Суспільство
Стендап-комік відбудував оселю жінці з Чернігівщини (ВІДЕО)
Окупанти вщент розбили її будинок, але допомога прийшла, звідки не чекала. Відбудувати оселю пані Ірині взявся відомий комік Василь Байдак.
Історію жінки розповідає ШоТам.
Росіяни зруйнували її дім у березні 2022, коли атакували Чернігівщину. Жінка мусила жити в підвалі, але й там окупанти їй не дали спокою. Оселилися в підвалі разом із нею ще й чекали на подяку, бо ж «визволителі».
Попри все, Ірина відмовлялася покидати рідне місто. А коли ЗСУ прогнали окупантів із Чернігівщини, до жінки прийшли на допомогу волонтери. Серед них пані Ірина впізнала Василя.
«Я дуже часто дивлюся “Лігу сміху”. І я дивлюся: схожий він. Я питаю: “Горобчику?” — “Так, дійсно!” Так ми з ним познайомились, розмовляли», — Ірина, власниця будинку.
До цього стендапер ніколи не будував хат. І своє життя пов’язував із концертною діяльністю та гумором. А коли почув історію Ірини, вирішив уперше спробувати себе в будівництві.
«По-перше, це весело упродовж цього. По-друге, людям це потрібно, і це прикольно. І, по третє, це ж цілий будинок буде!», — Василь Байдак, комік, волонтер.
Дивіться відео: Вінничанка відреставрувала хату прабабусі і створила музей
Жінка смачно годує його та інших волонтерів. Василь запросив Ірину на свій стендап-концерт. За рік завдяки Василю та компанії волонтерів у Ірини знову є своя оселя.
«Українці розуміють, що немає нічого непосильного. Якщо щось зробила людина, то інша людина це зможе зробити. Через це все стало супер. В цьому є така велика сила. Потрібно побудувати будинок? Що, потрібні професіонали, і тільки професіонали? Та ні», — Василь Байдак, комік, волонтер.
Її дім ще потребує утеплення та внутрішніх робіт, але волонтери працюють над цим. А пані Ірина у власній оселі чекає на Перемогу України.
«Я чекаю, коли закінчиться війна. А потім буде видно, як далі жити. Коли в нас буде Перемога, тоді й настане новий рік», — Ірина, власниця будинку.
Нагадаємо, у громаді на Миколаївщині стартував британський проєкт з відновлення пошкодженого майна.
Також ми розповідали, що на Київщині встановлюють 100 збірних будиночків для родин, які втратили житло.
Суспільство
Нові рейси до Карпат
- поїзд № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня: це нове додатково сполучення між Кривим Рогом, Львовом та популярними туристичними напрямками в Карпатах;
- поїзд № 61/62 Дніпро — Рахів (через день): нове сполучення для людей, які подорожують із Придніпров’я до Львова та Карпат;
- поїзд № 83/84 Київ — Солотвино (через день): на цьому напрямку збільшать кількість квитків на 50%;
- поїзд № 125/126-129/130 Полтава, Кременчук — Ужгород (через день): рейс поєднає Полтавщину зі Славськом та Закарпаттям.
- поїзд № 85/86 Запоріжжя — Львів — Рахів: маршрут продовжили до станції Рахів.
- поїзд № 145/146 Харків — Чернівці (через день): це сполучення дозволить жителям Слобожанщини дістатися Буковини.
Потяги до Харкова
Покращення маршрутів
Скорочення рейсів
- Поїзд №13/14 Київ — Солотвино на 1 годину 9 хвилин;
- Поїзд №55/56 Київ — Рахів на 57 хвилин з Києва до Рахова;
- Поїзд №45/46 Ужгород — Харків на 51 хвилин із Ужгородадо Харкова;
- Поїзд №39/40 Запоріжжя — Солотвино на 45 хвилин із Запоріжжя до Солотвина та на 42 хвилин із Солотвина до Запоріжжя;
- Поїзд № 3/4 Запоріжжя — Ужгород на 41 хвилин із Ужгорода до Запоріжжя.
Коментарі
Суспільство
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Коментарі