Технології
Скільки коштує доставка на Місяць, або Як українець підкорює космос
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
“Космос стосується кожного”, — каже українець Павло Танасюк, який зараз живе і працює у Великій Британії.
“Кожного, але не мене”, — скажете ви.
І будете неправі, в цей же самий момент несучись навколо Сонячної системи зі швидкістю 108 тисяч кілометрів на годину.
І помилятиметесь вдруге кожного разу, коли забажаєте перевірити своє місцеперебування через Google Maps — супутникові знімки всієї Землі, які робляться з космосу.
Компанія Павла Танасюка Spacebit планує першою в світі примісячити саме комерційний вантаж на Місяці через два роки.
Чи правда, що скоро подорожі на Місяць стануть звичайною справою? Що за вантаж доставлять на Місяць вже у 2021 році? І як він допоможе прискорити відкриття космосу? Про це Павло Танасюк розповів журналісту ШоТам.
Павло Танасюк
засновник компанії Spacebit
Його бізнес, як і бізнес Ілона Маска, почався з заснування електронної платіжної системи MoneXy — першої на території України. Як і Ілон Маск, згодом Павло продав успішний бізнес, інвестувавши гроші
в космічні проєкти, такі як Spacebit.
Прямо зараз у Spacebit працюють над новітнім місяцеходом, який досліджуватиме поверхню Місяця на “ногах” замість коліс. А більш глобальна мета Spacebit — розвивати місячну економіку.
Земляк Корольова
Я народився в Житомирі, на батьківщині всесвітньо відомого інженера і конструктора ракет Сергія Корольова. Думаю, це одна з причин, чому я сьогодні займаюся темою космосу.
Із самого дитинства я захоплювався астрономією. Але треба розуміти, які часи тоді були: розвалився Радянський союз, у дев’яності роки ракетобудівні факультети приходили в запустіння — було не до космосу.
Тому прийняв рішення стати економістом. До слова, частково у мене все ж є інженерна освіта, отримана на факультеті інженерії в Кембриджі. Погляд на космічну індустрію з боку і бізнесмена, і інженера дав мені можливість займатися саме тим, що я роблю сьогодні.
Чому космос стосується кожного
Сьогодні в наших кишенях знаходяться технології, які вже перевищують потужності технологій 60-70х років минулого сторіччя. Наприклад, космічний корабель “Аполлон-11”, який здійснив посадку на Місяць у 1969 році, за потужністю рівний вашій пральній машинці. І так, вона також цілком може вдало примісячитися, якщо її правильно запрограмувати.
Але чому тоді за весь час існування космічної індустрії у космосі побувало лише 600 людей? Тому що це дуже дорого.
Уявіть: для того, щоб доставити на Місяць один кілограм чого-небудь, сьогодні потрібно витратити один мільйон доларів. І це тільки в одну сторону.
А космічна програма “Аполлон” коштувала американцям за сьогоднішнім курсом близько 100 мільярдів доларів.
Місяцеходи в складчину
Раніше я працював із космічним проєктом Pocket Spacecraft. Тоді ідея полягала в тому, щоб кожен охочий міг запустити в космос власний космічний корабель розміром із сірникову коробку за $500.
Тепер ми у Spacebit придумали, як зробити космос доступнішим.
Сьогодні ми готуємо інноваційний місяцехід Walking Rover, в якому відштовхуємося від протилежної ідеї. Навіщо кожному мати маленький супутник, якщо люди можуть разом інвестувати в один великий?
Концептуально це схожа система: люди долучаться до чогось космічного, але це участь у запуску одного колективного супутника з більшими можливостями.
Швидше за все, спочатку наші місяцеходи займатимуться дослідженнями поверхні. А пізніше, якщо корисні копалини будуть знайдені, люди зможуть брати участь в їх видобутку. Поки не можемо обіцяти зі стовідсотковою ймовірністю, що таке станеться, але можливість для такого сценарію є.
“Павуки” на Місяці
Нам треба досліджувати ресурси інших планет, щоб забезпечити стабільність на Землі. Прямо зараз ми готуємо робота-дослідника для першої у світі комерційної місії на Місяць.
Як це працюватиме? Walking Rover рухатиметься місячною поверхнею на чотирьох ногах, а не колесах, як стандартні. Зможе навіть стрибати.
Walking Rover переноситиме на собі чотири менші місяцеходи, доставляючи їх до пунктів призначення. Там вони і займатимуться дослідженнями поверхні.
