Суспільство
Сортування та ресайклінг. Історії успішних екоспільнот, які рятують Україну від сміття
Щороку українці збирають приблизно 12 мільйонів тонн твердих побутових відходів. Якщо це скласти в одну купу – вона буде вищою за Еверест. Що це, як не сміттєва криза, яка зростає щосекунди? Але рішення є, і воно не нове – утилізація або переробка. У різних частинах країни вже зараз мотлоху дарують друге життя та маленькими кроками рятують планету від катастрофи. А поки ви ще думаєте, чи варто почати сортування сміття, ми познайомимо вас з організаціями, які допоможуть робити це правильно.
Мотлох – на утилізацію, а не в смітник
Зношений одяг і взуття, старі сумки та м’які іграшки – всьому цьому точно не місце на смітнику. Столична екологічна ініціатива «Україна без сміття» радо прийме ваш мотлох і передасть його своїм партнерам на утилізацію. Але здавайте лише ті речі, які вже зовсім непридатні для користування. Якщо ж вони ще можуть стати комусь у нагоді – віддайте їх у благодійні організації чи спеціальні магазини, як от «Ласка» чи «Червоний Хрест». А ще всі речі мають бути чистими, сухими та бажано без металевих деталей.
З 2015 року волонтери «Україна без сміття» влаштовують постійні акції та впроваджують проєкти, що навчають українців культури поводження з відходами. Якщо ви бізнесмен чи бізнесвумен – вас можуть переконати долучитися до розв’язання проблем екологічного сліду. Для школярів ініціатива організовує збір пластикових кришок від пляшок та обмінює їх на навчальні макети сердець, мозку чи молекул водню.
Допомогти організації можна тут.
Викинули батарейку – додали в землю токсинів
Напевне, ви ще зі школи пам’ятаєте, що використані батарейки не можна просто викидати у смітник. Але чи знали, що одна «пальчикова» батарейка здатна забруднити токсинами 16 квадратних метрів землі? І попри це більш як 90% таких джерел живлення в Україні зараз викидають у землю чи річку, забруднюючи природу.
Аби донести цю інформацію до якомога більшої кількості людей, троє небайдужих IT-шників з Дніпра заснували екоініціативу «Батарейки, здавайтеся!». За 6 років команда змогла розставити приблизно 150 пунктів прийому батарейок в усіх областях України.
На карті ось тут ви можете відшукати найближчу точку здачі батарейки. Усі зібрані батарейки утилізують на заводі GreenWEEE в Румунії. А якщо ви власник чи власниця екосвідомої компанії, дніпровська ініціатива пропонує придбати спеціальну коробочку для збору батарейок із гарантією переробки. Щойно бокс наповниться, до вас приїде кур’єр і забере всі-всі батарейки. Коробка коштує 5000 гривень і є одноразовою.
Допомогти організації можна тут.
Читайте також: Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село
Закохали львів’ян у сортування
Про сміттєву кризу у Львові ви, напевно, чули. Аби якось зарадити ситуації, у 2016 році небайдужі вирішили зайнятися популяризацією сортування. Так з’явилося соціальне підприємство «Зелена Коробка». Якщо ви мешкаєте у Львові й ще не маєте екологічного картонного контейнера – мерщій виправляйтеся. Такі вже є у сотнях квартир та офісів міста, і неодмінно знайдуться й для вас. Схема працює так: замовляєте коробку, сортуєте сміття, а потім його забирають на переробку. Живете в іншому населеному пункті? Не проблема. Відправити вторинну сировину можна й поштою. До речі, після того, як сміття перетвориться на нові речі, ви зможете їх купити.
На базі організації з 2019 року діє перша у Львові громадська сортувальня вторинної сировини. Це місце вже перетворилося на простір для приємних зустрічей тих, кому не байдуже на довкілля. Записуйте адресу та долучайтеся: вулиця Заводська, 31 у Львові. А ще радимо підписатися на Instagram «Зеленої Коробки»: там публікують корисні дописи зі світовими апдейтами про екологію, сортування та усвідомленість. Чудова можливість дізнаватися, як правильно сортувати вдома, куди дівати медичні маски та чому краще відмовитися від пластикових квітів.
Допомогти організації можна тут.
Здавай кришечки – отримуй іграшки
Зробити вклад у боротьбу за збереження довкілля – легко, запевняють у чернігівській громадській організації «Еко Місто». Активісти регулярно збирають вторсировину та вчать містян сортувати пластик. Завітайте до їхньої майстерні ресайклінгу, аби дізнатися, як виготовляти вазочки й кошики на екструдері, запікати листи з кришечок в термопресі та робити колажі з пакетиків.
Трішки допомогти екології можна й звичайним збором кришечок від пляшок. Організація нещодавно розпочала новий проєкт «Мобільна майстерня Plastic Fantastic». У 30 дитячих садочках та 20 школах Чернігова з’являться спеціальні дизайнерські бокси для збору пластику. Коли їх заповнять, приїжджатиме вантажний електричний велосипед і все забиратиме. І цим усе не завершиться. На маленьких помічників чекають сюрпризи від організації «Еко Місто». Кожен дитячий садок, який бере участь у проєкті, отримає крафтові іграшки. Їх виготовлять за допомогою обладнання майстерні ресайклінгу та крапельки магії із зібраного разом пластику.
Допомогти організації можна тут.
Раніше сміття спалювали, а тепер продають
Не обов’язково жити у великому місті, аби піклуватися про довкілля та навчати цього інших. Успіхом може похизуватися Шумська громада на Тернопільщині. Там свого часу була проблема зі сміттям: люди спалювали його або кидали, куди бачили. А зараз у громаді відсортоване сміття продають, а побутові відходи вивозять на смітник.
Пластик та папір у громаді пресують та відправляють у розташоване неподалік містечко Дубно. А ось скло радо скуповують місцеві підприємці, які самостійно займаються переробкою. За проєкт з очищення міста сплачують з місцевого бюджету, за підтримки Програми DOBRE та коштом самих мешканців.
Ви також можете ініціювати подібне у своїй громаді. Єдиного рецепта «з чого почати» Шумська громада не має. Але там запевняють: на старті важливо добре пояснити людям, навіщо потрібно витрачати свій час та гроші на природу. Аби заохотити людей, на Тернопільщині безкоштовно роздавали контейнери для сміття. Єдина умова – підписати договір із комунальниками, аби ті регулярно вивозили зібране з баків. І майже третина мешканців на це погодилися.
Знаєте історію перемоги над сміттям або хочете розповісти про круту екологічну ініціативу? Напишіть нам на [email protected]!
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
