У якому віці Корольов збудував свій перший планер?
Майбутній конструктор почав проєктувати планери та літаки ще в шкільні роки в Одесі. А під час навчання в будпрофшколі Корольов став членом Товариства авіації й повітроплавання України та Криму. Там він закінчив курси з теорії та практики проєктування літальних апаратів і розробив проєкт безмоторного літака К-5. Ідею молодого конструктора одразу визнали вартою втілення та надіслали до Центральної спортивної секції в Харкові. Корольову на той момент було всього 17 років.
1924 року Корольов вступив на механічний факультет Київської політехніки, але згодом йому довелося перевестися на навчання до Москви. Чому?
1924 Корольов вступив на механічний факультет Київського політехнічного інституту. А через два роки, у 1926-му, ректор КПІ, сказавши, що йому не вдалося добитися у влади відкриття на мехфаці авіаційного відділення, порадив Корольову перевестися в Москву.
Сталінські репресії не оминули й українського конструктора. У 1938 році радянська влада заарештувала Корольова та засудила до 10 років таборів. Що йому закидали?
Саме так, 7 червня 1938 року, у часи сталінського «Великого терору», Сергія Корольова заарештували за звинуваченням у «троцькізмі» і «підриві державної промисловості». Після допитів і катувань, зі зламаними щелепою і пальцями, науковця відправили до Колими – добувати золото.
Корольова звільнили лише в 1944 році, а у вересні 1945-го відрядили до Німеччини у складі комісії з вивчення трофейної техніки. Увесь цей час він формально залишався «ворогом народу». Коли його реабілітували?
Уявіть собі! Українець, якого ледь не знищила сталінська репресивна машина, залишався «ворогом народу» більш ніж 10 років після звільнення. При цьому Корольов був керівником і головним конструктором найбільшого в державі ракетного центру та контролював діяльність низки науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро. Реабілітували його лише 18 квітня 1957-го – за пів року до запуску ним першого у світі штучного супутника Землі.
Кажуть, у Корольова була улюблена повсякденна фраза. Вгадаєте, яка саме?
Так, саме цю фразу конструктор повторював найчастіше. Власне, вона неабияк точно демонструє його ставлення до радянської системи та тогочасної влади.
Українець Корольов міг отримати Нобелівську премію, однак дещо цьому завадило. Що саме?
Запуск першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року відкрив еру практичного освоєння космосу. І завдячувати цьому варто саме українцю Корольову. Однак, коли Нобелівський комітет звернувся до СРСР із проханням повідомити прізвище конструктора, Хрущов відмовив, заявивши, що розробником є «весь народ». Згодом Хрущов скаже, що в такий спосіб «захищає» учених від «ворогів».
Так через секретність український конструктор Корольов не отримав Нобелівську премію. А знаєте, яким псевдонімом підписував свої статті науковець?
Усі свої роботи українець був змушений підписувати вигаданим прізвищем – К. Сергєєв. Утім не лише Корольов. Наприклад, ще один українець, інженер Валентин Глушко для світу був Г. Петровичем.
У 1961 році Гагарін здійснив політ у космос та став світовою знаменитістю, а ось Корольов, завдяки якому це стало можливим, залишився в тіні. Через 50 років британське видання Тhe Guardian напише: «Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної потуги, то її … був Корольов». Яке слово пропущено?
Так, радянська влада намагалася «канонізувати» Гагаріна, залишивши Корольова поза увагою. Але з часом справедливість відновилася: усі знають, що за успішним польотом стояв український науковець.
Що з переліченого відбулося без участі Корольова?
Ні, ми не помилилися! Усе це – результат роботи українця Сергія Корольова. Людини, яку радянська система спочатку намагалася знищити, а згодом – приховати від усього світу.
Коли світ дізнався справжнє ім’я Сергія Корольова?
Так, світ (та й весь «союз») дізнався про геніального конструктора з Житомира лише у день його смерті – 14 сiчня 1966 року. Тоді радянська газета «Правда» уперше відкрила ім'я українця, який подарував людству космос.
Сьогодні Росія не втомлюється називати Корольова «своїм», «радянським». Хоча світ має знати, що він – українець. А як ідентифікував себе сам конструктор?
Звісно ж, українцем! Корольов виховувався на українських піснях та в дусі запорізького козацтва, у його паспорті було написано, що він — українець, і те саме науковець написав у заяві на вступ до КПІ. А ось, що каже про свого батька донька Корольова: «Скільки себе пам'ятаю, саме слово "Україна" вимовлялося у нашій родині трепетно, з великою любов'ю. Він дуже любив Україну! Українські пісні, українську мову».
І останнє. Під час виходу першого українського космонавта Павла Поповича у відкритий космос, той заспівав Корольову його улюблену пісню. Яку саме?
Дійсно, перша пісня, що пролунала у космосі, була українською! І виконав її Павло Попович саме для видатного українського конструктора Сергія Корольова.
Поділіться своїми результатами:
Технології
Чому це важливо
Що пропонує серіал
- як спілкуватися мовою безбар’єрності;
- чому інклюзивність важлива для комунікації;
- як розкривати проблеми різних соціальних груп;
- як говорити про людей із досвідом війни коректно.
Коментарі