Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Перші два роки на врожай не чекайте». Як заробити на лохині? Кейс сімейного бізнесу, який 5 років йшов до своєї мети

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

П’ять років тому родина Марії Коновал вирішила відкрити сімейний бізнес із вирощування лохини. Їм знадобився цілий рік, аби зрештою отримати ділянку. Тепер на площі 1,5 га замість бур’янів з’явилася ціла плантація лохини. До вторгнення на полі працювали всією родиною, однак після 24 лютого практично всі обов’язки лягли на плечі Марії. 

Про шлях від ідеї до першого врожаю, допомогу від держави, особливості вирощування лохини та вихід на полиці супермаркетів власниця бізнесу розповіла команді ШоТам.

Марія Коновал

власниця господарства «Ягідний край»

Завжди любила працювати на землі 

Ідея вирощувати лохину з’явилася завдяки… малині. Я спробувала висадити її біля будинку, однак малина швидко псується, і це суттєво ускладнює транспортування. Крім того, для цієї ягоди необхідно облаштувати додаткове приміщення для зберігання, а на початку нашого підприємницького шляху бюджет не передбачав таких витрат.

Тож паралельно я спробувала вирощувати лохину й зрозуміла, що ось воно – ідеальне рішення для сімейного бізнесу. Лохина зберігає свіжий вигляд навіть після тривалого транспортування чи зберігання, бо при зборі має сухий відрив з плодоніжки.

Відтоді я почала експериментувати з вирощуванням, зокрема садила в різні ґрунти: торф, тирса й звичайний чорнозем. Звісно, вийшло не відразу, але пам’ятаю, як здивувалася, що ця ягода настільки смачна, а водночас – естетично красива й корисна. 

поле лохини на Львівщині

Насправді я називаю себе агрономом-любителем, який навчається на власних помилках. Аби сформувати бодай якесь уявлення про вирощування лохини, мені довелося переглянути низку відео. А ще пощастило познайомитися з кваліфікованим агрономом, який поділився цінними порадами. Крім того, він мотивує постійно відвідувати аграрні конференції та семінари, тож фактично виступає помічником у нашому сімейному бізнесі.

Держава компенсувала нам 60% витрат за садивний матеріал

Коли ми остаточно вирішили вирощувати лохину, почали шукати під це окрему ділянку, щоб культивувати ягоду у великій кількості. Вирішили зосередитися на землях Яворівщини Львівської області, оскільки там є піщані ґрунти з кислим середовищем. Із цим запитом звернулися до сільської ради с. Залужжя, де нам пішли назустріч і вже через рік ми з чоловіком отримали пай – 5,3 га землі. Тож попри всі труднощі, 2018 року ми зробили першу закладку лохини, засадивши 1,39 га. Відтоді щороку намагаємося збільшувати загальну площу плантації.

Водночас із закладкою перших саджанців ми подалися на відшкодування витрат за придбані матеріали. І держава нас підтримала, компенсувавши 60% витрачених коштів на садивний матеріал. Загалом ми отримали 153 тисяч гривень і спрямували всю суму на встановлення системи поливу.

лохині на сонці

Намагаємося зробити ягоду доступною для кожного

Усього, аби все облаштувати та висадити перші 5 тисяч кущів, ми інвестували у бізнес 300 тисяч гривень. Були й додаткові витрати, скажімо, на паливо для перевезення тирси, яку нам безкоштовно надавали різні підприємства. Це важливо, адже тирса – чудовий вологопроникний матеріал, завдяки якому лохина добре росте. Для піщаних ґрунтів Яворівщини, які не утримують вологу, – це справжній порятунок.

А ось на торф, на жаль, ми не мали коштів. Утім мої експерименти з вирощування показали, що тирса є ідеальним середовищем для нашої ягоди. Щоб забезпечити її зростання, ми купуємо еко-добрива з Голландії, які, хоч і дороговартісні, але необхідні для оптимального розвитку рослини. Звідси собівартість 1 кг лохини складає 50 грн. У роздріб реалізуємо за ціною від 120-250 грн. Такий діапазон робить нашу ягоду доступною для широкого кола людей.

Зароблені гроші реінвестуємо в сад

І хоча ми займаємося цією справою вже п’ятий рік, але все одно досі вкладаємося у розвиток сімейного бізнесу. За минулий рік купили трактор, завдяки якому вдається швидше обробляти землю. До цього техніку доводилося орендувати, оскільки вручну працювати з таким обсягом землі просто неможливо. Та й взагалі бізнес має бути максимально автоматизованим. 

Ми також придбали термичку і встановили холодильну систему. Але торік холодильник запустили всього на один день протягом восьми годин. Це було дуже дорого, адже на нашій ділянці немає постійного електричного живлення, тож ми використовуємо генератор.

засновниця бізнесу на лохині

Наші плани – масштабувати наше господарство 

Навіть після відкриття власного бізнесу я не залишила роботу продавцем-консультантом. Мій графік – добу працюю, а потім маю три дні «відпочинку» на полі. Для власних потреб доводиться заробляти окремо, адже кошти з продажу лохини постійно вкладаються у господарство. 

У планах – масштабуватися та вийти на співпрацю із супермаркетами. Проте кожен магазин має свої вимоги щодо кількості продукції на певний період. У нас поки не було достатньої кількості врожаю, щоб задовольнити настільки масштабні потреби. Найбільша кількість ягід, яку ми збирали за день, становила 150 кг, але навіть цього замало, щоб супермаркет погодився на співпрацю.

Ми також розглядаємо можливість придбання тепличних тунелів, щоб захищати ягоду від весняних холодів. Звичайно, це може призвести до зменшення врожаю на 30%, але це можуть виправити вулики з джмелями та бджолами. Вони забезпечать швидше запилення ягоди, а тому плануємо співпрацювати з пасічниками.

З початком вторгнення я залишилася наодинці із бізнесом

Коли почалася повномасштабна війна, ми спостерігали, як колони автомобілів виїжджали до сусідньої Польщі. Старші сини відразу пішли в ТрО, а чоловік мобілізувався до лав ЗСУ. Зі мною залишився лише молодший син, який напередодні травмував коліно. Тому доглядати за ягодою мені довелося самостійно. І ось я стою, обрізаю кущі й думаю, кому ж я це все буду продавати, якщо всі їдуть? Але все вдалося. Ринок, інстаграм, фейсбук – поступово ягода почала продаватися.

На жаль, минулий рік став для мене болючим не лише через війну, а й через загибель молодшого сина в автокатастрофі. Раніше старший син – Андрійко – відповідав за полив, Юрко – за роботу техніки на полі, а Роман готував нам їсти та деколи порався з бур’янами. На мої плечі впав тягар, як фізичний так і моральний, адже доводилося попри горе продовжувати займатися справою, яку ми з родиною так мріяли розвивати. 

Робота на наших 1,5 га є досить важкою для однієї людини, і особливо – для жінки. А оскільки ми є сімейним фермерським господарством, то працювати на полі можуть лише члени родини. Єдиний виняток – ми залучаємо сезонних працівників для зборогу ягоди. Торік найняли п’ятьох людей, цьогоріч плануємо залучити ще більше, адже кущі лохини з кожним роком ростуть, а ми сподіваємось на кращий врожай.

Хочете вирощувати лохину? Запасіться терпінням і другою роботою

Щоб займатися цією справою, потрібно мати велике бажання працювати на землі. Важливо зрозуміти, що це вимагає праці, і не завжди все виходить з першого разу. Крім того, вибір місця для посадки ягідних культур є невід’ємною частиною процесу: потрібно розраховувати на те, що ці рослини мають тривалу періодичність плодоношення.

