Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Скільки коштує доставка на Місяць, або Як українець підкорює космос

Опубліковано

09.12.2019

“Космос стосується кожного”, — каже українець Павло Танасюк, який зараз живе і працює у Великій Британії. 

“Кожного, але не мене”, — скажете ви. 

І будете неправі, в цей же самий момент несучись навколо Сонячної системи зі швидкістю 108 тисяч кілометрів на годину. 

І помилятиметесь вдруге кожного разу, коли забажаєте перевірити своє місцеперебування через Google Maps — супутникові знімки всієї Землі, які робляться з космосу.

Компанія Павла Танасюка Spacebit планує першою в світі примісячити саме комерційний вантаж на Місяці через два роки.

Чи правда, що скоро подорожі на Місяць стануть звичайною справою? Що за вантаж доставлять на Місяць вже у 2021 році? І як він допоможе прискорити відкриття космосу? Про це Павло Танасюк розповів журналісту ШоТам.

 <strong data-src=

Павло Танасюк

засновник компанії Spacebit

Його бізнес, як і бізнес Ілона Маска, почався з заснування електронної платіжної системи MoneXy — першої на території України. Як і Ілон Маск, згодом Павло продав успішний бізнес, інвестувавши гроші
в космічні проєкти, такі як Spacebit.
Прямо зараз у Spacebit працюють над новітнім місяцеходом, який досліджуватиме поверхню Місяця на “ногах” замість коліс. А більш глобальна мета Spacebit — розвивати місячну економіку.

Земляк Корольова

Я народився в Житомирі, на батьківщині всесвітньо відомого інженера і конструктора ракет Сергія Корольова. Думаю, це одна з причин, чому я сьогодні займаюся темою космосу.

Із самого дитинства я захоплювався астрономією. Але треба розуміти, які часи тоді були: розвалився Радянський союз, у дев’яності роки ракетобудівні факультети приходили в запустіння — було не до космосу.

Тому прийняв рішення стати економістом. До слова, частково у мене все ж є інженерна освіта, отримана на факультеті інженерії в Кембриджі. Погляд на космічну індустрію з боку і бізнесмена, і інженера дав мені можливість займатися саме тим, що я роблю сьогодні.

Чому космос стосується кожного

Сьогодні в наших кишенях знаходяться технології, які вже перевищують потужності технологій 60-70х років минулого сторіччя. Наприклад, космічний корабель “Аполлон-11”, який здійснив посадку на Місяць у 1969 році, за потужністю рівний вашій пральній машинці. І так, вона також цілком може вдало примісячитися, якщо її правильно запрограмувати.

Але чому тоді за весь час існування космічної індустрії у космосі побувало лише 600 людей? Тому що це дуже дорого.

Уявіть: для того, щоб доставити на Місяць один кілограм чого-небудь, сьогодні потрібно витратити один мільйон доларів. І це тільки в одну сторону.

А космічна програма “Аполлон” коштувала американцям за сьогоднішнім курсом близько 100 мільярдів доларів.

Місяцеходи в складчину

Раніше я працював із космічним проєктом Pocket Spacecraft. Тоді ідея полягала в тому, щоб кожен охочий міг запустити в космос власний космічний корабель розміром із сірникову коробку за $500.

Тепер ми у Spacebit придумали, як зробити космос доступнішим.

Сьогодні ми готуємо інноваційний місяцехід Walking Rover, в якому відштовхуємося від протилежної ідеї. Навіщо кожному мати маленький супутник, якщо люди можуть разом інвестувати в один великий? 

Концептуально це схожа система: люди долучаться до чогось космічного, але це участь у запуску одного колективного супутника з більшими можливостями.

Місячний “павук” важить десь кілограм і може стрибати. Живитиметься від акумулятора та сонячних батарей. Фото: The Telegraph

Швидше за все, спочатку наші місяцеходи займатимуться дослідженнями поверхні. А пізніше, якщо корисні копалини будуть знайдені, люди зможуть брати участь в їх видобутку. Поки не можемо обіцяти зі стовідсотковою ймовірністю, що таке станеться, але можливість для такого сценарію є. 

“Павуки” на Місяці

Нам треба досліджувати ресурси інших планет, щоб забезпечити стабільність на Землі. Прямо зараз ми готуємо робота-дослідника для першої у світі комерційної місії на Місяць.

Як це працюватиме? Walking Rover рухатиметься місячною поверхнею на чотирьох ногах, а не колесах, як стандартні. Зможе навіть стрибати.

Walking Rover переноситиме на собі чотири менші місяцеходи, доставляючи їх до пунктів призначення. Там вони і займатимуться дослідженнями поверхні.

Найперше, для чого відправляємо “павука” на Місяць — дослідити лавові печери і тунелі. Пізніше будемо доставляти вантажі і займатися дослідженнями корисних копалин.

Зібраними роботом ”павуком” даними зможуть скористатись всі бажаючі. Зараз ми все ще працюємо зараз над поліпшенням конструкції місяцеходу. Це нормально: доопрацювання завжди триває до самого запуску.

Співпраця з вченими з Дніпра

У нас є інтерес до українських розробок і співпраці. Є великий потенціал для колаборацій, але є і певні обмеження з боку українського законодавства.

Влітку я з колегами з Moon Village Association (глобальний неформальний форум для урядів та організацій, зацікавлених у розвитку поселень на Місяці — прим. авт.) відвідував конструкторське бюро “Південне” у Дніпрі. І зараз ми реалізуємо спільний проєкт посадкового апарата для дослідження Місяця.

Після приземлення на поверхню так звані лендери зможуть здійснити три стрибки на відстань до 20 кілометрів, досліджуючи кожну з трьох ділянок. А ще зможуть доправити на супутник до 150 кілограмів вантажу.

У планах ще багато спільних проєктів, але поки розсекречувати їх не буду.

Місячний лендер-хоппер — спільна розробка з КБ “Південне”. Після приземлення на поверхню Місяця він здатен на три стрибки на відстань до 20 км.

Шанс для “молодих” космічних компаній

Буквально у листопаді Spacebit оголосила про створення акселератора в Люксембурзі. Це буде шеститижнева програма для заохочення співробітництва на ранніх етапах фінансування космічних компаній.

Ми забезпечимо учасників офісами, початковими інвестиціями, допоможемо із залученням спеціалістів та ресурсів. Надалі наша робота повинна трансформуватись у цілий центр співпраці для компаній з космічних технологій.

Павло Танасюк розповів, що у нього на прикметі вже є цікаві стартапи для акселератора. Серед ідей, у які хочуть інвестувати, є і українські

Скажу, що із задоволенням створив би такий акселератор і на території України. Але, звичайно, непогано було би зробити це за державної підтримки. Поки її немає. Але, може, ми неправильно запитуємо?

Поки що ж українці, звичайно, можуть подаватися на нещодавно створений акселератор у Люксембурзі.

Космічні банки поки не на часі

Я почав працювати з проєктами, які стосуються космосу, ще коли керував компанією Monexу. Адже багато регіонів Землі все ще недоступні. Там банально не було мобільного зв’язку або Інтернету, не кажучи вже про доступ до платіжних систем. Так у мене виникла ідея створити космічний банк.

За задумом через мінісупутники люди могли б здійснювати платежі у всіх куточках Землі. Але зараз окремі супутники для платежів втратили сенс, адже Інтернет-покриття є практично скрізь.

Так що космобанк поки залишився на рівні ідеї — зараз світ до цього ще не готовий.

Однак я впевнений, що в недалекому майбутньому космічні банки знадобляться — вже для грошових операцій поза Землею.

Адже коли на Місяці будуть видобувати різну руду, корисні копалини, сформується і космічна економіка. Тоді й з’явиться потреба в установах, які проводитимуть фінансові операції.

Космічні” плани і Україна в них

Зараз у нас є чітке розмежування сфер людської діяльності, але в майбутньому ця межа “розмиється”.

Вже найближчим часом, думаю, у людей з’явиться можливість подорожувати в космос, досліджувати найближчі небесні тіла.

Spacebit будує нову космічну економіку. А в Україні я бачу бажання цим займатися. Космос — це не тільки ракетобудування, наша країна цілком могла б стати кузнею програмного забезпечення для космічних програм. І з точки зору місячної місії ми постараємося максимально залучати саме українські стартапи.

Технології

Нова митниця почала стежити онлайн за переміщенням морських вантажів

Опубліковано

Українська Нова митниця приєдналася у тестовому режимі до блокчейн-платформи TradeLens і тепер стежитиме онлайн за переміщенням морських вантажів. Про це повідомляє пресслужба органу, передає mind.ua.

Як зазначається, Центральний апарат Державної митної служби отримав доступ до кабінету, який дозволяє відстежувати онлайн логістику контейнерів, а також бачити їх супровідні документи ще до прибуття товарів в Україну. 

Читайте також: Митниця запустила портал відкритих даних зі скаргами на її роботу

Що таке TradeLense?

«TradeLense – спільний проєкт датського транспортного конгломерату Maersk та американської IT-корпорації IBM. Це свого роду блокчейн-платформа, якою користуються понад 150 учасників для організації контейнерної логістики та відстеження вантажів», – зазначається в повідомленні.

У ДМС додали, що до екосистеми TradeLens входять більше 100 морських портів та портових операторів, більше 20 морських перевізників та інтермодальних операторів (перевізників, що транспортують товар кількома видами транспорту), більше десяти митниць інших країн та одна з провідних міжнародних банківських груп.

«Завдяки даним TradeLense митниця вже відправила на ретельнішу перевірку контейнер – перевищення ваги на 700 кг», – повідомили в ДМС.

Як це працює?

Зазначається, що всі сторони ланцюжка морських вантажних перевезень вже зараз можуть відстежувати онлайн логістику кожного контейнера.

Доступ до інформації у кожної сторони різний: хтось бачить усі етапи транспортування товару і зміни в ньому, а хтось – лише деякі з них. Найширший доступ мають відправник, отримувач і митниці (як у країні відправлення, так і у країні призначення).

Що ж зміниться?

Як наголошують у ДМС, у майбутньому митниця зможе аналізувати інформацію про транспортування товару з моменту появи відповідного замовлення, що має підвищити прозорість, ефективність та захищеність контейнерної логістики.

Окрім того, вантажі з низьким рівнем ризику проходитимуть митний контроль у портах швидше. Натомість блокчейн-платформа “сигналізуватиме” про вантажі, які потребуватимуть ретельнішої перевірки.

Зазначається, що наразі роботу блокчейн-платформи тестує головний офіс Нової митниці, але невдовзі доступ до неї отримають митниці, які мають вихід до портів. Робота у тестовому режимі триватиме близько року.

Читати далі

Технології

ЗСУ отримали партію відремонтованих самохідних артилерійських установок «Гвоздика»

Опубліковано

Українська армія отримала партію відремонтованих самохідних артилерійських установок 2С1 «Гвоздика». Про це повідомляє пресслужба ДК «Укроборонпром».

“«Шепетівський ремонтний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», передав для Збройних Сил України чергову партію з п’яти відремонтованих самохідних артилерійських установок 2С1 «Гвоздика»”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Українська армія отримала партію модернізованих БМП (ФОТО)

Зазначається, що ремонтні роботи виконано вчасно, згідно з договором про державні гарантії за 2019 рік, реалізація якого закінчується у червні поточного року. За словами директора Шепетівського ремонтного заводу Олега Туринського, в умовах карантину підприємство змушено вийшло на простій, але частина працівників, залучених до виконання ДОЗ, вправно виконувала свою роботу з дотриманням безпекового режиму.

Усього в першому кварталі 2020-го Шепетівський ремонтний завод відвантажив Міноборони України 20 відремонтованих одиниць техніки, з них 16 самохідних артилерійських установок 2С1 «Гвоздика» та 4 самохідні гаубиці 2С3М «Акація». 

Читати далі

Технології

В Україні оголосили конкурс ІТ-проєктів, які полегшать життя під час пандемії

Опубліковано

Українців запрошують створити ІТ-проєкти під час карантину. Міністерство цифрової трансформації запускає національний конкурс IT-проєктів та ідей для полегшення життя громадян і бізнесу під час пандемії коронавірусу, призовий фонд для переможців становить 4 мільйона гривень. 

Про це йдеться у пресрелізі відомства, пише Економічна правда.

Серед жюрі конкурсу, зокрема, CEO Petcube Ярослав Ажнюк, співзасновник Monobank Олег Гороховський, засновник маркетингової компанії FEDORIV Андрій Федорів,  а також міністр Мінцифри Михайло Федоров.

До участі у конкурсі запрошуються розробники, стартапери, маркетологи, дослідники та громадські активісти.

Читайте також: Карантин з гумором: підбірка найкращих українських мемів про коронавірус

Які напрямки?

Учасники можуть подати проєкти за такими напрямками:

  • Протидія коронавірусу. Електронні сервіси, спрямовані на протидію поширення епідемії COVID19 
  • Е-послуги для громадян. Соціальні, освітні, адміністративні та інші публічні послуги для громадян, які особливо актуальні під час карантину.
  • Соціальне підприємництво. Інноваційні ідеї для розвитку цифрового соціального підприємництва в умовах карантину, які можуть бути реалізовані шляхом дистанційного залучення вразливих громадян.
  • Взаємодопомога. Сервіси, спрямовані на підтримку та забезпечення життєдіяльності найбільш груп населення в умовах карантину.

Яке фінансування?

Це можуть бути яr нові продукти, так і вдосконалені рішення. Найкращі ідеї отримають фінансування, загальний призовий фонд для переможців становить 4 млн грн. Також учасники отримають менторську підтримку та можливість втілити свій проєкт протягом наступного місяця. 

У відомстві відмічають IT-рішення з подолання пандемії інших країн: у Південній Кореї створили мобільний застосунок для сповіщень, якщо поряд знаходиться інфікована особа; Італія запровадила кампанію “цифрова солідарність”; Сінгапур розробив мапу захворювань, а Ізраїль впровадив дистанційний моніторинг за пересуванням хворих по геолокації.

Заявки приймаються до 6 квітня. 9 квітня члени журі оберуть переможців. Надіслати ідею можна за посиланням.

Читати далі

Технології

На Львівщині за грантові гроші модернізували будинок: скільки він тепер економить тепла

Опубліковано

На Львівщині модернізували багатоповерхівку, зробивши її енергоощадною. Будинок у місті Новояворівську став першим за пілотним проєктом «Перші ластівки», профінансованим за ґрантами ЄС та уряду Німеччини. Про це повідомляє видання “Хмарочос”.

Роботи коштували 4,1 мільйона гривень. Ґрант покрив 70% від загальної вартості, тобто майже три мільйона.

Фото: eefund.org.ua

До модернізації будинок споживав забагато тепла через пошкодження та відсутність теплоізоляції зовнішніх стін; тепловтрати через вікна та зовнішні двері; відсутність термоізоляції інженерних систем.

«Шлях до модернізації будинку був досить нелегким, бо спілкування зі співвласниками завжди потребує часу і переконливих аргументів… Багато часу і сил було використано для того, щоб пояснити і вислухати співвласників будинку, десь переконати і показати на власному прикладі, що енергомодернізація принесе нам спільну вигоду», – розповідає Галина Джулай, управителька ОСББ.

В результаті клас енергоефективності будівлі змінився з найнижчого G до Е. Базове споживання енергії до модернізації становило 224 кВт*год/м2, а після енергії знизилося до 121 кВт*год/м2 – на 46%.

Зокрема, споживання системи опалення скоротилося на 50%, а викиди СО2 – на 25%.

Фото: eefund.org.ua

До впровадження проєкту «Перші ластівки» було відібрано 15 ОСББ з усієї України. Наразі 11 із них продовжили роботу в проєкті.

Читати далі

Технології

Потужну сонячну станцію збудували на Дніпропетровщині

Опубліковано

У селі Жданівка на Дніпропетровщині завершили будівництво сонячної електростанції потужністю 7 МВт.

Проєкт “Жданівка” реалізувала українська компанія EDS-Engineering (“ЕРС-Інжиніринг”), передає ecotown.com.ua з посиланням на eds-ltd.com.ua

Зазначається, що на території 14 га було встановлено 24 867 фотоелектричних панелей Jinko Solar 330Вт, 40 стрінгових інверторів Huawei SUN2000 одиничною потужністю 175 кВт, 4 комплектних трансформаторних підстанції 2000/10/0,8 і розподільний пункт 10 кВ.

Читайте також: У Запоріжжі політехнікум встановив на даху сонячну станцію

Компанія оновила обладнання на електричній підстанції “Урожайна” 150 кВ для за підключення СЕС до загальної мережі.

Як повідомляється, СЕС введуть в експлуатацію до кінця травня 2020 року.

Читати далі

Технології

Нацгвардія отримає партію броньованих автомобілів “Новатор” (ФОТО)

Опубліковано

Підприємство “Українська бронетехніка” достроково виконало державний контракт і передає партію спеціалізованих броньованих автомобілів «Новатор» для Національної гвардії України. Про це повідомляє пресслужба підприємства.

Технічні характеристики

Згідно з технічним завданням замовника, машини укомплектовані радіостанцією, приладами нічного бачення, автоматичною системою пожежогасіння, відео-реєстратором спеціального типу і напівавтоматичною системою підкачки шин.

Читайте також: НАТО залучило українські літаки для боротьби з коронавірусом

СБА «Новатор» пристосований до експлуатації в складних умовах бездоріжжя. Автомобіль з колісною формулою 4×4 і 6,7-літровим турбодизельним двигуном здатен долати без підготовки водні перешкоди глибиною до 1,4 м і підйоми до 60%, а також розвивати швидкість по шосе від 140 до 170 км/год залежно від типу двигуна. Запас ходу по пересіченій місцевості становить 700 км, по автошляхах – 1000 км.

«Завдяки злагодженим і професійним діям команди підприємства і незважаючи на складну ситуацію в країні, нам вдалося на місяць раніше терміну завершити виробництво броньовиків для Нацгвардії», – зазначив голова Наглядової ради ТОВ «Українська бронетехніка» Андрій Сенченко.

Наразі на базі рухомої платформи «Новатор» ведеться розробка лінійки бойових і транспортних машин для потреб Збройних Сил і силових структур України. Презентацію заплановано наступного місяця.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.