Суспільство
Слов’янський супергерой на сторожі чистого повітря: Як підлітки на сході України дбають про екологію
Хоча 15-річний Андрій Киркач зі Слов’янська не надто захоплюється коміксами, з довгим чорним брезентом за плечем під час роботи над своїм проектом він виглядає як супергерой у плащі. Як у будь-якого доброго героя, у Андрія є своя команда і важлива місія – зробити повітря в рідному місті чистішим. Історію хлопця розповідає сайт ЮНІСЕФ в Україні.
«Наш проект потрібен, щоб дати людям альтернативу. Щоб зробити повітря в Слов’янську чистішим», – каже Андрій, який в минулому році зі своїми друзями став переможцем проекту UPSHIFT від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Команда з трьох друзів з простою і екологічною назвою «Листя» вирішила переробляти опале листя в місті природним шляхом – компостуючи їх у земляних ямах за допомогою черв’яків. На виході хлопці панірують отримати не тільки добрива на продаж, але, головне, – чисте повітря в своєму місті.
«Замість того, щоб спалювати листя і забруднювати повітря, люди можуть їх віддавати нам. А ми будемо їх компостувати у своїх контейнерах. І робити з них добриво», – каже кароокий старшокласник з широкою посмішкою.
Екологічний патруль
Як розповіли у ЮНІСЕФ, після перемоги в проекті, Андрій і його команда отримали від ЮНІСЕФ та уряду Японії фінансування у розмірі 50 тис грн. На ці гроші школярі змогли побудувати з нуля корисний проект, який в майбутньому зможе стати їх першим заробітком.
Читайте також: Школярі навчили місто на Донбасі сортувати сміття (ВІДЕО)
Ідея проекту народилася у Андрія легко. Хлопець бореться за право дихати чистим повітрям з дитинства. «Я алергік. Від диму бувають набряки гортані, сльозяться очі», – Андрій пояснює свою особисту зацікавленість в чистому повітрі.
Але проблему їдкого диму хлопець вважає загальноміською, а не тільки персональною. Незважаючи на те, що спалювання палого листя в межах міста заборонено законом, люди в Слов’янську продовжують щоосені запалювати вогнища, створюючи проблеми оточуючим.
«Восени дим заповнює місто. У сезон у нас смог стоїть над дорогами, навіть аварії були. У багатоповерхових будинках люди не можуть відкрити вікна, коли цей дим йде з приватного сектору. Плюс це погано впливає на людей похилого віку і дітей», – розповідає старшокласник, який відповідально ставиться у своєму звичайному житті також і до сортування сміття, і до використання пластику.
Андрій, його брат і кілька їхніх друзів щоосені влаштовують в місті патрулювання. Хлопці ходять по приватному сектору, розповідаючи про заборону на спалювання листя і про альтернативи його переробки.
«Зараз в нашому місті молодь починає цікавитися проблемами екології та приймати в цьому активну участь. У нас є волонтери, які нам допомагають поширювати інформацію», – каже хлопчик, показуючи листівку, яку він створив у рамках проекту. «Дихай киснем» каже заголовок на блакитному тлі.
Змінити місто на краще
Робота над проектом стала невід’ємною частиною життя Андрія поряд зі школою і тренуваннями з баскетболу.
У підвалі гаража своїх батьків поруч зі стелажами з затишними рядами консервованого варення він зберігає безліч білих мішків. У мішках – брикети сіна, де до весни сплять майже 30 кг черв’яків.
«У мене тут голландські і каліфорнійські хробаки. Каліфорнійські виявилися більш активними. Вони швидше перероблюють листя. Періодично я їх годую», – захоплено розповідає хлопчик, фасуючи корм для хробаків – перетерті в порошок злаки.
Після того як черв’яки в підвалі нагодовані, Андрій на автобусі їде за місто в дачний кооператив. Тут хлопець з друзями в довгострокову оренду взяв невелику ділянку землі. На ділянці в декількох глибоких земляних ямах, накритих чорним брезентом, вже перероблюється пале листя.
«У процесі переробки листя ми отримуємо гумус і черв’яків. Гумус – це компост, їм можна удобрювати поля. За ціною він буде дешевше, ніж хімічні добрива. А черв’яків можна продавати рибалкам. Є перспектива монетизації проекту», – каже Андрій, піднімаючи довгий чорний брезент, яким накриті ями з компостом.
Хлопчика завжди хвилювали проблеми екології і йому завжди хотілося змінювати своє місто на краще. Участь в UPSHIFT зробила особисту боротьбу Андрія і його друзів за чисте повітря більш усвідомленою і ефективною.
«Напевно, це пов’язано з моїм вихованням. Батьки мене завжди вчили, що не можна кидати сміття на вулиці. Коли я бачив, що люди викидають сміття на вулиці, мені ставало не по собі. Мені це хочеться виправити. Хочеться змінити наше місто на краще», – посміхається Андрій, який вже навесні збирається придумати свій бренд екологічних добрив і зайнятися його рекламою в соціальних мережах.
Що варто знати про проект UPSHIFT
Проект UPSHIFT Україна – це глобальна інноваційна програма ЮНІСЕФ, яка реалізується у 22 країнах Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
UPSHIFT Україна спрямований на розвиток професійних навичок підлітків та молоді. Проект має покращити перспективи працевлаштування соціально вразливої молоді, яка постраждала від конфлікту на сході України, та допомогти проектам соціального підприємництва вирішити соціальні та екологічні проблеми у їхніх громадах.
Програма UPSHIFT поєднує тренінги із соціальних інновацій, наставництво та фінансову підтримку. Це дає молоді навички та ресурси, щоб визначити проблеми своїх громад та запропонувати інноваційні рішення цих проблем. Програма розвиває життєстійкість молодих людей, а їх громади отримують переваги від рішень, які пропонує молодь.
Суспільство
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі