Культура
«Це одна з найкращих пісень Євробачення-2025»: як іноземці реагують на переможців українського нацвідбору

8 лютого в прямому етері на «Суспільне Культура» серед 10 учасників нацвідбору обрали переможця. Ним став гурт Ziferblat з піснею «Bird of Pray». Хлопці отримали високу оцінку від суддів та глядачів у голосуванні, в якому взяли участь понад 362 тисячі українців. Ось яку реакцію викликав виступ гурту в іноземних блогерів.
«Змушує мене почуватися, наче я в раю»
Блогер іспанського походження Педро Рівас регулярно випускає відео на тему Євробачення — вже кілька років він знімає реакції на номери, що представлятимуть свої країни на конкурсі. Крім того, Рівас часто записує кавери під гітару на популярні пісні, а себе іронічно називає shower singer — «співаком у душі».
Одразу після українського нацвідбору блогер записав огляд на пісню «Bird of Pray». Почувши перші ноти бек-вокалу, Педро коментує: «Спів цієї дівчини бездоганний, а інструменти чудові». Він вдруге переглядає заспів з етномотивом і пояснює: «Це змушує почуватися, наче я в раю. Чесно, я не жартую — я хочу прослухати це ще раз. Було дійсно круто!».
Також Рівас відзначає, що частини тексту українською в пісні йому подобаються найбільше. Педро говорить, що переслухає всі композиції гурту. У людей, які розуміють українську, блогер просить пояснити меседж пісні в коментарях, бо переконаний, що в ній є важливі слова про війну.
«Королева Євробачення»
Сін Дунан — британець, що переїхав до Австралії. Його контент повністю націлений на Євробачення — вже третій рік блогер вибірково робить огляди на виступи учасників з різних країн. Сін називає Україну «королевою» конкурсу та згадує, що минулого року виступ Alyona Alyona та Jerry Heil його просто нокаутував.
Переслухавши кілька тижнів тому пісні учасників українського нацвідбору, Сін відзначив Ziferblat як одного зі своїх фаворитів. Уже після перемоги гурту блогер переглянув номер, під час якого дивувався якості живого звуку та підспівував учасникам:
«Ця пісня поєднує якісь магічні елементи, яких я не можу точно визначити. Це не те, що я слухаю зазвичай, але воно подіяло на мене».
«Пісня для великої сцени»
Рой — голландець, який пʼять років веде свій ютуб-канал про Євробачення та є активним учасником ком’юніті ESC United — найбільшої онлайн-спільноти шанувальників пісенного конкурсу. Пісня «Bird of Pray», за його відчуттями, створена для великої сцени:
«Для мене найбільшим тестом було те, як вони звучатимуть наживо, і це було неймовірно. Так, може бути навіть краще — брехати не буду. Але ж зараз ці хлопці в руках української делегації, а ми з вами знаємо, якими вони можуть бути вправними на сцені — згадайте виступ України в Ліверпулі».
«Ви не зможете розслабитися чи занудьгувати»
Марія з каналу норвезьких оглядачів Євробачення також згадує виступ України з піснею Teresa & Maria і каже, що тепер їй цікаво побачити цьогорічних представників. Жінці дуже сподобалися кольори костюмів гурту та мотиви композиції:
«Гадаю, це одна з найкращих пісень Євробачення-2025 — так виконана, що на це цікаво дивитися. Мелодійно тут є на що звернути увагу. Ви не зможете розслабитися чи занудьгувати, а це справді добре для пісні на шоу».
«Мені подобається, що вони ризикують»
Макс — учасник дитячого Євробачення від Франції, на якому п’ять років тому посів третє місце. Зараз юнак мріє про участь у конкурсі вже в дорослому віці та активно знімає огляди на виступи. Макс не очікував на перемогу Ziferblat у нацвідборі й дещо розкритикував декорації та костюми учасників. Попри це, він сказав, що обожнює такий тип попмузики, та назвав голос соліста прекрасним, а обличчя — ангельським.
«Це більше нагадує британську дружню радіопісню, які я обожнюю. Це змінює тип пісень, які вони [українці] зазвичай посилали на конкурс. Мені подобається, що вони ризикують. Дивовижні рейтинги кожного року в України».
«Номер отримав найбільше голосів від публіки, і я розумію, чому»
Алекс подорожує, записує акустичні треки та щороку знімає огляди на пісні Євробачення. Не оминуло це й гурт Ziferblat, бо на їхню пісню хлопець заспівав кавер під гітару.
У своєму огляді «Bird of Pray», вражений високою якістю виконання, Алекс говорить: «Чудова постановка і кольори, а соліст, на мою думку, має недооцінений шикарний голос… Номер отримав найбільше голосів від публіки, і я розумію, чому».
Алекс додає, що це в хорошому сенсі неочікуваний вибір пісні, і впевнений, що глядачі Євробачення точно будуть казати: «О Боже, це що виступ України?».
Фото обкладинки: Анастасія Мантач для «Суспільне Мовлення»
Культура

У Королівському музеї зброї Великої Британії (The Royal Armouries) презентували виставку «Історія однієї шаблі». Центром експозиції стала шабля гетьмана Івана Мазепи кінця 17 століття. Відкриття виставки присвятили поєдинку між Олександром Усиком і Даніелем Дюбуа за абсолютне чемпіонство світу з боксу у надважкій вазі.
Про це повідомили в Чернігівські ОДА.
Саме цю шаблю український боксер підняв після перемоги над Тайсоном Ф’юрі у грудні 2024 року. Українську реліквію на час виставки перевезли з Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського. Побачити шаблю Мазепи у Лондоні можна буде з 18 липня до 3 серпня.
Шаблю гетьмана Мазепи розмістили в Білій вежі (White Tower). Цю найдавнішу частину Лондонського Тауера в 11 столітті звів Вільгельм Завойовник. Понад 700 років тут збирають одну з найвпливовіших колекцій історичної зброї у світі. Тауер — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, яким опікується організація Historic Royal Palaces. Щороку його відвідує понад 3 мільйони людей.
Читайте також: У Лондоні презентували трансформовану статую з протезом на підтримку України (ФОТО)
Організували експозицію громадська організація UKRAINE WOW, музей The Royal Armouries, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського у партнерстві з компанією Ajax Systems. А історичним наповненням виставки опікувалися українські історики Сергій Плохій та Олексій Сокирко, які акцентують увагу на багатогранній постаті Мазепи — гетьмана, дипломата, воїна, мецената.




Нагадуємо, що Усик на відкритому тренуванні в Лондоні вдягнув футболку Free Azovstal defenders (ВІДЕО).
Фото: зі спільного допису в інстаграмі UKRAINE WOW, Ajax Systems та інших партнерів
Культура

12-13 липня ураганом пошкодило дах друкарні «Тріада-Пак», а під дощ потрапили шкільні підручники, які тут друкує та зберігає видавництво «Ранок». Наразі на підприємстві вдалося повністю відновити роботу.
Про це повідомив гендиректор видавництва «Ранок» Віктор Круглов
В коментарі для «Читомо» Круглов поділився, за попередніми розрахунками, збитки для друкарні склали близько 6,5 мільйонів гривень. Директор видавництва додав, що страхові компанії відмовляються компенсувати цю суму через те, що підприємство знаходиться у зоні бойових дій, а саме на Харківщині.
Попри це, доставку підручників до шкіл завершать у липні без затримок. Щоб мінімізувати простої, видавництво доставляло деталі літаком за значні кошти. Адже основні втрати — пошкоджені готові підручники, папір, а також техніка для друку.
Наразі роботу підприємства повністю відновили, у фейсбуці Віктор Круглов розповів:
«Усе зупинилося, частина готових накладів пошкоджено. Уявіть мої відчуття. Тепер можна видихнути. Роботу друкарні відновлено. Працюємо».
Нагадуємо, що німкеня передала 8 старовинних книжок українським бібліотекам.
Також ми писали, що з окупації врятували ще одну велику групу дітей, які зазнали переслідувань та знущань.
Фото обкладинки: Віктор Круглов для медіа «Читомо»
Культура

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України включило до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині. Вона об’єднує громади Полтавської, Сумської та Харківської областей спільною історико-культурною спадщиною та подібною рецептурою, формами й символікою.
Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
Що відомо про цю традицію
Обрядову випічку готують раз на рік у період різдвяних свят — переважно в родинному колі або разом із сусідами та друзями. Пряники мають локальні назви: «панянки», «барині», «коники», «вершники», «пташки». Наприклад, на Полтавщині у Котелевській громаді цю випічку називають «панянками»: їх фарбують буряковим соком, прикрашають білою глазур’ю та традиційними завитками.
На Сумщині у межах Охтирського району печуть пряники під назвами «панянки», «барині», «коники» з розписом різнокольоровою глазур’ю. На Харківщині випікають «коників», «коней», «баришень», а також пряники у вигляді півників і зірочок, які декорують завитками.
Читайте також: «Заплітання долі»: весільний обряд зі Львівщини внесли переліку нематеріальної культурної спадщини
Дівчаткам дарують пряники у вигляді панянок — як символ жіночності та добробуту, а хлопчикам — коників, як символ мужності й сили. Найбільшу та найгарнішу випічку призначають для хрещеників. Традиція має кулінарне й символічне значення, пов’язане з різдвяними обрядами, побажаннями добробуту та єднанням громади.


Нагадаємо, що німкеня передала 8 старовинних книжок українським бібліотекам.
Фото: сайт МКСК