Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Скільки коштує доставка на Місяць, або Як українець підкорює космос

Опубліковано

“Космос стосується кожного”, — каже українець Павло Танасюк, який зараз живе і працює у Великій Британії. 

“Кожного, але не мене”, — скажете ви. 

І будете неправі, в цей же самий момент несучись навколо Сонячної системи зі швидкістю 108 тисяч кілометрів на годину. 

І помилятиметесь вдруге кожного разу, коли забажаєте перевірити своє місцеперебування через Google Maps — супутникові знімки всієї Землі, які робляться з космосу.

Компанія Павла Танасюка Spacebit планує першою в світі примісячити саме комерційний вантаж на Місяці через два роки.

Чи правда, що скоро подорожі на Місяць стануть звичайною справою? Що за вантаж доставлять на Місяць вже у 2021 році? І як він допоможе прискорити відкриття космосу? Про це Павло Танасюк розповів журналісту ШоТам.

Павло Танасюк

засновник компанії Spacebit

Його бізнес, як і бізнес Ілона Маска, почався з заснування електронної платіжної системи MoneXy — першої на території України. Як і Ілон Маск, згодом Павло продав успішний бізнес, інвестувавши гроші
в космічні проєкти, такі як Spacebit.
Прямо зараз у Spacebit працюють над новітнім місяцеходом, який досліджуватиме поверхню Місяця на “ногах” замість коліс. А більш глобальна мета Spacebit — розвивати місячну економіку.

Земляк Корольова

Я народився в Житомирі, на батьківщині всесвітньо відомого інженера і конструктора ракет Сергія Корольова. Думаю, це одна з причин, чому я сьогодні займаюся темою космосу.

Із самого дитинства я захоплювався астрономією. Але треба розуміти, які часи тоді були: розвалився Радянський союз, у дев’яності роки ракетобудівні факультети приходили в запустіння — було не до космосу.

Тому прийняв рішення стати економістом. До слова, частково у мене все ж є інженерна освіта, отримана на факультеті інженерії в Кембриджі. Погляд на космічну індустрію з боку і бізнесмена, і інженера дав мені можливість займатися саме тим, що я роблю сьогодні.

Чому космос стосується кожного

Сьогодні в наших кишенях знаходяться технології, які вже перевищують потужності технологій 60-70х років минулого сторіччя. Наприклад, космічний корабель “Аполлон-11”, який здійснив посадку на Місяць у 1969 році, за потужністю рівний вашій пральній машинці. І так, вона також цілком може вдало примісячитися, якщо її правильно запрограмувати.

Але чому тоді за весь час існування космічної індустрії у космосі побувало лише 600 людей? Тому що це дуже дорого.

Уявіть: для того, щоб доставити на Місяць один кілограм чого-небудь, сьогодні потрібно витратити один мільйон доларів. І це тільки в одну сторону.

А космічна програма “Аполлон” коштувала американцям за сьогоднішнім курсом близько 100 мільярдів доларів.

Місяцеходи в складчину

Раніше я працював із космічним проєктом Pocket Spacecraft. Тоді ідея полягала в тому, щоб кожен охочий міг запустити в космос власний космічний корабель розміром із сірникову коробку за $500.

Тепер ми у Spacebit придумали, як зробити космос доступнішим.

Сьогодні ми готуємо інноваційний місяцехід Walking Rover, в якому відштовхуємося від протилежної ідеї. Навіщо кожному мати маленький супутник, якщо люди можуть разом інвестувати в один великий? 

Концептуально це схожа система: люди долучаться до чогось космічного, але це участь у запуску одного колективного супутника з більшими можливостями.

Місячний “павук” важить десь кілограм і може стрибати. Живитиметься від акумулятора та сонячних батарей. Фото: The Telegraph

Швидше за все, спочатку наші місяцеходи займатимуться дослідженнями поверхні. А пізніше, якщо корисні копалини будуть знайдені, люди зможуть брати участь в їх видобутку. Поки не можемо обіцяти зі стовідсотковою ймовірністю, що таке станеться, але можливість для такого сценарію є. 

“Павуки” на Місяці

Нам треба досліджувати ресурси інших планет, щоб забезпечити стабільність на Землі. Прямо зараз ми готуємо робота-дослідника для першої у світі комерційної місії на Місяць.

Як це працюватиме? Walking Rover рухатиметься місячною поверхнею на чотирьох ногах, а не колесах, як стандартні. Зможе навіть стрибати.

Walking Rover переноситиме на собі чотири менші місяцеходи, доставляючи їх до пунктів призначення. Там вони і займатимуться дослідженнями поверхні.

Найперше, для чого відправляємо “павука” на Місяць — дослідити лавові печери і тунелі. Пізніше будемо доставляти вантажі і займатися дослідженнями корисних копалин.

Зібраними роботом ”павуком” даними зможуть скористатись всі бажаючі. Зараз ми все ще працюємо зараз над поліпшенням конструкції місяцеходу. Це нормально: доопрацювання завжди триває до самого запуску.

Співпраця з вченими з Дніпра

У нас є інтерес до українських розробок і співпраці. Є великий потенціал для колаборацій, але є і певні обмеження з боку українського законодавства.

Влітку я з колегами з Moon Village Association (глобальний неформальний форум для урядів та організацій, зацікавлених у розвитку поселень на Місяці — прим. авт.) відвідував конструкторське бюро “Південне” у Дніпрі. І зараз ми реалізуємо спільний проєкт посадкового апарата для дослідження Місяця.

Після приземлення на поверхню так звані лендери зможуть здійснити три стрибки на відстань до 20 кілометрів, досліджуючи кожну з трьох ділянок. А ще зможуть доправити на супутник до 150 кілограмів вантажу.

У планах ще багато спільних проєктів, але поки розсекречувати їх не буду.

Місячний лендер-хоппер — спільна розробка з КБ “Південне”. Після приземлення на поверхню Місяця він здатен на три стрибки на відстань до 20 км.

Шанс для “молодих” космічних компаній

Буквально у листопаді Spacebit оголосила про створення акселератора в Люксембурзі. Це буде шеститижнева програма для заохочення співробітництва на ранніх етапах фінансування космічних компаній.

Ми забезпечимо учасників офісами, початковими інвестиціями, допоможемо із залученням спеціалістів та ресурсів. Надалі наша робота повинна трансформуватись у цілий центр співпраці для компаній з космічних технологій.

Павло Танасюк розповів, що у нього на прикметі вже є цікаві стартапи для акселератора. Серед ідей, у які хочуть інвестувати, є і українські

Скажу, що із задоволенням створив би такий акселератор і на території України. Але, звичайно, непогано було би зробити це за державної підтримки. Поки її немає. Але, може, ми неправильно запитуємо?

Поки що ж українці, звичайно, можуть подаватися на нещодавно створений акселератор у Люксембурзі.

Космічні банки поки не на часі

Я почав працювати з проєктами, які стосуються космосу, ще коли керував компанією Monexу. Адже багато регіонів Землі все ще недоступні. Там банально не було мобільного зв’язку або Інтернету, не кажучи вже про доступ до платіжних систем. Так у мене виникла ідея створити космічний банк.

За задумом через мінісупутники люди могли б здійснювати платежі у всіх куточках Землі. Але зараз окремі супутники для платежів втратили сенс, адже Інтернет-покриття є практично скрізь.

Так що космобанк поки залишився на рівні ідеї — зараз світ до цього ще не готовий.

Однак я впевнений, що в недалекому майбутньому космічні банки знадобляться — вже для грошових операцій поза Землею.

Адже коли на Місяці будуть видобувати різну руду, корисні копалини, сформується і космічна економіка. Тоді й з’явиться потреба в установах, які проводитимуть фінансові операції.

Космічні” плани і Україна в них

Зараз у нас є чітке розмежування сфер людської діяльності, але в майбутньому ця межа “розмиється”.

Вже найближчим часом, думаю, у людей з’явиться можливість подорожувати в космос, досліджувати найближчі небесні тіла.

Spacebit будує нову космічну економіку. А в Україні я бачу бажання цим займатися. Космос — це не тільки ракетобудування, наша країна цілком могла б стати кузнею програмного забезпечення для космічних програм. І з точки зору місячної місії ми постараємося максимально залучати саме українські стартапи.

Технології

Українські винахідники створили садового робота

Опубліковано

Роботизовану платформу Ally, що допомагатиме фермерам у саду, створили українські винахідники Євген Третяк та Антон Варавін.

Про це повідомив Євген Третяк у фейсбуці.

Робот на одному заряді може проїхати 45 – 60 км  та перевезти вантаж 200 кг.

Поки що машина керується за допомогою оператора за допомогою радіосигналу.

У подальшому в стартап планують залучити інвестиції, написати програму-автопілот, налагодити серійне виробництво та вийти з продуктом на ринок Євросоюзу та США.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Нагадаємо, компанія Lozova Machinery і Сумський університет запустили цифровий освітній проект.

Як ми повідомляли раніше, українським полярникам ІТ-компанія MacPaw подарувала Інтернет-антену.

Головне фото: facebook.com/ievgeniy.tretyak.

Читати далі

Технології

Туреччина показала дизайн майбутнього дрону з українським двигуном

Опубліковано

Туреччина показала дизайн майбутнього дрону з українським двигуном АІ-25.

Про це інформує Мілітарний.

Зазначається, що бойова безпілотна авіаційна система отримала назву MİUS.

Розробник – компанія Baykar, що серійно виготовляє відомі ударні дрони Bayraktar TB2 та Akinci, останній використовує двигуни АІ-450 вітчизняного виробництва.

БПЛА MİUS, який як планується, має здійснити свій перший політ у 2023 році, стане для Туреччини великим досягненням у галузі безпілотної військової авіації.

Читайте також: «З собакою він вперше усміхнувся». Кейс про незвичайну терапію для пенсіонерів

Халук Байрактар ​​заявив, що безпілотний бойовий літак є дуже важливою метою для компанії Baykar, та повідомив, що проект MİUS нині перебуває на стадії концептуального проектування.

Заявивши, що на цьому етапі основна увага приділяється визначенню потреб та вимог, байрактар ​​пояснив, що літальний апарат за програмою MİUS буде повністю оснащений штучним інтелектом і він зможе приймати певні рішення самостійно.

Читайте також: Історія, яка надихає. Кондитерська DOBRA про запуск у кризу, відмову від цукру та працевлаштування нечуючих

Платформа, що вироблятиметься в рамках MİUS, буде літати з надзвуковою швидкістю на великій висоті.

Нагадаємо, морські безпілотники Bayraktar ВМС України показали зблизька.

Як ми повідомляли раніше, створили перший в Україні ударний безпілотник гелікоптерного типу.

Усі фото: mil.in.ua.

Читати далі

Технології

Мінцифри та Amazon підписали меморандум для розвитку хмарних технологій в Україні

Опубліковано

Міністерство цифрової трансформації підписало з технологічним гігантом Amazon (AWS) меморандум про взаєморозуміння щодо прискорення цифрової трансформації та впровадження інновацій в Україні.

Про це повідомили у пресслужбі міністерства.

Підписи поставили міністр Михайло Федоров та директор з цифрових трансформацій у державному секторі Amazon (AWS) Ліам Максвелл.

Меморандум передбачає, що українські навчальні заклади зможуть приєднатися до професійного курсу AWS Academy з навчання хмарних технологій.

Крім того, йдеться про програму AWS Activate, яка надає засновникам стартапів допомогу у вигляді безкоштовних інструментів для розвитку бізнесу, ресурсів на використання хмарних сервісів AWS, навчальних програм і консультацій експертів.

Також Amazon Web Services допомагатиме Мінцифри в питаннях модернізації ІТ-систем і політики у сфері хмарних технологій.

Читайте такожУ Харкові підприємець встановив СЕС на даху дитячого будинку

Федоров заявив, що співпраця з AWS – це позитивний сигнал іншим великим міжнародним компаніям та брендам про те, що в Україну можна і потрібно заходити.

За його словами, міністерство намагається асоціювати Україну з цифровим проривом, а розвиток хмарних технологій є пріоритетом, оскільки це дозволить знизити ризики корупції на закупівлях обладнання, суттєво зменшить витрати з бюджету та пришвидшить впровадження інновацій у державі.

Нагадаємо, Мінцифри підготувало добірку цифрових послуг для подорожей за кордон.

Як ми повідомляли раніше, в Україні відкрили дані про VIN-коди зареєстрованих авто для захисту від шахраїв.

Головне фото: itc.ua.

Читати далі