Правильний вибір сорту, належний догляд, контроль за бур’янами та обрізка можуть значно збільшити врожай. Крім того, варто подбати про постійний полив за допомогою системи крапельного зрошення. Із переваг – рослина не вимагає постійного пересаджування через 10-20 років. Навпаки, ця культура може продуктивно плодоносити протягом тривалого періоду, аж до 100 років від першої селекції. 

Протягом року або двох після першої посадки ви ще не будете збирати ягоду, тому раджу враховувати цей факт і готуватися працювати над садом протягом 3-4 років, перш ніж отримати перші плоди на четвертому-п’ятому році. Скажімо, із 56 рядів лохини протягом перших двох років ми отримали лише кілька грамів. Тож прибуток з цієї діяльності з’явиться не раніше шостого або сьомого року. Тому варто мати додаткове джерело доходу, щоб розпочати цей бізнес.

Також необхідно враховувати, що погодні умови можуть бути різними, і це також впливає на рослини. Можуть бути заморозки або холодні вітри, що призводять до обмерзання. Наприклад, у нас одного року це сталося із сортом «Нельсон», а цьогоріч – із сортом «Блюкроп». Проте це не означає, що всі рослини загинули. Можливо, деяка частина постраждала, але це не вплине на наступний рік, коли лохина буде плодоносити краще. 

Для досягнення стабільного врожаю важливо садити декілька сортів ягідних культур. Існують ранні, середні, середньопізні і пізні сорти, які по-різному реагують на погодні умови. Розумне поєднання різних сортів дозволить забезпечити стійкий урожай навіть у непередбачуваних погодних умовах.

Мрію, аби сини продовжували наш бізнес

Перші два роки бізнесу мені було морально складно, деколи я навіть плакала. Але ні про що не шкодую, бо це справа, яка приносить нереальне задоволення. Я насолоджуюся, спостерігаючи, як розкриваються перші листочки, з’являються майбутні ягоди. 

Наші лохини нагадують дзвіночки конвалії. І навіть мої діти дуже цікавляться цим процесом. На початку я сумнівалася, чи будуть вони допомагати, зважаючи на навчання. Але згодом побачила, із яким захопленням вони проводять час на полі та працюють пліч-о-пліч зі мною. Зараз старший син повернувся до навчання, а молодший звільнився й знову допомагає мені на полі. 

Наш бізнес – наш спадок для дітей. Тому сподіваюсь, що вони також любитимуть цю справу і намагатимуться розширюватися, аби згодом передати наступному покоління.

Суспільство

Повітряні Сили показали нічне збиття ППО російських ракет (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Вдалося зафіксувати на відео збиття російських ракет українськими засобами ППО у ніч на 21 вересня.

Про це повідомляє Командування Повітряних сил ЗСУ.

«Бойова робота підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних сил», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Весілля для героя майже “під ключ”. Черкащанка започаткувала унікальний проєкт

Про Повітряні Сили

Повітряні сили ЗСУ — вид збройних сил, який має на озброєнні винищувальну, бомбардувальну і транспортну авіацію, а також зенітні ракетні війська і радіотехнічні війська. Повітряні сили у цьому вигляді були створені у 2004 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони України.

Нагадаємо, у ніч на 21 вересня сили ППО збили 36 ворожих крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55.

Фото: скриншот із відео.

Читати далі

Суспільство

Арктичний рейнджер зі Швеції став на захист України (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Він покинув своє комфортне життя у Швеції заради України. На батьківщині у нього лишилася улюблена справа: хлібна пекарня й метал-гурт. Та він не зміг усидіти вдома, коли побачив, що ворог перетнув кордони європейської країни. Про захисника України розповідає ШоТам.

Арктичний рейнджер зі Швеції, який став на захист України! У Бахмуті він отримав поранення, але це лише загартувало: знову рветься в бій.

Це воїн Інтернаціонального легіону Олівер. За його спиною численні військові місії та бойові операції.

З 1995 року він служив у шведський армії арктичним рейнджером. Спеціалізувався на знищенні бронетехніки. Брав участь у місіях у Косові, Македонії, Афганістані та Ліберії.

Але останні 8 років випікав хліб у Швеції, грав у метал-гурті й насолоджувався життям. Усе змінило 24.02, яке для Олівера та його рідних з Естонії було особливим днем. Вони відзначали День незалежності Естонії, коли дізналися: росія повномасштабно напала на Україну. Олівер одразу зрозумів: його бойовий досвід та підготовка потрібна українцям.

«Ще до цього я сказав своїй сім’ї, що, якщо війна таки почнеться, я мушу поїхати туди. Тому вони знали, що цей процес уже був запущений», — Олівер, воїн Інтернаціонального легіону оборони України.

Він вирушив до України та вступив до Інтернаціонального легіону. На полі бою показав свій дух справжнього вікінга: завзято смажив російську бронетехніку. У складі штурмових груп зачищав посадку за посадкою, звільняючи українську землю.

«Сорокаміліметрові гранати, РПГ «АТ-4», гвинтівки 5.56. Кулемети 7.62. Ми добряче прочесали», — Олівер, воїн Інтернаціонального легіону оборони України.

Коли Олівер уперше побачив побут росіян, був неприємно вражений.

«Я розумію: окопне життя — це завжди невесело. Але, мабуть, їхні офіцери забули сказати їм, що в окопах взагалі-то треба прибирати», — Олівер, воїн Інтернаціонального легіону оборони України.

Олівер пройшов пекло в Бахмуті. Саме там він отримав поранення, евакуюючи побратима. Це був снаряд ворожого танка, який влучив поруч та поранив кількох легіонерів, зокрема й Олівера.

«Коли відбулося влучання і я усвідомив, що поранений, я закричав: «Я поранений!». Дозорний уже зайняв укриття і відгукнувся: «До мене, до мене!», — Олівер, воїн Інтернаціонального легіону оборони України.

Читайте також: «Ця планета створена не тільки для людей». Волонтерка з Одещини рятує тварин від війни та шукає їхнє «місце під сонцем»

Попри поранення, він доніс на собі побратима, якого вразило першим. Після лікування та відпустки Олівер хоче знову на фронт, бо не може покинути Україну в цій боротьбі.

«Ви, українці, показали світові приклад єднання. Це передається далі. Ти бачиш, як люди об’єднуються навколо єдиної мети, просто щоб допомогти чимось. І це вражає», — Олівер, воїн Інтернаціонального легіону оборони України.

Нагадаємо, американець покинув комфортне життя і захищає Україну від окупантів.

Також ШоТам розповідав, як бельгійський пілот закохався в Україну і волонтерить заради перемоги.

Читати далі

Суспільство

Прикордонники знищили укриття окупантів на Донеччині (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські прикордонники знищили місце укриття окупантів на Донеччині.

Про це повідомили у пресслужбі ДПСУ.

Оператори БПЛА прикордонного підрозділу знищили місце укриття окупантів на Донеччині. Сховок ворожа піхота облаштувала у напівзруйнованій будівлі.

«Вполювали групу загарбників у їх фортифікаційній споруді за допомогою FPV-дрона. Після удару дрона-камікадзе з укриття жива сила противника не виходила, втрати ворога дорозвідуються», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Чому Еритрея голосує «проти»? Ефіопське козацтво

Про ДПСУ

Державна прикордонна служба України – правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України та охорони суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні.

Нагадаємо, бійці «Сталевого кордону» на Куп’янському напрямку за день знищили два ворожих комплекси відеоспостереження «Муром-М».

Також бійці бригади Гвардії наступу «Сталевий кордон» FPV-дроном влучили у ворожий бліндаж.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни
та обери
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення.
Відхилити
Дозволити сповіщення