1. Перші пластові гуртки у 1911 році з’явилися у Львові. Серед їх засновників був і син відомого українського письменника, якого ви точно знаєте. Про кого йдеться?
Пластовий гурток у с. Брюховичі. Фото з особистого архіву Дарії Корчак, видання Локальна історія.
Дійсно, у 1911 році перші пластові гуртки заснували студенти Іван Чмола та Петро Франко (так-так, син Івана Яковича). Офіційно ж «Пласт» заявив про себе за кілька місяців – 12 квітня 1912 року, коли на вірність руху заприсягнули близько 40 пластунів. До кінця 1912 року пластові гуртки поширилися по всій Галичині.
2. Яка книга вплинула на розвиток скаутського руху в Україні?
Олександр Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко
Тут варто зазначити, що появі українського «Пласту» передував скаутський рух, заснований британським генералом Робертом Бейденом-Пауелом у 1907 році. За рік після цього Бейден-Пауел видав книгу «Скаутинг для хлопців», яку переклали багатьма мовами світу. Серед них – і українська. Над перекладом працював педагог Олександр Тисовський, якого (разом із Чмолою та Франком) вважають основоположником та засновником «Пласту».
3. А звідки походить слово «пласт»?
Слово «пласт» походить від назви козаків-розвідників, які називалися пластунами та пересувалися здебільшого плазом (повзком), аби уникнути виявлення ворогом. Так замість англомовного «скаутингу» українська молодь отримала власний відповідник.
4. До розбудови «Пласту» причетний і митрополит Шептицький. Який подарунок отримали від нього українські пластуни?
Андрей Шептицький разом із пластунами.
Митрополит Шептицький подарував пластунам ділянку на горі «Сокіл» у Карпатах, де до наших днів збереглася однойменна пластова оселя.
5. У 1930-х роках польська влада заборонила «Пласт» на Галичині. Якою була доля організації в подальші роки?
Команда Першого пластового куреня імені Петра Конашевича-Сагайдачного біля Академічної гімназії у Львові, 1921 рік.
Після офіційної заборони пластуни не відступили від своїх ідей та перейшли у підпілля. А вже пізніше «Пласт» створив власне об’єднання українського скаутського руху – Союз українських пластунів-емігрантів із центром у Празі. 1954 року об’єднання змінило назву на «Конференція українських пластових організацій». До речі, воно й досі працює та має координаційний центр у Нью-Йорку.
6. Коли «Пласт» відновив відкриту діяльність в Україні?
Пластуни юнацького куреня ім. Івана Мазепи в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ), кінець 1920-х рр. Фото: Історична правда.
В Україні «Пласт» відновив роботу лише за три роки до проголошення незалежності. Тоді з підпілля в різних областях вийшли вихованці довоєнного «Пласту», зокрема й політичні в’язні. І хоча працівники КДБ силоміць розганяли перші пластові табори, рух швидко поширювався найбільшими містами України.
7. А коли нардепи ухвалили закон про визнання і підтримку національної скаутської організації «Пласт» на державному рівні?
17 грудня 2019 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 0976, відповідне рішення підтримали 316 депутатів. А 13 січня 2020 закон про підтримку пласту підписав президент України.
8. А знаєте, хто з провідних діячів ОУН лише з третьої спроби зміг вступити до «Пласту»?
Бандері двічі відмовляли у вступі до «Пласту», оскільки майбутній провідник ОУН мав хворобу суглобів. Утім Степан не здавався, і з третьої спроби все ж став пластуном. Ба більше, ані маленький зріст, ані хвороба не заважали йому бути активним учасником руху.
9. На яких трьох принципах базується система виховання пластунів?
Ключова мета «Пласту» – сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді Звідси й ключові засади, на яких ґрунтується підхід у роботі з пластунами. Самовиховання передбачає постійну працю над собою та відповідальність за власний розвиток. Всебічність означає всесторонній розвиток: фізичний, інтелектуальний, суспільний, емоційний та духовний. А патріотичність передбачає, що пластуни розвиваються не лише заради власного успіху, а й заради добра та користі для своєї країни.
10. У сучасній Пластовій присязі йдеться про три обов’язки, яких обіцяють дотримуватися всі члени руху. Серед них – допомагати іншим та жити за Пластовим законом. Як звучить ще один обов’язок?
Саме так, бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим та жити за Пластовим законом. Цікаво, що перші 5 років існування «Пласту» в обіцянці не було жодної згадки про Бога та Україну.
11. А знаєте, що таке «СКОБ»?
Пластуни вітаються між собою «СКОБ», нагадуючи одне одному, яким має бути пластун: Сильним, Красним, Обережним, Бистрим. Водночас слово «скоб» є назвою породи орла «скоб білохвостий», якого пластуни обрали своїм символом.
12. До речі, а чому пластуни вітаються саме лівою рукою?
Насамперед вітання лівою рукою – це вияв приналежності пластунів до світового скаутського руху. А ще ця рука – ближча до серця. За легендою, саме так віталися середньовічні лицарі. У правій руці вони тримали меч, а у лівій – щит. Тож вітаючись вони прибирали захист, висловлюючи свою довірую
13. Які вікові обмеження існують у «Пласті»? До якого віку приймають нових учасників руху?
На відміну від більшості скаутських організацій світу, де членство завершується із досягненням 25-ліття, для членства у «Пласті» немає обмежень. Умовний віковий поділ передбачає 5 вікових категорій: пташата (до 6 років, можуть бути членами «Пласту» лише разом зі своїми батьками), новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років).
14. У скількох країнах сьогодні офіційно існує «Пласт»?
Крім України, «Пласт» офіційно існує у восьми країнах світу: Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США. Пластові організації із усіх країн об’єднані в Конференцію українських пластових організацій, на чолі світового руху стоїть Начальний пластун.
15. І наостанок. В Україні можна зустріти лише один пам’ятник пластунам – в Івано-Франківську. Його відкрили 2012 року – на честь 100-ліття від дня першої пластової присяги. Однак присвячена скульптура не кожному, хто колись був пластуном, а лише тим, хто…
Фото: Ольга Мартинюк.
Скульптура на фото – це пам'ятник пластунам, які не зламали своїх присяг. Якщо плануєте завітати до Франківська, шукайте пам’ятник поблизу площі імені Адама Міцкевича.
Поділіться своїми результатами:
Хто інвестував
На що підуть кошти
Що відомо про нову історію
Коментарі
Що далі
Коментарі
«Летять» лише до добрих людей. Крафтярка на кріслі колісному виготовляє голубок, як у фільмі «Сам удома»
Марія сидить посеред кімнати на кріслі колісному та старанно фарбує в білий колір прикрасу у...
Бути зі своїми: як українки, попри обстріли, влаштовують свята на Сході України
Аліна взяла чотирирічного сина, продукти на вечерю, замовила дідуха й різдвяну зірку й проїхала на...
Замість цукерок на свята — турбота. Досвід волонтерки, що у 24 роки стала наставницею дитини з інтернату
В окремій кімнаті у львівському інтернаті особлива атмосфера — у різнокольорових чашках заварений чай, а...
«Я створюю затишок для ВПО»: кримка робить безкоштовні ремонти в старих будинках
Переселенці змушені полишити все: рідні стіни, улюблену подушку, теплий плед, який так довго дарував відчуття...
Коментарі