Найперше, для чого відправляємо “павука” на Місяць — дослідити лавові печери і тунелі. Пізніше будемо доставляти вантажі і займатися дослідженнями корисних копалин.
Зібраними роботом ”павуком” даними зможуть скористатись всі бажаючі. Зараз ми все ще працюємо зараз над поліпшенням конструкції місяцеходу. Це нормально: доопрацювання завжди триває до самого запуску.
Співпраця з вченими з Дніпра
У нас є інтерес до українських розробок і співпраці. Є великий потенціал для колаборацій, але є і певні обмеження з боку українського законодавства.
Влітку я з колегами з Moon Village Association (глобальний неформальний форум для урядів та організацій, зацікавлених у розвитку поселень на Місяці — прим. авт.) відвідував конструкторське бюро “Південне” у Дніпрі. І зараз ми реалізуємо спільний проєкт посадкового апарата для дослідження Місяця.
Після приземлення на поверхню так звані лендери зможуть здійснити три стрибки на відстань до 20 кілометрів, досліджуючи кожну з трьох ділянок. А ще зможуть доправити на супутник до 150 кілограмів вантажу.
У планах ще багато спільних проєктів, але поки розсекречувати їх не буду.
Шанс для “молодих” космічних компаній
Буквально у листопаді Spacebit оголосила про створення акселератора в Люксембурзі. Це буде шеститижнева програма для заохочення співробітництва на ранніх етапах фінансування космічних компаній.
Ми забезпечимо учасників офісами, початковими інвестиціями, допоможемо із залученням спеціалістів та ресурсів. Надалі наша робота повинна трансформуватись у цілий центр співпраці для компаній з космічних технологій.
Скажу, що із задоволенням створив би такий акселератор і на території України. Але, звичайно, непогано було би зробити це за державної підтримки. Поки її немає. Але, може, ми неправильно запитуємо?
Поки що ж українці, звичайно, можуть подаватися на нещодавно створений акселератор у Люксембурзі.
Космічні банки поки не на часі
Я почав працювати з проєктами, які стосуються космосу, ще коли керував компанією Monexу. Адже багато регіонів Землі все ще недоступні. Там банально не було мобільного зв’язку або Інтернету, не кажучи вже про доступ до платіжних систем. Так у мене виникла ідея створити космічний банк.
За задумом через мінісупутники люди могли б здійснювати платежі у всіх куточках Землі. Але зараз окремі супутники для платежів втратили сенс, адже Інтернет-покриття є практично скрізь.
Так що космобанк поки залишився на рівні ідеї — зараз світ до цього ще не готовий.
Однак я впевнений, що в недалекому майбутньому космічні банки знадобляться — вже для грошових операцій поза Землею.
Адже коли на Місяці будуть видобувати різну руду, корисні копалини, сформується і космічна економіка. Тоді й з’явиться потреба в установах, які проводитимуть фінансові операції.
“Космічні” плани і Україна в них
Зараз у нас є чітке розмежування сфер людської діяльності, але в майбутньому ця межа “розмиється”.
Вже найближчим часом, думаю, у людей з’явиться можливість подорожувати в космос, досліджувати найближчі небесні тіла.
Spacebit будує нову космічну економіку. А в Україні я бачу бажання цим займатися. Космос — це не тільки ракетобудування, наша країна цілком могла б стати кузнею програмного забезпечення для космічних програм. І з точки зору місячної місії ми постараємося максимально залучати саме українські стартапи.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На Львівщині розробили комерційний електромобіль «Карпати». Його тестуватимуть до кінця року перед серійним виробництвом.
Про це пише Auto24.
Першу вітчизняну легку вантажівку, яка має перспективи стати серійною, презентував автобусний завод «Стрий-Авто» на виставці «Автотехсервіс-ComAutoTrans 2023».
В автомобілі більша частина українських комплектуючих – виробник заявляє про рівень локалізації понад 70%.
Рама вантажівки виготовлена зі сталі, а кузовні панелі – склопластикові. Скло та шини виготовлені в Білій Церкві, диски, ресори та сидіння теж вітчизняні. Тягова батарея зроблена з китайських комплектуючих, також з КНР – рульовий механізм та панель приладів. Натомість міст і електродвигун – італійські, а фари – турецькі.
Перший зразок електромобіля «Карпати» буде випробовуватись в Стрию до кінця року, за той час буде зроблено ще один варіант електромобіля. Після цього «Стрий Авто» представить серійну версію та розпочне прийом замовлень на цей електромобіль.
Приблизна вартість електрокара становитиме від 25 до 30 тисяч доларів.
Нагадаємо, український виробник спецпричепів для перевезення вантажів — компанія ТАД — завершив проєкт із перероблення сідельного тягача Volvo на самоскид.
До того ж у Болгарії презентували перший український обприскувач для точного землеробства.
Фото: autoconsulting.ua
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Інженери з 67-ї окремої механізованої бригади створили БПЛА під назвою «Хрущ», який може використовуватись для виконання операцій на передовій та в тилу.
Про це повідомляє видання Фокус.
Військові інженери розмістили свій проєкт на платформі Brave Inventors.
«Хрущ» – це комплекс, що складається з пульта управління, дрона-носія та дрона-камікадзе. Залежно від мети можна вибрати тип заряду для безпілотника-камікадзе: 82-міліметрову уламково-фугасну міну, кумулятивний заряд ПГ-7ВЛ або термобаричний заряд ТБГ-7В.
Як працює комплекс
Дрон-носій доставляє дрон-камікадзе якнайближче до мети, потім «камікадзе» від’єднується і знищує ціль. Завдяки ретранслятору та двом напрямним антенам, оператор може повернути дрон-носій на базу. Проте баражуючий боєприпас, що запускається з рук, може досягати цілей самостійно – без дрона-носія.
Якщо запускати його з дрона-носія, це заощадить заряд батареї «камікадзе», а якщо запускати з рук, то заряд акумулятора витратиться швидше, тому що пристрою потрібно буде витратити його, щоб набрати висоту. Також «носій» дасть змогу оператору відкоригувати політ, якщо зв’язок із «камікадзе» перерветься.
Читайте також: «План народився просто в дорозі». Як компанія «ТАНА» з Луганщини евакуювала не лише виробництво, а й всю команду
Дрони «Хрущ» інженери спробували зробити максимально легкими, тому вони створені з пінопласту, фанери, спеціальної плівки, ПВХ-труб. Моделі постійно тестуються та вдосконалюються.
Серед переваг БПЛА розробник називають:
- захист від хибних спрацювань і безвідмовна робота навіть в умовах потужного РЕБ;
- зносостійкий мікромотор з металевим редуктором (об. момент 2 кг/см);
- роз’єм зарядки: Type-C (5V, 2А);
- час зарядки: 15 хв;
- понад 200 спрацювань до повної розрядки;
- режим очікування понад 30 днів;
- просте встановлення та жорстка фіксація БК;
- надійне і легке кріплення на дрон, завдяки якісній нейлоновій липучці.
Наразі винахідники шукають інвестиції для розвитку проєкту. Загалом їм потрібно 400 000 грн. Підтримати проєкт можна на сайті Brave Inventors.
Нагадаємо, український виробник спецпричепів для перевезення вантажів – компанія ТАД – завершив проєкт із перероблення сідельного тягача Volvo на самоскид.
Також ми повідомляли, що інженери з Дніпра створили тепловізор Patriot із функцією нічного бачення.
Фото: 24 канал
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Український виробник спецпричепів для перевезення вантажів — компанія ТАД — завершив проєкт із перероблення сідельного тягача Volvo на самоскид.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці компанії.
Техніка розроблена спеціально для перевезення сипких вантажів в сільських господарствах та елеваторах.
Технічні характеристики кузова
- Загальна маса кузова становить 2400 кг, об’єм — 16 м3.
- Кузов виконаний з конструкційної сталі S355, товщина бортів — 2 мм, товщина полу — 5 мм.
Зазначається, що поєднання сучасних конструкторських рішень з кращими матеріалами та гідравлікою дозволяє знизити власну масу виробу, не впливаючи при цьому на надійність.
Сучасна гідравліка у кузові підвищує швидкість підняття й опускання кузова.
Також застосовані комплектуючі та обладнання відомих світових виробників, таких як HYVA, SAF, BPW, Fronius, Hypertherm. Гарантія на техніку становить 36 місяців.
Про компанію
TAD — виробничо-транспортне підприємство, яке спеціалізується на виробництві спецтехніки, а саме причепів і напівпричепів (тралів) для перевезення негабаритних вантажів. Є одним із найбільших перевізників вантажів в Україні. З 2000 року успішно впроваджує практичний експлуатаційний досвід у власне виробництво напівпричепів.
Нагадаємо, на початку повномасштабної війни український виробник причепів TAD перейшов на випуск протитанкових «їжаків».
Також ми розповідали, що у Болгарії презентували перший український обприскувач для точного землеробства.
Фото: tad.ua.
