Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Школа пацієнтів, QR-коди і електронні картки. Чому сімейним лікарям потрібно брати приклад з Вознесенська

Поки інших влаштовувало отримувати гроші за пусті ліжко-місця, Вознесенська лікарня подумала над тим, як зробити ефективнішою працю для людей.

Коментарі

Опубліковано

Поки інших влаштовувало отримувати гроші за пусті ліжко-місця, Вознесенська лікарня подумала над тим, як зробити ефективнішою працю для людей. Лікарів тут ніхто не змушував реформуватись – вони зробили це давно. Ще у 2000-х роках тут запровадили сімейну медицину, ввели електронну систему та оснастили лікарів комп’ютерами. Однак, з приходом команди Супрун, Вознесенський центр отримав у два рази більше фінансування та показав на власному прикладі, якою має бути сучасна медицина.

Головний лікар центру Тетяна Дяченко погодилась розповісти нам, чому медики України повинні брати приклад з Вознесенська та чому пацієнти готові їздити до лікарів за 30 км на прийом.

Тетяна Дяченко

Тетяна Дяченко

Головний лікар

Навчалась в Ужгородському медичному університеті, проходила інтернатуру на базу Вознесенської ЦРЛ. Потім працювала лікарем терапевтичного відділення. До 2008 року була завідуючою лабораторії і до 2012  – заступником головного лікаря з медичного обслуговування населення Вознесенської ЦРЛ. У 2012 році Тетяна стала головним лікарем Комунальної установи (з 2018 року – підприємства) “Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги”.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 
Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Медреформа у Вознесенську почалась ще у 2000-х

Справді, ми випередили медичну реформу вже давно. Наш центр раніше був у складі комунальної установи. Ще у 2000-х роках у Вознесенську почали впроваджувати медичну реформу. Лікарі проходили навчання у спеціалістів з Одеського медичного університету і паралельно приймали пацієнтів. У 2004 році була введена електронна система та база даних пацієнтів, де з легкістю можна було знайти всю історію хвороби за лічені секунди. Тоді ж оснастили всіх лікарів комп’ютерами.

Разом з цим ще тоді обов’язковою умовою для лікарів стало укладання договорів з пацієнтами. Звісно, вони не мали такої юридичної сили, бо лікарня залишилася працювати у загальному законодавчому полі. Але цей договір засвідчував відносини між лікарем і пацієнтом.

У 2012 році ми відокремились від комунальної установи і тоді я стала головним лікарем центру.

З приходом медреформи ми почали працювати за новою системою. Всі ці зміни і 20 років тому і зараз робляться тільки для пацієнта. Ми хочемо покращити надання медичної допомоги, а для цього потрібно змінюватись самим.

Сьогодні наш центр є сучасним закладом з новісіньким ремонтом, інтернетом, комфортними кабінетами, куточками для дорослих і дітей, телеекранами і т.д.

Ми маємо 2 амбулаторії, які розміщені по різних густонаселених кутах нашого містечка. Це зроблено, щоб пацієнти могли зручно отримувати допомогу неподалік від свого будинку. Зараз ремонтуємо ще одну амбулаторією, яка буде супер сучасною, енергоощадною та з чудовим ремонтом. Місцева влада підтримує наш розвиток, тому на ремонт виділила 5 млн гривень з бюджету.

Зарплати лікарів зросли втричі!

Складається враження, що у нас й так все було добре, проте медреформа нам дуже допомогла.

По-перше, ми перейшли з бюджетного кодексу на господарський.

Це дає нам можливість управляти центром самостійно. Ми створили колективний договір, у якому прописали всі правила лікарні, заробітну плату і те, на що плануємо витрачати кошти.

По-друге, збільшилась заробітна плата медичних працівників.

Нарешті рівень роботи лікаря оцінили гідно! Якщо до реформи зарплата медика була 4-6 тис. гривень, то після, в середньому, 15 тис. гривень, залежно від кількості декларацій. Ми пішли ще далі й прописали у колективному договорі заробітну плату лікаря, яка залежить не тільки від декларацій, а й від якості надання медичної допомоги. Є певні рейтингові показники (консультація пацієнта, ведення амбулаторної картки, виявлення хворих на ранніх стадіях і т.д.), за кожним з яких ми вираховуємо відсоток, який додається до заробітної плати. Це формує імідж лікаря та значно покращує якість медичного обслуговування, бо додаткові бонуси є стимулом для медиків.

Читайте також: Як працює медреформа на Львівщині: приватна клініка може бути безкоштовною. Приклад Сколе

По-третє, наш бюджет збільшився вдвічі.

Якщо раніше ми фінансуватися державою і отримували близько 12 млн, то після підписання договору з НСЗУ – 24 млн. Різниця між цими суммами два роки – 2017 і 2019 роки. Щомісяця від НСЗУ отримуємо близько 1,5 млн гривень.

По-четверте, ми значно покращили якість надання медичної допомоги.

Реформа допомогла створити комфортні умови для пацієнта у межах клініки і витрачати кошти на те, що нам необхідно. У нас є креативні мінібібліотеки для дітей та дорослих, великі ТБ-екрани транслюють відеоролики про здоров’я та здоровий спосіб життя, створено умови для перебування пацієнтів з особливими потребами.

По-п’яте, більшість послуг стали безкоштовними.

Ми можемо надавати всі послуги, які передбачені на первинному рівні – консультація,  аналізи, швидко-тести, електрокардіограма, вакцинація і т.д. От буквально кілька днів тому була пацієнта, яка каже, що зручно прийти на огляд лікаря, одразу пройти все обстеження і здати аналізи. І не потрібно йти в поліклініку і проходити квест по різних кабінетах. 

Наші лікарі почали підписувати декларації ще у 2004 році, тому з початком медреформи більшість з них вже мали свою базу пацієнтів. Потрібно було лише ще раз уточнити чи не передумала людина й укласти новий договір. Сьогодні у нас працює 130 осіб, з них – 112 медичного персоналу. Люди настільки радо йшли до лікарів, що ми підписали 37 000 декларацій. А це значно більше, ніж населення Вознесенської ОТГ. Чому так? Бо до нас захотіли приходили люди з інших сіл.

Підписали декларацій більше, ніж населення в ОТГ

Я завжди спілкуюсь з пацієнтами, які живуть далеко і рекомендую знайти лікаря десь ближче, щоб в разі чого легше було дістатися. От є у нас один пацієнт поважного віку, який живе за 30 кілометрів від міста.То він каже: “Все одно буду до вас їздити. Якщо щось серйозне – викличу швидку, а так – до вас. Дайте мені найкращого лікаря і все”. І от хіба я можу йому відмовити? До нього можемо поїхати, попри велику відстань.

Команда Вознесенського міського центру первинної медико-санітарної допомоги

Наша лікарня є базою для інтернів. Протягом останніх 5-ти років ми приймаємо по 3-5 молодих спеціалістів. Хтось може залишитись працювати й після інтернатури. Раніше у центрі був дефіцит з кадрами, але з приходом медреформи і підвищення зарплат він зник . Проте, ми все одно набираємо молодих спеціалістів. Річ у тім, що більшість наших лікарів – пенсійного віку. А так ми створюємо конкуренцію і готуємо кадри, які згодом прийдуть на заміну.

Скануй штрих-код і залиши відгук

Для нас головне – задоволений лікарем і сервісом пацієнт. І щоб зрозуміти правильність наших змін – ми зробили зворотний зв’язок.

У кожній амбулаторії є фліпчарти, де люди можуть написати все, що захочуть. Хтось дякує лікарю, хтось пише зауваження, хтось просить полагодити Wi-Fi.

Біля кожного кабінету лікаря є QR-коди. Їх потрібно сканувати смартфоном і відкриється анкета, де можна написати своє враження від сервісу та роботи лікаря. Ці питання стосуються того, наскільки лікар уважно слухав, чи достатньо часу приділяв, тощо. Так само працюють і паперові анкети. Їх створили, переважно, для бабусь та дідусів, які не можуть користуватись смартфоном, але можуть написати свій відгук. Є відповідальна особа, яка аналізує ці анкети та робить висновки.

