Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Тільки з Антарктиди ще нікого не було”. Як перетворити власну хату на музей і заробляти на цьому

15.08.2019

“Нема кращі гори в світі за наші Карпа-ати”, – чутно, як ехо тремтить десь між яскраво-зеленими схилами Верховини. І переплітається з новим заспівом: “Ой весело у них жити, весело вмирати…”. 

На схилах Верховини частенько чути звуки трембіти та волинки, чи то пак кози (український народний інструмент, який ще називають волинкою). Буває таке, що й разів по 10 на день. Це гуцул Микола Ілюк вітає одну екскурсійну групу за іншою в музеї “У Трембітаря”. 

Він розповів “ШоТам?”, як відроджує гуцульську музику на скромні пожертви туристів з усіх куточків світу.

Микола Ілюк

власник музею “У Трембітаря”, музикант-мультиінструменталіст

З музичною капелою “Гуцули” об’їздив увесь світ. Тепер приймає в музеї до 10 груп туристів на день.

З усіх континентів світу приїжджали подивитись на мій музей. Австралія, Індія, Китай, Корея – з Антарктиди тільки не було ще нікого. І Ющенкові грав на трембіті, і Кучмі грав, і амбасадору малазійському – та й взагалі багатьом чинам.

Грошей від людей не вимагаю – кладуть у музейну скриньку, скільки не шкода. Тому і не скажу точно, скільки заробляю – кожного разу по-різному: коли пару сотень, коли пару тисяч.

Бувають, звісно, і неприємні випадки – до музею складнувато дістатись, і  деколи туристи, підіймаючись нагору, мало не проклинають мене. 

“А-а, такий-пересякий, оце спало йому на думці зі своїм музеєм аж сюди забиратись!” 

А є й такі люди, що починають плакати, коли чують мою музику. Потім обіймають, дякують і кажуть, що немов у іншому світі побували.

Що не кажи, але те, що музичні інструментибано старовинні, дуже впливає на людину. 

Старші інструменти природний і чистий звук видають.

Де навчився грати на трембіті

Я сам музикант. Мій дід грав у стрічці “Тіні забутих предків” на волинці. Його інструмент дістався мені у спадок. І не тільки інструмент – а й багато речей гуцульського вжитку. Я хотів, щоби ніхто то не попалив, не понівечив, і тому залишив вдома. 

А на трембіті навчило грати життя. Вперше довелось спробувати, коли сам я грав із Романом Кумликом у капелі “Черемош”. Роман Кумлик – то гуцульський музикант-віртуоз і поет-коломийкар. Гурт “Черемош” створювали разом і пісень грали, як-то кажуть, від Верховини до Німеччини.

От треба нам було до ансамблю трембітаря, а Кумлику тоді вже фізично тяжко було грати. І він якось каже мені: “Микола, пробуй ти”. Я й спробував – і вдалося. 

А з 1989 року по сьогодні граю у музичній капелі, що називається “Гуцули”, під керівництвом заслуженого працівника культури України – під моїм, себто. 

Де ми тільки не були: і на Харківщині, і  у Краматорську. А так і цілу Європу, Канаду та Америку об’їздили по різних фестивалях.

Колектив наш складається з шістьох чоловік, у нас із собою є 12 музичних інструментів.

Барабан, ліра, дримба, скрипка, цимбали, сопілка, саксофон, баян – це лише частина інструментів, які ми беремо на виступи. 

Як з’явилась ідея створити музей

У Романа Кумлика був свій музей гуцульських музичних інструментів. Я все придивлявся і думав – може, і собі такий створю. 

Десь у 2008 році спало мені на думку, що треба зробити музичну кімнатку – бо репетиторствував і мав учнів багато. Але захопився і почав предмети старовини по хатах скуповувати. 

Так і з’явився музей “У Трембітаря”. 

А традиція зустрічати гостей грою на трембіті з’явилась за поради екскурсовода Параски. Вона якось сказала: “Микола, треба, аби люди почули трембіту”. Треба – то треба.

Усе працює так, як я собі і задумав – але, знаєте, шо? Навіть подекуди вже й забагато працює. Бо я часом просто не встигаю – на день до 10 екскурсійних груп заглядає. 

Бувало таке, що працював, не присідаючи, з 9.00 до 19.00.

Стомлююсь, ніде правди діти, але десь віддаю, а десь і сили черпаю.

Та й діти мені допомагають, а інколи доводиться по черзі у церкву з дружиною ходити.

Старовинна пральна машина та дверна ручка з 1840-х років

Хата-музей – це переоблаштований перший поверх мого будинку. І там, по суті, представлений побут гуцулів. Усі ці експонати  – моїх предків, предків моєї дружини. 

На мій погляд, найцікавіші експонати – то, звісно, музичні інструменти: дримба, телинка, трембіта, ліра, цимбали, різні сопілки. 

Але є тут і гуцульська старовинна пральна машина – такий 150-річний цебер дерев’яний і дерев’яна ж палка для прання. 

Ми у ній по сьогоднішній день перемо – старі вишиванки у сучасну пральну машинку не закинеш, бо понищить усе. Тому вишивані сорочки – тільки вручну перемо.

І один з найстаріших експонатів – ручка дверей 1844 року. Вона з моєї  рідної хати у селі Голови. 

Як влаштувати гостям гуцульський прийом

У мене, на відміну від інших музеїв, є перевага на музику. Я з людьми контактую, люди теж можуть пограти на моїх музичних інструментах. Адже музеїв таких у районі два всього: Романа Кумлика і Миколи Ілюка. 

Спочатку граю на трембіті, зустрічаю туристів у старовинному гуцульському одязі. Найперша подяка, коли люди на порозі, – що завітали в гості.

Співаю їм: “Ой, ви, гості мої милі, ви мені ся снили, Та й дякую за ваш прихід, що ви приходили!”  

Потім ми заходимо до хати, я розповідаю про гуцула – чим жив і чим займається до цього дня. Потім про особливості домашніх робіт жінки-гуцулки, і так доходимо до одягу. І третя – музична частина. Граю на усіх інструментах, які побутували на Гуцульщині і є по сьогоднішній день. 

До 50 людей я можу прийняти за одну групу. Хто скільки захоче – стільки і дає за вхід. 

Гуцульські страви готуємо за попередньою домовленістю. Коли групка їде до мене, треба зателефонувати за два дні: так і так, буде тридцять чоловік, хочемо покормитись. Ми визначаємо ціну, і тоді вже їм пропонуємо комплексні обіди: грибна юшка, холодна нарізка сала домашнього і домашнього сиру, вареники, пироги з сиром, банош (гуцульська перша страва – авт.), пампушки і чай.

Все своє. Якщо не вистачає, то на ринок йдемо, або по сусідах, у кого є корови-вівці, купуємо. 

Не бійтесь – робіть

Найперше, якщо хочете музей організувати – треба просити Бога, аби він дав натхнення, силу. Потім поставити собі мету – який це музей, для чого. 

А далі люди тобі самі підказують. Вони багато мені помогли в житті. Той задає таке питання, той – інше. А ти уже вишукуєш відповіді на нього, робиш свою роботу чимраз кращою.

Для мене важливо як для музиканта зберегти старовинну музику. Вона в один час уже почала була помирати – то були часи радянщини. Але зараз я маю свій колектив. І ми то підтримуємо і вчимо других учнів, так що ця музична круговерть уже точно не завершиться.

Суспільство

В Україні презентували розкішний Bentley Flying Spur

У Києві показали новий Bentley Flying Spur, пише Автоцентр.

Зазначається, що авто у чорному кольорі доволі стримане, а увагу привертають деталі:

  • “кришталева” головна оптика,
  • 22-дюймові диски,
  • хромовані елементи,
  • талісман “Flying B”, який прикрашає капот.

Читайте також: Хто такі «Агенти змін» і як вони змінюють Київ

Відзначають, що головна особливість передніх місць – це великий 12,3-дюймовий сенсорний екран мультимедійної системи по центру передньої панелі, який в закритому стані перевертається і ховається за масивною вставкою з дерев’яного шпону. Приладова панель перед водієм повністю цифрова. Але є і данина традиціям. Наприклад, традиційно круглі дефлектори обдування.

Під капотом Bentley Flying Spur First Edition найпотужніший W12, який видає 635 к.с., що дає змогу немаленькому седану прискорюватися до першої “сотні” за 3,8 сек. Максимальна швидкість хороша у всіх сенсах – 333 км/год.

Читайте також: Мечі, щити, обладунки: як “Кузня фантазій” робить зброю для українського кіно

Початкова ціна нового Bentley Flying Spur – 246 тисяч євро. Показана версія First Edition буде приблизно на 100 тисяч євро дорожчою.

Нагадаємо, Bolt запустив у Києві категорію “Kids” із дитячими кріслами.

Читати далі

Суспільство

У Києві влаштують фестиваль волонтерів Global Youth

У середу, 11 березня, в Колонній залі Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36) відбудеться фестиваль волонтерів Global Youth Fest’20.

Про це йдеться на сайті організаторів.

Повідомляється, що головною темою фестивалю стане проблема міграції української молоді.

Програма фестивалю

  • 10:00 – 17:00 – Leaders conference для активної молоді з залученням спікерів з різних галузей;
  • 17:00 – 19.00 – виставка культур народів світу за участю більше 15 посольств, консульств і культурних центрів різних країн;
  • 19.00 – 20:30 – концертна програма фестивалю, організована українськими і зарубіжними волонтерами.
  • Global Youth Fest проводиться з метою залучення української молоді до волонтерської та соціальної діяльності в усій Україні, формування патріотичних почуттів, а також привернення уваги суспільства до проблеми еміграції українців.

Про фестиваль

Global Youth – унікальний проєкт, що об’єднав зусилля українських волонтерів, які завдяки різним волонтерським програмам рік свого життя провели у країнах Африки, Південної та Північної Америки, Європи, Азії та з новими силами, знаннями та завзяттям повернулися додому.

Раніше обмін студентами між Україною та іншими країнами вважався популярним, взаємозамінним та престижним. Сьогодні ж така практика призвела до втрати кваліфікованої, освіченої та активної молоді – цінного ресурсу державотворення. На сьогодні процес культурообміну є повністю спотвореним. Як результат – погіршення стану ринку праці та демографічні втрати населення. Причиною масової еміграції молоді України стала безперспективність та втрата надії на успішне забезпечене майбутнє у своїй країні.

Читайте також: Мечі, щити, обладунки: як “Кузня фантазій” робить зброю для українського кіно

Фестиваль волонтерів Global Youth Fest’ 20 проводиться з метою залучення української молоді до волонтерської та соціальної діяльності по всій Україні, формування патріотичних почуттів, а також привернення уваги суспільства до проблеми еміграції українців.

Зареєструватися на фестиваль можна за посиланням.

Нагадаємо, у Житомирі проведуть свято «Залицяння до Весни».

Окрім того, у Львові проведуть фестиваль вина та мистецтва в старому трамвайному депо.

Читати далі

Суспільство

У Рівному на День мови встановили гігантську літеру «Ї»

У Рівному на Майдані у п’ятницю, 21 лютого, на День рідної мови встановили величезну літеру «Ї».

Про це пише Рівне1.

Зазначається, що це найвиразніша літера української абетки, бо ніде у світі її немає. Гігантську букву змайстрували з дерева і обтягнули лляною тканиною.

Відомо, що заввишки літера – 3,6 метра.

Повідомляється, що 2013 року Книга рекордів України підтвердила унікальність масштабу.

Читайте також: В Україні за 24 години висадять мільйон дерев: як допомогти

Літера-рекордсменка простояла на Майдані міста до 16:00 і нині зберігається у  Рівненській ЗОШ №1. Усі охочі змогли фотографувалися з літерою-рекордсменкою.

Нагадаємо, українці допомогли встановити світовий рекорд з парашутної акробатики.

Читати далі

Суспільство

Сили спеціальних операцій отримали сучасне наметове містечко (ФОТО)

У межах програми військової допомоги уряду Сполучених Штатів Америки Україні відбулося передавання сучасного наметового табору на 350 осіб Силам Спеціальних операцій (ССО) ЗСУ.

Про це інформує АрміяІнформ.

Командувач Сил спецоперацій генерал-лейтенант Ігор Луньов зауважив, що отримання цього табору підвищує спроможності навчально-тренувального центру в підготовці особового складу ССО.

Зазначається, що така інфраструктура дозволить сповна розкрити можливості центру в напрямку колективної підготовки.

Відомо, що вже за кілька тижнів тактичні групи спеціальних операцій, сертифіковані за стандартами НАТО, проходитимуть тренінг у цьому наметовому містечку.

На передачі табору був також присутній командувач Сил Спеціальних операцій США в Європі генерал Сміт, який зауважив, що навчально-тренувальний центр ССО є найкращим місцем, де можна побачити розвиток інфраструктури українського війська.

Відзначимо, що навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій, на базі якого розгорнулося містечко, є саме тим закладом, де гартують вишкіл спецпризначенці як індивідуально, так і у складі груп та підрозділів.

Читайте такожУкраїнські спецпризначенці стануть частиною Сил НАТО

Нагадаємо, на Вінниччині створили авіаескадрилью для Сил спеціальних операцій України.

Окрім того, у Збройних Силах України створять експериментальну бойову групу.

Читати далі

Суспільство

Мечі, щити, обладунки: як “Кузня фантазій” робить зброю для українського кіно

Нещодавно український кінопрокат сколихнула хвиля крутих історичних фільмів: від “Захара Беркута” до “Відданої”. Та чи задумувались ви колись, хто робить красиву зброю та обладунки для кіно?

В Україні працює “Кузня фантазій”. Там майстри-ковалі виготовляють такі історичні репліки амуніції для знімальних майданчиків, що в Голлівуді позаздрили б. А ще, тут ревно слідкують за тим, аби герої кінострічок на 100% виглядали автентичними та відповідали своїй історичній епосі.

Максим Рог

Максим Рог

2015-го року у Києві заснував “Кузню фантазій”.

За освітою – архітектор. Любов до історії та старовинної зброї відчував ще з дитинства. У 1994 році почав тренуватися в боях на мечах. А вже в 1999-му виграв титул першості на змаганнях в Україні, а 2000-му – у Польщі.
“Освіта архітектора зараз допомагає в роботі: від креслень на папері, до виготовлення 3D копії виробу”, – каже Максим.

Спеціалізація кузні: виготовлення рапір, мечів і піхов до них, кинджалів, клинків, катан, шабель, обладунків, щитів, сокир, костюмів і деталей до них.

Зброя для кінокадру

Для зйомок кіношники реквізит купують, або орендують. Наші роботи можна побачити в українських фільмах: “Сторожова застава”, “Захар Беркут”, “Король Данило”, “Олекса Довбуш” та серіалах “Слов’яни”, “Абсолютно брехлива історія”. 

У фільмі “Сторожова застава” для масовки зробили 95 щитів. А у кінострічці “Віддана” використовують наш шолом та деталі для уніформи часів Австро-Угорщини. Тоді довелося попрацювати над реконструкцією за фотографіями та малюнками, адже автентичного не знайшли. 

Австро-угорський шолом кінострічки “Віддана”. Кокарда вирізана з ювелірного воску, а потім відлита з поліуретану та пофарбована під метал

При зйомках крупним планом важливо, щоб річ була максимально автентичною з усіма пропрацьованими деталями. А для загального плану можна використовувати поліуретанові вироби, пофарбовані під метал.

Реквізит нашої кузні використали для обкладинки книги “Вогневир”.

Придбати меч, як у “Короля Артура”

Сталеві мечі коштують від 3,5 до 16 тисяч гривень. Ціна залежить від використаного металу та складності роботи. Якщо буде інкрустовано бронзу чи інші метали, то вартість зросте. Крім того, виготовляємо шкіряні піхви, ціна яких від 3 тисяч. 

Сталевий полуторний меч: довжина – 117 см, вага – 1480 грамів, гартування – 51 одиниця

Ми не обманюємо колекціонерів, мовляв, мечі знайдено у бабусі на городі, а тепер готові їх продати. Одразу попереджаємо, що виготовляємо репліки – історичні реконструкції. Наша родзинка – це має бути точна копія зброї чи амуніції тієї епохи, про яку заявлено.

Як роблять амуніцію

  • Перший крок – дослідження. Визначаємо, до якого історичного періоду належить тип амуніції, який тоді використовувався метал, як оздоблювали, яка специфіка.
  • Робимо ескіз на папері.
  • Робимо об’ємний ескіз: відливаємо з ювелірного воску, або друкуємо на 3D принтері.
  • Виготовляємо оригінальну модель з металу. Якщо є складність в обробці – віддаємо заготовку на аутсорс.

Зброя для серіалу “Слов’яни”

Для героїв серіалу “Слов’яни” підбирали безліч типів зброї, адже там перетин культурних нашарувань. Головний герой має унікальний меч – “меровінг”. Він на кілька століть старіший, ніж мечі вікінгів. А свою назву отримав від династії франкських правителів. 

Меч “меровінг”: має набірний ефес з бронзи, дерева та рогу оленя. Верхівка навершя вирізана з ювелірного воску та відлита у бронзі. Характерною рисою піхов мечів цього періоду є спеціальна накладка з деревини, крізь яку проходить ремінь кріплення

За сюжетом серіалу, у VII сторіччі слов’яни воювали з кочовиками-завойниками – аварами, для яких зробили “хижу” шаблю. Форма леза і руків’я була подібна у різних кочових народів – аварів, хозар, мадярів між VІ та XI ст. Аварська шабля не збереглася, тому досліджували, якими в той час користувалися сусідні племена. Основою нашого варіанту взяли шаблю з кургану Гочево. 

Якось зробили шолом, який важив, майже, 5 кілограмів. Актор не зміг в ньому довго рухатися через вагу і недостатню підготовку. Зробили ще одну копію з поліуретану і пофарбували його під метал. Новий шолом важив трохи більше кілограма. 

Вікінги vs лицарі. Хто крутіший?

Найлегше відтворювати обладунки вікінгів, з декількох причин. По-перше, їхню амуніцію можна знайти у багатьох музеях. По-друге, вони носили захисні щити і кольчугу під ним, тому це не так складно відтворити.

Що стосується лицарських обладунків – вони складніші у виконанні. Адже потрібно продумувати і підганяти деталі так, щоби воїн міг рухатися в своєму костюмі. Крім того, потрібно пам’ятати про вагу, щоб костюм не виявився надто важким. Це все вимагає великої майстерності. 

Постійні клієнти – фехтувальники, каскадери і косплеєри

Для каскадерів робимо зброю, яка допомагає безпечно тренуватися. Це можуть бути кинджали чи рапіри з полімерним лезом. Вага і форма зберігається, але немає пошкоджень від леза.

У Харкові та Дніпрі незабаром пройдуть турніри з фехтування, у яких ми надаємо учасникам інвентар. А також виступаємо головним спонсором івенту, тому подаруємо приз переможцю.

Щит урук-хая та тесак.З такою амуніцією ходили орки із “Володар перснів”

Косплеєри фанатіють від зброї з пенополімеру та латексу. Сокири, молоти, мечі із Warcraft, щит урук-хая чи тесак із фільму “Володар перснів” – безліч варіантів для любителів зброї.

Як вдається просуватися в Україні і світі

Партнери, які шукають реквізити для своїх фільмів – знаходять нас через фейсбук.

Їздимо на тематичні виставки історичних реконструкцій по Україні та закордон. Минулого року відвідали Литву та Швецію. 

Маємо сторінку на сайті хенд-мейду Etsi, але там виникла складність, бо у нас досі не запрацював PayPal.

Зараз співпрацюємо з партнерами із Грузії. Для них нещодавно зробили лицарські обладунки на робота, який працює у парку розваг.

Читати далі

Суспільство

Як українець робить яблука у формі серця без жодних ГМО

У Добропіллі Донецької області досвідчений інженер Валерій Подольський створює нові форми для фруктів та овочів, зокрема яблука у формі серця, без жодних ГМО.

Про це пише Seeds.

Зазначається, що Валерій Подольський сконструював та запатентував особливі форми, в яких можна дорощувати овочі, фрукти, ягоди. Біля міста Добропілля орендує 70 га саду.

Повідомляється, що у великих агрохолдингів винахід інженера губиться, а от дрібні фермери бачать вигоду. Достатньо мати кілька десятків, сотню дерев і вирощувати по 5-7 фігурних яблук на кожному.

Цікаво, що напередодні дня всіх закоханих партія унікальних яблук у формі серця надійшла і в мережу одного з супермаркетів України. За інформацією, покупці викладають за “сердечні” яблука від 55 до 70 грн за штуку.

У повідомленні йдеться, що у технологію треба вкластися, зате ціну потім правити в рази вищу.

Розповідається, що деякі колеги Валерія ідуть іншим шляхом і завозять із Китаю форми з трафаретами популярних написів і фігур. Валерію ж цікавіше саме природній візерунок на фрукті, його оригінальність. Написи створюють тільки на замовлення маркетологів та рекламістів, коли треба зафіксувати певний бренд, назву чи логотип.

Читайте такожУкраїна ввійшла до ТОП-3 експортерів агропродукції до Європи

Нагадаю, на Дніпропетровщині вирощують яблука для 20 країн світу.

Як ми повідомляли раніше, Україна встановила історичний рекорд із експорту овочів і фруктів.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.