Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

На Волині працівниця селищної ради ініціювала реформу, яку підтримали в Міністерстві культури. Як їй це вдалося

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Завідувачка сектору культури, молоді, спорту та туризму в невеликій Любешівській громаді на Волині Ольга Оласюк взялася за реформу культури. 

«Сучасні культурно-мистецькі заходи — це те, чого прагне наша громада. І ми працюємо над тим, щоб це втілити, — каже жінка.

Разом з командою Ольга створила план реорганізації заходів і звернулася до Міністерства культури. Її робота стала в Україні прецедентом, який привернув увагу Мінкульту й Комітету Верховної Ради.

ШоТам запитали в Ольги та її колег, чого вже вдалося досягти. 

Ольга Оласюк

завідувачка сектору культури, молоді, спорту та туризму Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради.

Вирішили залучити молодь до культурних заходів

Я завжди вірила, що ми можемо змінювати світ навколо нас — хай маленькими кроками, але відчутними. За освітою я викладачка соціально-педагогічних дисциплін, і 12 років працювала з дітьми із соціально незахищених сімей. Моя робота завжди була про турботу й розвиток, але мене не покидала думка, що цей вплив може бути значно ширший, якщо займатися ним на рівні громади.

Молодь Любешівської громади, яка долучилася до Молодіжної ради. Фото: сайт громади

Ще в навчальному закладі я помітила, що діти з вразливих категорій часто залишаються «за бортом» активного життя. Їм потрібна підтримка та можливість розкрити свої таланти. Ми з колегами вирішили, що потрібно залучати їх до культурних заходів, створювати простір, де вони зможуть розвиватися та знаходити підтримку. Але я хотіла робити це масштабніше, ніж дозволяла школа.

Дослідили, чого хоче молодь громади

Коли у 2019 році оголосили конкурс на посаду головного спеціаліста у відділі культури, молоді, спорту й туризму Любешівської селищної ради, я зрозуміла — це мій шанс. Подала документи, успішно пройшла конкурс і почала працювати. За рік мене призначили завідувачкою відділу.

Одним з найбільших досягнень для мене стала Молодіжна рада, яку ми створили у 2023 році. До неї увійшли 37 активних молодих людей, які готові не тільки висловлювати свої ідеї, а й писати проєкти та брати участь у їхньому втіленні. Учасники збираються, обговорюють проблеми, діляться думками, і це дуже нас радує.

Наступним викликом стало напрацювання стратегії розвитку молоді. Завдяки співпраці з експертами проєкту «ІМПУЛЬС», який реалізується за підтримки  Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», ми провели глибоке дослідження потреб нашої молоді.

Одним з головних завдань було створення місцевої програми підтримки молоді Любешівської громади. Фото: сайт громади

162 людини віком від 14 до 35 років заповнили анкету. У результаті ми визначили декілька головних напрямків стратегії — від національно-патріотичного виховання до розвитку молодіжної інфраструктури. 

Мріють реформувати старі клуби у творчі простори

У нашій громаді є 28 клубів і будинків культури, 7 з них не працюють. Колись це були осередки життя, де люди зустрічалися, спілкувалися, танцювали. Але, на жаль,заклади потребують ремонту й осучаснення. 

Місцевий клуб у Любешівській громаді потребує капітального ремонту. Фото: ШоТам

Ми прагнемо створювати сучасні творчі простори, які будуть притягувати людей різного віку. Це мають бути місця, де кожен зможе проявити свої таланти, навчитися чогось нового, знайти однодумців або просто подивитися фільми. 

Тетяна Смокович

начальниця управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради.

Від радянщини до сучасних осередків

Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» — наш надійний партнер з 2021 року. Завдяки його підтримці ми відкрили STEM-лабораторію, облаштували харчоблок у лікарні, отримали генератори та медичне обладнання. У 2023 році натомість розпочали співпрацю у сфері культури. До нас приїхала експертка Людмила Колісник, і разом з Ольгою Оласюк провела дослідження, щоб зрозуміти, як у нашій громаді працюють культурні заклади.

