Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

На Волині працівниця селищної ради ініціювала реформу, яку підтримали в Міністерстві культури. Як їй це вдалося

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Завідувачка сектору культури, молоді, спорту та туризму в невеликій Любешівській громаді на Волині Ольга Оласюк взялася за реформу культури. 

«Сучасні культурно-мистецькі заходи — це те, чого прагне наша громада. І ми працюємо над тим, щоб це втілити, — каже жінка.

Разом з командою Ольга створила план реорганізації заходів і звернулася до Міністерства культури. Її робота стала в Україні прецедентом, який привернув увагу Мінкульту й Комітету Верховної Ради.

ШоТам запитали в Ольги та її колег, чого вже вдалося досягти. 

Ольга Оласюк

завідувачка сектору культури, молоді, спорту та туризму Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради.

Вирішили залучити молодь до культурних заходів

Я завжди вірила, що ми можемо змінювати світ навколо нас — хай маленькими кроками, але відчутними. За освітою я викладачка соціально-педагогічних дисциплін, і 12 років працювала з дітьми із соціально незахищених сімей. Моя робота завжди була про турботу й розвиток, але мене не покидала думка, що цей вплив може бути значно ширший, якщо займатися ним на рівні громади.

Молодь Любешівської громади, яка долучилася до Молодіжної ради. Фото: сайт громади

Ще в навчальному закладі я помітила, що діти з вразливих категорій часто залишаються «за бортом» активного життя. Їм потрібна підтримка та можливість розкрити свої таланти. Ми з колегами вирішили, що потрібно залучати їх до культурних заходів, створювати простір, де вони зможуть розвиватися та знаходити підтримку. Але я хотіла робити це масштабніше, ніж дозволяла школа.

Дослідили, чого хоче молодь громади

Коли у 2019 році оголосили конкурс на посаду головного спеціаліста у відділі культури, молоді, спорту й туризму Любешівської селищної ради, я зрозуміла — це мій шанс. Подала документи, успішно пройшла конкурс і почала працювати. За рік мене призначили завідувачкою відділу.

Одним з найбільших досягнень для мене стала Молодіжна рада, яку ми створили у 2023 році. До неї увійшли 37 активних молодих людей, які готові не тільки висловлювати свої ідеї, а й писати проєкти та брати участь у їхньому втіленні. Учасники збираються, обговорюють проблеми, діляться думками, і це дуже нас радує.

Наступним викликом стало напрацювання стратегії розвитку молоді. Завдяки співпраці з експертами проєкту «ІМПУЛЬС», який реалізується за підтримки  Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», ми провели глибоке дослідження потреб нашої молоді.

Одним з головних завдань було створення місцевої програми підтримки молоді Любешівської громади. Фото: сайт громади

162 людини віком від 14 до 35 років заповнили анкету. У результаті ми визначили декілька головних напрямків стратегії — від національно-патріотичного виховання до розвитку молодіжної інфраструктури. 

Мріють реформувати старі клуби у творчі простори

У нашій громаді є 28 клубів і будинків культури, 7 з них не працюють. Колись це були осередки життя, де люди зустрічалися, спілкувалися, танцювали. Але, на жаль,заклади потребують ремонту й осучаснення. 

Місцевий клуб у Любешівській громаді потребує капітального ремонту. Фото: ШоТам

Ми прагнемо створювати сучасні творчі простори, які будуть притягувати людей різного віку. Це мають бути місця, де кожен зможе проявити свої таланти, навчитися чогось нового, знайти однодумців або просто подивитися фільми. 

Тетяна Смокович

начальниця управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради.

Від радянщини до сучасних осередків

Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» — наш надійний партнер з 2021 року. Завдяки його підтримці ми відкрили STEM-лабораторію, облаштували харчоблок у лікарні, отримали генератори та медичне обладнання. У 2023 році натомість розпочали співпрацю у сфері культури. До нас приїхала експертка Людмила Колісник, і разом з Ольгою Оласюк провела дослідження, щоб зрозуміти, як у нашій громаді працюють культурні заклади.

