fbpx
Звяжіться з нами

Суспільство

“Тільки з Антарктиди ще нікого не було”. Як перетворити власну хату на музей і заробляти на цьому

15.08.2019

“Нема кращі гори в світі за наші Карпа-ати”, – чутно, як ехо тремтить десь між яскраво-зеленими схилами Верховини. І переплітається з новим заспівом: “Ой весело у них жити, весело вмирати…”. 

На схилах Верховини частенько чути звуки трембіти та волинки, чи то пак кози (український народний інструмент, який ще називають волинкою). Буває таке, що й разів по 10 на день. Це гуцул Микола Ілюк вітає одну екскурсійну групу за іншою в музеї “У Трембітаря”. 

Він розповів “ШоТам?”, як відроджує гуцульську музику на скромні пожертви туристів з усіх куточків світу.

Микола Ілюк

власник музею “У Трембітаря”, музикант-мультиінструменталіст

З музичною капелою “Гуцули” об’їздив увесь світ. Тепер приймає в музеї до 10 груп туристів на день.

З усіх континентів світу приїжджали подивитись на мій музей. Австралія, Індія, Китай, Корея – з Антарктиди тільки не було ще нікого. І Ющенкові грав на трембіті, і Кучмі грав, і амбасадору малазійському – та й взагалі багатьом чинам.

Грошей від людей не вимагаю – кладуть у музейну скриньку, скільки не шкода. Тому і не скажу точно, скільки заробляю – кожного разу по-різному: коли пару сотень, коли пару тисяч.

Бувають, звісно, і неприємні випадки – до музею складнувато дістатись, і  деколи туристи, підіймаючись нагору, мало не проклинають мене. 

“А-а, такий-пересякий, оце спало йому на думці зі своїм музеєм аж сюди забиратись!” 

А є й такі люди, що починають плакати, коли чують мою музику. Потім обіймають, дякують і кажуть, що немов у іншому світі побували.

Що не кажи, але те, що музичні інструментибано старовинні, дуже впливає на людину. 

Старші інструменти природний і чистий звук видають.

Де навчився грати на трембіті

Я сам музикант. Мій дід грав у стрічці “Тіні забутих предків” на волинці. Його інструмент дістався мені у спадок. І не тільки інструмент – а й багато речей гуцульського вжитку. Я хотів, щоби ніхто то не попалив, не понівечив, і тому залишив вдома. 

А на трембіті навчило грати життя. Вперше довелось спробувати, коли сам я грав із Романом Кумликом у капелі “Черемош”. Роман Кумлик – то гуцульський музикант-віртуоз і поет-коломийкар. Гурт “Черемош” створювали разом і пісень грали, як-то кажуть, від Верховини до Німеччини.

От треба нам було до ансамблю трембітаря, а Кумлику тоді вже фізично тяжко було грати. І він якось каже мені: “Микола, пробуй ти”. Я й спробував – і вдалося. 

А з 1989 року по сьогодні граю у музичній капелі, що називається “Гуцули”, під керівництвом заслуженого працівника культури України – під моїм, себто. 

Де ми тільки не були: і на Харківщині, і  у Краматорську. А так і цілу Європу, Канаду та Америку об’їздили по різних фестивалях.

Колектив наш складається з шістьох чоловік, у нас із собою є 12 музичних інструментів.

Барабан, ліра, дримба, скрипка, цимбали, сопілка, саксофон, баян – це лише частина інструментів, які ми беремо на виступи. 

Як з’явилась ідея створити музей

У Романа Кумлика був свій музей гуцульських музичних інструментів. Я все придивлявся і думав – може, і собі такий створю. 

Десь у 2008 році спало мені на думку, що треба зробити музичну кімнатку – бо репетиторствував і мав учнів багато. Але захопився і почав предмети старовини по хатах скуповувати. 

Так і з’явився музей “У Трембітаря”. 

А традиція зустрічати гостей грою на трембіті з’явилась за поради екскурсовода Параски. Вона якось сказала: “Микола, треба, аби люди почули трембіту”. Треба – то треба.

Усе працює так, як я собі і задумав – але, знаєте, шо? Навіть подекуди вже й забагато працює. Бо я часом просто не встигаю – на день до 10 екскурсійних груп заглядає. 

Бувало таке, що працював, не присідаючи, з 9.00 до 19.00.

Стомлююсь, ніде правди діти, але десь віддаю, а десь і сили черпаю.

Та й діти мені допомагають, а інколи доводиться по черзі у церкву з дружиною ходити.

Старовинна пральна машина та дверна ручка з 1840-х років

Хата-музей – це переоблаштований перший поверх мого будинку. І там, по суті, представлений побут гуцулів. Усі ці експонати  – моїх предків, предків моєї дружини. 

На мій погляд, найцікавіші експонати – то, звісно, музичні інструменти: дримба, телинка, трембіта, ліра, цимбали, різні сопілки. 

Але є тут і гуцульська старовинна пральна машина – такий 150-річний цебер дерев’яний і дерев’яна ж палка для прання. 

Ми у ній по сьогоднішній день перемо – старі вишиванки у сучасну пральну машинку не закинеш, бо понищить усе. Тому вишивані сорочки – тільки вручну перемо.

І один з найстаріших експонатів – ручка дверей 1844 року. Вона з моєї  рідної хати у селі Голови. 

Як влаштувати гостям гуцульський прийом

У мене, на відміну від інших музеїв, є перевага на музику. Я з людьми контактую, люди теж можуть пограти на моїх музичних інструментах. Адже музеїв таких у районі два всього: Романа Кумлика і Миколи Ілюка. 

Спочатку граю на трембіті, зустрічаю туристів у старовинному гуцульському одязі. Найперша подяка, коли люди на порозі, – що завітали в гості.

Співаю їм: “Ой, ви, гості мої милі, ви мені ся снили, Та й дякую за ваш прихід, що ви приходили!”  

Потім ми заходимо до хати, я розповідаю про гуцула – чим жив і чим займається до цього дня. Потім про особливості домашніх робіт жінки-гуцулки, і так доходимо до одягу. І третя – музична частина. Граю на усіх інструментах, які побутували на Гуцульщині і є по сьогоднішній день. 

До 50 людей я можу прийняти за одну групу. Хто скільки захоче – стільки і дає за вхід. 

Гуцульські страви готуємо за попередньою домовленістю. Коли групка їде до мене, треба зателефонувати за два дні: так і так, буде тридцять чоловік, хочемо покормитись. Ми визначаємо ціну, і тоді вже їм пропонуємо комплексні обіди: грибна юшка, холодна нарізка сала домашнього і домашнього сиру, вареники, пироги з сиром, банош (гуцульська перша страва – авт.), пампушки і чай.

Все своє. Якщо не вистачає, то на ринок йдемо, або по сусідах, у кого є корови-вівці, купуємо. 

Не бійтесь – робіть

Найперше, якщо хочете музей організувати – треба просити Бога, аби він дав натхнення, силу. Потім поставити собі мету – який це музей, для чого. 

А далі люди тобі самі підказують. Вони багато мені помогли в житті. Той задає таке питання, той – інше. А ти уже вишукуєш відповіді на нього, робиш свою роботу чимраз кращою.

Для мене важливо як для музиканта зберегти старовинну музику. Вона в один час уже почала була помирати – то були часи радянщини. Але зараз я маю свій колектив. І ми то підтримуємо і вчимо других учнів, так що ця музична круговерть уже точно не завершиться.

Суспільство

Презентували український фільм про пса-супергероя “Фокстер&Макс”

У кінотеатрі «Оскар» в Києві відбулася презентація українського сімейного фантастичного фільму “Фокстер & Макс”. Про це повідомляє Укрінформ.

Про що йдеться?

Сюжет фільму обертається навколо школяра Макса, який випадково знаходить балончик із нанофарбами і малює зображення собаки. Згодом намальоване хлопцем графіті оживає і перетворюється на собаку-наноробота з суперможливостями. Про це дізнається небезпечний злочинець і починає їх переслідувати.

“Цей фільм про людей, про те, що людині обов’язково потрібно вірити в себе, і тоді у неї все вийде. Це найголовніший меседж нашому підростаючому поколінню. І цей меседж йде не тільки через події, що відбуваються на екрані, а й через гру акторів, які дійсно показали вищий клас. Віра в себе, віра в дружбу, віра в любов – це ті вічні цінності, які повинні проповідувати подібні сімейні фільми”, – сказав під час презентації генеральний директор дистриб’юторської компанії MMD UA Роман Мартиненко.

Читайте також: З’явився фінальний трейлер українського фільму “Захар Беркут”

Гідна відповідь голлівудським фільмам

Заступник Державної агенції з питань кіно Сергій Неретін зазначив, що стрічка “Фокстер & Макс” є гідною відповіддю голлівудським фільмам. 

“Я регулярно ходжу в кінотеатр зі своїми дітьми і дивлюся марвелівські стрічки, які так люблять зараз дивитися діти. І цим фільмом нам не соромно відповісти цим стрічкам, бо нам теж є що показати”, – сказав він.

Продюсер фільму Катерина Копилова розповіла, що у фільмі використовується складна 3D-графіка та персонажна анімація, над якою активно працювала команда постпродакшен.

“Ми хотіли зняти фільм, який би сформував нам молодого українського глядача. Щоби діти, які побачать цей фільм у 10-12 років, виросли у зрілу аудиторію українського фільму. Кіно має рости разом зі своїм глядачем. І у нас була місія зробити кіно саме для юного українського глядача”, – сказала вона.

Хто в ролях?

Копилова зазначила, що головні ролі Макса та його подруги Соні у фільмі зіграли юні актори з Тернополя Богдан Козій та Віталія Турчин, що стало для них дебютом у кіно. Також вона додала, що дітей для виконання ролей обирали з-понад 500 кандидатів.

За її словами, роль собаки-супергероя Фокстера виконав vlogger YouTube, учасник шоу «Україна має талант. Діти», пес Амадей.

Виробництвом стрічки “Фокстер & Макс” займалася кінокомпанії “Prоnto Film”. Режисер – Анатолій Матешко. Над сценарієм працювали канадський сценарист Скотт Паризьєн та Анастасія Матешко.

Фільм знятий за підтримки Держкіно, а його дистрибуцією займаються FILM.UA Distribution та MMD UA. У кінопрокат стрічка виходить 19 вересня.

Читати далі

Суспільство

Топ світових університетів за працевлаштуванням випускників: на яких позиціях українські виші?

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка потрапив до рейтингу кращих університетів світу за працевлаштування випускників. Про це пише AIN із посиланням на дані Quacquarelli Symonds.

КНУ – у ТОП-500

КНУ – в групі 301-500. Університет потрапляє до рейтингу другий рік поспіль і залишається єдиним учасником з України.

У цьому рейтингу лідирують Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет і Каліфорнійський університет.

Ще рейтинг від QS

У Quacquarelli Symonds є також загальний рейтинг університетів на 1000 позицій. У ньому українські вузи відвоювали 6 позицій:

  • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 491 місце;
  • КНУ ім. Тараса Шевченка – 541-550;
  • Харківська політехніка (НТУ «ХПІ») – 651-700;
  • Київська політехніка (НТУ «КПІ») – 701-750;
  • Сумський державний університет – 701-750;
  • Львівська політехніка – 751-800.
Читати далі

Суспільство

У Києві з’явиться унікальний ринок фермерських продуктів (ФОТО)

У Києві планують відкрити Food Center – фуд-мол, у якому можна буде купити свіжі фермерські продукти харчування, а також смачно поїсти в ресторанах дегустаційної зони. Про це інформує bit.ua.

А в чому унікальність?

Food Center планують відкрити у приміщенні колишньої овочевої бази на лівому березі Дніпра. Відповідаючи на запитання, чим новий фуд-мол відрізнятиметься від Столичного або Бесарабського ринків, засновники Food Center зауважили, що в першу чергу йдеться про масштаб території.

“Територія овочевої бази складає 17 тисяч квадратних метрів. Цей простір ми плануємо трансформувати під сучасний фуд-мол, який міститиме кілька абсолютно різних за концепцією павільйонів”, – розповідають автори концепту.

Читайте також: На ВДНГ планують запровадити нові веломаршрути та встановити дизайнерські лавочки

Усього в новому фуд-молі буде п’ять павільйонів:

  • у павільйоні Sea hall розмістять найбільший ринок морепродуктів в Україні;
  • у павільйоні  Main hall будуть представлені м’ясо, сири, молочні продукти, бакалія та борошняні вироби. Також тут розмістять дегустаційні зони та додаткові активності;
  • Fresh hall надасть великий вибір фруктів й овочів;
  • у павільйоні Color hall, який оформлять у бежевих тонах, можна буде знайти всю палітру прянощів і солодощів;
  • у World hall представлять імпортні продукти. Тут творці Food Center хочуть відмовитися від стереотипів, пов’язаних із класичними образами країн, і створити павільйон, що поєднає різні культури та національності.

