До якої організації Степан Бандера вступив лише з третьої спроби?

Бандері двічі відмовляли у вступі до «Пласту», оскільки майбутній провідник ОУН мав хворобу суглобів. Утім Степан не здавався, і з третьої спроби став пластуном. Ба більше, ані маленький зріст, ані хвороба не заважали йому бути активним учасником руху.
Історики запевняють, що в дитинстві Степан Бандера запихав собі голки під нігті. Для чого він це робив?

Як розповів директор Івано-Франківського музею визвольних змагань Ярослав Коретчук, Бандера справді запихав голки під нігті. Коли ж батько запитав, навіщо він це робить, хлопець відповів — буде боротися за українську державу, а тому має витримати тортури. Так Бандера готував себе до різних катувань.
«Темний нарід! Ні читати, ні писати». Про кого так висловлювався Бандера?

Бандера зневажливо висловлювався до людей, у яких не було ідеї та характеру. А ще міг образитися на друзів, які допомагали таким людям. ОУНівець Григор Мельник згадував чимало таких випадків під час студентських років: «Якось в Академічному домі у Львові у їдальні зібралася більша група товаришів. У загальній розмові один з них, що студіював право, сказав: «Я до ніякої політики не мішаюся. Я український студент – і це все!».Степан подивився на нього, іронічно підсміхнувся, встав і вийшов. Коли ж цей хлопець наступного дня підійшов з витягненою рукою до Степана, той відвернувся і заложив свої руки в кишені».
Під яким псевдонімом Бандера дописував до гумористичного журналу «Гордість нації» в 1928-1930 роки?

Степан Бандера полюбляв пожартувати в компанії друзів, був веселим та говірким. Історик Володимир Гінда припускає, що саме це вміння призвело до того, що з 1928-1930 рр. він став одним із дописувачів щомісячного гумористичного журналу «Гордість нації». Свої сатиричні статті підписував псевдонімом «Матвій Пардон».
У своїх «Життєписних даних» Бандера писав: «До моїх спортивних занять належали біги, плавання, лещатарство, кошівка і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у …, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні». Оберіть пропущене слово

Правильна відповідь — шахи. Бандера міг одночасно грати по 5-6 партій, і почав робити це ще з часів навчання у Стрийській гімназії. У музеї навчального закладу, до речі, збереглися дошка та фігури, якими грав Степан разом із друзями.
За який із цих футбольних клубів вболівав Степан Бандера?

Під час життя в Мюнхені Степан Бандера частенько ходив на футбольні матчі «Мюнхена-1860». Ось, як про це згадує його зять, Андрій Куцан: «Він любив ходити на футбол. Але не вболівав за "Баварію", а за маленький клуб "Мюнхен-1860". Завжди казав, що за них цікавіше вболівати. Бо це не настільки комерціоналізована історія, як "Баварія". Він взагалі не любив масову культуру, а був прихильником індивідуальної культури. Де можна було підкреслити свою індивідуальність».
Як у Бандери з’явився псевдонім «Баба»?

За однією з найпопулярніших версій, до якої схиляються й українські історики, псевдо «Баба» Степан Бандера отримав завдяки своєму балагурству та співам під час походів «Пласту». Під час важких переходів лісами він завжди починав співати: «Курінь є створений для нас, не треба нам бабів!». Якось курінний не витримав і гаркнув на Бандеру: «Та дай ти спокій тим бабам! І будь же тихо, ти мала бабо!». Відтоді пластуни жартівливо називали Степана «Бабою».
Як звали дітей Степана Бандери?

У Бандери було троє дітей: Наталка, Андрій та Олеся. Попри велику завантаженість та постійні справи Степан намагався знайти бодай кілька хвилин, аби провести час разом із родиною.
На якій машині їздив провідник ОУН?

Історики переконують, що Бандера обожнював автомобілі, перегони та швидку їзду. А ще він завжди ремонтував автівку власноруч, оскільки нікому більше не довіряв цього процесу. І так, Степан Бандера їздив на улюбленому Opel Kapitän.
Що таке «кінна бандерія»?

Якось до Калуша мав приїхати митрополит Андрій Шептицький. Степан Бандера організував колону юнаків-вершників у козацьких одностроях, які прорвали поліцейський кордон та супроводила митрополита. Згодом це назвуть «кінною бандерією».
«Дякую! Смертний вирок приймаю». На що такими словами відреагував Бандера?

Так Степан Бандера відреагував на чергове обрання провідником ОУН. За цей час на його життя вже скоїли щонайменше 10 замахів, а тому Бандера розумів, що з переобранням їхня кількість лише збільшиться. До того ж, напередодні стало відомо про чергову спробу радянських агентів вбити провідника. Вона стала фатальною для Бандери.
Пісня «Батько наш — Бандера, Україна — мати» у 2021 році стала практично культовою та лунала по всій країні: від Львівщини до Донеччини. Утім популярності набув лише приспів, тоді як сюжетна лінія розгортається в куплетах. Тож хто лежав під дубом серед лісу?

«У лісі, лісі, під дубом зеленим, там лежить повстанець тяженько ранений. Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки. Без лівої ноги, без правої руки».
Поділіться своїми результатами:
Військо

Українські військові — бійці ЗСУ, Нацгвардії, прикордонники та представники Державної спеціальної служби транспорту повернулися з російського полону. Серед них — оборонці Маріуполя та інших напрямків на Донеччині, Херсонщині, Запоріжжі й Луганщині.
Про обмін повідомив Президент України Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі.
«Одна з найкращих новин. Дякую всім, хто зробив можливим це повернення наших людей. Особливо вдячний Об’єднаним Арабським Еміратам за посередництво», — наголосив президент.
У Координаційному штабі зазначають — багатьом зі звільнених ще немає й 25, це переважно молоді люди, народжені після 2000 року. Своїх рідних побачить і жінка-військовослужбовиця, яка перебувала в полоні з травня 2022 року.
З початку повномасштабної війни вдалося визволити з російського полону вже 4552 українців — як військових, так і цивільних. «Маємо повернути всіх», — додав Володимир Зеленський.
Нагадаємо, масштабний обмін полоненими відбувся у березні 2025 року, коли додому повернулися 175 українських військових.





Читайте також: Відомий український писанкар і військовий передав великоднє вітання з фронту (ФОТО)
Фото: телеграм-канал Володимира Зеленського, Координаційний штаб
Культура

Український військовослужбовець та майстер писанкарства Олег Кіращук передав вітання до Великодня, створивши авторську писанку. Він зробив її під час служби у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.
Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців.
До початку війни у 2014 році Олег Кіращук понад два десятиліття професійно займався писанкарством. Його доробок налічує понад 15 тисяч писанок.
Майстер є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників, а його роботи зберігаються у приватних колекціях у США, Канаді, Люксембурзі та інших країнах.
Читайте також: Як створити писанку вдома? Поради від писанкарки
У 2014 році він добровільно вступив до лав ЗСУ. З 24 лютого 2022 року бере участь у бойових діях як військовий 10-ї гірсько-штурмової бригади.
«Надсилаю вітання нашій молоді і наперед кланяюсь тим нашим нащадкам, які беруть у нас естафету і будуть працювати на благо України, і які будуть її захищати. Віддаю честь і схиляю молоді, яка віддала життя за нашу Свободу. Бажаю спокійних Великодніх свят!» — написав Олег Кіращук.


Нагадаємо, що Нацбанк випустив срібну монету у формі яйця, присвячену писанкарству (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка СКУ
Суспільство

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.


Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова