«Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз», – писав Іван Котляревський. Що таке «суціга»?
Саме так, суціга – це про надто хитрих людей. Але вживайте слово обережно: воно має виключно негативне забарвлення.
У Панаса Мирного знаходимо таке речення: «Лице його не виказувало [...] огуди». Знаєте, що таке «огуда»?
Огуда – це вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-небудь, тобто осуд. Ось ще один приклад вживання: «На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще» («Вишневий сад», Володимир Бабляк).
Ну добре, а знаєте, що таке «пацьорки»?
Пацьорки – це діалектизм та означає те саме, що й намисто. Однак часом пацьорками також називають мотузки, нитки чи обірвані шматки тканини.
«Вони жили красиво, як вміли, бісилися, пили вино і любили», – співав Кузьма Скрябін у пісні «Квінти». А що таке «квінта»?
Усе просто, квінтою називають першу струну скрипки. Крім того, ви могли зустріти цікавий афоризм: «Повісити носа на квінту». Це означає «зажуритися».
А знаєте, що таке «кучма»?
Кучмою називають високу шапку чи ковпак із баранячого хутра. Крім того, ви можете натрапити на «кучму» в значенні «велика копиця волосся». Так це слова вживав зокрема й Олесь Гончар: «Буває, що набреде тут на їхню екскурсію табірний баяніст, в якого на голові ціла кучма густої вовни, аж дивно, чому його не стрижуть у таку спеку».
«Все так же сяє сонце над землею, як і тоді, коли ми йшли на герць», – писав Володимир Сосюра. Герць – це…
Герць – це бій, боротьба між противниками або поєдинок. Також так називали поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Є ще один варіант – герць як боротьба думок. У такому значенні слово можна відшукати у Івана Франка: «На панський не ступав [комісар] поріг, Зате з панами, де лиш міг, Зводив він юридичні герці».
Може, вгадаєте, що таке «сабадашки»?
Сабадашки – це веселі пісні та ще один діалектизм, яким активно послуговувався навіть Іван Франко: « Тут співати не вільно! Ти, спорохнявілий діду, краще зробив би, коли б плакав за свої гріхи й молився богу, ніж маєш тут витинати свої сабадашки!».
А як щодо слова «йойлик». Що воно означає?
Йойлик – те саме, що плакса або плаксій. Але звучить цікавіше, правда ж?
«Як рилися в книжках .. Іван не пам'ятав. Запам'яталась його убога, мов яскиня святого, кімната», – писав Петро Колесник. Що за «яскиня»?
Дійсно, яскиня – це печера: «Тільки одна стежка через середину поляни була протоптана і вела до глибокої, в скалі викутої яскині в виді склепу» (Іван Франко).
Продовжуємо! Що таке «хитавиця»?
Хитавиця – це гойдання човна на хвилях. А ще – доволі популярне слово, яке часом намагаються замінити якоюсь «качкою».
«Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче». Що означає дієслово харапудитися?
Харапудитися – чудовий синонім до звичного нам «боятися». Але будьте уважними: якщо йдеться про свійських тварин, то дієслово набуває нового значення – злякано кидатися вбік, назад. Ось приклад: «Як ця перезва було доїжджає до брами в двір, то пани дають знать і трублять в ріжки та труби, а декотрі стріляють з рушниць. Коні харапудяться, стають гопки» (Нечуй-Левицький).
І наостанок: що таке «хавтур»?
Хавтур – те саме, що й хабар. Але щиро сподіваємося, що вам не доведеться зустрічатися із жодною з цих варіацій.
Поділіться своїми результатами:
Стронгмен Павло Кордіяка встановив рекорд Гіннеса, виконавши підняття п’яти колод вагою від 100 до 180 кілограмів на найкоротший час.
Про це повідомили в Офісі спорту Львівської міської ради.
Павло встановив рекорд у Мілані під час популярного телевізійного шоу «Ніч рекордів». У межах цієї програми офіційно фіксують нові світові рекорди за участю представників Guinness World Records.
Читайте також: Українець Олексій Новіков підняв 550 кг та встановив новий світовий рекорд (ВІДЕО)
Український спортсмен повинен був підняти над головою п’ять колод вагою 100, 120, 140, 160 та 180 кілограмів за найкоротший час.
«Павло успішно впорався із цим викликом, продемонструвавши неймовірну силу та витривалість. Цей рекорд став ще одним підтвердженням високого рівня українських силачів на світовій арені»‚ — написали в Офісі спорту ЛМР.
Нагадаємо, що атлетка з Херсона здобула друге «золото» на чемпіонаті світу в США.
Раніше ми писали, що в Бучі 18-річний хлопець встановив новий спортивний рекорд України.
Фото обкладинки: інстаграм-сторінка Павла Кордіяки
Український соціальний венчурний фонд (USVF) та SILab Ukraine оголосили про початок другої хвилі онлайн-інкубатора StartUp4Good. У межах цієї програми стартапи та підприємства, які реалізують соціальні та екологічні проєкти в Україні, пройдуть навчання та отримають комплексну підтримку.
Про це повідомили організатори програми.
Хто може подати заявку
Для участі стартапи повинні мати чітку ідею соціального підприємства, команду від двох осіб, вагомий соціальний вплив, перші продажі або тестування, бачення збуту, реалістичність втілення та 100% присутність на онлайн-заняттях.
Насамперед на програму набиратимуть учасників з таких категорій:
- внутрішньо переміщені особи, які починають бізнес з нуля;
- ветерани та члени їхніх сімей;
- люди з інвалідністю та члени їхніх родин;
- багатодітні батьки;
- маломобільні люди та інші вразливі категорії населення.
Українські підприємства зможуть пройти навчання, отримати менторство, долучитися до спільноти однодумців та використати частково поворотну фінансову допомогу на розвиток проєкту.
Читайте також: Розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі
Для участі у програмі проєкти повинні вирішувати конкретні соціальні чи екологічні проблеми:
- працевлаштування ветеранів та внутрішньо переміщених осіб;
- соціальні послуги для вразливих категорій населення;
- екологічні ініціативи, включаючи перероблення військових відходів;
- інші важливі соціальні та екологічні проєкти.
Формат і теми навчання
Програма триватиме з 14 травня по 30 липня 2025 року. Вона складатиметься з відеокурсу з практичними завданнями, 11 онлайн-сесій (по 3 години), щотижневих індивідуальних консультацій з менторами, домашніх завдань з підготовки бізнес-планів та презентації розробленого бізнес-плану.
Теми навчання:
- вступ до соціального підприємництва та оцінка соціального впливу;
- lean-підхід та бізнес-моделювання, створення MVP;
- визначення цільових груп та соціальних проблем;
- аналіз ринку;
- маркетинг та комунікації;
- формування воронки продажів і каналів збуту тощо.
Як взяти участь
Для участі у програмі варто заповнити заявку до 30 квітня 2025 року 23:00. Підприємці мають зробити кілька кроків.
- Заповнити коротку форму за посиланням.
- Отримати лист із матеріалами: відкриті лекції, посилання на повну заявку та доступ до телеграм-групи підтримки.
- Переглянути матеріали для якісної підготовки заявки.
- Заповнити детальну аплікаційну форму.
Після цього експертна рада програми відбере 25 команд-учасниць, які отримають офіційне підтвердження з детальним планом навчання.
Також 17 квітня о 16:00 організатори проведуть інформаційний вебінар щодо участі у програмі.
Нагадаємо, що громадські організації можуть долучитися до програми навчання в Європі: як взяти участь.
Фото обкладинки: Freepik
Британський музикант Лемез Ловас випустив пісню Call Me Maks («Називай мене Макс») про звільненого з полону журналіста та правозахисника Максима Буткевича. Композицію створили в межах кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення українських військових та цивільних, які перебувають у російській неволі
Про це повідомили в ініціативі.
Історія створення пісні
Максим Буткевич став до лав ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення. Через кілька місяців він потрапив у полон. Чоловіка утримували на окупованій Луганщині та засудили до 13 років позбавлення волі за сфабрикованою справою.
Лемез та Максим уперше зустрілися в 2003 році в Лондоні, коли останній працював журналістом у BBC World Service Radio в українському відділі. Тоді музикант керував гуртом Oi Va Voi. Коли Макс у 2006 році поїхав з Лондона, друзі продовжили стежити за роботою одне одного в інтернеті.
«Одного дня я побачив, що його акаунти в соціальних мережах зникли і зв’язався з нашою подругою Світланою, щоб запитати, чи не знає вона, що відбувається. Через кілька днів вона мені розповіла: Макса схопили. В шоці я запитав її, що ми можемо зробити. Вона відповіла: “Робіть те, що вмієте”. Ми познайомилися завдяки музиці, тож я спробував написати щось на основі його особистості, його мужності, його улюблених гуртів. Це була найважча річ, яку я коли-небудь намагався написати. Минали місяці, а новини про Макса ставали дедалі гіршими, і той факт, що я не міг закінчити цю пісню, сильно тиснув на мене. Перші два куплети вийшли за день: останній, що описує його життя у в’язниці, зайняв понад 6 місяців», — розповів Лемез.
Співавторами треку стали такі музиканти:
- Юрій Гуржи (RotFront, Жадан/Гуржи);
- продюсер SneakyBeats (Jem);
- гітарист Тома Велхема (Thirteen Senses);
- вокалістка Майї Джеймс (Kyoto Jazz Massive, Mark De Clive Lowe).
Завдяки співпраці пісню вдалося завершити у жовтні 2024 року. Того ж місяця у межах обміну полоненими Максима Буткевича звільнили після двох років і чотирьох місяців у неволі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
«Тепер я збираюся всім серцем і всіма силами долучитися до боротьби за тих, хто досі перебуває в полоні, за моїх побратимів і посестер, яких я змушений був залишити. Вони не покинуті, ми визволимо їх якнайшвидше, їм це дуже потрібно, і їхнім родинам це потрібно. Тому третя частина пісні також дуже, дуже доречна. Дуже багато людей в Україні, сім’ї та друзі наших військовополонених і цивільних, які потрапили в полон, чекають цього».
Що відомо про кампанію
The Stronger We Become — медіаарт кампанія, яку проводять у співпраці з українськими правозахисними організаціями ZMINA та «Медійна ініціатива за права людини». Кампанію запустили на підтримку родин військовополонених та цивільних осіб, яких утримують у російських в’язницях всупереч нормам міжнародного гуманітарного права.
Нагадаємо, що розробники гри Machinarium передадуть увесь тижневий прибуток на підтримку України.
Фото: «Медійна ініціатива за права людини»
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...
Хвостата терапія: як собаки допомагають реабілітувати військових на Прикарпатті
Ярослав Давиденко понад усе мріяв знову стати на ноги. Після того, як поруч розірвалася міна,...