Перед колективом ми розбираємо ці відгуки з анкет, зв’язуємось з пацієнтом для вирішення проблеми. Негативні відгуки розбираємо окремо з кожним лікарем і медичною сестрою, адже вони працюють в тандемі. Таким чином хочемо все більше і більше покращувати нашу роботу.

Також ми створили контакт-центр з єдиним безкоштовним номером. Там спеціалісти можуть допомогти і з записом на прийом, і з викликом лікаря додому, і з консультацією.

Картка, яка знає про вознесенців все

Наша ОТГ має власну фішку – “картку вознесенця”, яку запровадили у 2017 році. На ній є ім’я та прізвище власника та штрих-код для зчитування особистої інформації. Для нас така система дуже корисна, адже замінює ті купи макулатури з медичних карток. Вона містить всю історію хвороб, групу крові, лабораторні дослідження та інші дані, які кожен лікар нашого центру може дістати за лічені секунди завдяки сканеру. Це значно пришвидшує надання допомоги.

Але, крім медичної, картка має і соціальну складову. Для пенсіонерів діє знижка на проїзд в громадському транспорті, а також знижка у крамницях.

Ця картка стала плодом співпраці лікарні і міської влади. Як з ними, так і з вторинною ланкою ми постійно комунікуємо, разом впроваджуємо ідеї та беремо участь у грантових програмах. У нас немає такого, що первинка та вторинка по різні сторони барикад. Звісно, на початку була напруга через різницю у зарплаті, але зараз вторинна ланка також реформується і все налагодилось. Ми всі об’єднались заради одного – добробуту пацієнта.

Школа пацієнта

Попри всі зусилля, бувають і невдоволені пацієнти. То хтось не зміг записатись на прийом у той же день, то хтось хоче одразу до вузького спеціаліста. І тому ми вирішили створити школу пацієнта, де розказуємо людям про нюанси їх хвороб, здоровий спосіб життя і т.д.. Ми сформували кілька груп по 10-15 осіб, за певними категоріями – цукровий діабет, грудне вигодовування, гіпертонічна хвороба, опорно-рухова система тощо. Якщо у нас проходять заняття з хворими на цукровий діабет, то ми розказуємо про те, як доглядати за ногами, як правильно вводити інсулін, як приймати ліки. Тобто відповідаємо на головні питання, які турбують пацієнтів. Такі навчання значно зменшують ризики ускладнень хвороб у пацієнтів.

Крім того, ми виділили окремий час, коли пацієнти можуть телефонувати лікарям з нагальними проблемами – щоб і нам було зручно відповісти, і пацієнти були задоволені.

У нашому місті є Університет третього віку, де навчаються пенсіонери. То ми також до них регулярно приходимо, проводимо заняття і розказуємо про хвороби чи щеплення. Крім того, навчаємо їх записуватись на прийом до лікаря в електронному форматі і розказуємо, що не потрібно щоразу приходити в реєстратуру. У багатьох є вдома комп’ютери чи телефони – головне навчити та показати як це зробити.

Не будете навчатись – будемо прощатись 

Ми намагаємось не стояти на місці, а постійно розвиватись, впроваджувати все нові і нові зміни. Для лікарів важливе навчання, бо так вони надають пацієнтам кращу допомогу і підтягують свій рівень.Саме тому постійно проводимо тренінги, майстер-класи, запрошуємо на лекції спеціалістів. Навіть на карантині не лінуємось, а проходимо навчання. Також ми постійно ділимось досвідом з колегами з різних куточків України.

Читайте також: Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць

І як важливий показник нашої роботи – багато питань закриваються саме на первинному рівні, без звернення до вузьких спеціалістів.

Наші лікарі навчаються на платформі Британського медичного журналу (BMJ). Ще з 2018 року лікарі там проходять тестування і отримують сертифікати, які допомагають у підвищенні кваліфікації. Тому коли МОЗ впровадило систему безперервного професійного розвитку для лікарів – ми були готові і мали сертифікати.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Коментарі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі