Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Тільки з Антарктиди ще нікого не було”. Як перетворити власну хату на музей і заробляти на цьому

Опубліковано

“Нема кращі гори в світі за наші Карпа-ати”, – чутно, як ехо тремтить десь між яскраво-зеленими схилами Верховини. І переплітається з новим заспівом: “Ой весело у них жити, весело вмирати…”. 

На схилах Верховини частенько чути звуки трембіти та волинки, чи то пак кози (український народний інструмент, який ще називають волинкою). Буває таке, що й разів по 10 на день. Це гуцул Микола Ілюк вітає одну екскурсійну групу за іншою в музеї “У Трембітаря”. 

Він розповів “ШоТам?”, як відроджує гуцульську музику на скромні пожертви туристів з усіх куточків світу.

Микола Ілюк

власник музею “У Трембітаря”, музикант-мультиінструменталіст

З музичною капелою “Гуцули” об’їздив увесь світ. Тепер приймає в музеї до 10 груп туристів на день.

З усіх континентів світу приїжджали подивитись на мій музей. Австралія, Індія, Китай, Корея – з Антарктиди тільки не було ще нікого. І Ющенкові грав на трембіті, і Кучмі грав, і амбасадору малазійському – та й взагалі багатьом чинам.

Грошей від людей не вимагаю – кладуть у музейну скриньку, скільки не шкода. Тому і не скажу точно, скільки заробляю – кожного разу по-різному: коли пару сотень, коли пару тисяч.

Бувають, звісно, і неприємні випадки – до музею складнувато дістатись, і  деколи туристи, підіймаючись нагору, мало не проклинають мене. 

“А-а, такий-пересякий, оце спало йому на думці зі своїм музеєм аж сюди забиратись!” 

А є й такі люди, що починають плакати, коли чують мою музику. Потім обіймають, дякують і кажуть, що немов у іншому світі побували.

Що не кажи, але те, що музичні інструментибано старовинні, дуже впливає на людину. 

Старші інструменти природний і чистий звук видають.

Де навчився грати на трембіті

Я сам музикант. Мій дід грав у стрічці “Тіні забутих предків” на волинці. Його інструмент дістався мені у спадок. І не тільки інструмент – а й багато речей гуцульського вжитку. Я хотів, щоби ніхто то не попалив, не понівечив, і тому залишив вдома. 

А на трембіті навчило грати життя. Вперше довелось спробувати, коли сам я грав із Романом Кумликом у капелі “Черемош”. Роман Кумлик – то гуцульський музикант-віртуоз і поет-коломийкар. Гурт “Черемош” створювали разом і пісень грали, як-то кажуть, від Верховини до Німеччини.

От треба нам було до ансамблю трембітаря, а Кумлику тоді вже фізично тяжко було грати. І він якось каже мені: “Микола, пробуй ти”. Я й спробував – і вдалося. 

А з 1989 року по сьогодні граю у музичній капелі, що називається “Гуцули”, під керівництвом заслуженого працівника культури України – під моїм, себто. 

Де ми тільки не були: і на Харківщині, і  у Краматорську. А так і цілу Європу, Канаду та Америку об’їздили по різних фестивалях.

Колектив наш складається з шістьох чоловік, у нас із собою є 12 музичних інструментів.

Барабан, ліра, дримба, скрипка, цимбали, сопілка, саксофон, баян – це лише частина інструментів, які ми беремо на виступи. 

Як з’явилась ідея створити музей

У Романа Кумлика був свій музей гуцульських музичних інструментів. Я все придивлявся і думав – може, і собі такий створю. 

Десь у 2008 році спало мені на думку, що треба зробити музичну кімнатку – бо репетиторствував і мав учнів багато. Але захопився і почав предмети старовини по хатах скуповувати. 

Так і з’явився музей “У Трембітаря”. 

А традиція зустрічати гостей грою на трембіті з’явилась за поради екскурсовода Параски. Вона якось сказала: “Микола, треба, аби люди почули трембіту”. Треба – то треба.

Усе працює так, як я собі і задумав – але, знаєте, шо? Навіть подекуди вже й забагато працює. Бо я часом просто не встигаю – на день до 10 екскурсійних груп заглядає. 

Бувало таке, що працював, не присідаючи, з 9.00 до 19.00.

Стомлююсь, ніде правди діти, але десь віддаю, а десь і сили черпаю.

Та й діти мені допомагають, а інколи доводиться по черзі у церкву з дружиною ходити.

Старовинна пральна машина та дверна ручка з 1840-х років

Хата-музей – це переоблаштований перший поверх мого будинку. І там, по суті, представлений побут гуцулів. Усі ці експонати  – моїх предків, предків моєї дружини. 

На мій погляд, найцікавіші експонати – то, звісно, музичні інструменти: дримба, телинка, трембіта, ліра, цимбали, різні сопілки. 

Але є тут і гуцульська старовинна пральна машина – такий 150-річний цебер дерев’яний і дерев’яна ж палка для прання. 

Ми у ній по сьогоднішній день перемо – старі вишиванки у сучасну пральну машинку не закинеш, бо понищить усе. Тому вишивані сорочки – тільки вручну перемо.

І один з найстаріших експонатів – ручка дверей 1844 року. Вона з моєї  рідної хати у селі Голови. 

Як влаштувати гостям гуцульський прийом

У мене, на відміну від інших музеїв, є перевага на музику. Я з людьми контактую, люди теж можуть пограти на моїх музичних інструментах. Адже музеїв таких у районі два всього: Романа Кумлика і Миколи Ілюка. 

Спочатку граю на трембіті, зустрічаю туристів у старовинному гуцульському одязі. Найперша подяка, коли люди на порозі, – що завітали в гості.

Співаю їм: “Ой, ви, гості мої милі, ви мені ся снили, Та й дякую за ваш прихід, що ви приходили!”  

Потім ми заходимо до хати, я розповідаю про гуцула – чим жив і чим займається до цього дня. Потім про особливості домашніх робіт жінки-гуцулки, і так доходимо до одягу. І третя – музична частина. Граю на усіх інструментах, які побутували на Гуцульщині і є по сьогоднішній день. 

До 50 людей я можу прийняти за одну групу. Хто скільки захоче – стільки і дає за вхід. 

Гуцульські страви готуємо за попередньою домовленістю. Коли групка їде до мене, треба зателефонувати за два дні: так і так, буде тридцять чоловік, хочемо покормитись. Ми визначаємо ціну, і тоді вже їм пропонуємо комплексні обіди: грибна юшка, холодна нарізка сала домашнього і домашнього сиру, вареники, пироги з сиром, банош (гуцульська перша страва – авт.), пампушки і чай.

Все своє. Якщо не вистачає, то на ринок йдемо, або по сусідах, у кого є корови-вівці, купуємо. 

Не бійтесь – робіть

Найперше, якщо хочете музей організувати – треба просити Бога, аби він дав натхнення, силу. Потім поставити собі мету – який це музей, для чого. 

А далі люди тобі самі підказують. Вони багато мені помогли в житті. Той задає таке питання, той – інше. А ти уже вишукуєш відповіді на нього, робиш свою роботу чимраз кращою.

Для мене важливо як для музиканта зберегти старовинну музику. Вона в один час уже почала була помирати – то були часи радянщини. Але зараз я маю свій колектив. І ми то підтримуємо і вчимо других учнів, так що ця музична круговерть уже точно не завершиться.

Суспільство

У Франківську запрацює прокат велосипедів

Опубліковано

У Франківську запускають велопрокат велосипедів від nextbike.ua. Покататись на двоколісному можна буде вже з жовтня. Перший місяць буде тестовим, пише kurs.if.ua.

Зазначається, що ця система громадського велопрокату дозволяє використовувати велосипед як транспортний засіб, без необхідності купувати власний.

На вулицях Івано-Франківська з’явиться близько 100 велосипедів. Вони будуть безстанційними, тобто залишити двоколісного можна буде у будь-якому зручному місці. 

Читайте також: У Вінниці з’явиться 10 додаткових станцій велопрокату Nextbike

Зазначається, що на холодну пору велосипеди заберуть з вулиць, а вже з першим теплом двоколісні знову мають з’явитися на вулицях міста – якщо такий велопроєкт підтримають і будуть активно використовувати франківці.

Фото: itc.ua

Читати далі

Суспільство

Як виглядає збудований з нуля дитсадок на Дніпропетровщині (ФОТО)

Опубліковано

Новий дитсадок у Покровському на Дніпропетровщині вже готовий на 80% відсотків.  Будівельники вже приступили до внутрішнього оздоблення – шпаклюють стіни та кладуть кахель. Про це повідомив голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко. 

«Дитсадок на покровському мікрорайоні Рудник – один з об’єктів загальнонаціональної програми «Велике будівництво». Нині роботи там впевнено рухаються до фінішу – підрядники вже стали до внутрішнього оздоблення. Після відкриття садочок зможуть відвідувати 115 хлопчиків та дівчаток», – розповів Олександр Бондаренко. 

Читайте також: На Херсонщині будівлю гуртожитка перетворюють на сучасний дитсадок (ВІДЕО)

Підрядники вже звели будівлю садочка, встановили вікна та двері, провели гідроізоляцію покрівлі, утеплили, поштукатурили та майже повністю пофарбували фасад, провели комунікації, облаштували альтернативну котельню.

«Паралельно з оздоблювальними роботами проводимо благоустрій території. Зараз саме асфальтуємо доріжки», – додав директор підрядної організації Анатолій Новак. 

Двоповерховий дитсадок звели на місці пустиря. Будівля енергоефективна. За проектом, заклад буде яскравим, матиме стильний дизайн та всі зручності для дітей з інвалідністю.  На прилеглій території будуть зелені насадження, спортивні та ігрові майданчики.

Фото: adm.dp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

На Луганщині розпочали будівництво нового пункту пропуску

Опубліковано

У місті Щастя на Луганщині розпочали будівництво нового пункту пропуску через лінію розмежування. Про це повідомляє пресцентр штабу операції Об’єднаних сил.

“В місті Щастя, що на Луганщині, триває розбудова додаткового пункту пропуску через лінію розмежування сторін”, – йдеться в повідомленні.

Що відомо про будівництво?

Як зазначається, будівництво додаткового пункту пропуску здійснюватимуть у два етапи. Спочатку – облаштовується пішохідне сполучення, потім – автомобільне.

До будівництва залучено особовий склад Збройних сил України, Державної прикордонної служби, а також представників військово-цивільних адміністрацій Донецької та Луганської областей, робочих Попаснянського районного водоканалу та регіональної служби автомобільних доріг.

Наразі триває будівництво дорожньої мережі і ремонт мосту через річку Сіверський Донець.

Читайте також: На Луганщині відкрили притулок для жінок, постраждалих від домашнього насильства

“Уже розчищений майданчик для розгортання сервісної зони. Крім того, на відведеній ділянці доставлені та встановлені три мобільних житлових модулі”, – йдеться в повідомленні.

Відкриття нового КПВВ “Щастя” заплановано на 10 листопада 2020 року. Очікувана пропускна здатність – 10-15 тис. осіб і 3-5 тис. транспортних засобів на добу.

Фото: dpsu.gov.ua

Читати далі

Суспільство

На Русанівці в Києві реконструюють комунальний кінотеатр: яким він буде

Опубліковано

Європейський культурний центр «Краків», що в Києві на Русанівйці, обіцяють перетворити на концертно-театральний хаб. Про це повідомляє «Вечірній Київ».

На його відновлення виділено 118 мільйонів гривень, а над проєктом працювала компанія BVI Group.

Наразі завершено демонтаж стін, будівельники почали монтувати кімнати, повністю облаштували підвал, проклали електропроводку, завершують штукатурні роботи і працюють над фасадом будинку. Також вже засклено бокові входи, тамбури, які розташовані з обох сторін будівлі.

Що з’явиться в будівлі?

На першому поверсі Центру розміщуватимуться гардеробна, каса, мала сцена, гримерки, вбиральні, хореографічний зал та кабінет директора. У будівлі також є великий зал на 500 осіб. На другому поверсі передбачений ще один зал для репетицій, кав’ярня та велике фойє. Там проводитимуть майстер-класи та зустрічі джаз-клубу, який створили при центрі ще до капітального ремонту.

Підвал будівлі переробили під студії звукозапису та конференц-зал. Зі слів Оксани Абрашекової, виконувачки обов’язків директора Європейського культурного центру, після реконструкції «Краків» має стати концертно-театральним хабом.

Читайте також: У Києві відкрили новий автокінотеатр

До того ж, центр адаптують для людей з інвалідністю. Для цього облаштують спеціальну соціальну інфраструктуру: пандуси, окремі в’їзди та ліфт. У великій залі передбачили 20 місць для людей з інвалідністю.

У центрі також здаватимуть в оренду хореографічні та конференц-зали, студії звукозапису та приміщення великої сцени. За договором оренди працюватимуть кав’ярні чи кафе.

Фото: vechirniy.kyiv.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.