуміли, що цього разу організовували фестиваль вже не компанія з десяти друзів, а невеличка спільнота людей. І вже якось сама собою з’явилася назва «Самі собі фест» (SSF), під якою ми хотіли влаштовувати наступні фести у майбутньому.

Залучати людей — це важливо. Тому що наше суспільство — це як пострадянський синдром. У період СРСР зверху завжди була чітка вказівка, що треба робити. Ми ж якраз своїм фестивалем хочемо показати, що немає меж, ми можемо самі робити, що хочемо, і самі вибирати вектор розвитку. Ми маємо право самовиражатися. Самі люди, які були причетні до створення фесту, були натхненні участю в такого роду події. Люди усвідомили, що можна робити величезні й класні штуки, не маючи на старті нічого, крім бажання і віри у свій успіх.

Карантин додав зневіри

У наших фестивалів є одна особливість — вони щороку стають масштабнішими, складнішими й цікавішими. А тут на тобі — 2020 рік, карантин. У сфері архітектури у мене на той період зупинилися замовлення. І довелося вибирати: або сидіти на ізоляції й нічого не робити, або присвятити сили й енергію на створення першого фесту SSF. Звичайно, я обрав друге. Для розуміння, до цього ми з другом самостійно організовували фестивалі у наших закладах, тепер же захотіли зробити фест, повністю створений завдяки зусиллям людей.

У Харкові є архітектурний інститут Metod lab зі студентами, випускниками та людьми з цієї сфери. Ми з компанією Sobchenko architects прийшли до них з ідеєю організувати воркшоп для студентів з проєктування фестивалю і громадського простору на провулку Воробйова. Хлопцям ідея сподобалася. І протягом двох місяців навесні під час першого локдауну в Zoom ночами 20 молодих хлопців разом зі мною проєктували цей фест. У кожного була своя зона відповідальності.

Деякі хлопці не вірили, що фест вдасться провести, адже для цього нам треба було зібрати 120 тисяч гривень на замовлення техніки, музичного обладнання та іншого. Взагалі весь наш фест і ця тусовка засновані на вірі. Завданням нашої команди було випромінювати впевненість, що все вдасться. І це було найскладніше, тому що ніхто з нас до кінця не знав, чи так воно й буде. Ми навіть не були впевнені, чи вдасться зібрати потрібну суму. Це все ж величезна відповідальність. Ми запланували знайти стільки волонтерів, організувати зону фудкорту, ярмарки, майстер-класи, запросити крутих артистів та музикантів. Все в нашій уяві виглядало так масштабно, а грошей на реалізацію зовсім не було. 

«Вирулили» завдяки небайдужим

Цю суму ми почали збирати через краудфандинг на «Спільнокошті». Вирішили так: якщо у нас не вийде знайти кошти й зробити SSF, ми просто повісимо прапорці Vinyl Fest і зробимо його. Це, звичайно, буде набагато простіше, ніж ми собі задумали. Але за тиждень до фесту знайшовся спонсор. Також допомогли небайдужі люди, які, так само як і ми, горять цією справою. І ми таки зробили фестиваль. «Вирулили» все на фінішній прямій.

Одна з причин, чому люди стали включатися в організацію і донатити кошти, — це те, що ми не просто хотіли зібратися і потусити. Нам важливо було залишити після себе артпровулок на Воробйова, де могла б збиратися вся ця творча аудиторія. Тому що є відчуття, що всі трохи розрізнені. Вони роблять якісь цікаві штуки, але локально, у своїх майстернях. Потрібен простір, щоб об’єднувати цих людей. І коли почне цей бульйон варитися, тоді будуть з’являтися нові цікаві та творчі особистості, які несуть культуру. Тому ми запросили художників, і весь цей провулок зафарбували. І тепер там практично як у Берліні. І це не просто графіті, а повноцінні художні роботи.

Цей проєкт дуже цікавий, і ми його самі собі зробили. В цьому і є наше завдання, що ми самі можемо не тільки фестиваль зробити — а будь-що, чого б нам разом хотілося. І якщо у нас вийде щось змінити в Харкові, то далі ця концепція може поширюватися на інші міста країни. Наше завдання в тому, щоб активізувати якомога більше людей робити своє життя свідомішим, чистішим, і самим вибирати вектор свого розвитку.

Імена небайдужих дізналися всі

Коло входу на фестиваль стояв стенд, де був список з 370 людей, які взяли участь у створенні SSF — допомагали фізично або донатили. Там було написано: «Ці люди самі собі зробили фест». Загалом на фест, за нашими підрахунками, прийшли більш як 5 тисяч людей. Переважно — творча молодь, інтелігенція і ті, хто займається мистецтвом. Аудиторія була дуже хороша, атмосфера панувала душевна і приємна. Попри те, що випробувань на шляху до фесту було багато, він все-таки відбувся.

На вході відвідувачів зустрічав волонтер, який вимірював температуру і давав буклет. Там був прописаний лекторій: хто, коли й де виступає, інформація про майстер-класи та поділ сцен зі списком артистів. Коли потрапляєш всередину, одразу бачиш дуже багато мистецтва — триметрові стенди з роботами художників. За 20 метрів звідти розміщувалося дивовижне місце, де музиканти на піаніно грали класичну музику. Далі стояла імпровізована кімната у радянському стилі, де били татуювання. Ще далі — досить довгий ярмарок, де продавали екотовари. Особливу атмосферу створювала сцена, де всі діджеї грали з вінілу.  Під вечір там були живі концерти.  

Я вважаю, що є два Харкова. Один — органічно побудований, історично сформований, а інший — прибудований. І ці два міста не зовсім перетинаються.

І коли ми говоримо про перше місто, то для нього 5 тисяч — це вагома кількість людей. І завдяки тому, що у мене був винний бар, я міг познайомитися з величезною кількістю людей. І майже всю цю аудиторію, яка була у нас на фестивалі, ми знаємо в обличчя. І можна сказати, що прийшли практично всі представники культури, які є в місті.

Читайте також: «Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Ми трохи хвилювалися, що будемо проводити фестиваль під час пандемії. По-перше, через те, що він може не відбутися. По-друге, що ми беремо відповідальність, збираючи величезну кількість людей. Але водночас ми бачили, що різні фестивалі пройшли у Києві та Одесі. І тим більше ми його проводили просто неба, на свіжому повітрі — це не закритий простір. У нас величезного скупчення людей не було, може хіба що трохи ввечері, коли відвідувачі танцювали. Але у нас були дотримані всі запобіжні заходи: на вході всім міряли температуру, скрізь були антисептики.

Черговий SSF — не за горами

Зараз ми збираємо кошти на творчий простір — розробили проєкт створення лавки, яка вміщує пів сотні людей. Ми б хотіли, щоб в самому центрі — на провулку Воробйова — збиралася творча молодь і всі, хто були на фесті. І щоб далі відбувалася вся ця тусовка, а котел творчості продовжував варитися. Тому що в Харкові не так багато місць, де можуть збиратися такі люди — їх буквально кілька. Після лавки ще хочемо побудувати дитячий майданчик: на місці одного занедбаного хотіли б зробити новий і сучасний з екодерева.

Щодо фестивалю, наступний «Самі собі фест» плануємо на 2021 рік. Він настільки масштабний, що часто його проводити складно, бо він — енерговитратний. Для нас найкрутіше, що може бути — це якщо армія людей, які відвідують фест, задонатять по 50 гривень. Це буде єдність заради великої мети. І ми сподіваємося, у нас вийде до цього прийти. Бо наразі багато людей не співвідносять себе з цим дійством. Часто думають, що організатори впораються й без них. Ми, звичайно, могли зробити платний вхід, але це зовсім інша емоція.

Також було б супер, якби до нас за цей час приєдналися ще більше людей, охочих допомагати в організації SSF. Цей фестиваль був крутим тільки через те, що включалися люди. Чим більше людей ми будемо мати, тим масштабніші речі зможемо робити. Це складно, але воно окупається. Ти бачиш очі задоволених людей і розумієш, що це варте того. І це єднання створює здорове суспільство. Коли ми творимо щось разом, з’являється цінність. Ми хочемо навчити людей цінувати те, що їх оточує.

Читати далі
Суспільство7 години тому

У Києві помітили унікальний кемпер від українського виробника (ФОТО)

Суспільство8 години тому

Українська роботизована платформа Camel пройшла випробовування

Суспільство8 години тому

Вітчизняний виробник виготовив спецавтомобілі для газових служб

Суспільство9 години тому

«Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів

Суспільство10 години тому

Знайти сімейного лікаря відтепер можна через мобільний додаток

Суспільство11 години тому

Київський бронетанковий завод передав армії партію модернізованих БТР-80

Суспільство12 години тому

У Києві на алеї Героїв Небесної Сотні відкрили Дзвін гідності

Суспільство13 години тому

Як десантники тренувалися на бронеавтомобілях «Козак-2» (ФОТО)

Суспільство14 години тому

Показали рецепти, за якими українці готували 100 років тому

Суспільство15 години тому

В Італії вийшов друком історичний роман про події в Україні

Суспільство16 години тому

У Лаврі відкрилась резиденція Святого Миколая. Як вона виглядає?

Суспільство17 години тому

Дві українські стрічки про війну покажуть на престижному фестивалі в Австралії

Суспільство18 години тому

У Дніпрі проводять модернізацію ескалаторів у метрополітені

Суспільство18 години тому

На ВДНГ у Києві відкриють зимове містечко з розвагами

Суспільство19 години тому

У Німеччині найкращою диригенткою 2020 року визнали українку

Суспільство4 дні тому

В Еміратах українці народжуються не у сорочці, а у вишиванці (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Як на Дніпропетровщині повертають молодь у село? (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Історія першої велосипедної церкви в Україні (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Як сільська жінка з Тернопільщини завела блог «Я і мої кози» (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Як схід і захід об’єдналися, щоб відновити ліс на Луганщині (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

На Вінниччині родина створила притулок для корів, аби врятувати їх від скотобійні (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як колгосп під Києвом перетворили на український Голівуд (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Перший онлайн-священник на Луганщині відпускає гріхи телефоном та сповідає через Facebook (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Херсонські науковці створили пластик з грибів (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як фітнес-модель на фронті рятує людей (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як у карантин скуштувати тістечка без контакту з офіціантом (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як місцеві рятують унікальний маєток на Вінниччині (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як український дрон-камікадзе здивував під час запуску (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як Краматорськ прикрашає петриківкою місцева художниця (ВІДЕО)

NewСхід2 тижні тому

На околиці Добропілля замість звалища облаштували вільний простір «Непустир» (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.