Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Скільки україномовних у Сєвєродонецьку, або одна історія про м’яку українізацію

Опубліковано

Колишня львів’янка двічі на тиждень збирає кількадесят жителів Сєвєродонецька, щоби попрактикувати з ними українську. Львів – Сєвєродонецьк – українська! Як взагалі ця парадигма вкладається в стереотипні уявлення про наш Схід? Важко. Але тим не менш, у найбільшому місті підконтрольної урядові Луганщини вже один рік діє український розмовний клуб. Як на таку ініціативу відреагували місцеві та скільки україномовних у Сєвєродонецьку — читайте в нашому матеріалі.

Мар’яна Вольська, 

Мар’яна Вольська, 

переїхала до Луганщини, щоб заснувати “Україномовний розмовний клуб” — відкритий простір, який знайомить місцевих з українською культурою. Раніше жила у Львові та працювала акторкою сучасного театру. 

Не такий вже російськомовний той Схід  

Раніше я жила у Львові та працювала методистом, а згодом — завідувачкою навчальної частини у професійно-технічному закладі приватної форми власності. Крім цього була акторкою Театру “Склад 2.0”. На початку грудня 2019-го року з особистих причин переїхала на Луганщину. 

Мені було цікаво вивчати кон’юнктуру міста і разом з тим його культурне життя. Часто відвідувала заходи організовані БФ “Восток-СОС”, де і познайомилася з його працівниками. Дізнавшись більше про їхню сферу діяльності запропонувала організувати україномовний клуб. 

Ідея про створення такого середовища прийшла з усвідомлення принципової монолітності російської мови. Чому принципової? Мабуть, тому, що люди, які мешкають в місті стверджують, що “тут так не розмовляють”, говорячи про українську. Насправді ж, велика кількість людей з сіл розмовляють українською. Щоправда, почути її можна не так часто. 

Приїжджаючи до міста у справах, вони розмовляють між собою українською, а з рештою людей — тільки російською. Якщо до цієї когорти додати переселенців, можна спрогнозувати зацікавленість у мовних практиках. Разом з тим, відсутнє середовище, де можна було б її реалізувати.

Я почала говорити про це, а Марія Гуляєва з БФ “Восток-СОС” запропонувала мені втілити цю ідею. Спершу сумнівалася, а потім все ж погодилася.

Свого часу в університеті вивчала політологію, релігієзнавство, культурологію. Саме цей “коктейль” допоміг мені розібратися у багатьох суспільно важливих питаннях і навчив мислити широко. Тому перші заняття будувалися на обговорені типових тем з вищезазначених предметів. 

Історія України = історія Малоросії?

На першому занятті було чимало людей — близько двадцяти. Більшість розповідали, що чудово розуміють українську, але розмовляти важко й немає з ким.

На той час ми домовлялися про заняття один раз в тиждень. Згодом учасники запропонували збиратися хоча б два рази. Це питання узгодили з благодійним фондом і відтоді бачимося частіше.

Я хотіла скерувати людей в першу чергу шукати інформацію в українських джерелах

Як і учасники, тематика занять через три місяці змінилася. З їхнього боку була висунута пропозиція розпочати спілкуватися на базі тем з історії України. Це був надзвичайно цікавий період у нашому клубі.

З’ясувалося, що у більшості є чітка фіксація на теорії Великої Росії з якої так-сяк виокремилася Малоросія. Було багато відкриттів, дискусій та суперечок. Моє завдання було скерувати людей в першу чергу шукати інформацію в українських джерелах і посилатися на факти, а не на думки телевізійних авторитетів.

Ми — не тільки про побалакати, але ще й про поїсти

За рік нашого існування багато всього змінилося. Наш клуб став чимось більшим. Раніше усі збиралися на тематичні заняття для спілкування. Сьогодні люди приходять, щоб поділитися з містянами своїм щирим бажанням дізнатися більше про українську культуру й традиції. 

Як це працює? Спочатку в нас були заняття присвячені традиційним святам. Потім виникла ідея зробити захід на якому усі ці теоретичні цікавинки стануть частиною дійства/атракції. 

