сімейний бізнес

П’ять років тому родина Марії Коновал вирішила відкрити сімейний бізнес із вирощування лохини. Їм знадобився цілий рік, аби зрештою отримати ділянку. Тепер на площі 1,5 га замість бур’янів з’явилася ціла плантація лохини. До вторгнення на полі працювали всією родиною, однак після 24 лютого практично всі обов’язки лягли на плечі Марії. Про шлях від ідеї до першого врожаю, допомогу від держави, особливості вирощування лохини та вихід на полиці супермаркетів власниця бізнесу розповіла команді ШОТАМ. Марія Коновал власниця господарства «Ягідний край» Завжди любила працювати на землі Ідея вирощувати лохину з’явилася завдяки… малині. Я спробувала висадити її біля будинку, однак малина швидко псується, і це суттєво ускладнює транспортування. Крім того, для цієї ягоди необхідно облаштувати додаткове приміщення для зберігання, а на початку нашого підприємницького шляху бюджет не передбачав таких витрат. Тож паралельно я спробувала вирощувати лохину й зрозуміла, що ось воно – ідеальне рішення для сімейного бізнесу. Лохина зберігає свіжий вигляд навіть після тривалого транспортування чи зберігання, бо при зборі має сухий відрив з плодоніжки. Відтоді я почала експериментувати з вирощуванням, зокрема садила в різні ґрунти: торф, тирса й звичайний чорнозем. Звісно, вийшло не відразу, але пам’ятаю, як здивувалася, що ця ягода настільки смачна, а водночас – естетично красива й корисна. Насправді я називаю себе агрономом-любителем, який навчається на власних помилках. Аби сформувати бодай якесь уявлення про вирощування лохини, мені довелося переглянути низку відео. А ще пощастило познайомитися з кваліфікованим агрономом, який поділився цінними порадами. Крім того, він мотивує постійно відвідувати аграрні конференції та семінари, тож фактично виступає помічником у нашому сімейному бізнесі. Держава компенсувала нам 60% витрат за садивний матеріал Коли ми остаточно вирішили вирощувати лохину, почали шукати під це окрему ділянку, щоб культивувати ягоду у великій кількості. Вирішили зосередитися на землях Яворівщини Львівської області, оскільки там є піщані ґрунти з кислим середовищем. Із цим запитом звернулися до сільської ради с. Залужжя, де нам пішли назустріч і вже через рік ми з чоловіком отримали пай - 5,3 га землі. Тож попри всі труднощі, 2018 року ми зробили першу закладку лохини, засадивши 1,39 га. Відтоді щороку намагаємося збільшувати загальну площу плантації. Водночас із закладкою перших саджанців ми подалися на відшкодування витрат за придбані матеріали. І держава нас підтримала, компенсувавши 60% витрачених коштів на садивний матеріал. Загалом ми отримали 153 тисяч гривень і спрямували всю суму на встановлення системи поливу. Намагаємося зробити ягоду доступною для кожного Усього, аби все облаштувати та висадити перші 5 тисяч кущів, ми інвестували у бізнес 300 тисяч гривень. Були й додаткові витрати, скажімо, на паливо для перевезення тирси, яку нам безкоштовно надавали різні підприємства. Це важливо, адже тирса – чудовий вологопроникний матеріал, завдяки якому лохина добре росте. Для піщаних ґрунтів Яворівщини, які не утримують вологу, – це справжній порятунок. А ось на торф, на жаль, ми не мали коштів. Утім мої експерименти з вирощування показали, що тирса є ідеальним середовищем для нашої ягоди. Щоб забезпечити її зростання, ми купуємо еко-добрива з Голландії, які, хоч і дороговартісні, але необхідні для оптимального розвитку рослини. Звідси собівартість 1 кг лохини складає 50 грн. У роздріб реалізуємо за ціною від 120-250 грн. Такий діапазон робить нашу ягоду доступною для широкого кола людей. Зароблені гроші реінвестуємо в сад І хоча ми займаємося цією справою вже п’ятий рік, але все одно досі вкладаємося у розвиток сімейного бізнесу. За минулий рік купили трактор, завдяки якому вдається швидше обробляти землю. До цього техніку доводилося орендувати, оскільки вручну працювати з таким обсягом землі просто неможливо. Та й взагалі бізнес має бути максимально автоматизованим. Ми також придбали термичку і встановили холодильну систему. Але торік холодильник запустили всього на один день протягом восьми годин. Це було дуже дорого, адже на нашій ділянці немає постійного електричного живлення, тож ми використовуємо генератор. Наші плани – масштабувати наше господарство Навіть після відкриття власного бізнесу я не залишила роботу продавцем-консультантом. Мій графік – добу працюю, а потім маю три дні «відпочинку» на полі. Для власних потреб доводиться заробляти окремо, адже кошти з продажу лохини постійно вкладаються у господарство. У планах – масштабуватися та вийти на співпрацю із супермаркетами. Проте кожен магазин має свої вимоги щодо кількості продукції на певний період. У нас поки не було достатньої кількості врожаю, щоб задовольнити настільки масштабні потреби. Найбільша кількість