Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Стали відомі фіналісти премії “Книга року ВВС-2019”

Опубліковано

У середу, 27 листопада, на сайті ВВС Україна оприлюднили короткі списки номінантів на літературну премію “Книги року ВВС-2019”.

Книга року BBC – 2019

Зокрема, до короткого списку у номінації “Книга року BBC – 2019”, з-поміж 24 видань, увійшли такі твори:

  • Тамара Горіха Зерня. Доця. – Київ: Білка, 2019
  • Марина Гримич. Клавка. – Київ: Нора-Друк, 2019
  • Ілларіон Павлюк. Танець недоумка. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2019
  • Ксенія Фукс. По той бік сонця. – Київ: Темпора, 2019
  • Артем Чех. Район Д. – Чернівці: Меридіан Черновіц, 2019.

Читайте також: В Італії видали книжку українського письменника

Книга року ВВС — Есеїстика-2019

  • Василь Махно. Околиці та пограниччя. — Київ: Yakaboo publishing, 2019
  • Костянтин Москалець. Стежачи за текстом. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019
  • Андрій Любка. У пошуках варварів. — Чернівці: Меридіан Черновіц, 2019
  • Тарас Прохасько. Так, але… — Чернівці: Меридіан Черновіц, 2019

Дитяча Книга року BBC-2019

  • Володимир Арєнєв. Сапієнси. — Харків: Ранок, 2019
  • Наталія Матолінець. Академія Аматерасу. — Харків: Віват, 2019
  • Оля Русіна. Мія і місячне затемнення. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019
  • Галина Ткачук. Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака. — Харків: Ранок, 2019
  • Таня Поставна. Коли я була лисицею. — Харків: Віват, 2019

Читайте також: Українська книга потрапила до списку “Найкрасивіших книг зі всього світу”

Переможці конкурсу стануть відомі 13 грудня 2019 року.

До журі конкурсу входять:

  • Віра Агеєва, професор, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
  • Ольга Герасим’юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення
  • Віталій Жежера, письменник, журналіст
  • Тарас Лютий, філософ, письменник
  • Світлана Пиркало, радник з питань культури ЄБРР
  • Марта Шокало, головна редакторка ВВС News Україна.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію у розмірі гривневого еквіваленту £1 000.

Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!

Видавці книжок-переможців у трьох номінаціях отримають право використовувати логотип премії Книга року ВВС на наступних виданнях.

Нагадаємо, 20-25 листопада у канадському місті Квебек Україна вперше була представлена на відомому Монреальському книжковому салоні національним стендом. 

Суспільство

Для поліції Києва придбають гіроскутери і моноколеса

Опубліковано

Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України оголосив тендер на придбання нових гіроскутерів, гіробордів, електросамокатів і моноколес.

Про це пише ЦТС.

В результаті тендеру Нацполіція планує закупити вісім одиниць індивідуального електротранспорту на суму 101,5 тисяч гривень.

Зокрема, для поліції хочуть купити:

  • два гіроскутера Ninebot by Segway MiniPRO 320,
  • два гіроборда IO CHIC SMART-F / S3 Black,
  • два електросамоката Xiaomi MiJia Electric Scooter Black M365
  • два моноколеса Inmotion SCV V5 + black.

У Національній поліції відзначили, що це обладнання, необхідно для оперативної роботи.

“Це потрібно для оперативних підрозділів”, – сказали у відомстві.

Читайте також: «Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

“Можливо в парках, можливо там, де потрібно використовувати саме таку техніку для “легенди”, – пояснив представник поліції.

Нагадаємо, в Україні встановлять нові правила використання гіроскутерів і електросамокатів.

Як ми повідомляли раніше, у Києві почав працювати сервіс оренди самокатів.

Головне фото: cfts.org.ua.

Читати далі

Суспільство

«Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Опубліковано

Пустир на околиці Добропілля навчив мешканців любити своє місто. Раніше це місце асоціювалося у людей хіба що з пияцтвом, брудом та крадіжками. Тепер же — з квітами, барбекю та концертами.

Ні, це не подарунок від чиновників чи місцевого бізнесмена. Це берлінський досвід, який один активіст вирішив повторити у своєму містечку. Йому вдалося сформувати у населеному пункті свідому громаду, готову змінювати себе і все навколо. На цьому вони не зупинилися, і вже будують нові плани.

Владислав Бурховецький,
Владислав Бурховецький,

Президент громадської організації «Творці історії», ініціатор створення публічного простору «Непустир»

Культура спільноти та її відсутність

Свого часу наш молодіжний центр проводив міжнародні обміни культурного активізму з берлінськими організаціями. І там молодим людям розповідали, як варто працювати з вуличним простором. Мене вразила ця культура і розуміння того, що таке спільнота. Я побачив, як це все там відбувається, і коли ми повернулися, я захотів і в нас у Добропіллі зробити щось подібне.

У нашому місті не було жодного публічного простору, де суспільство могло б проводити свій час з користю, культурно відпочивати та розвиватися. Натомість у нас багато молоді пиячить, і поняття «відпочинок» розуміє по-своєму. Ми ж подумали, що було б добре запропонувати їм якусь альтернативу. Захотіли встановили для них нові турніки, бруси, та й загалом зробити такий собі спортивний майданчик для занять спортом.

Турніки? Та ну, облиште

Спочатку, коли люди дізналися, що ми хочемо встановити турніки, не вірили нам. Мешканці чекали, що це має зробити влада. Чомусь у їхній уяві, що громадська організація — це те саме, що хтось десь при владі працює і, мовляв, нічого не робить. І люди постійно підходили, запитували, коли там вже щось буде. Я ж їм казав: «Давайте щось зробимо разом». Люди ж продовжували ставилися недовірливо.

Коли ми вже виграли мінігрант у 2018 році й матеріали були в нас, тоді вже люди не казали: «Ой, коли ж воно буде», а вже «Ось воно тут лежить, треба вийти і його поставити». Хто б міг подумати, що ці люди, яких ніколи не можна було помітити у якійсь допомозі місту, збиратимуться разом і допомагатимуть щось створювати. Вони справді почали об’єднуватися, бо з’явилося розуміння, що ми робимо.

Проблемна пляма на міській мапі

Після того, як у місті з’явився новий спортмайданчик, у нас виникла ідея зробити ще й платформу, де можна збиратися з друзями, сидіти, відпочивати. Побачивши свого часу берлінський досвід, я вже мав приблизне розуміння, як потрібно об’єднувати людей.  Адже створення публічного простору — це про ком’юніті, про те, як можна щось зробити своїми руками та силами для себе та своїх сусідів.

Локацію, де ми захотіли створити публічний простір, місцеві називали «пустирем». Річ у тім, що це приватний сектор з будинками й маленьким проміжком вулиці, де не давали дозволу на будівництво. Все через те, що там проходила магістраль води. І там все життя був той «пустир»: скрізь заросла трава, а ділянки — недобудовані. Це місце підходило хіба що для величезної концентрації пияцтва, бруду та крадіжок. Ми ж хотіли подарувати цьому йому нове життя.

Ми постійно говорили про пустир, і якось сама собою з’явилася і назва проєкту — «Непустир», і навіть слоган: «Перетвори життя на непустир». Втілити цю ініціативу ми змогли за допомогою проєкту «Код міста» — довгострокової програми формування креативної економіки та створення умов для сталого розвитку міст. Вони допомагають містянам виявити напрямки, за якими їм краще розвивати свої населені пункти. Добропілля стало одним з міст, яке вони досліджували. Ми змогли реалізувати цю ідею, аби показати людям, що це не проблема, а ресурс. І можна сказати, що це була наша ініціатива — перетворити пустир у щось прекрасне, — проте ідею ми підгледіли у Берліні.

Волонтерська команда — це завжди пошук 

Нові об’єкти самі по собі нічого не варті — зародження спільноти варте. Тобто, були люди, яких ми хотіли об’єднати. Разом з ними ми захотіли всьому тому засміченому, залишеному людьми дати життя і перетворити на щось нове. Захотіли створити атмосферу, аби там було приємно перебувати.

До цієї ініціативи ми підійшли серйозно, провівши дослідницьку роботу, як має виглядати наш простір, залучали архітекторів. Потім почали комунікувати з людьми, проводили різні культурні заходи. На першу зустріч з обговорення проєкту прийшли приблизно 70 мешканців сусідніх будівель, кожного дня десь 20 з них працювали. Люди почали більш відкрито до цього ставитися.

Читайте також: Забиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Попри те, що ця ідея дуже зайшла містянам, це все-таки приватний сектор. І мало хто хотів щось робити на чужій вулиці, у всіх є свої справи. Особливо складно було на початку осені, коли потрібно було будувати, фарбувати, а ти нікого не знайдеш, бо всі займаються підготовкою до зими. Є тут певна така сезонність, і ситуації різні бувають. Наприклад, коли хворіли люди, які найактивніше нам допомагали, то інші також не хотіли нічого робити без них. Це не те, що у нас є постійна команда, яка цим усім займається. Тут завжди доводиться спілкуватися з людьми, шукати їх, підбирати зручний час. Це робота зі свідомістю, з серцем людини, яка має щось віддати, а не займатися своїми справами.

Хоча найбільша складність сьогодні з іншим. Попри те, що ми навчили людей разом щось для себе створювати, ми не можемо перейти на іншу стадію, коли суспільство починає піклуватися про те, що воно робить. Коли йдеться про піклування за простором, доводиться знову шукати людей, обговорювати з ними це. Немає охочих, хто б взяв за це відповідальність. Тут ми працюємо саме над розвитком суспільства.

«За тебе ніхто нічого для тебе не зробить»

Простір у нас таки з’явився. Ми розчистили пустир та встановили турніки. Замість амброзії тут з’явився квітник, замість смітника — сцена і зона барбекю. А волонтери привозять сюди круті концерти, влаштовують спортивні змагання. Люди, які були залучені до створення, дуже задоволені. Там граються їхні діти, онуки, вони самі туди приходять посидіти, молодь там спілкується.

Ми йдемо далі, й ставимо ціль, аби люди почали піклуватися про цей публічний простір. Аби їх ніхто не змушував, а вони самі знали, що треба прийти й щось полити чи почистити, щоб там знову не з’явився пустир. Тобто, мета не в тому, аби цей простір був гарний, а аби у нас інше суспільство було. Уявімо, що спочатку містяни це все робили, а потім перестали, і, наприклад, ті ж рослини, за якими вони доглядали, починають в’янути. Так от, ми хочемо, аби люди не думали, що хтось щось зробить за них і просто насолоджувалися красою. Ми будуємо спільноту, готову брати відповідальність на себе.

Зараз ми ще створюємо громадський простір за типом молодіжного центру. Він буде у гаражному приміщенні поруч з нашим «непустирем». Там протягом усього року можна буде працювати з людьми, обговорювати й розв’язувати різноманітні проблеми. Це один із наших найважливіших проєктів. Ми вже отримали фінансування від нашого партнера.

Рецепт успіху не тримаємо в секреті

Взагалі я думаю, що тільки спільноти можуть якісно покращувати життя у своїх населених пунктах, бо саме вони знають, що вони хочуть мати і як це має виглядати. Наприклад, якщо у нас є певна розбита вулиця, по якій тече вода, а влада не може чи не хоче нічого робити, то в таких тонкощах можуть розібратися лише мешканці. Якщо певна спільнота щось вирішить змінити, то так і буде — їх ніхто не повинен змушувати.

Сенс громадського простору у тому, аби зробити тих людей, об’єднаних навколо нього, більш спроможними, аби вони мали змогу навчитися розв’язувати свої проблеми. І якщо охочих буде більше, то влада почне змінюватися автоматично, бо від громадян буде зовсім інший запит. Не такий: «Оберу того, що щось нам зробив». Таким чином влада набирає обертів, а у суспільстві формується споживацтво. Зміни стоять саме за спільнотами. І ми готові ділитися нашим досвідом: як ми це побудували й де знайшли гроші. Бо це дуже гарне підґрунтя для розвитку. Ми можемо посіяти зерно, аби інші організації почали діяти.

Читати далі

Суспільство

Новий український літак піднявся в небо (ФОТО)

Опубліковано

У Запоріжжі льотчики-випробувачі Сергій Філатов і Сергій Комин в рамках програми випробувань літака УТЛ-450 вперше підняли крилату машину в повітря.

Про це пишуть Крила.

За інформацією, заплановано безліч випробувань літака УТЛ-450, створеного компанією “Мотор Січ” на базі літака Як-52.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Літак капітально відремонтовано та модернізовано підприємством “Мотор Січ” з використанням фюзеляжу літака Як-52 з серійним номером 9010706.

Уперше він був представлений на виставці “Авіасвіт ХХІ – 2016” 14 жовтня 2016 року в Києві. Новий навчально-тренувальний літак призначений для професійної підготовки майбутніх пілотів.

Читайте також: П’ять українських виробників електросамокатів та електровелосипедів

Нагадаємо, Одеський аеропорт отримав нову злітно-посадкову смугу.

Як ми повідомляли раніше, Одеський авіазавод модернізував літак для української армії.

Усі фото: wing.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Українка станцювала на замерзлому озері (ФОТО)

Опубліковано

Українська інструкторка з катання на лижах та ковзанах Ольга Склярчук викликала справжній фурор в соцмережі, опублікувавши світлини зі свого катання на ковзанах на зледенілому найвисокогірнішому озері України Бребенескулі.

Про це пише Укрінформ.

“Дивуюся з того, що мої фото з катання на Бребенескулі викликали такий фурор в мережі. Але разом з тим, дуже приємно. Я не професійна фігуристка, це просто захоплення, я інструктор з катання на лижах, навчаю в Буковелі та Ясні (Словаччина). Гори дуже люблю, і ідея покататися на найвищому гірському озері в Карпатах виникла ще кілька років тому. Але чекати втілення довелося кілька років — для цього треба, аби пощастило з погодою” – розповідає Ольна.

Дівчина розказує, що специфіка місцевої природи така, що саме для катанання на озері треба стигнути так, щоби потрапити туди, доки озеро не засипало снігом.

Читайте також: П’ять українських виробників електросамокатів та електровелосипедів

“Щоосені я вивчала прогноз погоди, читала про товщину льоду, температуру замерзання, кілька разів ходила на озеро – ніколи не щастило натрапити на саме такий лід, який потрібен для катання: рівний, без наростів від дощу. А крім того, рідко так буває, аби озеро замерзло до снігопаду. Це, справді, всього кілька днів у році для такої справи. Словом, ми кілька разів приходили на озеро (лід був або дуже тонкий, або озеро вже було вкрите снігом, чи падав дощ)”, – каже Ольга.

Але ось цього року пощастило вперше і Олі Склярчук таки вдалося втілити мрію й покататися на ковзанах на найвищому озері в українських Карпатах.

“Було -8 градусів того дня, але я не встигла змерзнути: якщо рухатися на морозі, то не холодно,” – говорить дівчина.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

До озера піднімалися із бази Заросляк, в один бік похід був 12 км.

Довідка

Озеро Бребенескул – найбільш високогірне озеро України (1801 м над рівнем моря), гідрологічна памятка природи місцевого значення, об’єкт туризму. Озеро лежить на дні льоловикового кару. Живиться атмосферними опадами і ґрунтовими водами. Вода чиста, блакитного відтінку. Ширина озера – 67 м, довжина – 147 м. Найбільша глибина – 3,2 м. В теплий період року рівень води може підніматися та опускатися на кілька десятків сантиметрів залежно від кількості опадів. Озеро не має постійного поверхневого витоку, однак є ознаки фільтрації води через гряду зі східного боку. Від нього починається річка Бребенескул (басейн Тиси).

Нагадаємо, фото з Одеси перемогло на міжнародному конкурсі.

Як ми повідомляли раніше, четверо українок потрапили до книги про світову історію фотографії.

Усі фото: ukrinform.ua.

Читати далі
Суспільство53 хв. тому

Для поліції Києва придбають гіроскутери і моноколеса

Суспільство12 години тому

«Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Суспільство12 години тому

Новий український літак піднявся в небо (ФОТО)

Суспільство13 години тому

Українка станцювала на замерзлому озері (ФОТО)

Суспільство14 години тому

В Еміратах українці народжуються не у сорочці, а у вишиванці (ВІДЕО)

Суспільство15 години тому

«Укрзалізниця» запускає потяг до Карпат: Київ – Рахів

Суспільство16 години тому

Під Дніпром закладають великий промисловий сад груш

Суспільство17 години тому

Як на Дніпропетровщині повертають молодь у село? (ВІДЕО)

Суспільство18 години тому

Артилерійський дивізіон ЗСУ провів бойові стрільби (ВІДЕО)

Суспільство19 години тому

Історія першої велосипедної церкви в Україні (ВІДЕО)

Суспільство20 години тому

В Україні з’являться 60-тонні кар’єрні самоскиди з Китаю (ФОТО)

Суспільство21 годину тому

Як сільська жінка з Тернопільщини завела блог «Я і мої кози» (ВІДЕО)

Суспільство22 години тому

Фото з Одеси перемогло на міжнародному конкурсі

Суспільство23 години тому

Як схід і захід об’єдналися, щоб відновити ліс на Луганщині (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

У Києві встановили лавки-клумби з переробленого пластику (ФОТО)

Суспільство14 години тому

В Еміратах українці народжуються не у сорочці, а у вишиванці (ВІДЕО)

Суспільство17 години тому

Як на Дніпропетровщині повертають молодь у село? (ВІДЕО)

Суспільство19 години тому

Історія першої велосипедної церкви в Україні (ВІДЕО)

Суспільство21 годину тому

Як сільська жінка з Тернопільщини завела блог «Я і мої кози» (ВІДЕО)

Суспільство23 години тому

Як схід і захід об’єдналися, щоб відновити ліс на Луганщині (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

На Вінниччині родина створила притулок для корів, аби врятувати їх від скотобійні (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Як колгосп під Києвом перетворили на український Голівуд (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Перший онлайн-священник на Луганщині відпускає гріхи телефоном та сповідає через Facebook (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Херсонські науковці створили пластик з грибів (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як фітнес-модель на фронті рятує людей (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як у карантин скуштувати тістечка без контакту з офіціантом (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як місцеві рятують унікальний маєток на Вінниччині (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як український дрон-камікадзе здивував під час запуску (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як Краматорськ прикрашає петриківкою місцева художниця (ВІДЕО)

NewСхід1 тиждень тому

На околиці Добропілля замість звалища облаштували вільний простір «Непустир» (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.