Суспільство
Святі на сушеній рибі. Як херсонці відродили чумацький іконопис
У Херсоні двоє ентузіастів взялися за відновлення стародавньої чумацької техніки – нанесення ікони на сушеній рибі.
Раніше такі “обереги” українці використовували в побуті. Вид мистецтва не претендує на теологічну точність, проте є унікальним. Адже, за словами краєзнавця Андрія Лопушинського, інформацію про схожі витвори в інших народів він не зустрічав.
Андрій Лопушинський
краєзнавець, очільник “Кам’янської Січі”, що на Херсонщині
Десять років тому у журналі “Чумацький шлях” прочитав, що в одному з українських музеїв були дві ікони, намальовані чумаками на камбалі. Проте їх вивезли до Росії. Тож разом з художницею Оксаною Оснач вирішив відновити втрачений вид мистецтва.
Техніці рибного іконопису понад 200 років
Відновити стародавню техніку не вдасться. Боремося за те, аби просто зберегти явище. Не знаємо, як 200 років тому малювали ікони на рибі, тож придумуємо свої варіанти.
У журналі, який знайшов, детально був описаний сюжет і розмір рибин, проте не було зображень. Понад рік тому, в інтернеті випадково знайшов фото рибин, які вивезли 1906 року у російський етнографічний музей. Вирішив, що такий вид мистецтва потрібно зберегти.
Перший експонат зробили рік тому
На морі купив сиру камбалу. Не купував сушену, бо коли її чистять необережно, у неї голова набік відвисає. Сам почистив її, засолив. Сохла вона у мене півроку.
Згодом ідеєю відтворити таку ікону поділився зі знайомою художницею Оксаною Оснач. Її це надихнуло на експеримент. Віддав їй засушену рибину, за три тижні вона вже й зробила першу ікону.
Читайте також: ТОП-5 відверто дивних бізнес-ідей від успішних українців
За рік встигли зробити таких 5 картин. Я сам не малюю. Був автором ідеї. А тепер сушу для цього рибу і знаходжу малюнки, які наноситимуть. У нас тематика пов’язана з образами святих і козаків.
Чому саме камбала?
На інших видах риби поки не пробували малювати. Історично склалося, що чумаки малювали саме на морській камбалі. Її легше засушити. Вона сама по собі трохи пласка. Тому не втрачає форму висушеною.
На річковій камбалі працювати складніше, бо на ній маленькі луски, а на морській їх немає.
Рельєф на засушеній камбалі такий, що нібито по поверхні як промені розходяться від центру. Підкреслює мотив божественності.
Ікони “на бардачку” пішли від чумаків. Як ставиться церква?
Знайомий священник казав, що не зустрічав схожих картин в історії іконопису. Але зображення святих раніше наносили на штурвали кораблів. Та навіть на бронебійних гарматах і шаблях.
Це були як обереги для тих хто мав справу з військом чи морем. А чумаки ж возили сіль і сушену рибу, їздили в далекі рейси. Тому це абсолютно вписується в культурне явище.
Читайте також: Як дизайнер з Дніпра заробляє на картинах з моху
Думаю, що ікони на сушеній рибі не були виставлені в церкві. Швидше за все, зберігалися десь у сховищах. А потім, якщо застарівали, їх, як і старі ікони, спалювали в церковній печі.
Де побачити чи купити?
Картини можна побачити на виставках і фестивалях, які проходять на Херсонщині. Привожу їх туди. Постійної виставки поки немає.
А от чи буде комерційна основа – покаже час. Зараз складно оцінити, наскільки такі сувеніри можуть бути популярними. Навіть після шести місяців сушіння тушки, вона все одно пахне рибою. Такий елемент декору не повісиш в кімнаті. На сувеніри підійдуть гіпсові копії.
Хоча із п’яти картин – три ми продали. Одну з них придбав радник по культурі американського консула.
На канонічність ікон не претендують
Художню частину проекту втілює професійна мисткиня Оксана Оснач. У Херсоні має свою студію, де навчає художній справі. Для жінки написання ікони на рибині був першим досвідом. До цього працювала у портретному та пейзажному жанрах.
“Офіційне написання ікони супроводжується певними канонами і вимогами, – каже художниця Оксана. – Необхідно молитви прочитати та отримати дозвіл на роботу. Крім того, святих дозволено зображати у певних позах та використовуючи означену палітру кольорів. Не претендую на те, що моя ікона відповідає канонам. Проте до роботи підійшла з молитвою в душі”.
Техніка малюнку
Це олійний живопис. Розуміла, що на рибині двохсот річної давнини не використовували матеріали чи лаки, які зараз мають художники.
Не знала, як поводитиме себе фарба на рибі, бо це органічні матеріали. Тому нанесла перший шар і два тижні спостерігала за рибою. Наступний етап – ескіз. Дала підсохнути рибині. Завершальний етап – промальовка деталей. На першу ікону витратила до трьох тижнів.
Читайте також: Ліжка для тварин: як українка підкорює ринок США
Коли художник наносить на будь-яку поверхню малюнок, перед цим потрібно її ґрунтувати. А тут складність в тому, що не дуже легко фарба лягає на поверхню просоленої риби.
Спостерігаємо за першими зразками. Сподіваюсь, наші картини матимуть довге життя.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі