Російська пропаганда невтомно називає митця «своїм», уникаючи згадок про місце його народження. Але ж ми знаємо, яке місто на Харківщині стало малою батьківщиною живописця, правда?

Дійсно, художник народився в Чугуєві, що на Харківщині. Він називав себе «працелюбною посередністю» та обожнював все українське. Але це не заважає колоніальні машині маніпулятивно називати українця «російським художником, народженим в Російській імперії».
Розберемося із прізвищем? Ілля все ж Рєпін чи Ріпин? А може, Ріпін?

Правильна відповідь тут лише одна – Ріпин, саме так підписував свої роботи сам художник. Ще один аргумент на користь саме такого варіанту написання – митець був нащадком козацького роду на прізвисько Ріпа. А звідси – й Ріпин.
Заробляти творчістю Ріпин почав ще в дитинстві. А як саме?

Саме писанки стали першим джерелом заробітки юного митця. Він здавав їх до місцевого магазину, а в обмін отримував перші зароблені власноруч кошти. Дослідники вважають, що у Ріпина навіть була власна колекція писанок. Не дуже схоже на «російського митця», правда ж?
Першу художню освіту українець здобув у Чугуївському топографічному корпусі, а після закриття закладу навчався у місцевих іконописців та навіть розписував храми. У 19 років, зібравши всі зароблені кошти, Ілля вступає до…

Дійсно, Рєпін навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Власне, так само, як і Архип Куїнджі. Однак це не зробило його «російським художником» чи «росіянином». Митець залишався українцем та підтримував тісні зв’язки з Україною. Його не цікавило оспівування імперської Росії, Ріпин жив завданнями мистецтва і ностальгією за рідною Слобожанщиною та Україною загалом.
Отже, становлення Іллі Ріпина як митця відбулося вже безпосередньо в Петербурзі?

А от і ні, до Петербурга Ріпин приїхав вже підготовленим та талановитим митцем. Ось, як згадує українця його учень та мистецтвознавець Ігор Грабар: «Він був не просто провінціалом, юнаком сталевого гарту, казкової енергії та виняткового обдарування, але й високого мистецького вишколу». Що це означає? Ріпин як митець формувався не у російському Петербурзі, а на рідній Слобожанщині. Академія мистецтв лише допомогла митцю розвинути власні вміння, а не «подарувала їх».
А хто з художників справив на Ріпина найбільший вплив під час навчання в Петербурзі?

Так, саме Крамський. Той самий, якому належить один із найвідоміших портретів Тараса Шевченка. І той самий Крамський, якого росіяни зневажливо називають «Крамской», ніби вкотре заперечуючи українське походження митця.
Добре, а якщо так: Євген Чикаленко, Марко Кропивницький, Микола Мурашко та Дмитро Яворницький. Що об’єднує всіх цих українських діячів?

Усі ці українські діячі й справді були близькими друзями Іллі Ріпина. Погодьтеся, якось дивно, що «російський художник» товаришував із українськими істориками, митцями та націоналістами.
1863 рік – Валуєвський циркуляр, 1876 – Емський указ. Невдовзі після цього Ріпин пише картину «Вечорниці». Сучасні дослідники запевняють, що це був своєрідний протест. Чому?

Уявіть! Попри всі утиски та заборони української мови Ріпин бере й підписує картину українською – «Вечорниці»! Ще цікавіше далі – «Вечорниці» купує Третьяков і вивішує у своїй знаменитій галереї під фактично забороненою назвою, і вся російська преса подає цю назву українською мовою. І це не остання робота на українську тематику, яку створив «перший художник росії». Чого варті лише картини «Запорожці» (1880–1891), «Чорноморська вольниця» (1908) та «Гайдамаки» (1898–1917).
Дослідники також впевнені, що Ілля Ріпин щиро захоплювався українською культурою. Але що найбільше вражало митця?

Ріпин захоплювався всією українською культурою, але найбільше – народними піснями. Ось, як це описує українська мистецтвознавиця та музична критикиня Галина Тюменєва: «Найглибший слід у душі художника залишила українська народна пісня. Рєпін гаряче любив свою батьківщину – Україну, і де б він не був, – у сяючому і гамірливому Петербурзі чи в усамітненні на своїй фінській дачі, – серцем він був міцно пов’язаний з рідною південною природою, з побутом, звичаями і піснями своєї милої батьківщини. Його любов до рідного краю знаходила своє активне вираження, якщо не у творчості, то в дружбі з земляками, у висловлюваннях чи просто у виконанні українських пісень».
Яка з цих картин стала останньою роботою Іллі Ріпина?

Останньою роботою Іллі Ріпина став «Гопак». Ось, як сам митець розповідам про це у листі до свого найближчого друга Дмитра Яворницького: «Дорогий Дмитре Івановичу!.. під великим секретом признаюсь Вам, що я знову взявся за Запорожжя! Ну, зрозуміло, знов пішла в хід уся Україна. З якою радістю і якимсь родинним трепетом серця, з жадібністю я перечитую все, що знайшлось… Ну, зрозуміло, починаючи з Вас: «Эварницкий – Запорожье»… Незважаючи на старість, я натрапив на хороший сюжет: Січ, вся Січ у веселощах… Гопак… Знову Запорожжя, і знову Ви, мій ментор Вергілій… Я стою перед Вами на колінах, приймаючи благословення… Огонь Запорожжя (як хороше сказано) ще не погас переді мною».
Ріпин помер у невеличкому фінському селищі, за заповітом тіло митця мали поховати у рідному Чугуєві. Проте через більшовиків вдова художника вирішила поховати чоловіка неподалік будинку й пагорба, який сам Ріпин називав…

Поблизу вілли Ріпина у фінському селищі Куоккала був пагорб, який митець прозвав Чугуєвою гіркою. Це вкотре доводить, що художнику ніколи не було байдуже на рідну Слобожанщину та Україну. Він завжди пам’ятав про неї. Навіть коли думав про смерть.
Нещодавно Музей Метрополітен визнав Архипа Куїнджі, Івана Айвазовського та Іллю Ріпина українцями. А як їх підписували до цього?

Так, донедавна і Ріпин, і не менш геніальні Айвазовський та Куїнджі були для світу «росіянами». Але справедливість відновлюється, а російська колоніальна машина зазначає поразки за поразкою.
Тобто Ілля Ріпин народився на Харківщині, був нащадком козацького роду, товаришував з українськими істориками та митцями й присвятив Україні низку робіт, а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?

Саме так. Ілля Ріпин був українцем, і заперечувати це було б очевидною помилкою. Можливо, його складно назвати націоналістом чи відкритим бунтарем, який відкрито виступав проти імперії. Проте Україна завжди посідала особливе місце в житті та творчості митця. Але російській колоніальній машині байдуже на це. Художника привласнили так само, як і Давида Бурлюка, Казимира Малевича, Архипа Куїнджі та ще сотні інших наших людей.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство

Альпініст із Латвії Юріс Улманіс завершив експедицію Антарктидою, під час якого збирав гроші на підтримку українських медиків через UNITED24. Наразі він зустрічається з громадами у США та розповідає американцям про війну в Україні.
Про це повідомили в UNITED24.
Експедиція до Південного полюса
Юріс Улманіс здійснив експедицію Антарктидою у січні 2025 року. Він збирав гроші через фандрейзингову платформу UNITED24 на підтримку українських медиків. Коли альпініст дістався Південного полюса, він розгорнув там український прапор із логотипом UNITED24.
Суспільний мовник Латвії LSM+ повідомляв, що Юріс Улманіс досяг Південного полюса 14 січня 2025 року. Він подолав 120 кілометрів по Антарктиді, а позаду себе тягнув 40-кілограмові сани із речами. У 2023 році альпініст зійшов на Еверест, де також здіймав український прапор.

Зустрічі з американцями
У березні чоловік вирішив організувати зустрічі з громадами у різних містах США. Юріс Улманіс розповідає про повномасштабну російсько-українську війну, свій досвід фандрейзингу та можливості для допомоги Україні.
Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)


Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України»;
- «Освіта та наука».
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що астронавт NASA Скотт Келлі під час візиту до Києва закликав допомагати Україні (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24
Військо

Військовий 225-го окремого штурмового полку з позивним «Котельва» став першим воїном в історії ЗСУ, хто отримав Срібну дубову гілку до Хреста бойових заслуг.
Про це повідомили у 225-му ОШП.
Раніше боєць «Котельва» отримував Хрест бойових заслуг за виняткові дії на полі бою. Якщо військовий проявляє себе повторно, до нагороди додають гілку: спочатку срібну, а потім золоту. Вище цих нагород тільки звання Героя України.
Срібну дубову гілку військовий отримав за події, що відбулися у жовтні 2024 року на Курському напрямку.
Читайте також: В Україні випустили благодійні жетони «Зв’язок 100%» для підтримки війська
Тоді рота під командуванням «Котельви» оборонялася від атак росіян. Військовим вдалося контратакувати ворога, здійснити маневр у тил, захопити висоту та перекрити логістику противника. «Котельва» провів комбіновану операцію з оборони, штурму та прориву.
У результаті українські військові отримали повний контроль над ділянкою та зірвали наступ противника на цьому напрямку.
Нагадаємо, що прикордонник, який вивів з напівоточення 21 побратима, став наймолодшим Героєм України.
Фото обкладинки: інстаграм 225-му ОШП
Технології

Міністерство цифрової трансформації почало розробляти українську LLM — велику мовну модель. Цей проєкт дасть можливість збільшити масштаби створення українських ШІ-інструментів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Що відомо про українську LLM
Українські розробники планують створити LLM до листопада-грудня 2025 року. Модель тренуватимуть на українських даних, вона розумітиме національний контекст, діалекти та терміни.
Михайло Федоров зазначив, що на базі цієї LLM Мінцифри запускатиме ШІ-продукти для урядових організацій, оборони, медицини та фінансового сектору. Розробки інтегруватимуть у «Дію», «Мрію» та військо.
Читайте також: Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
«Дедалі більше країн активно й стратегічно розвивають ШІ в країні, створюють національні LLM, натреновані на локальних мовах. Тому Україна повинна діяти швидко, щоб не лише наздогнати світових лідерів, а й стати самостійним гравцем у цих технологічних перегонах»‚ — вказав Михайло Федоров.

Також зможуть застосовувати продукти на основі національної LLM підприємці, зокрема:
- чатботи для служби підтримки;
- ШІ-агенти для надання послуг;
- ШІ-асистенти для оцінки резюме;
- програми для моніторингу та аналізу різноманітних показників тощо.
Федоров відзначив, що мовну модель створюватимуть не за державні кошти, а за підтримки партнерів із бізнес-сектору.
Нагадаємо, що українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова