Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

Створив дім для казок: як у маленькому селі на Закарпатті казкар зберігає місцеві традиції

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

«Було це дуже давно під Карпатами. Чоловік і жінка мали двох синів: старший одружився та розбагатів, а молодший зостався з батьками. Кажуть, що вони й досі живуть у горах…» — починає свою екскурсію казкар Володимир Петришко з Горінчівської громади

Ця казка про двох братів — одна з останніх, яку він написав. Поділитися історіями зі своїми читачами пан Володимир тепер може в «Куточку казкаря», який у селі Горінчово створили три місяці тому. Там чоловік показує дітям давню колиску, кужіль, старі чоботи й вишиванки, які зібрав у селі. «А в моєї бабці теж колись була схожа колиска», — каже маленький хлопчик з допитливими очима, який уважно слухає розповідь разом з однокласниками.

Володимир Петришко

казкар із села Горінчово на Закарпатті

Коли пишу, то наче стаю героєм своїх казок

Уже 40 років я живу в селі Горінчово, де залишився після служби в армії та одружився. І хоча навчався на тракториста, все моє життя пов’язане з творчістю. Спершу писав вірші, а майже десять років тому почав вигадувати казки. Зараз я належу до творчого об’єднання «Майстерня слова», яке працює в місті Хуст.

Якось директорка нашого Будинку культури попросила мене написати казку для дітей, бо знала, що я пишу вірші. Так народилася перша казка про батіг, якого боялася нечиста сила. Це так мене захопило, що тепер маю вже цілу збірку своїх казок.

Володимир Петришко показує власну книгу «Коли Карпати були молодими». Фото: ШоТам

Коли пишу, то поринаю у свій вигаданий світ і наче стаю героєм цих історій. Працюю, коли маю натхнення, — буває, що кілька днів не можу нічого придумати, а іноді складаю вірш за 20 хвилин. 

Моєю першою читачкою стала дружина, яка надихає мене й досі, адже знає багато місцевих легенд і цікавих історій. Разом ми створили «Куточок казкаря» з давніми речами, які вона знайшла в селі, щоб зберегти цінність місцевої культури. 

Вдома для цього треба було б виділити багато місця, тому я вирішив звернутися до голови нашої громади й попросити дозволу облаштувати приміщення в Будинку культури. Разом з працівницями ми тут усе декорували десь два місяці й уже влітку цьогоріч відкрили «Куточок казкаря».

Зібрали старожитності з усього села

Тут у мене є багато цікавих речей. Маю старі чоботи 1933 року, які називаю «скороходами», як у казці. А ще тут зберігаємо сторічну вишиту сукню моєї прапрабабусі й інші старі вишиванки, які передали односельці. 

Частину речей виткала та вишила моя дружина. Дещо я зробив сам, як-от кужіль. А мій покійний тесть колись змайстрував колиску, якій зараз понад 90 років, і тепер вона зберігатиметься тут. 

Володимир Петришко показує старовинні речі, які зібрав у «Куточку казкаря». Фото: ШоТам

Дотепер я часто звертаюся до людей — щось мені віддають задарма, щось купую, аби зібрати якомога більше речей нашої матеріальної культури. 

Найчастіше до мене приходять діти, щоб послухати казки, але це цікаво й дорослим. Люди самі оглядають усі ці речі, а потім я з ними спілкуюся — розповідаю вірші, казки, відповідаю на питання про творчість. В одній з казок героїня мала завдання «очима вівці пасти, руками кужіль прясти, ногами дитину колисати», тому всі повʼязані речі я показую відвідувачам. 

Інтер’єр «Куточку казкаря» у селі Горінчово. Фото: ШоТам

У цьому місці я сам почуваюся, наче в казці, і через свої розповіді також відтворюю нашу історію. От нещодавно писав казку про опришка Пинтю, яку мені ще розповідала моя бабуся, а її прабабця носила опришкам в гори їсти.

Читайте також: Радянська влада змушувала людей забути своє коріння. Як у селах Богуславщини відроджують культурну спадщину

Продовжую розвивати казкарство та зберігати нашу культуру

Мені дуже приємно, що люди цікавляться моєю творчістю й історією регіону. Тому в Будинку культури я зберігаю всі газети та рукописи, де публікували мої вірші чи казки, аби показувати їх дітям.

Володимир Петришко зберігає усі газети зі своїми публікаціями. Фото: ШоТам

Нещодавно один знайомий мені сказав, що було б дуже добре, якби в нас було ще більше творчих людей. Мої односельці пишаються, що наше село Горінчово вже давно славиться казкарством — тут було девʼятеро казкарів. 

