

Суспільство
Що робити у разі землетрусу? Поради від ДСНС
Землетрус у Туреччині і Сирії забрав життя тисяч людей і завдав величезних руйнувань. Але як діяти, якщо поштовхи дістануться України? Зібрали поради від ДСНС, які допоможуть вберегтися у разі землетрусу.
Дії під час землетрусу
- зберігати спокій, уникати паніки;
- діяти негайно, щойно з’явиться відчуття коливання ґрунту або будівлі, головна небезпека, яка загрожує – предмети і уламки, що падають;
- у разі знаходження на першому – другому поверхах, швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце;
- негайно залишити кутові кімнати, у разі знаходження вище другого поверху;
- негайно перейти у більш безпечне місце, у разі знаходження в приміщенні;
- стати в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;
- не кидатись до сходів або до ліфта, у разі знаходження у висотній будівлі вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди буде найбільш заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу;
- вибігати з будинку швидко, але обережно. Остерігатись уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки;
- віддалитись від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;
- у випадку пересування автомобілем, зупинитись, відчинити двері та залишитись у автомобілі до припинення коливань;
- перевірити чи немає поблизу постраждалих, сповістити про них рятувальників та, за можливістю, надати допомогу.
Дії після землетрусу
- зберігати спокій, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму внаслідок землетрусу, оцінити ситуацію;
- допомогти, за можливістю, постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;
- переконатись, що житло не отримало ушкоджень. Бути дуже обережним, може статися раптове обвалення, а також загрожувати небезпека від витоку газу, ліній електромереж, розбитого скла;
- перевірити зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;
- обов’язково кип’ятити питну воду, вона може бути забруднена;
- перевірити чи немає загрози пожежі;
- не користуватись відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикати їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;
- не користуватись довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
- не поспішати з оглядом міста, не відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна допомога;
- уникати морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами;
- бути готовими до повторних поштовхів;
- дізнатись у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.
Правила поведінки під час землетрусу
Вдома
- не піддаватися паніці й зберігати спокій, підбадьорювати присутніх;
- укритися під міцними столами, поблизу головних стін чи колон, тому що головна небезпека виходить від падіння внутрішніх стін, стель, люстр;
- триматися подалі від вікон, електроприладів, посуду на вогні, що треба відразу загасити;
- відразу ж загасити будь-яке джерело пожежі;
- розбудити й одягти дітей, допомогти відвести в безпечне місце їх та людей похилого віку;
- використовувати телефон у виняткових випадках, щоб покликати на допомогу, передати повідомлення органам правопорядку, пожежним, цивільного захисту;
- постійно слухати інформацію по радіо;
- відкрити двері для забезпечення виходу в разі потреби;
- не виходити на балкони;
- не користуватися ліфтом;
- не користуватися сірниками, бо може існувати небезпека витоку газу;
- ледь закінчиться перша серія поштовхів, залишити будинок, але перш ніж зробити це (якщо він ще цілий), закрити водопровідні крани, відключити газ і електроенергію;
- винести предмети першої необхідності й цінності;
- виходити з житла спиною до стіни, особливо, якщо доведеться спускатися сходами;
- закрити двері будинку;
- зібравши всіх членів родини, а також тих, хто живе поблизу, відправитися в найближчий центр збору людей, бажано пішки, а не на транспортному засобі;
- уникати вузьких і захаращених вулиць.
По дорозі до безпечних місць
- направлятися до місцевості, вільної від будинків, електромереж та інших об’єктів;
- уважно стежити за стінами, що можуть упасти, триматися подалі від веж, дзвіниць, водоймищ;
- залишити небезпечну зону, а, за неможливості, знайти укриття під портиком входу в під’їзд;
- стежити за небезпечними предметами, що можуть виявитися на землі (дроту під напругою, скла, зламаної дошки тощо);
- не підходити близько до місця пожежі;
- не ховатися поблизу гребель, річкових долин, на морських пляжах і берегах озер;
- забезпечити себе питною водою;
- слідувати інструкціям місцевої влади;
- брати участь у негайній допомозі іншим.
У машині
- не дозволяти людям піддаватися паніці;
- не зупинятися під мостами, шляхопроводами, лініями електропередач;
- при паркуванні машини не загороджувати дорогу іншим транспортним засобам;
- їхати і зупиняти автомобіль подалі від балконів, карнизів і дерев;
- за можливістю, не користуватися автомобілем, а пересуватися пішки.
У громадському місці
- головну небезпеку представляє юрба, що піддалась паніці (у цьому разі намагатися вибрати безпечний вихід, ще не помічений юрбою);
- намагатися не падати, інакше є ризик бути розтоптаним, не маючи ні найменшої можливості піднятися;
- схрестити руки на животі, щоб не зламати грудну клітку;
- намагатися не опинитися між юрбою і перешкодою.
У школі та інших навчальних закладах:
- дотримуватись заздалегідь розробленого відповідними органами ситуаційного плану;
- тримати ситуацію під контролем, щоб допомогти іншим (впевненість і володіння обстановкою дорослого дозволяють дітям дотримуватись його вказівок, не піддаючись паніці);
- тренування, заздалегідь проведені з дітьми, дають змогу діяти більш правильно і спокійно;
- дітям необхідно знати, де знайти притулок – якщо вчитель ховається під кафедрою, учні мають використовувати для цих цілей свої парти (кожен крок дорослого повинен повторюватися всіма дітьми);
- кожного учня необхідно вчити бути відповідальним за свої речі (у такий спосіб його увага відволікається від головної проблеми і це дає змогу легше вгамувати страх під час евакуації);
- у вчителя має бути повний список присутніх учнів, і при виході він повинен його звірити з наявністю дітей;
- подбати про передачу дітей батькам чи у спеціально призначені центри їх збору.
У потязі або метро
- бути готовими до того, що як тільки відбудеться поштовх, можливо, буде відключена електроенергія (вагон зануриться в темряву, але, незважаючи на це, не слід піддаватися паніці);
- підземні станції у разі землетрусу є безпечним місцем (металоконструкції дають змогу їм добре протистояти поштовхам).
- Після повернення додому:
- слід оглянути будинок на предмет серйозних ушкоджень;
- не користуватися сірниками, електровимикачем (може існувати небезпека витоків газу);
- не користуватися телефоном, щоб не перевантажувати лінію.
У разі перебування під уламками
- дихати глибоко, не дозволяти страху перемогти себе й занепасти духом (необхідно спробувати вижити за будь-яку ціну);
- оцінити ситуацію і визначити, що є в ній позитивного;
- пам’ятати, що людина здатна витримати спрагу й, особливо, голод протягом достатньої кількості днів, якщо не буде даремно витрачати енергію;
- мати впевненість, що допомога прийде обов’язково;
- шукати у кишенях або поблизу предмети, що могли б допомогти подавати світлові чи звукові сигнали (наприклад, будь-яким предметом наносити удари по трубах чи стінах, в результаті чого, завдяки звуку, що утвориться, привернути увагу);
- пристосуватися до обстановки і намагатись знайти можливий вихід;
- у разі нестачі повітря, не запалювати свічок, що випалюють кисень;
- у випадку, коли єдиним шляхом виходу є вузький лаз, необхідно просуватися крізь нього. Для цього потрібно, розслабивши м’язи, поступово просуватися, притиснувши лікті до боків, і рухаючись ногами вперед.
Суспільство

У Вінниці відкрили соціальний проєкт «Гончарство в темряві». Його перші учасники — п’ять ветеранів, які втратили зір, захищаючи Україну, і зараз проходять реабілітацію у Вінниці.
Про це повідомив департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
Гончарство як реабілітація
Опанувати нову для себе справу вирішили Антон з Кропивницького, Руслан і Андрій з Львівщини, Олег з Житомирщини і Андрій з Дніпра. Попереду у чоловіків – півтора місяця навчання і створення власних виробів з глини.
Заняття поводять майстерні «Етно Чари» під керівництвом подільських майстрів. Один з менторів — Іван Шостак, ветеран з Вінниці, який втратив зір на Бахмутському напрямку у березні 2023-го. Захисник вже понад рік вивчає гончарне ремесло під наставництвом засновниці артпростору Вікторії Ніколаєвої.
Координаторка проєкту Юлія Бабаєва поділилася, що саме з робіт Івана зародилася ідея «Гончарства в темряві». Ветеран створив цілу виставку, роботи з якої досить швидко продалися. Завдяки гончарству планують проводити реабілітації — повертати людей до активного, соціального життя, до зайнятості.
Читайте також: Ветерани ГУР провели футбольний турнір, присвячений побратиму, який втратив зір
Навчатися й навчати
Андрій з Дніпра почав реабілітацію для осіб з інвалідністю по зору порівняно нещодавно. Він отримав поранення у листопаді минулого року, воюючи на Запорізькому напрямку. Чоловік чотири місяці лікувався у шпиталях і має ще одну операцію попереду. Увесь цей час чоловіка підтримує і супроводжує дружина.
«Раніше я був художником: займався комп’ютерною графікою, 3D-моделюванням. І робота з глиною мені подобається. Вона не завжди піддається, але я тільки почав вчитися. Така реабілітація мені допомагає», — розповів Андрій.
Іван Шостак допомагає ветеранам опановувати гончарство. Він поділився, що в процесі навчати стає зрозуміліше — спочатку на словах, потім – руками. Свої перші кроки в гончарстві Іван робив на початку 2024, а тепер в майстерні «Етно Чари», виготовляє чашки, кухлі, миски, підсвічники і вази, робить вироби на замовлення та почав опановувати, нову для себе, традиційну форму макітри. Вироби Івана можна придбати в артпросторі «Етно Чари».
Власниця майстерні Вікторія Ніколаєва наголошує, що основне завдання — зацікавити та, щоб ветерани продовжували гончарувати, бо 45 днів — це дуже мало.
Поширити досвід та допомогти
Зараз триває набір другої групи учасників проєкту «Гончарство в темряві». Зереєструватися можна за посиланням або за номером телефону +380 68 814 30 06 (Юлія Бабаєва).
По завершенню навчання організатори обіцяють влаштувати велику виставку-продаж з готовими роботами всіх учасників. Вікторія Ніколаєва каже, що до того часу ветерани навчаться робити чашки різних форм: тарілки, блюдечка і, за бажанням, вазочки.
Також після завершення курсу кожен з учасників отримає у власність стартовий набір: гончарне коло для початківців, глину та інструменти для роботи, щоб продовжити займатись гончарством, повернувшись додому. Вікторія Ніколаєва зазначила, що також шукає можливості співпраці з локальними гончарними майстернями, які могли би підтримувати ветеранів вже у їхніх містах.
Організатори кажуть, що оскільки цей проєкт є унікальним, і методики та програми викладання гончарства для незрячих людей в Україні немає, вони готові ділитися досвідом з іншими громадами, які зацікавлені в подібних ініціативах.



Нагадуємо, що поліцейські евакуювали 67-річну жінку з її гусенятами з-під обстрілів на Сумщині.
Фото: фейсбук-сторінка проєкту «Гончарство в темряві»
Суспільство

Журналістка «Голосу Америки» Катерина Лісунова стала амбасадоркою міжнародної ініціативи The Women’s Voice in Action, яка базується у Вашингтоні.
Також українку нагородили подякою за внесок у розвиток міжнародної журналістики, послідовне висвітлення війни росії проти України та активну участь у просуванні голосу українських жінок на світовій арені.
Про це повідомили Vilni Media USA.
Про роботу Катерини
Катерина Лісунова — перша українська журналістка-резидентка в ООН. Вона системно працювала у Конгресі США, де фокусувала увагу на темах російської агресії, безпеки, демократії й протидії дезінформації.
З початку повномасштабного вторгнення Катерина продовжувала роботу у Вашингтоні, регулярно висвітлюючи позицію ключових американських політиків щодо України, зокрема спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера демократів Гакіма Джеффріса, віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших.
Читайте також: Книга Вікторії Амеліної увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла 2025
«Журналістика — це мій спосіб стояти за правду. І якщо є можливість говорити — значить, є можливість захищати», — сказала Лісунова, коли отримувала нагороду.
Катерина відома своєю серією матеріалів про український жіночий рух. Вона описала період від ХІХ століття до сьогодення в Україні та в діаспорі. Її журналістські дослідження лягли в основу міжнародних аналітичних звітів та увійшли до архіву Гарвардської бібліотеки.
Нагадуємо, що завдяки донорам UNITED24 в Ірпені відновили багатоповерхівку, яку пошкодили росіяни.
Фото обкладинки з мережі X Катерини Лісунової
Суспільство

15 травня українці по всьому світу відзначатимуть День вишиванки. З цієї нагоди Міністерство національної єдності оголосило флешмоб #ВишиванкаЄднає та закликало українців з усіх куточків світу долучитися до ініціативи.
Про це повідомили в міністерстві.
Як долучитися
Щоб взяти участь, потрібно:
- сфотографуватися у вишиванці;
- опублікувати фото 15 травня в соціальних мережах з хештегом #ВишиванкаЄднає;
- вказати місто й країну, де ви перебуваєте.
«Разом ми покажемо, що українська єдність не знає кордонів, а вишиванка — це більше, ніж одяг. Це наша історія, наша гордість і наш спільний код»‚ — написали в міністерстві.
Нагадаємо, що до Дня вишиванки організують акцію на підтримку жителів ТОТ.
Також ми писали, що в «Сенсі» показують вишиванки з регіонів, які окупувала росія
Фото обкладинки: сайт Полтавської міської ради