Суспільство
Тренуємо 700+ людей щотижня. Як засновник FAST Федір Сердюк навчає Сили оборони першої допомоги
Він почав навчати військових ще на початку російсько-української війни. Згодом – перетворив власні знання на успішний бізнес. Компанія FAST стала лідером українського ринку та проводила тренінги для найбільших компаній країни. А сам Федір увійшов до українського та європейського списків Forbes «30 under 30».
Але це все було до повномасштабного вторгнення. Сьогодні частина команди FAST захищає Україну в лавах ЗСУ, а засновник бізнесу Федір Сердюк знову проводить навчання для Сил оборони. Його люди щотижня навчають щонайменше 700 захисників і захисниць, які здатні врятувати не лише здоров’я, а й життя.
Федір Сердюк
У мирному житті — співзасновник компанії FAST, експерт з тактичної медицини, член наглядової ради Українського фонду стартапів
Ефективний бізнес – це безпечний бізнес
До 24 лютого ми працювали з великими корпораціями – «Метінвест», «ДТЕК», Kernel, «Нафтогаз». Це десятки тисяч людей, які навчились надавати першу допомогу. Ми готували їх, перш за все, надавати допомогу в цивільних ситуаціях, хоча зараз мати навички допомоги в цих напрямках також важливо. Адже через війну швидка допомога сьогодні не завжди працює так, як треба. А виробничі травми по своїй суті дуже часто схожі на бойові.
Останній місяць до війни був важким. Ще до повномасштабного вторгнення РФ у нас суттєво збільшилася кількість запитів – люди дійсно хотіли навчитись першої допомоги. Ми проводили багато благодійних заходів, що теж посилило навантаження на команду. І хоча було більш-менш зрозуміло, що ми не зможемо покрити всі потреби в навчанні, мене втішало, що я задоволений результатом, якого ми досягли протягом останніх років. А тому, як кажуть, надихатись перед смертю хотілось, але можна було прийняти, що навчити всіх за місяць не вдасться.
FAST як бізнесу сьогодні не існує
24 лютого я був у Києві. Це був жахливий ранок, як і для всієї країни. До Одеси я повернувся невдовзі після вторгнення – десь за тиждень, можливо, менше. Мені не дуже важливо, де працювати. Приїхав до Одеси, бо розумів, що це буде доцільним. Я працюю в Україні без привʼязки до міста чи регіону.
Зараз більшість наших співробітників служать в Силах оборони на тій чи іншій позиції. Хтось разом, хтось окремо. Деякі люди, на жаль, перебувають на тимчасово окупованих територіях. Загалом склад організації FAST можна розглядати по-різному. Був кістяк команди, були тренери, яких залучаємо постійно й частково. Але наразі бізнес-процесів не існує. Команда, яка займалася цими питаннями, – її також не існує. Усі займаються іншими речами. Тому FAST зараз не функціонує як організація з навчання домедичної допомоги, адже ми майже не обслуговуємо клієнтів. Напевно, сьогодні існує лише бренд, якщо це можна вважати активом. Не думаю про це.
Я не працюю зараз як підприємець. Але й не можу сказати, що моя робота кардинально змінилась. По-перше, я і раніше керував організацією, яка допомагала великим структурам зберігати життя людей. По-друге, у цій сфері я не перший рік, а з початку війни. Тобто з 2014, коли мені було 18. Sweet eighteen!
Бізнес… Не планую про це думати сьогодні, тому що… Ну це зараз дійсно нецікаво. Однак, можливо, комерційний попит на першу допомогу є, і це нормально, якщо це буде оплачувана послуга комерційних організації. Тому не виключаю, що ми відновимо його. Наступного тижня, через місяць, чи пізніше – невідомо.
Ми вийшли на підготовку 700+ людей щотижня
Зараз я займаюся тактичною медициною, тобто це медицина у полі бою. Мета одна – аби всі поранені військові та цивільні своєчасно отримували якісну першу допомогу. Щоб жодна людина не йшла в бій за Україну не озброєною медично. Ми навчаємо тим заходам, які необхідно вжити, щоб цивільні, військові, військовополонені та всі інші люди отримували своєчасну допомогу після бойової травми. Це системи, пов’язані з наданням допомоги, розподілом для її надання, евакуації тощо. Наразі не можу давати багато деталей як, що і де.
Ми навчаємо багато. Але загалом, завдяки продуктивній співпраці Сил оборони (тупо майже всіх), волонтерів, донорів, медиків тощо, ми вийшли на підготовку 700+ людей на тиждень. І це дані станом на минулий понеділок (8 квітня, – ред.).
Читайте також: «Щодня видаємо машини, які рятують життя». Як українки доставляють з-за кордону реанімобілі для передової
Якщо брати за часом, то люди вчаться (якщо вони нормально вчаться) від 8 до 16 годин. Це базові речі, перш за все, пов’язані з зупинкою кровотечі, перекриттям дихальних шляхів і наданням допомоги при пораненнях легенів. І ще плюс багато іншого. Це якщо ми говоримо про особовий склад.
Компетентність та мотивація наших військових вражає
Я почав займатись домедичною допомогою для армії ще у 2014-2015 роках. Порівнювати той досвід із сьогоднішніми реаліями не те, щоб складно… Просто зараз це зовсім інша армія. І вже важко знайти кадрову людину в армії, яка хоча б на базовому рівні не розуміла, що таке тактична медицина. Це результат великої й тривалої роботи.
Сьогодні вже є багато людей, які за цей час, за 8 років війни, стали справжніми знавцями світового класу в тих чи інших питаннях тактичної медицини. Від надання домедичної чи першої допомоги до екстреної медичної евакуації. Це як великий всесвіт – у ньому є різні спеціальності. І Україна зараз має багато талановитих професіоналів в кожній із цих спеціальностей.
Звичайно, є багато людей, які до 24 лютого були цивільними, і з ними складніше. Природно, із ними трохи більше роботи, оскільки вони не були інтегровані в систему. Є декілька структур, сил, в яких медична система була більш адаптована до війни, ніж у Збройних силах України. Та насправді це все виглядає як живий організм: є медицина, а є нові завдання.
Сьогодні система вже здатна боротися з викликами
Тож, на мій погляд, головна відмінність нинішньої медичної підготовки армії полягає в тому, що зараз ця система принаймні здатна боротися з викликами, відповідати на них. А не боротися з людьми, які ставали на заваді, як це було в 2014 році. З людьми, які просто робили неправильні речі.
Як тоді, так і зараз є волонтери, які купують багато тактичної медицини для армії. Хтось купує краще, хтось – зовсім інше. Це тисячі різних людей, і вони всі роблять тисячі різних речей. Але загалом багато дуже корисного.
Ми маємо справу з найбільшою за останні 80 років медичною проблемою в Європі. І маємо протиставити цьому найпотужнішу реакцію. Попереду багато роботи, але інфраструктура, на якій це все працює, викликає оптимізм.
17-річна школярка з Каліфорнії Софі Кім створює намиста з нержавіючої сталі для підтримки України. Увесь прибуток від продажу Софі задонатить через UNITED24.
Про це повідомили в UNITED24.
Софі має досвід у продуктовому дизайні й хотіла використати свої знання на користь. На одному боці намиста вона гравіює напис «Я підтримую Україну», а на іншому зображає тризуб.
«Я намагаюся робити все, що в моїх силах, аби хоч якось допомогти зусиллям України у війні незалежно від того, наскільки мій внесок маленький», — сказала Софі.
Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав понад 8 000 доларів на допомогу українським дітям.
Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України»;
- «Освіта та наука».
Нагадаємо, що UNITED24 отримала анонімний донат у мільйон доларів на розмінування.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24
У межах ініціативи Bring Kids Back UA вдалося повернути з окупації 21-річного хлопця, якому погрожували примусовою мобілізацією до російської армії.
Про це повідомила операційна директорка Bring Kids Back UA Дарія Зарівна.
Історія хлопця
Юнак залишався на окупованій території лише зі свідоцтвом про народження. Кілька місяців тому йому зателефонували з російського військкомату з вимогою з’явитися для вручення повістки. Згодом прозвучала й пряма погроза — забрати його силоміць. Перебуваючи в постійному страху, що його відправлять на війну, хлопець звернувся по допомогу.
Завдяки зусиллям сестри та організації Helping to Leave, йому вдалося отримати документи й перетнути лінію розмежування, повернувшись на підконтрольну Україні територію.
Читайте також: У містах на Луганщині активісти розповсюдили проукраїнську символіку (ФОТО)
Bring Kids Back UA — державна ініціатива, спрямована на повернення українських дітей та молоді з окупації або росії. Команда Helping to Leave є одним із партнерів проєкту, що надає практичну допомогу українцям у складних умовах окупації.
Нагадаємо, українська художниця та Rescue Now запустили ініціативу для допомоги дітям у Харкові.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Save Ukraine
24 квітня «Укрпошта» презентувала поштовий випуск «Британія та Україна: 100 років партнерства». Його створили в межах проєкту «Власна марка» до 100 днів з моменту підписання угоди про сторічне партнерство між країнами.
Про це повідомили в компанії.
Угоду уклали 16 січня 2025 року під час візиту Прем’єр-міністра Великої Британії до Києва. Це перший документ такого масштабу для України, що охоплює ключові сфери співпраці — від безпеки й економіки до культури та спорту.
Дизайн марки створили на основі офіційної айдентики партнерства, розробленої британськими дизайнерами.
Церемонія спецпогашення відбулася у Головпоштамті у Києві за участі тимчасової повіреної у справах Великої Британії в Україні Шарлотти Сюрен, заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка та генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського.
Особливою частиною події стала участь школярів із київської школи №219. Вони підписали листівки, які надішлють до учнів партнерської школи у Ліверпулі, а також до прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і міністра закордонних справ Девіда Ламмі.
Читайте також: Режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про боротьбу українців (ФОТО)
Нагадаємо, що учні 100 українських та британських шкіл долучаться до нового спільного проєкту.
Фото: «Укрпошта»