ягід, яку ми збирали за день, становила 150 кг, але навіть цього замало, щоб супермаркет погодився на співпрацю. Ми також розглядаємо можливість придбання тепличних тунелів, щоб захищати ягоду від весняних холодів. Звичайно, це може призвести до зменшення врожаю на 30%, але це можуть виправити вулики з джмелями та бджолами. Вони забезпечать швидше запилення ягоди, а тому плануємо співпрацювати з пасічниками. З початком вторгнення я залишилася наодинці із бізнесом Коли почалася повномасштабна війна, ми спостерігали, як колони автомобілів виїжджали до сусідньої Польщі. Старші сини відразу пішли в ТрО, а чоловік мобілізувався до лав ЗСУ. Зі мною залишився лише молодший син, який напередодні травмував коліно. Тому доглядати за ягодою мені довелося самостійно. І ось я стою, обрізаю кущі й думаю, кому ж я це все буду продавати, якщо всі їдуть? Але все вдалося. Ринок, інстаграм, фейсбук – поступово ягода почала продаватися. На жаль, минулий рік став для мене болючим не лише через війну, а й через загибель молодшого сина в автокатастрофі. Раніше старший син – Андрійко – відповідав за полив, Юрко – за роботу техніки на полі, а Роман готував нам їсти та деколи порався з бур’янами. На мої плечі впав тягар, як фізичний так і моральний, адже доводилося попри горе продовжувати займатися справою, яку ми з родиною так мріяли розвивати. Робота на наших 1,5 га є досить важкою для однієї людини, і особливо – для жінки. А оскільки ми є сімейним фермерським господарством, то працювати на полі можуть лише члени родини. Єдиний виняток – ми залучаємо сезонних працівників для зборогу ягоди. Торік найняли п'ятьох людей, цьогоріч плануємо залучити ще більше, адже кущі лохини з кожним роком ростуть, а ми сподіваємось на кращий врожай. Хочете вирощувати лохину? Запасіться терпінням і другою роботою Щоб займатися цією справою, потрібно мати велике бажання працювати на землі. Важливо зрозуміти, що це вимагає праці, і не завжди все виходить з першого разу. Крім того, вибір місця для посадки ягідних культур є невід'ємною частиною процесу: потрібно розраховувати на те, що ці рослини мають тривалу періодичність плодоношення. Правильний вибір сорту, належний догляд, контроль за бур’янами та обрізка можуть значно збільшити врожай. Крім того, варто подбати про постійний полив за допомогою системи крапельного зрошення. Із переваг – рослина не вимагає постійного пересаджування через 10-20 років. Навпаки, ця культура може продуктивно плодоносити протягом тривалого періоду, аж до 100 років від першої селекції. Протягом року або двох після першої посадки ви ще не будете збирати ягоду, тому раджу враховувати цей факт і готуватися працювати над садом протягом 3-4 років, перш ніж отримати перші плоди на четвертому-п'ятому році. Скажімо, із 56 рядів лохини протягом перших двох років ми отримали лише кілька грамів. Тож прибуток з цієї діяльності з'явиться не раніше шостого або сьомого року. Тому варто мати додаткове джерело доходу, щоб розпочати цей бізнес. Також необхідно враховувати, що погодні умови можуть бути різними, і це також впливає на рослини. Можуть бути заморозки або холодні вітри, що призводять до обмерзання. Наприклад, у нас одного року це сталося із сортом «Нельсон», а цьогоріч – із сортом «Блюкроп». Проте це не означає, що всі рослини загинули. Можливо, деяка частина постраждала, але це не вплине на наступний рік, коли лохина буде плодоносити краще. Для досягнення стабільного врожаю важливо садити декілька сортів ягідних культур. Існують ранні, середні, середньопізні і пізні сорти, які по-різному реагують на погодні умови. Розумне поєднання різних сортів дозволить забезпечити стійкий урожай навіть у непередбачуваних погодних умовах. Мрію, аби сини продовжували наш бізнес Перші два роки бізнесу мені було морально складно, деколи я навіть плакала. Але ні про що не шкодую, бо це справа, яка приносить нереальне задоволення. Я насолоджуюся, спостерігаючи, як розкриваються перші листочки, з’являються майбутні ягоди. Наші лохини нагадують дзвіночки конвалії. І навіть мої діти дуже цікавляться цим процесом. На початку я сумнівалася, чи будуть вони допомагати, зважаючи на навчання. Але згодом побачила, із яким захопленням вони проводять час на полі та працюють пліч-о-пліч зі мною. Зараз старший син повернувся до навчання, а молодший звільнився й знову допомагає мені на полі. Наш бізнес – наш спадок для дітей. Тому сподіваюсь, що вони також любитимуть цю справу і намагатимуться розширюватися, аби згодом передати наступному покоління.

Сімейний Бізнес

Робив для онука, тепер — для дітей з усього світу. Як дідусеві іграшки підкорили соцмережі

Як готують альтернативну каву на жолудях: історія крафтярів із Харківщини

«Перші два роки на врожай не чекайте». Як заробити на лохині? Кейс сімейного бізнесу, який 5 років йшов до своєї мети