Смарт-каміни без диму. Як український стартап Neverdark завоював ринок ЄС «розумним вогнем»

Neverdark – це полум’яний стартап із Києва. Компанія продає вогонь без диму, керувати яким можна зі звичайного смартфона. Смарт-каміни Neverdark працюють на рослинному етанолі та не потребують димохідних комунікацій. За три роки існування бізнес підкорив український ринок та вийшов на світові: Китай, Австралія, Європа. 

Українське ноу-хау вартістю від 2500 євро почали активно купувати в ЄС, виробничі цехи не встигали за замовленнями, компанія готувалась розширювати команду… Але натомість 24 лютого мусила зупинити і виробництво, і програмні розробки. Про перевезення обладнання до Чернівців, прихисток у дитсадку, експортні успіхи та допомогу ЗСУ ШоТам розповіли топ-менеджери Neverdark – Ярослав Лисак та Андрій Заєць.

Наш камін – це розумний гаджет

Ярослав Лисак, співзасновник та СЕО Neverdark: Чотири роки тому ми з моїм партнером Віталієм Шараповим створили перший смарт-камін, відтоді почався розвиток нашої компанії Neverdark. У 2021 році ми отримали європейську сертифікацію та почали виходити на міжнародний ринок.

Смарт-камін – це інноваційна розробка. Це єдиний у світі камін зі справжнім живим полум’ям, який можна використовувати у квартирі без будь-яких комунікацій. Тобто не потрібен димохід, димар і т.д. Наш камін повністю автоматизований. Це розумний гаджет, який керується з мобільного застосунку і може під’єднуватись до будь-якої з екосистем «розумного дому». Тобто одним дотиком, через смартфон ви можете регулювати інтенсивність, форму та висоту полум’я. Працює на рослинному етанолі – з кукурудзи. Викиди в атмосферу нульові! Не шкодить ні людині, ні довкіллю.

Конкурентів у нас небагато

Андрій Заєць, директор з розвитку бізнесу: Сам продукт новий у світі і досить складний технологічно. Конкурентів небагато, ніша не заповнена. Відповідно, люди, які шукають біокаміни, знаходять нас або ще 2-3 компанії, які виробляють продукт на такому рівні. Завдяки тому, що у нас є свої розробки, свій RnD-відділ, по якості ми у трійці лідерів у світі, це без перебільшення.

Звісно, це не з повітря взялося, ми на це поклали 4 роки роботи. Ми виробляємо дуже потужний продукт, абсолютно конкурентний. Комплексний підхід до якості, до проєктування, до user experience – все це і дало нам змогу зайняти свою нішу на європейському ринку. Маємо власні унікальні напрацювання, зараз якраз ведеться процес їх патентування.ц

Перші тижні жили в непрацюючому садочку

Ярослав Лисак: Ще в січні, до початку повномасштабного вторгнення у нас велися розмови, що треба вивозити компанію на захід країни. Але не дозріли, не встигли. У Києві наше виробництво розташовувалося поруч із військкоматом. Тож 24 лютого, коли все почалося, ми одразу зрозуміли, що втратили це місце. Перші три тижні великої війни минули у дорозі: ми вивозили людей із Києва на захід, а назад везли гуманітарну допомогу.

Про вивезення обладнання задумались десь в середині березня, оформили заявку на релокацію бізнесу на сайті Міністерства економіки. З нами переїхало 20 працівників, дехто з родинами. Звісно, знайти на всіх житло у самий пік міграції на захід країни було нереально. Ми шукали варіанти у різних містах.

Врешті отримали запрошення від Чернівецького УТОГу (місцеве представництво  всеукраїнської громадської організації людей з вадами слуху – прим. ред.). Вони запропонували нам свої виробничі площі, а також домовились щодо розміщення наших працівників у непрацюючому дитячому садочку. Це дуже нам допомогло на перших порах, адже люди мали, де жити, і ми могли більш спокійно продовжувати пошуки кращих варіантів. Зараз уже винайняли звичне житло.

Релокація обійшлася у 1,5 млн грн

Та ще складніше, ніж знайти житло, було евакуювати наше виробництво. Дуже складно було організувати транспорт, ніхто не хотів їхати до Києва, ціни виросли космічно: одна вантажівка – 60 000 грн! А у нас цехи на 500 м²… А ще знаходяться вони поруч з військовим об’єктом, тож ми мали дуже обмежений час на всю погрузку.

Загалом релокація виробництва обійшлася в 1,5 мільйона гривень.  Ми звернулися до американського фонду USAID, з яким ми уже співпрацювали до того, і вони допомогли нам з переїздом – профінансували третину цих витрат.

Читайте також: Будуємо з нічого. На Хмельниччині переселенці зводять «дім зі сміття» зі знахідок на звалищі

Десь місяць пішов на ремонт на переобладнання цехів. Уже на кінець квітня ми повністю розгорнули виробництво і почали працювати. У Києві, до речі, залишилась десь третина команди. Вони зараз тримають відділ RnD (Research and Development) – займаються програмним забезпеченням для наших камінів. А у Чернівцях ми уже додатково створили 7 робочих місць, працевлаштували людей з різних куточків України, які, як і ми, переїхали через війну. Є і маріупольці, і харків’яни, і чернівчани.   

Я вважаю, що ми вистояли і змогли перезапуститись, бо у нас уже була дуже дружня і згуртована команда, де всі горять однією темою. Тому люди були готові їхати за компанією. І це зіграло дуже значну роль, адже наш продукт складний у розробці і виробництві. Шукати і навчати нових людей зайняло би багато часу. А так ми змогли зробити рестарт максимально швидко.

Продажі виросли втричі

Андрій Заєць: До початку великої війни ми продавали наші каміни на українському ринку і починали виходити на європейський ринок: десь 50% на 50%. З 24 лютого, звісно ж, продажі в Україні зупинились. Не до камінів. Але це стимулювало нас швидше розвивати експорт. І нам це вдалося. За останні місяці, попри втрату українського ринку, ми маємо втричі більші обсяги продажів, ніж мали до 24 лютого. Сьогодні каміни Neverdark купують у Великій Британії, Португалії, Австрії, Нідерландах, Бельгії, Люксембурзі, Франції, Австрії, Греції, Туреччині, Естонії та Ізраїлі.

Війна трохи відкинула нас назад від реалізації наших ідей, розробок. Бо, звісно ж, на перший план вийшли питання виживання на перших порах. Далі – бодай якоїсь стабілізації бізнесу. Щоб робота йшла, відновились продажі, щоб не зупинилося виробництво, щоб зберегти усі робочі місця. Відповідно випуск нових розробок ми відклали, але уже наступного року плануємо презентувати дві нові моделі наших камінів: круглий камін та мінікамін.

Світ тепер інакше дивиться на українські продукти

Андрій Заєць: Звісно, ця страшна війна внесла корективи у сприйняття України та українців у світі. Нас побачили стійкими, мужніми, войовничими (у хорошому сенсі), сміливими, завзятими. І це проєктується також на українські компанії, бізнеси, продукти.

Ось, наприклад, свіжа історія від нашого дилера у Португалії. У них в шоурумі представлені біокаміни різних виробників, зокрема і наші. І от прийшов клієнт, розглядає різні варіанти і затримується біля нашого: «А це що за виробник, звідки?». Йому відповідають: «З України». «О, я хочу з України, хочу саме від цих хлопців! Є з таким-то функціоналом?». Ну, на жаль, на той момент потрібної моделі у наявності не було. То клієнт сказав, що буде чекати, бо хоче інвестувати в український продукт. Подібні історії дуже надихають нас, звісно.

І ми розуміємо, що у нас тепер відповідальність не лише як бізнесу перед клієнтом, але і як у творців іміджу своєї держави. Тому, коли хтось хоче купити щось українське за кордоном свідомо, як той же замовник із Португалії; він купує це з бажанням бути таким чином дотичним до української історії емоційно і практично. І ми маємо зробити все, щоби він не був розчарований.

Neverdark темряви не боїться

Андрій Заєць: Як і вся країна, ми переживаємо в цій війні ще один виклик – енергетичний. Частина нашого виробничого обладнання дуже енергозатратна: зварювальні апарати, токарний станок, лазер. Загалом на наші цехи потрібно десь 20 кіловатів електроенергії. Ми розподілили виробництво на дві окремі лінії, на два генератори. Вклались у 200 тисяч гривень.  Про тепло подбали ще раніше. Наші цехи на дров’яному опаленні, дрова закупили на всю зиму. Вистоїмо! Недарма ж у нас така назва!

Будемо виготовляти буржуйки на фронт

Ярослав Лисак: На самому початку вторгнення в Україну у нас не було можливості суттєво допомагати ЗСУ чи волонтерам, бо ми самі у той час потребували допомоги. Дуже багато коштів потребував процес перевезення обладнання. Потім був ремонт, монтаж цехів – теж витрати, які забрали значну частину нашого бюджету. Але щойно ми запустили виробництво, щойно пішли перші продажі, ми одразу ж звернулись до однієї з військових частин і запропонували допомогу. Я не можу озвучувати більш конкретно, але наразі ми маємо підписаний договір, за який на регулярній основі допомагаємо цій частині за її актуальними потребами. Допомога різна: пальне, ремонт та закупівля автомобілів, якісь виробничі запити, які можемо закрити з нашим наявним обладнанням. Я не можу розголошувати деталі, але скажу, що інколи нам доводиться виробляти дуже цікаві штуки.

Зараз до нас звернулась ще одна військова частина: просять виготовити пічки-буржуйки. Звісно, це не наш профіль. Але ми маємо металообробне обладнання на виробництві і бажання допомогти нашим захисникам. Ми вже розробляємо конструкцію цих пічок, стараємося продумати все і зробити максимально простим і ефективним у використанні. Передавати військовим будемо безкоштовно, звісно ж.

Хочемо об’єднати тих, хто готовий працювати на експорт

Ярослав Лисак: Тримати економічний тил країни не менш важливо, ніж тримати опір військовій агресії. Так, зараз економіка України переживає скрутні часи, внутрішній ринок багатьох галузей практично зупинився, і наша компанія теж тому приклад. Але це не привід збавляти оберти роботи, а навпаки – працювати ще більше. Вважаємо, що всі компанії, які мають змогу і потенціал працювати на експорт, мають це робити.  Це спосіб підтримувати наш економіку, наш імідж у світі. 

Ми, наприклад, навіть розробили спеціальний бейдж для наших упаковок з написом: «Made in Ukraine.No matter what» – «Зроблено в Україні. Не зважаючи ні на що». На початку вторгнення ми втратили кількох дилерів за кордоном, бо вони не вірили, що ми зможемо працювати і виконувати замовлення. Тож для нас дуже важливо нагадувати, що ми з України, що українці сильні й тут.

Як я уже говорив, наша експортна історія успішно розвивається. І ми хочемо, щоб так було з усіма українськими компаніями, які виробляють круті продукти. Працювати на експорт – це приводити в Україну гроші, це сплачувати податки і мати змогу утримувати і створювати нові робочі місця. Світ має бачити і українську якість товарів, і мужню працелюбність українців. Тож своєю місією ми бачимо підтримку підприємств з експортним потенціалом, допомогу з виходом на нові ринки. Зараз ми розробляємо проєкт експортного альянсу, який буде об’єднувати компанії, які вже працюють на зовнішніх ринках та компанії, готові виходити на експорт. Мета такого об’єднання – обмін досвідом, глобальний нетворкінг, взаємна підтримка. Адже у нас всіх зараз одна ціль – підтримати рідну країну.

Коли закінчиться ця страшна війна, нашу країну чекатимуть часи крутих можливостей. Таких, яких ще не було ніколи до цього. Ми в передчутті цього і готові викластись на 100% своїх умінь та ідей, щоби Україна стала одним з лідерів передового, прогресивного світу.