Усе почалося з “Івана Купала-2019”. Дуже хотілося познайомити людей зі знайомою мені традицією святкування. На той час організовувала його з Оленою Сердюк і Тетяною Марусіною — акторками місцевого театру “Арт енд Гарт”. Захід був закритим і ми домовилися про дуже вузьке коло людей. Навіть з клубу не вдалося нікого запросити. Попри усі перешкоди на нього потрапило чимало людей, які невдовзі стали постійними учасниками клубу. 

Згодом були “Андріївські вечорниці”. Організовували спільно з працівниками БФ “Восток – СОС”. На цьому етапі не усі були активними, тому більшість учасників клубу були гостями. З цього вечора ми зарекомендували себе у якості цікавого івенту. Відвідувачі говорили, що ніколи раніше не брали участі в схожих заходах. З дописів, коментарів і відгуків було зрозуміло, що захід вдався. 

Товариство захотіло стати співорганізаторами різдвяних святкувань. Пригадую, хтось з них запитав чи на Різдво буде щось цікаве. Так народилася ідея відсвяткувати родинне свято з містянами.  “Різдво разом” відбувалося 25-го грудня минулого року. Воно почалося з лекції, де ми пояснили у чому причина розбіжностей у датах проведення. Та найцікавішим у святкуванні стало не це. 

Ми запропонували гостям принести до столу страви, якими вони б хотіли поділитися. 

Українські традиції на Сході країни — також люблять та поважають

Був страх, що такий задум не реалізується. На запланований час прийшли не усі, хто цікавився. Складалося враження, що нічого з цього не вийде. Але на середині лекції про Різдво люди почали масово приходити. У нас назбирався чималий стіл за яким сиділи абсолютно незнайомі люди. Кожен приніс по страві, а то й дві. Атмосфера була неймовірною. 

Далі за планом був вертеп. На жаль, у місті це не надто популярна традиція. Та на щастя, її сталими прихильниками є пластуни. От ми й запросили їх до себе. Крім цього учасники клубу в процесі планування івенту розповіли, що ніколи раніше не брали участі в такому театралізованому дійстві. Зійшлися на тому, що варто написати сценарій вертепу на сучасний лад і розпочати репетиції.

Виступ пластунів був феєричним. Багато людей не знали, що у нас взагалі є така організація. Мало того, вони принесли з собою Вифлеємський вогонь. Після такого заряду відбувся наш вертеп. Для його учасників це був чи не перший публічний виступ з часів школи. Але всі трималися купи. Ми навіть отримали чимало позитивних відгуків.

І “найсмачніше” — коляда разом. Усі, хто прийшов співали колядок, ділилися стравами, сміялися і дякували одне одному.

Квест по Шевченку

Ми не впали у зіркову хворобу і продовжили проводити заняття. Далі був Шевченко. Робити абищо — не хотілося. Але в останні тижні попереднього місяця народився сценарій літературного квесту. Ідея полягала в тому, щоб виокремити рядки з найвідоміших творів автора, де він описує не найкращі риси свого народу і просить нас не повторювати власні помилки.

Уривки з поеми “Сон”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим, і ненарожденим…” злилися в один сюжет. Глядач побачив трьох Шевченків. Їх грало три актора: художника, поета і мислителя. Всі вони показували певний період життя Тараса. Перший був юним, другий — у процесі заслання, третій — наприкінці свого життя.   

Перформанс “Думи” був важкою сходинкою як для організаторів, так і для глядачів. Більшість звикла бачити Шевченка у формі “Садок вишневий коло хати…”. Але певні моменти дійства супроводжувалися кадрами українсько-російської війни. Припускаю, що саме тому відеосюжет, який знімали місцеві журналісти так і не був опублікованим. 

Шевченківський перформанс

Карантин не закрив нам рота

Далі розпочався новий етап у житті клубу. Ми вирішили залучити нових людей і розпочали курс “Розмовляти українською — просто”. Він складався з базових тем за аналогією до вивчення іноземної мови. Було чудово і цікаво, але почався карантин. Новим людям не зайшов формат онлайн-зустрічей, тому збиралися зі сталим складом.

Також до останнього не планували робити святкування “Івана Купала-2020” у зв’язку з карантином. Але перед нами стартував інший масовий івент, який пройшов доволі успішно. До того ж, у нашому місті немає тих, хто захворів. Тому вирішили, що на відкритому повітрі з дистанціюванням — заходу бути. 

Серед організаторів була більшість учасників клубу, БФ “Восток-СОС” та клуб спортивного орієнтування “Sever”. Усе відбувалося у форматі фестивалю. На учасників чекали кілька локацій і цікаві завдання на вибір — спортивні чи обрядові. 

У клубі кожен має власну думку, але не заперечує й інші 

Україномовний розмовний клуб з часом перестав бути лише місцем практикування мовної навички. Це середовище, де кожен мимоволі запитує себе: “Хто я?”, “Що я думаю про це?”, “Хто такі українці?”, “Чим насправді є мова?”, “Що означає бути українцем?”, “Як мої рішення/думки/вчинки впливають на інших?”. І всі ці питання виникають у кожного — я не виключення.

Знайомлячись з новою інформацією та збільшуючи її навколо себе, вчимося бути щирими й бути собою. У клубі кожен має свою думку, але кожен знає про існування інших думок. І це зовсім не розділяє нас, а навпаки — робить близькими.

Клуб з часом перестав бути лише місцем практикування мовної навички

Надалі хочемо розвиватися і співпрацювати з іншими 

Дуже хочеться співпрацювати з різними організаціями. У нас вже є досвід роботи з Міським палацом культури, Луганським обласним академічним українським музично-драматичним театром, клубом спортивного орієнтування “Sever”. Такі кооперації виливаються у щось значне для міста та громади. 

Учасники клубу розуміють наскільки змінюється навколишній простір, коли громада стає активною через власний досвід. І це чудово! Ми й надалі будемо знайомити місто з усім українським та плануємо організовувати ще більше заходів. 

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

24.07.2020

Суспільство

У Києві на Русанівці висадили плантани та сакури (ФОТО)

Опубліковано

У Києві в парку на Русанівській набережній поповнення: 5 сакур та 20 плантанів. Комунальні служби приєднались до акції озеленення столиці.

Про це пише Великий Київ.

Зазначається, що до акції озеленення долучились місцеві мешканці району. Допомагали висаджувати дерева навіть наймолодші громадяни.

Читайте такожБізнесмени на візках. Як працює крамничка товарів для людей з інвалідністю

Окрім того, в комунальному підприємстві підкреслили, що продовжуються роботи з прибирання випадкового, дрібного сміття, підмітання доріжок та біля лав, очищення урн від сміття.

Читайте такожPARTNERS IN CRIME: як не вбити кохання спільним бізнесом

Нагадаємо, у Києві висадили мільйонне дерево.

Як ми повідомляли раніше, у Львові влаштували спецоперацію зі спасіння дерева.

Усі фото: bigkyiv.com.ua.

Читати далі

Суспільство

В Україні змагаються кращі снайпери (ВІДЕО)

Опубліковано

Снайпери Сил спеціальних операцій ЗСУ беруть участь у змаганнях, які визначать найкращу пару снайперів країни.

Про це повідомили у пресслужбі Сил Спеціальних операцій.

Зазначається, що у ролику показано, як проходить відбір, як готують українських снайперів.

Читайте такожPARTNERS IN CRIME: як не вбити кохання спільним бізнесом

Читайте такожГлобальні зміни в житті. Три історії бізнесменів, які не планували відкривати власну справу

Бійці також долають перешкоди, перебігають в укриття, перетягують партнерів і складають гвинтівки із зав’язаними очима.

Читайте такожБізнесмени на візках. Як працює крамничка товарів для людей з інвалідністю

Нагадаємо, у міжнародному аеропорту «Рівне» відбулися антитерористичні навчання.

Як ми повідомляли раніше, військові США поділилися враженнями від співпраці з українською армією.

Головне фото: facebook.com/usofcom.

Читати далі

Суспільство

В Україні створили дитячий застосунок про українську міфологію

Опубліковано

В Україні вийшов мобільний додаток з доповненою реальністю «Чарівний світ.UA», який популяризує українську міфологію.

Про це пише Укрінформ.

Зазначається, що в розробці 20 міфічних персонажів, які були візуалізовані, створено їхні ілюстрації, 3D-моделі й анімації, мобільний додаток з доповненою реальністю.

Читайте такожБізнесмени на візках. Як працює крамничка товарів для людей з інвалідністю

Розробники щодо кожного персонажа консультувалися з науковцями-етнографами, вивчаючи історію персонажа, шукали варіанти, як його найкраще візуалізувати і як подати його історію, щоб він був достатньо зрозумілий, цікавий і приємний для широкої аудиторії.

Проєкт розроблено для дітей і підлітків і виконано за методологією едьютейнменту, тобто граючись – навчаєшся.

Мета

Метою проєкту є відновлення сенсів та збереження міфології України, перенесення її в сучасний контекст, діджиталізація цих героїв, аби вони не лишалися на сторінках книжок у бібліотеках, а ставали частиною повсякденного життя та гри сучасних українських дітей. Українське супільство відчуває необхідність відновлення зв’язку зі своїм культурним кодом, і в процесі роботи над додатком це було ще раз підтверджено.

Про ініціативу

«Чарівний Світ.UA» – довготривала культурна ініціатива, спрямована на збереження та популяризацію української міфології. Вперше в історії України в межах проєкту здійснюється комплексна візуалізація та діджиталізація пантеону героїв української міфології.

Читайте такожPARTNERS IN CRIME: як не вбити кохання спільним бізнесом

Під час першого етапу проєкту за підтримки Українського культурного фонду випущено освітньо-ігровий мобільний додаток з доповненою реальністю для дітей та їхніх батьків.

Автори ілюстрацій – багаторазові призери фестивалів Kyiv International Advertising Festival, ADC UA Awards, Effie та престижного міжнародного конкурсу в сфері дизайну AD Black sea. Автор текстів – відома дитяча письменниця та поетеса, член Національної спілки письменників Світлана Дідух-Романенко. Озвучили міфологічних персонажів відомі актори: заслужені артисти України Михайло Войчук і Борис Георгієвський, народний артист України Петро Мага та інші.

Нагадаємо, запустили мобільний застосунок «Мій Харків».

Як ми повідомляли раніше, компанія Apple навчить голосового помічника Siri української мови.

Усі фото: magicworld.com.ua.

Читати далі

Суспільство

На Київщині відкрили нову сільську амбулаторію

Опубліковано

У Луб’янці Бучанської ОТГ завершилось зведення нової сільської амбулаторії. Її послугами зможуть користуватись жителі всіх навколишніх сіл.

Про це повідомили у пресслужбі Київської облдержадміністрації.

Зазначається, що будівля, у якій в Луб’янці до цього приймали хворих, була збудована ще в 19 столітті. Умови для роботи лікарів потрібно було терміново покращувати.

Читайте такожБізнесмени на візках. Як працює крамничка товарів для людей з інвалідністю

Спорудження нової амбулаторії стартувало в листопаді 2019 року. За цей час підрядники:

  • звели будівлю медичного закладу,
  • утеплили фасад,
  • влаштували інженерні мережі та водостічну систему;
  • встановили необхідні меблі та обладнання,
  • провели благоустрій прилеглої території.

Довідка

На Київщині реалізується 18 проєктів зі зведення нових сільських амбулаторій. Йдеться про 14 будівництв із нуля, три реконструкції та один капітальний ремонт. Роботи тривають, згідно з плановими графіками. При цьому повністю завершили наразі два об’єкта – амбулаторії у Луб’янці Бучанської ОТГ і Шамраївці Сквирського району.

Читайте такожPARTNERS IN CRIME: як не вбити кохання спільним бізнесом

Нагадаємо, у Маріуполі відкрили нове екстрене відділення в лікарні.

Як ми повідомляли раніше, нову амбулаторію сімейної медицини відкриють у Винниках.

Усі фото: koda.gov.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.