У минулому столітті тут був казкар, який видав книгу. І от у 2020, за 50 років, я вже видав свою — з друком допоміг наш голова громади Михайло Калинич, який швидко домовився з друкарнею. Тому люди мене часто просять писати далі, щоб зберегти традиції нашого села. А я тепер мрію про книгу, де будуть і казки, і вірші про наші місцеві легенди.

Михайло Калинич

голова Горінчівської територіальної громади

Виділили приміщення для поширення наших традицій

У нашій громаді до повномасштабної війни жили близько 13 тисяч людей. Частина виїхала за кордон, проте ми прихистили понад півтори тисячі переселенців. 

Ми створили «Куточок казкаря» як місце, де можна познайомитися з казкарськими традиціями Горінчова — як місцева влада підтримали цю ініціативу та надали простір для творчості в приміщенні Будинку культури.

Горінчівський будинок культури. Фото: ШоТам

За час пандемії ковіду та повномасштабної війни традиції не були першою темою обговорень, тому зараз маємо робити все можливе, аби про нашу культуру знали більше людей, а Горінчово продовжувало бути столицею казкарського світу на Закарпатті. 

Багато наших односельців мають удома старі скрині з речами, які нагадують про прабабусь чи прадідусів. І ми дуже цінуємо, коли люди діляться своїми сімейними реліквіями, аби разом зберегти культуру нашого краю.

Володимир Петришко проводить екскурсію в «Куточку казкаря». Фото: ШоТам

Ми помітили, що нашими звичаями та «Куточком» цікавляться вимушені переселенці, тому на майбутнє плануємо монетизувати спадщину: проводити більше екскурсій, зацікавлювати людей казкарством, — аби це також приносило нашій громаді кошти в бюджет. 

Читайте також: На Волині працівниця селищної ради ініціювала реформу, яку підтримали в Міністерстві культури. Як їй це вдалося

Казки можуть стати туристичним магнітом 

У серпні 2022 року ми почали співпрацю з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Нам надали комунальну техніку, комп’ютери, генератори, обладнання для ДСНС, а також проводили навчання для різних фахівців. 

Наша громада розташована на перетині важливих туристичних шляхів, та й сама має велику кількість туристичних магнітів, проте інфраструктурно ми ще не готові приймати туристів. Тому Проєкт допомагає нам віднайти, переоцінити та інтерпретувати об’єкти природної та культурної спадщини так, щоб турист залишився в нашій громаді якнадовше. 

Зокрема, Проєкт підсилює нас грантами, а також допомагає налагодити співпрацю з іншими громадами, наприклад, Волинської області, бо в партнерстві стратегію розвитку втілювати значно ефективніше. 

Завдяки експертам Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» вдалося розпізнати унікальність нашої громади через казкарство як ремесло та об’єкт нематеріальної культурної спадщини. А ще вони підтримати ініціативу «людини-легенди» нашої громади Володимира Петришка зі створенням «Куточка казкаря». Далі хочемо створити план використання об’єктів спадщини та розбудови конкурентної туристичної інфраструктури.

Казкар Володимир Петришко за роботою. Фото: ШоТам

У цьому партнерстві ми отримуємо допомогу, на яку нам не вистачає у власному бюджеті, тому це дуже цінно для нашої громади. Завдяки цьому такі маленькі громади, як ми, можуть розвиватися та зростати.

Казки — це наша родзинка, тому ми сподіваємося, що про них дізнаються більше людей. Казки можуть стати магнітом для людей у нашу громаду.

Культура

«Абук» відкрив безплатний доступ до аудіокниг у міжнародних автобусах Flix

Опубліковано

Глобальний оператор перевезень Flix розпочав спільний проєкт із українським застосунком «Абук», у якому можна слухати та читати книги. У межах співпраці пасажири міжнародних маршрутів зможуть безплатно слухати твори українських класиків.

Про це повідомили у Flix.

Які книги можна прослухати

У застосунку відкрили доступ до чотирьох творів таких українських класиків: Віктора Домонтовича, Юрія Яновського та Миколи Хвильового.

Безплатні аудіокниги зможуть послухати пасажири двох маршрутів:

  • N3204 Київ – Брюссель;
  • N3270 Київ – Прага.

Читайте також: Zagoriy Foundation випустили весняний путівник українськими традиціями (ФОТО)

«У Flix ми прагнемо не лише забезпечити комфортні подорожі, а й підтримувати та поширювати культурні цінності. Збереження української культури зараз є особливо важливим, і ми раді зробити свій внесок, надаючи пасажирам можливість знайомитися з українською літературою під час подорожей», — зазначив віцепрезидент Flix у Східній Європі Міхал Леман.

Довідка

Наразі мережа Flix охоплює 32 прямі маршрути з України до восьми країн Європи. Застосунок «Абук» налічує понад 800 озвучених аудіокнижок та понад 4000 електронних книг українською мовою.

Нагадаємо, що «Довженко-Центр» запускає проєкт про українське поетичне кіно: програма показів.

Фото обкладинки: Flix

Читати далі

Культура

Українська ілюстраторка здобула міжнародну премію Болонської виставки

Опубліковано

Українка Марія Гайдук стала 59-ю переможницею Болонської виставки ілюстраторів, що відбувалася у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку. Вона отримала відзнаку за ілюстрації до книги «Вбиваючи богів».

Про це повідомили на сторінці Болонського ярмарку.

Марія Гайдук родом із Херсона, зараз вона є першокурсницею Львівської національної академії мистецтв. Книга «Вбиваючи богів» розповідає про злочини людини проти дикої природи.

Члени журі відзначили, що їх вразив вплив та потенціал художниці, яка вдало балансує між сміливістю та чутливістю.

«Щиро сподіваюся, що завдяки цьому більше людей звернуть увагу на проблему геноциду, який людина чинить проти природи та тварин»‚ писала Марія.

Читайте також: Zagoriy Foundation випустили весняний путівник українськими традиціями (ФОТО)

Про виставку

Болонська виставка ілюстраторів — одна з найвідоміших і найтриваліших ініціатив Болонського дитячого книжкового ярмарку, яку заснували у 1967 році. Вона стала платформою для відкриття нових талантів і десятиліттями супроводжує розвиток світової ілюстрації.

У 2025 році свої роботи надіслали 4374 ілюстратори з 89 країн і регіонів, загалом — 21870 ілюстрацій. Міжнародне журі обрало 76 найкращих проєктів від 77 авторів із 29 країн.

Після завершення ярмарку виставка вирушить у світове турне, під час якого демонструватимуть роботи переможців у культурних центрах і столицях по всьому світу протягом наступних двох років.

Нагадаємо, що 10-річний Роман, який пережив ракетну атаку, переміг на міжнародному музичному конкурсі.

Фото: фейсбук-сторінка Болонського дитячого книжкового ярмарку

Читати далі

Культура

Zagoriy Foundation випустили весняний путівник українськими традиціями (ФОТО)

Опубліковано

Zagoriy Foundation випустив безплатний ілюстрований путівник «Витоки. Весняний цикл», присвячений українським святам від Стрітення до Великодня. Видання на 328 сторінки можна переглянути та завантажити на сайті проєкту.

Про це повідомили в Zagoriy Foundation.

Наповнення путівника

Над створенням путівника працювала команда етнографів, істориків та фольклористів, зокрема Дар’я Анцибор, Анна Ніколаєва, Ірина Барамба, Олена Брайченко, Ярина Закальська та інші дослідники української культури.

Видання має три частини:

  • есеї про весняні свята та обряди;
  • сценарії для впровадження традицій в освітні заходи, родинні чи корпоративні свята;
  • понад 220 рекомендацій від майстрів, блогів і спільнот.

«Ми пропонуємо почати з того, що нас всіх єднає, у якісь моменти робить великою спільнотою. Пропонуємо разом вивчати звичаї, шукати серед того, що наші предки пронесли крізь поневіряння, стирання і заборони. Шукати те, на чому ми хочемо будувати наше сьогодення. Те, що ми хочемо лишити нащадкам. Те, на що ми хочемо нашаровувати корпоративну культуру. Бо ми не лише творці, ми спадкоємці», — зазначила CMO Zagoriy Foundation та авторка ідеї проєкту Оксана Лихожон.

Читайте також: Майстриня з Харкова допомогла покинутим котам на понад 250 тисяч гривень

Путівник буде корисний власникам компаній, освітянам, культурним діячам, HR-менеджерам, маркетологам і всім, хто хоче інтегрувати українську традицію у своє щоденне життя.

Переглянути та завантажити видання можна за посиланням.

Довідка

Zagoriy Foundation — це лабораторія соціальних проєктів. Фонд реалізує власні ініціативи, які допомагають досягати системних змін у суспільстві. Команда Zagoriy Foundation створює, тестує і масштабує проєкти, здатні трансформувати країну.

«Витоки. Путівник українськими звичаями» — це проєкт фонду, покликаний інтегрувати українську традиційну культуру у сучасне життя, зокрема в корпоративну культуру, освітні процеси та родинні святкування. У межах проєкту створюють безплатні ілюстровані електронні путівники, які можна завантажити на сайті. Наразі вийшло три випуски: «Зимовий цикл», «Літній цикл» та оновлений «Весняний цикл».

Нагадаємо, що у Чорнобильській зоні відчуження розквітнув червонокнижний білоцвіт (ФОТО).

Фото обкладинки: Zagoriy Foundation

Читати далі