Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Як добре ти знаєш маловідомі українські слова та діалекти? (ТЕСТ)

Опубліковано

«Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз», – писав Іван Котляревський. Що таке «суціга»?

Правильно! Неправильно!

Саме так, суціга – це про надто хитрих людей. Але вживайте слово обережно: воно має виключно негативне забарвлення.

У Панаса Мирного знаходимо таке речення: «Лице його не виказувало [...] огуди». Знаєте, що таке «огуда»?

Правильно! Неправильно!

Огуда – це вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-небудь, тобто осуд. Ось ще один приклад вживання: «На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще» («Вишневий сад», Володимир Бабляк).

Ну добре, а знаєте, що таке «пацьорки»?

Правильно! Неправильно!

Пацьорки – це діалектизм та означає те саме, що й намисто. Однак часом пацьорками також називають мотузки, нитки чи обірвані шматки тканини.

«Вони жили красиво, як вміли, бісилися, пили вино і любили», – співав Кузьма Скрябін у пісні «Квінти». А що таке «квінта»?

Правильно! Неправильно!

Усе просто, квінтою називають першу струну скрипки. Крім того, ви могли зустріти цікавий афоризм: «Повісити носа на квінту». Це означає «зажуритися».

А знаєте, що таке «кучма»?

Правильно! Неправильно!

Кучмою називають високу шапку чи ковпак із баранячого хутра. Крім того, ви можете натрапити на «кучму» в значенні «велика копиця волосся». Так це слова вживав зокрема й Олесь Гончар: «Буває, що набреде тут на їхню екскурсію табірний баяніст, в якого на голові ціла кучма густої вовни, аж дивно, чому його не стрижуть у таку спеку».

«Все так же сяє сонце над землею, як і тоді, коли ми йшли на герць», – писав Володимир Сосюра. Герць – це…

Правильно! Неправильно!

Герць – це бій, боротьба між противниками або поєдинок. Також так називали поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Є ще один варіант – герць як боротьба думок. У такому значенні слово можна відшукати у Івана Франка: «На панський не ступав [комісар] поріг, Зате з панами, де лиш міг, Зводив він юридичні герці».

Може, вгадаєте, що таке «сабадашки»?

Правильно! Неправильно!

Сабадашки – це веселі пісні та ще один діалектизм, яким активно послуговувався навіть Іван Франко: « Тут співати не вільно! Ти, спорохнявілий діду, краще зробив би, коли б плакав за свої гріхи й молився богу, ніж маєш тут витинати свої сабадашки!».

А як щодо слова «йойлик». Що воно означає?

Правильно! Неправильно!

Йойлик – те саме, що плакса або плаксій. Але звучить цікавіше, правда ж?

«Як рилися в книжках .. Іван не пам'ятав. Запам'яталась його убога, мов яскиня святого, кімната», – писав Петро Колесник. Що за «яскиня»?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, яскиня – це печера: «Тільки одна стежка через середину поляни була протоптана і вела до глибокої, в скалі викутої яскині в виді склепу» (Іван Франко).

Продовжуємо! Що таке «хитавиця»?

Правильно! Неправильно!

Хитавиця – це гойдання човна на хвилях. А ще – доволі популярне слово, яке часом намагаються замінити якоюсь «качкою».

«Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче». Що означає дієслово харапудитися?

Правильно! Неправильно!

Харапудитися – чудовий синонім до звичного нам «боятися». Але будьте уважними: якщо йдеться про свійських тварин, то дієслово набуває нового значення – злякано кидатися вбік, назад. Ось приклад: «Як ця перезва було доїжджає до брами в двір, то пани дають знать і трублять в ріжки та труби, а декотрі стріляють з рушниць. Коні харапудяться, стають гопки» (Нечуй-Левицький).

І наостанок: що таке «хавтур»?

Правильно! Неправильно!

Хавтур – те саме, що й хабар. Але щиро сподіваємося, що вам не доведеться зустрічатися із жодною з цих варіацій.

Як добре ти знаєш маловідомі українські слова та діалекти? (ТЕСТ)
Йой, здається, більшість із цих слів ви сьогодні побачили вперше. Але не будьте йойликом та не харапудьтеся! Цей результат зайвий раз доводить, що в українській мова завжди можна знайти для себе щось нове, цікаве та невідоме. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе набрати ще більше балів.
Що ж, йойликом вас точно не назвеш. Непоганий результат, але деякі питання виявилися занадто складними. Тут маємо зізнатися: гортали словник та відшукували дійсно маловідомі слова, тож можете пишатися такою кількістю балів. Не забудьте поділитися тестом із друзями, можливо, хтось зможе повторити ваш результат.
Зізнавайтеся, гуглили? Чудовий результат! Схоже, ми дарма сиділи кілька годин за словниками, сподіваючись вас здивувати. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе бодай наблизитися до вашої кількості правильних відповідей.

Поділіться своїми результатами:

Культура

Орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові

Опубліковано

На львівському залізничному вокзалі стартує серія музичних перформансів «Інструмент» від мисткині Жанни Кадирової. Особливий акцент — на органі, чиї труби поєднані з уламками російських ракетних снарядів, що падали в Київській області. В Україні цей унікальний інструмент звучатиме вперше.

Про це повідомляє Укрзалізниця.

Про проєкт

До участі у проєкті долучилися як українські, так і закордонні музиканти. Перформанси проходитимуть щотижня, починаючи з 22 листопада і до 19 січня 2025 року.

Перший виступ належатиме українській композиторці Олесі Борсук, яка гратиме 22 листопада. Початок — о 18:30, трансляція відбудеться онлайн. Розклад наступних виступів організатори обіцяють опублікувати згодом.

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Унікальний орган

Символіка органа, створеного з поєднання музичних труб і залишків війни, підкреслює силу мистецтва навіть у найважчі часи. Львівський вокзал на цей час стане простором, де зустрічаються пам’ять, творчість і спільна віра у відновлення.

Нагадаємо, що в Україні запустили освітній проєкт з родоводу.

Фото обкладинки: скріншот з відео Укрзалізниці.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Культура

Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Опубліковано

Легендарна різдвяна пісня «Щедрик» авторства Миколи Леонтовича стала музичною основою святкової реклами модного дому Chanel.

Про це повідомляє Chanel.

Про відео

Головною героїнею ролика стала італійська супермодель Вітторія Черетті. У сюжеті вона проводить час у затишному будиночку серед засніжених гір, мріючи про ідеальну зимову казку. Під звуки «Щедрика» її бажання здійснюється: сніг починає падати, і світ довкола оживає в чарівній атмосфері свята.

Відео: Chanel

Читати також: За два дні продали понад мільйон копій гри «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля»

Український «Щедрик» підкорює світ

Написана Миколою Леонтовичем у 1919 році, мелодія давно стала різдвяним символом у багатьох країнах світу. В англомовному світі вона відома як «Carol of the Bells» і неодноразово використовувалася у фільмах, рекламах та концертах, продовжуючи захоплювати серця слухачів.

Нагадаємо, що у Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО).

Фото обкладинки: Chanel.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура24 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...