У Любешівському ліцеї презентували STEM-лабораторію від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Це сучасний навчальний простір, оснащений обладнанням для вивчення природничих наук, технологій, інженерії та математики. Фото: сайт громади

Ольга стала рушійною силою цих змін. Саме завдяки її наполегливості вдалося організувати робочу групу, розробити проєкт реформи та розпочати діалог з Мінкультом. Але відповіді нас розчарували — у міністерстві посилалися на застарілі закони 1998 року. 

Тоді ми звернулися по підтримку до Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Завдяки цьому в липні організували виїзний комітет Верховної Ради, де наш голова сільради порушив проблему оновлення закладів культури. У жовтні під час Брифінгу мерів у Києві питання підняли знову, і Міністерство висловило готовність слухати нас та працювати разом. Наразі вони вже готують відповідні зміни.

Ми хочемо змінити формат роботи наших закладів культури. Від радянщини потрібно переходити до сучасних осередків. Сподіваємося, що зміни на законодавчому рівні дадуть нам можливість це реалізувати.

Валентина Лоса

директорка центру культури та дозвілля Любешівської селищної ради.

Наша мета — зробити культурні послуги доступними й цікавими для всіх

З Ольгою Оласюк ми почали працювати навесні 2024 року. Відтоді зробили багато: переглянули роботу клубів, поспілкувалися з працівниками, розібралися, що їм болить. Найбільше проблем було з господарською частиною: старі будівлі, відсутність ремонту, нестача обладнання. І, звісно, брак людей — молодь не дуже хоче йти в культуру, і це велика біда.

Але ми не здаємося. Наша мета — зробити культурні послуги доступними й цікавими для всіх. У нас є команда, яка цим живе та хоче не просто зберегти те, що є, а й розвивати щось нове. У нас є велика віра в те, що поєднання народних традицій із сучасними форматами може стати крутою ідеєю, яка зачепить і дорослих, і молодь.

Засідання Молодіжної ради, обговорення планів на 2025 рік. Фото: сайт громади

У таких ініціативах є душа

Експертка Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» розповіла нам про проєкти, які реалізували в інших громадах. Це стало для нас великим натхненням — наприклад, ми почали працювати з приватною колекцією старовинного одягу однієї з місцевих жительок. У таких ініціативах є душа, а найголовніше — це зацікавило молодь: вони долучаються, допомагають.

Ми впевнені, що можемо зробити культуру цікавою й сучасною, адже це не лише про минуле, а й про те, як ми бачимо себе сьогодні та ким хочемо стати завтра. 

Культура

Митці з України здобули низку нагород на міжнародному фестивалі анімації у Франції

Опубліковано

Українські митці здобули відразу кілька нагород на одному з найпрестижніших анімаційних фестивалів світу — Festival international du film d’animation d’Annecy, що проходив з 8 по 15 червня у французькому місті Ансі. Цей форум вважають провідною подією у світі анімації, яка щороку збирає найкращі проєкти з усього світу.

Про це повідомили в Держкіно.

Визнання української анімації

Цьогоріч українці отримали визнання одразу в кількох конкурсних і професійних секціях. Повнометражна документальна стрічка «Червона зона» режисерки Ірини Цілик перемогла в категорії Ciclic Prize, отримавши грант у розмірі 25 тисяч євро та двомісячну резиденцію у французькому місті Вандом.

Анімаційний короткий метр «Катерина» Марії Янко здобув ARTE France Prize. Стрічку попередньо закупив один із провідних європейських телеканалів ARTE для показу в авторській програмі Court-circuit.

У категорії Immersive Experiences український проєкт «Damned» Наталії Великанової виборов нагороду Weird Market Prize і отримав запрошення до участі в іспанському фестивалі Weird Market у Валенсії.

Читайте також: На Волині відновили вишиванку 19 століття: завдяки їй у Канаді збиратимуть гроші для ЗСУ (ФОТО)

Водночас VR-проєкт «Fragile Home» авторства Ондржея Моравеца і Вікторії Лопухіної отримав головну нагороду у VR-конкурсі — Cristal for the Best VR Work — за імерсивну історію про трансформацію дому в зону небезпеки.

У межах індустріального пітчингу Black Sea Animation Projects, присвяченого проєктам із країн Чорноморського регіону, Україну представила стрічка «Frescoes of Memory» режисерки Олександри Джиганської — особисту історію про памʼять, приналежність і спогади.

Національний український стенд на фестивалі організувала Українська кіноасоціація за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Французького інституту.

Нагадаємо, що анімація «Я померла в Ірпені» перемогла на кінофестивалі в Інсбруку.

Фото обкладинки: сайт Держкіно

Читати далі

Культура

Київські митники зупинили вивезення за кордон колекції старовинних виробів (ФОТО)

Опубліковано

Працівники Київської митниці зберегли від вивезення  27 посріблених предметів від польських майстрів — дзеркала, скриньки, посуд з кавових та чайних сервізів, горіхокол та дверний молоток. Усе це виявили під час перевірки міжнародного експрес-відправлення з Рівного до Польщі.

Про це повідомила пресслужба Київської митниці.

Побутові речі від польських майстрів

За оцінкою фахівців Національного музею історії України, усередині посилки — цілісна колекція унікальних побутових речей з посрібленням, створених польськими майстрами у другій половині 19 — на початку 20 століття.

Усі предмети виготовили на легендарних фабриках: Fraget,Norblin & Co Warszawa, Bracia Henneberg, Roman Plewkiewicz &Co, Fabryka Wolska pod Warszawa та інших, що працювали у Варшаві у часи Королівства Польського.

Читайте також: Українські митники виявили цінні артефакти про Тараса Шевченка (ФОТО)

У колекції були:

  • чотири предмети від Fraget — бренду, що став синонімом якості,
  • п’ять — від Norblin & Co Warszawa; 
  • шість — від Bracia Henneberg, знаної своїми дзеркалами.

Митники зазначили, що під час вивезення посилки не було спеціального свідоцтва. Стосовно громадянина, який відправляв культурні цінності за кордон склали протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України.

Про виробників

Fraget — варшавська фабрика, чиї вироби прикрашали столи в Києві, Одесі, Вільно та Тифлісі.Конкурент Norblin & Co Warszawa представив світу сплав «веріт» — технологію, яка змінила підхід до посріблення, а Bracia Henneberg славилися своїми дзеркалами. 

Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).

Фото надала пресслужба Київської митниці

Читати далі

Культура

Майстерня Balbek Bureau розробила проєкт оновлення Будинку кіно (ФОТО)

Опубліковано

Студія Balbek Bureau показала проєкт реновації Будинку кіно. Із запитом переосмислити простір та дати йому нове дихання до майстерні звернулася Спілка кінематографістів України.

Про це повідомили в архітектурному бюро Balbek Bureau.

Перед розробкою проєкту оновлення будівлі архітектори оцінили стан приміщень усіх чотирьох поверхів. «Між великими подіями – кінофестивалями, концертами та стендап-шоу — простір має продовжувати активне життя», — зазначили в бюро.

Команда визначила проміжні цілі проєкту:

  • оновити наявні простори будівлі;
  • розробити концепцію нового інтер’єру, зокрема й оновити матеріали та освітлити меблі;
  • застосувати стандарти доступності інклюзивних середовищ. 

Читайте також: «Укрзалізниця» запускає поїзд-галерею, що подорожуватиме Україною (ФОТО)

Команда Balbek Bureau запропонувала розділити сценарії використання приміщень Будинку кіно на зимовий (із залученням лише внутрішніх залів та кімнат) та літній — із балконами та дахом. Мультифункціональності простору сприятиме й класифікація сценаріїв на постійні та епізодичні —це дозволить розробити графік подій та урізноманітнити життя будівлі.

Нагадуємо, що на Волині відновили вишиванку 19 століття: завдяки їй у Канаді збиратимуть гроші для ЗСУ (ФОТО).

Фото: сайт студії Balbek Bureau

Читати далі