Приготування прямо на очах відвідувачів

“В усіх павільйонах будуть і продукти, і ресторани. Кожен матиме свої власні фішки, – кажуть організатори проекту Food Center. – Наприклад, у рибному павільйоні ми плануємо відкрити ресторан, у якому кухня буде розміщена прямо всередині залу. Тобто на очах у гостей готуватимуть рибу, яку вони  щойно вибрали на прилавку”.

Коли відкриють?

Наразі команда проекту вже веде переговори з партнерами, які розмістять торгові точки на території Food Center. Відкриття має відбутися навесні 2020 року.

Читати далі

Суспільство

У Луцьку можуть з’явитися приватні тролейбуси

У Луцьку місцева влада домовляється з приватними перевізниками і пропонує їм купувати тролейбуси для обслуговування міських маршрутів. Про це пише місцевий інформаційний сайт «Волинь.UA», передає Пасажирський транспорт.

Про можливість появи в Луцьку приватних тролейбусів заговорили під час обговорення питання про тарифи на проїзд в міському автотранспорті. 

Читайте також: Кривий Ріг отримає 54 нових тролейбуси «Дніпро Т-203»

Керівник управління транспорту та зв’язку Луцької міськради розповів про можливості появи в обласному центрі Волині приватних тролейбусів.

“Крім того, що ми плануємо закупити 30 нових тролейбусів, ми ведемо переговори з бізнесом. Пропонуємо йому закуповувати тролейбуси за власні кошти і випускати на маршрути. Це заощадить міські гроші. Таким чином, ми зменшимо залежність від автобусів», – заявив Володимир Степанов.

Зауважимо, що в світовій залізничній практиці досить часто зустрічаються випадки, коли приватні оператори користуються державною інфраструктурою, оплачуючи власнику за електроенергію для електровозів і за користування. Однак у разі тролейбусного руху практики подібних рішень немає.

Читати далі

Суспільство

На Дніпропетровщині вводять електронний квиток для пільговиків

У міському транспорті Павлограда (Дніпропетровська область) із 1 листопада 2019 року запроваджується нова система проїзду для пасажирів пільгових категорій. Про це пише “Перший Павлоградський”.

Для того, щоб скористатися правом безкоштовного проїзду, пасажири повинні будуть отримати спеціальну електронну картку, яка буде зчитуватися валідаторами.

Читайте також: У Краматорську запровадили безконтактну оплату проїзду

Довідково про пільгові е-картки

Електронні картки пасажирам-пільговикам видає Управління соціального захисту міста Павлограда. Видані електронні проїзні реєструються в автоматичній системі обліку пільгових пасажирів.

При собі пільговики повинні мати паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду та посвідчення, яке надає право на пільги.

Читати далі

Суспільство

Мобільним операторам хочуть заборонити списувати гроші з рахунку за послуги без підтвердження

Національна комісія з питань регулювання зв’язку ухвалила за основу проєкт змін до Правил надання телеком-послуг, який забороняє списувати гроші з рахунку без підтвердження. Про це повідомляє Ліга.tech.

Чітко зафіксувати згоду

У документі регулятор підкоригував термінологію таким чином, щоб чітко зафіксувати згоду абонента на замовлення або відмову від телеком-послуг та контент-послуг, наприклад, платних розсилок та дайджестів, на яких користувачів підписують без їхньої згоди.

Серед варіантів згоди:

  • голосове повідомлення;
  • текстове повідомлення;
  • сигнали тонового набору;
  • код підтвердження – це одноразовий пароль, який оператор надсилає у повідомленні або на електронну пошту абоненту з метою підтвердження замовлення послуги, у тому числі контент-послуги.

Провайдерам також заборонять включати у тарифні плани послуги доступу до контент-ресурсів.

Провайдерам може бути заборонено надавати контент-послуги:

  • без замовлення або згоди споживача;
  • коли закінчуються гроші на рахунку;
  • при досягненні граничної суми коштів на рахунку.

Читайте також: В Україні з’явився ще один мобільний оператор

Як відомо, за останні три роки надійшло 1266 звернень громадян стягування грошей за надання контент-послуг, які вони не замовляли.

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те, що ми робимо для тебе.