У Любешівському ліцеї презентували STEM-лабораторію від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Це сучасний навчальний простір, оснащений обладнанням для вивчення природничих наук, технологій, інженерії та математики. Фото: сайт громади

Ольга стала рушійною силою цих змін. Саме завдяки її наполегливості вдалося організувати робочу групу, розробити проєкт реформи та розпочати діалог з Мінкультом. Але відповіді нас розчарували — у міністерстві посилалися на застарілі закони 1998 року. 

Тоді ми звернулися по підтримку до Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Завдяки цьому в липні організували виїзний комітет Верховної Ради, де наш голова сільради порушив проблему оновлення закладів культури. У жовтні під час Брифінгу мерів у Києві питання підняли знову, і Міністерство висловило готовність слухати нас та працювати разом. Наразі вони вже готують відповідні зміни.

Ми хочемо змінити формат роботи наших закладів культури. Від радянщини потрібно переходити до сучасних осередків. Сподіваємося, що зміни на законодавчому рівні дадуть нам можливість це реалізувати.

Валентина Лоса

директорка центру культури та дозвілля Любешівської селищної ради.

Наша мета — зробити культурні послуги доступними й цікавими для всіх

З Ольгою Оласюк ми почали працювати навесні 2024 року. Відтоді зробили багато: переглянули роботу клубів, поспілкувалися з працівниками, розібралися, що їм болить. Найбільше проблем було з господарською частиною: старі будівлі, відсутність ремонту, нестача обладнання. І, звісно, брак людей — молодь не дуже хоче йти в культуру, і це велика біда.

Але ми не здаємося. Наша мета — зробити культурні послуги доступними й цікавими для всіх. У нас є команда, яка цим живе та хоче не просто зберегти те, що є, а й розвивати щось нове. У нас є велика віра в те, що поєднання народних традицій із сучасними форматами може стати крутою ідеєю, яка зачепить і дорослих, і молодь.

Засідання Молодіжної ради, обговорення планів на 2025 рік. Фото: сайт громади

У таких ініціативах є душа

Експертка Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» розповіла нам про проєкти, які реалізували в інших громадах. Це стало для нас великим натхненням — наприклад, ми почали працювати з приватною колекцією старовинного одягу однієї з місцевих жительок. У таких ініціативах є душа, а найголовніше — це зацікавило молодь: вони долучаються, допомагають.

Ми впевнені, що можемо зробити культуру цікавою й сучасною, адже це не лише про минуле, а й про те, як ми бачимо себе сьогодні та ким хочемо стати завтра. 

Культура

Київська митниця передала музею вилучені скіфські наконечники та козацькі сокири (ФОТО)

Опубліковано

Київська митниця передала Національному військово-історичному музею стародавню зброю та монети, які намагалися незаконно вивезти за кордон. Серед артефактів — скіфські наконечники стріл, хазарські навершя списів, козацькі сокири й монети Речі Посполитої.

Про це повідомляє Державна митна служба. 

Під час митного контролю в посилках, які прямували з Білої Церкви до Німеччини та з Дніпропетровщини до США, працівники митниці вилучили цінні історичні предмети.

Серед знахідок:

  • П’ять тригранних бронзових наконечників стріл скіфського періоду (V століття до н. е.).
  • Три сокири з кричного заліза, зокрема козацька сокира XVI-XVII століття та дві теслярські сокири доби Київської Русі.
  • Монети Речі Посполитої та орден Червоної Зірки.

Усі предмети мають велику історичну цінність і свідчать про багату спадщину України.

Читати також: В Україну повернули шаблю Івана Мазепи (ФОТО)

Майбутнє артефактів

Після проведення експертиз та оформлення документів артефакти надійдуть на постійне зберігання до Національного військово-історичного музею України. Згодом вони стануть частиною експозицій, доступних для всіх охочих.

Нагадаємо, що київські митники врятували трипільську вазу, якій близько 7000 років.

Фото: сайт Державної митної служби.

Читати далі

Культура

В прокат вийде польська драма «Під вулканом» про українських біженців (ВІДЕО)

Опубліковано

13 лютого в Україні стартує обмежений прокат стрічки «Під вулканом», яку створив польський режисер Даміан Коцур.

Про це повідомлє KyivMusicFilm.

Про стрічку

Фільм розповідає історію української родини Коваленків, яка напередодні повномасштабного вторгнення вирушила на відпочинок на Канарські острови. Вони не здогадувалися, що ця подорож перетворить їх із туристів на біженців.

Фільм передає емоції та переживання людей, які в одну мить втратили звичний ритм життя.

«Світ ще ніколи не був так близько до “виверження вулкану”, як зараз. Ми засинаємо, вірячи, що катастрофа не станеться за нашого життя, але реальність інша», — пояснює режисер Даміан Коцур.

Коцур, як поляк, відчуває ситуацію по-особливому: «Війна триває за східним кордоном моєї країни, і наше відчуття безпеки може бути оманливим. Я хотів передати цей стан невизначеності, страху та емоційних гойдалок, у яких перебуває кожен українець».

Відео: KyivMusicFilm

Читати також: 7 фільмів, які змінять ваше ставлення до класичного українського кіно

Акторський склад і команда

У головних ролях знялися українські актори:

  • Анастасія Карпенко («Як там Катя?», «Перевізниця»);
  • Роман Луцький («Сторожова застава», «Відблиск»);
  • Софія Березовська (лауреатка премії за найкращий дебют на Польському кінофестивалі);
  • Федір Пугачов.

Оператором виступив Микита Кузьменко, відомий своєю роботою над «Памфіром» і кліпами для Ленні Кравіца, Гаррі Стайлза та Дуа Ліпи.

Де подивитися фільм

Прем’єра відбудеться у вибраних кінотеатрах Києва, Львова та Івано-Франківська. Розклад сеансів уточнюється, деталі — за посиланням.

Нагадаємо, що український фільм уперше за 25 років змагатиметься за головну нагороду Берлінале.

Фото: кадр з фільму «Під вулканом».

Читати далі

Культура

Українська ілюстраторка Ольга Протасова увійшла до журі ADC 104th Annual Awards

Опубліковано

Відома графічна дизайнерка та ілюстраторка Ольга Протасова стала членкинею журі престижної премії ADC 104th Annual Awards. Цього року Ольга оцінюватиме роботи у номінації «Ілюстрація».

Про це вона повідомила на своїй сторінці у фейсбуці.

Для учасників із України діє спеціальна знижка у 50% на подання заявок. Щоб скористатися пропозицією, потрібно звернутися до організаторів за адресою adcawards@oneclub.org.

Підтримка креативної спільноти України

Президент ADC*UA Костянтин Шнайдер відзначив важливість цієї події:

«Ми вдячні колегам із ADC Annual Awards за підтримку української креативної спільноти. Українські креатори дедалі активніше долучаються до проєктів The One Club for Creativity. Завдяки співпраці ADCE та The One Club із 2023 року європейська креативність отримала нові можливості для популяризації у світі. Ми віримо, що українські фахівці продовжать демонструвати свій талант, стійкість і здатність змінювати світ».

Дедлайни подання заявок

  • Регулярний дедлайн: 31 січня 2025 року;
  • продовжений дедлайн: 14 лютого 2025 року;
  • фінальний дедлайн: 28 лютого 2025 року.

Реєстраційний внесок збільшується з кожним наступним дедлайном, тому організатори радять подавати роботи завчасно.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Про Ольгу Протасову

Ольга Протасова — ініціаторка проєкту «Узгода», який спрямований на розвиток української креативної спільноти в галузі інтелектуальної власності та договірних відносин. Її досвід і досягнення в галузі графічного дизайну отримали визнання як в Україні, так і за її межами.

Про премію

ADC Awards — премія у сфері дизайну та реклами, заснована у 1920 році. Вона щорічно відзначає видатні досягнення у креативних індустріях, включно з рекламою, дизайном, інтерактивними медіа та ілюстрацією. Премія збирає найкращі роботи з усього світу, визначаючи лідерів, які задають нові стандарти інновацій і майстерності.

Також зверніть увагу на фільми, які змінять ваше ставлення до класичного українського кіно.

Фото: Василь Чуріков.

Читати далі