Польською щоденники надрукували у видавництві Fundacji Pogranicze. З української на польську мову переклали Богдан Задура та Марек Задура.
Французьке видання випустили в Канаді у видавництві Éditions Hashtag. Її переклали Ростислав Нємцев та Феліція Мігалі.
Німецькою книгу переклала Беатрікс Кірстен. Книгу опублікує видавництво Friedrich Mauke Verlag.
«У щоденнику, який пощастило дістати із землі 24 вересня 2022 року, лише тридцять шість сторінок. Папір вологий, і я ніяк не можу його розпрямити. Нерівний почерк, багато закреслень, червоні й чорні чорнила. Найперше розбираю слова на останній сторінці: “Я вірю в перемогу”. Вони вчувалися в журавлиному “курли” над окупованою землею 21 березня 2022 року. Саме тоді він і зробив останній цей запис», — писала в передмові до книги Вікторія Амеліна, яка й знайшла щоденник письменника на деокупованій Харківщині.
Володимир Вакуленко — український літературний діяч, контрлітератор, письменник, поет та перекладач з Харківщини. Він став лавреатом міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка, Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича, міжнародного конкурсу «Коронація слова» (Спеціальна відзнака в номінації «Пісенна лірика»). Його нагородили відзнакою «Срібний тризуб» до 20-ліття Незалежності України за літературні досягнення.
Володимир зник у селі Капитолівка, що поблизу Ізюма, у березні 2022 року. Батьки письменника понад пів року шукали свого сина. Згодом вони дізналися, що окупанти викрали його. Після звільнення Ізюма в місті виявили місце масового поховання, серед вбитих окупантами українців був і Володимир Вакуленко.
Нагадаємо, що в Україні оголосили переможців конкурсу воєнної літератури, серед яких Пузік та Вишебаба.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Володимира Вакуленка
Виставковий проєкт «Різдвяне місто. Київ ХІХ–XX століття» відкрили в Музеї історії міста Києва. Експозицію представили у тематичних блоках, які демонструють головні етапи підготовки киян до зимових свят.
Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.
Що можна побачити на виставці
У музеї підготували п’ять тематичних блоків:
«Ковзанка»;
«Кав’ярня-кондитерська»;
«Кравецька майстерня»;
«Театральний Київ»;
«Інтерʼєр помешкання».
«Наразі наближення зимових свят для кожного українця сприймається особливо щемливо та зворушливо, адже вже третій рік поспіль ми зустрічатимемо Різдво та Новий рік в умовах повномасштабної війни з росією. Але навіть у часи найважчих випробувань — у переживаннях за близьких на фронті, у тривозі за дітей під ворожими обстрілами, у постійному стресі від болю втрат — нам важливо зберегти віру в різдвяне диво, в перемогу світла над мороком, у людей і людяність», — сказала генеральна директорка музею Діана Попова.
Серед експонатів виставки є такі предмети: швейна машинка «Зінгер», сторічний касовий апарат, старовинні французькі журнали моди, тогочасні деталі жіночого будуара, особисті речі акторки Марії Заньковецької, ялинки та новорічний декор.
Також у музеї можна розглянути архівні фотографії краєвидів зимового Києва.
Коли можна відвідати виставку
Експозиція триватиме до 26 січня 2025 року. Виставка працюватиме з середи по неділю з 12:00 до 19:00 (квитки продаватимуть до 18:30).
Нагадаємо, що Музей Ханенків отримав міжнародну нагороду за свою роботу під час війни.
CIMAM відзначив Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за «переосмислення своєї ролі під час війни та перетворення свого простору на центр солідарності, безпеки й стійкості».
Про вручення нагороди оголосили під час генеральної асамблеї CIMAM в Лос-Анджелесі.
«Це дуже важлива командна відзнака для нашої інституції. Вона цінна для нас особливо тим, що саме мережа сучасних музеїв оцінила нашу роботу, хоча сам музей оперує класичною колекцією. Це наше з вами розхитування старих правил. І це про те, що не тільки колекція має значення, а й наші практики і програми, аби музей працював для блага суспільства, його історії, його сміливості, його критичності і зростання», — зазначила генеральна директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова.
У музеї виставляють мистецькі твори Європи, Азії та Стародавнього світу. Головним зібранням музею є художня колекція Богдана та Варвари Ханенків — видатних українських благодійників кінця 19 – початку 20 століття.
Наразі фонд музею включає понад 25 тисяч предметів, з яких близько тисячі експонують постійно.
Нагадаємо, що в Києві відкрили виставку з картиною Катерини Білокур і графікою Тараса Шевченка.
Музиканти Роман Григорів та Олена Шикіна створили альбом Irrenaissance, де головним інструментом виступає відпрацьований касетний снаряд РСЗВ «Ураган».
Irrenaissance складається з 12 композицій, серед яких твори для ракети соло (Song of the Unborn), ракети й голосу та оркестрового супроводу. Три треки були записані в 2023 році в Андріївській церкві у супроводі камерного оркестру «Київська Камерата».
«Звук металу переживається тілесно, тому я би радила слухати альбом у навушниках. Це унікальний слуховий досвід, що створює відчуття, ніби ви перебуваєте всередині ракети», — зазначає Олена Шикіна.
Протягом року команда тричі виконувала перформанс наживо, використовуючи ракету як музичний інструмент. Один із виступів відбувся у Берліні, де слухачі, захоплені перфомансом, підходили до ракети, щоб переконатися, що це справжній снаряд, а не муляж.
Роман Григорів підкреслює: «Ідея грати на ракеті — це спосіб трансформувати символ руйнування у щось нове, живе та мистецьке. Це протест, переосмислення і водночас голос України».
Нагадаємо, що Національна капела бандуристів виступить у Європі для підтримки митців у ЗСУ.
Коментарі