«Це може робити кожен». На Львівщині жінка привчила рідне село до компостування через троянди

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

Завдяки любові до квітів Підкамінська громада стала переможцем престижного екологічного конкурсу та отримала п’ять компостерів. Ці троянди багато років вирощує місцева жителька Марія Мартинюк, яка дізналася про компостування з інтернету, а тепер сама навчає інших через власний YouTube-канал.

Як одна жінка зробила екосвідомість своїм життям та привчає людей у громаді до компостування, розповідає ШоТам.

600 кущів троянд на органічних відходах

Марія Мартинюк з села Підкамінь на Львівщині завжди дуже любила квіти. Жінка посадила власний трояндовий сад, доглядала за ним, але через глинистий ґрунт вони пропадали. Завдяки інтернету пані Марія дізналася про компостування і почала збирати відходи вдома, в сусідів, у лісі та полі. Жінка ділиться, що спочатку було складно, бо все було невідомим.

«Я все звозила до саду та переробляла, бо дуже хотіла, щоб мої рослини почувалися краще. Складала весь компост на купу, переливала гнояркою і через рік він перепрівав, тому далі вже розвозила його садом», — каже Марія Мартинюк.

Марія Мартинюк біля свого фруктового саду. Фото: ШоТам

Згодом пані Марія на зиму почала накривати троянди і відразу закладати відходи між рядами: «А ще шкідники, які об’їдали квіти, тепер мали додаткову роботу — гризли листки та робили мені органіку»,

Жінка каже, що рослина, яка перегниває, дає поживу землі. Раніше вона теж полола свій город та парник і вивозила як і всі, але в них перестав родити врожай. Все через те, що земля виснажилася. Тоді й вирішила спробувати органічні добрива.

​​

Троянди, які вирощує у рідному селі Марія Мартинюк. Фото: ШоТам

Завдяки цьому вдалося виростити близько шести сотень кущів різних троянд, а ще лілії, тюльпани та інші квіти

Читайте також: Замість сміття — сакури. Як на Одещині очільниця громади об’єднала мешканців заради змін

Перемогли в екологічному конкурсі попри сильну конкуренцію

Згодом ініціативу Марії Мартинюк помітила місцева влада. Голова Підкамінської селищної територіальної громади Богдан Бутинський впевнений, що проблема зі сміттям актуальна не лише для Підкамінської громади, але й всієї країни. Тому громада вирішила взяти участь в конкурсі «Кращі практики управління біовіходами». 

Богдан Бутинський розповідає про перемогу Підкамінської громади в екологічному конкурсі та компостування у громаді. Фото: ШоТам

Проєкт реалізовує громадська організація «Екологічні новини». Голова організації Ольга Машкова каже, що мета цього проєкту — зменшити негативний вплив біологічних відходів на клімат та жителів громад: 

«Саме біологічні відходи — харчові і садово-паркові складають 30-60% побутових відходів. І тому, компостуючи, ви можете зменшити сміттєзвалища або полігон майже на половину. А ще можна створювати екологічні робочі місця. Тому ми сподіваємося, що в громадах, які беруть участь в проєкті, з’являться такі посади як компостувальник чи еколог».

Участь в конкурсі брали понад пів сотні громад. Саме Підкамінська громада перемогла, тому тут встановили п’ять громадських компостерів. Богдан Бутинський наголошує, що головне — привчити людей сортувати відходи, покращувати екологічну ситуацію та привчити до компостування в громаді.

​​

Село Підкамінь на Львівщині з висоти пташиного польоту. Фото: ШоТам

Читайте також: На Волині сортують сміття і ще й гроші на цьому заробляють! Сільський комітет показує, як це можливо

Тепер компостують відходи і в місцевому інтернаті

Голова селищної ради запропонував долучитися до проєкту і місцевому психоневрологічному інтернату. Директор інтернату Михайло Чумак каже, що відразу погодилися, адже є багато відходів, які хотіли використовувати з користю, а не просто викидати на смітник. 

​​

Михайло Чумак розповідає про компостування і інтернаті. Фото: ШоТам

Працівники охоче підтримали ініціативу, тому тепер на території Підкамінського психоневрологічного інтернату є один з компостерів. 

«Всі минулі роки, коли ми вичавлювали сік з яблук, просто не знали, що робити з всіма відходами. А зараз вичавили сік, відходи завезли в ящики, пересипали тирсою, пересипали травою та будемо наповнювати. Думаю, що буде багато відходів і ми швидко наповнимо всі ящики та переробимо їх», — каже Михайло Чумак.

Ящики, в які працівники інтернату збирають органічні відходи для компостування. Фото: ШоТам

Директор закладу ділиться, що в них є свої поля, де висаджують городину — овочі та зелень. Тому перероблені відходи планують використовувати як добрива для господарства, аби мешканці закладу їли екологічно чисті продукти. 

«Природа сама підказує нам як робити правильно»

Марія Мартинюк також працює в саду Підкамінського психоневрологічного інтернату, де компостує відходи. І на роботі, і вдома своїм прикладом жінка показує, чому важливо компостувати у громаді та яку це дає користь. 

«Багато допомагають родичі, які косять траву, яку я забираю для переробки. Також підтримують сусіди. Навіть сама природа підказує нам як робити правильно. Хоча роботи багато, але квіти ростуть та дуже мене тішать своєю красою», — ділиться жінка.

Троянди з саду Марії Мартинюк. Фото: ШоТам

А ще пані Марія веде свій власний YouTube-канал, в якому розповідає, як доглядає за своїми квітами. Каже, що її мета — залучити до свідомої переробки сміття та компостування більше людей:

«Це може робити кожен. Головне не боятися, і тоді все вийде».