Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Сучасна українська кераміка: топ-8 українських виробників посуду

Опубліковано

Керамічна справа в Україні живе, розвивається і продукує посуд та декор у різних стилях. Саме у глині наші предки вбачали величезну силу, а прикрашали посуд візерунками, які втілювали навколишній світ та духовні ідеали. Сучасні гончарі поєднують у своїх виробах авторську фішку та традиційні техніки. Такий посуд виглядає дуже колоритно і є окрасою будь-якої трапези. Тому, пропонуємо вам поближче познайомитись з українськими виробниками керамічного посуду.

Мох – “дикий” посуд з Франківська

Засновник українського бренду кераміки “Мох” каже, що його вироби натхненні дикою природою – нескінченним джерелом ідей. Івано-Франківський майстер Євген Бебешко працює лише руками, без використання гончарного круга. Саме тому вироби виходять дивної геометричної форми, але надзвичайно стильні.

Його майстерня існує з 2006 року. Для декору хлопець використовує природні мотиви, які наносить за допомогою тиснення. Майстер оздоблює вироби, імітуючи природні текстури: кору дерева, каміння, шкаралупу горіха, кокоса та листя. А коли тарілка або ваза вже готова, то замочує її у молоці, щоб при запіканні виріб став коричневого кольору. Тут можна купити унікальні чашки, тарілки, вази і вазони.

Ціна: від 500 гривень.

SaGa Pottery – посуд з природними мотивами

Цей посуд нагадує кратер вулкану, морське дно, лавандове поле та зіркове небо.

Київська майстерня кераміки виготовляє посуд незвичайних форм, з вигинами і природними фактурами. Посуд SaGa Pottery відрізняється від інших ще і яскравою глазур’ю незвичайних кольорів.

Бренд створила закохана пара Олександр та Галина, які разом виготовляють незвичайний керамічний посуд. Засновники переконані, що їх вироби можуть прикрасити та зробити затишним будь-який будинок, адже наповнені силою живої природи та енергії кохання.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Кераміку від SaGa Pottery полюбили не тільки в Україні, а й за кордоном.

Ціни: 550-1350 гривень.

Чорний мінімалізм від “Велика Богаїха”

Кераміку ручної роботи від українського бренду “Велика Бугаїха” створюють майстри з Хмельницького. Всі вироби виготовлені в оригінальній стилістиці – сучасний мінімалізм поєднаний з давніми мотивами.

Робота майстрів починається з видобування глини на місцевому кар’єрі, яку потім замочують, висушують та переминають перед виготовленням. Майстри відмовились від гончарного круга та ліплять всі вироби вручну, щоб створити дійсно продуману форму. А ще відмовились і від палітри кольорів і надали переваги чорному. Для отримання такого кольору майстри використовують димлення (давній та екологічний спосіб обробки кераміки).

Тут можна придбати посуд для кухні, чайні набори, а також різні елементи декору – вази, світильники, плитку)

Ціни: від 200 гривень за чашки, від 400 гривень за вази.

“Покутська кераміка” –  тарілки у формі листя дерев

Покутська кераміка” здатна втерти носа будь-яким своїм конкурентам. Тут можна придбати посуд у формі листя дерев, тарілки з “рваними” краями, піали в формі кокоса, макітри з хвильками, глечики та багато іншого незвичайного етнічного посуду з глини.

У майстерні “Покутська кераміка” осучаснюють глиняний посуд, роблячи його фактурним та яскравим. Майстри гончарної справи втілюють три критерії у своїх виробах: практичність, екологічність, етнічність. Тому “Покутська кераміка” пропонує розмаїття виробів, якими користувалися ще наші предки.

Читайте також: Покутська кераміка: як гончарі просувають ідею “українське – це круто”

Ціни: чашки – від 36 грн, набори тарілок – від 500 гривень, арт-тарілки у формі листка – від 218 гривень.

Sergey Makhno Architects – частинка України та Японії

Відомий архітектор і дизайнер Сергій Махно розробляє колекції кераміки, які доповнюють його інтер’єрні проєкти.

Сергій Махно по-своєму переосмислив культурну спадщину наших предків і додав до цього японське розуміння краси. Філософія бренду – бачити красу неідеального, адже воно неповторно. Тут все створюється руками, однією людиною для радості і насолоди іншої. Тут немає іншої техніки, крім гончарного круга і печі. Тут зізнаються в одержимості ідентичністю – серед робіт Sergey Makhno Architects не знайти двох однакових чашок. Точно так же, як і не знайти звичайного, безликого посуду.

Ціни: чашка – 500 гривень, тарілка – 1000 гривень.

“Восьма комора” – мистецтво на кухонному столі

Якщо ви хоча б раз відвідували Milk Bar, The Naked Bar чи “Клюква-Брюква”, то напевне цікавились, звідки у них такий класний посуд. Це все київська майстерня 8komora, яка займається виготовленням керамічного посуду. Тут можна знайти чашки і тарілки на будь-який смак: від спокійних форм і нюдових відтінків до асиметрії й сміливих кольорів та орнаментів. Глину для виробів беруть у Слов’янську, а глазур закуповують у Німеччині. А ще тут виготовляють стильні та незвичайні upcycling- меблі.

Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

Засновники кажуть, що створюють незабутні і неймовірні речі, що несуть яскраві барви і викличуть добрі емоції. 8 Комора – це простір, де створюють мистецтво для життя поруч з вами. Об’єкти, щоб то не було, чи тарілки, чи освітлення або навіть смітник на вулиці, використовуючи глину, знання і почуття.

Ціни: склянка – 250 грн, глечик – 550 грн, чашка – 350 грн.

“Надкусаний” посуд від YAGLYNA

“Ми творимо форми руками з землі, води і вогню, відновлюючи традиційні техніки гончарства. Кераміка нашої майстерні унікальна, усе створене обмеженим тиражем або у єдиному екземплярі, утім, у кожному виробі проглядається неповторний авторський стиль”, – кажуть засновники бренду YAGLYNA.

У бренду можна придбати керамічні кухні та тарілки, горнятка, піали та інший унікальний посуд. Особливої уваги заслуговують тарілки з зігнутими краями. Тут є навіть трохи “надкушений” посуд! Всі вироби виконані у ніжних та стриманих тонах.

YAGLYNA полюбили не тільки в Україні, а й за кордоном. Український керамічний посуд популярний навіть у Чикаго та Сінгапурі.

Ціни: чашка з блюдцем – 300 грн, тарілка – 350 грн, склянка – 200 грн

Тут і тепер

“Тут і Тепер” – це глиняний посуд, що я роблю з думкою про природу і людей, – каже засновниця бренду Юлія Маклюк.

Дівчина не просто робить посуд, а створила цілий проєкт з особливою філософією. Ці вироби зручні у щоденному використанні, нешкідливі для довкілля і здоров’я на всіх етапах і робляться без поспіху й халтури. Частину матеріалів для посуду і упаковки Юлія використовує повторно, знаходить під час довгих прогулянок на природі або рятує від смітників у місті. Крім того, майстриня віддає частину коштів на підтримку екологічних проєктів в Україні.

Тут можна придбати чашки, стакани, піали та інший посуд, який прикрашають написи, що роблять особливим кожний виріб.

Ціни: в середньому вироби коштують 300 гривень.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі