Суспільство
Що потрібно знати про бердвотчінг – нове хоббі для українців?
Набирає популярності нове для українців хобі – бердвотчинг – спостереження за птахами. Як стати бердвотчером в Україні і де шукати однодумців? Для початку знадобиться лише бінокль, зручний одяг і бажання більше дізнатись про птахів навколо вас, щоб потім поділитись своїми спостереженнями в інтернеті.
Що таке бердвотчінг?
Дослівно “bird watch» – спостереження за птахами. Але, мова не про науковий термін чи передачу на ВВС, а скоріш про те, що можна назвати “любительською орнітологією”. Бердвотчер – це людина, котра цікавиться птахами і спостерігає їх для власного задоволення і розвитку.
На самому початку ви можете не знати нічого про птахів, але якщо поцікавитесь – бердвочинг стане гарною можливістю краще пізнати фауну власного міста чи села, навчитися вирізняти види птахів за голосом та зовнішнім виглядом, і також – якщо ви маєте цікавість до фотографування – у вашому портфоліо з’являться знімки крилатих.
Читайте також: Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню
Бердвочери у всьому світі ведуть блоги присвячені своєму захопленню. Також, вони мають спеціальні щоденники, куди вносять дані про побачену кількість птахів і їх міграцію, які потім передають в еко-служби, тим самим роблячи корисні «неформальні спостереження». Щодо бердвочингу існує чимало міфів, і ось лише декілька з них:
Бердвотчінгу в Україні не існує?
Це не так. В Україні є об’єднання бердвочерів, хоча і не такі популярні, як за кордоном. Найбільше з них знаходиться на Дніпропетровщині. Там бердвотчери представлені вже чималою аматорів. Петро Чегорка, голова Дніпровського товариства охорони птахів відмічає, що за останні роки напрям стає дедалі популярнішим, особливо серед молоді і в майбутньому тільки набиратиме обертів в Україні.
«Територія нашого регіонального ландшафтного парку «Дніпрові пороги» приваблива своїм пташиним різноманіттям. Протягом року тут можна спостерігати понад 100 видів птахів. Сокіл-сапсан, поморник, стрепет, рідкісні види північних чайок та ще багато птахів, про існування яких люди часто і не здогадуються». Петро каже, що окрім просто милування пернатими, багато відвідувачів беруть з собою фотокамери, щоб фіксувати свої спостереження.
«Люди викладають знімки в соцмережі, із спеціальном тегом #birdwatching, щоб мати можливість показати свої знімки професіоналам справи, а також побачити роботи своїх колег по хобі. Часто, щоб зробити хороший знімок, фотограф проводить в очікуванні пташки декілька годин. І звідси виникає ще один міф.
Бердвотчінг – це дуже нудно?
Годинами дивитися на птахів дійсно нуднувато. Але, бердвотчери не просто дивляться, а спостерігають і фіксують все, що бачать в своєму польовому щоденнику. Звідки летять птахи і куди? Скільки їх? Що вони роблять? Потім ці спостереження можна буде занести в базу даних «Онлайн-щоденники спостережень птахів»: всі зібрані там дані використовуються вченими-орнітологами.
Крім того, бердвотчери можуть брати участь в щорічних акціях з обліку птахів різних видів. Якщо потрібно більше азарту, можна змагатися з іншими своїми «колегами-бердвотчерами – хто знайде або розпізнає більшу кількість птахів? В соцмережах можна знайти спеціальні групи присвячені таким змаганням. Найвідоміша в Україні – фейсбук-спільнота Birdwatching Ukraine
Читайте також: Не «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток
Крім того, бердвотчинг можна розцінювати і як веселу заміну фітнесу та йоги – ви будете більше рухатися, більше часу проводити на свіжому повітрі. Якщо у вас є діти, можна вивчати птахів разом – це ідеальне сімейне хобі! Але як бути, коли немає можливості вибратися за межі власного міста?
Бердвотчингом можна займатися тільки в дикій природі?
Насправді – ні. Популярна думка, ніби-то в місті із пернатих є лише горобці, ворони та голуби – хибна. Вам так здається, тому що горобців, ворон і голубів ви впізнаєте, коли бачите. А незнайомі птахи (за вийнятком найбільш яскравих і гучних, на кшталт сойок) сприймаються як «білий шум», ви просто їх не помічаєте.
Птахів дуже багато, навіть в найбільших мегаполісах можна зустріти понад 200 різних їх видів. І мова не тільки про лісопарки на околиці міста: якщо націлити свою увагу на пошук, можна навіть вдень почути в місті спів зарянок, побачити зябликів, дроздів, солов’їв і снігурів (взимку).
Де саме і коли краще спостерігати птахів?
Найкращий час для спостережень – з середини квітня до кінця травня. У цей час листя ще немає, тому птахів краще видно. Крім цього, навесні птахи частіше співають, тому можна почути різноманітність голосів. Для перших спостережень досить дійти до найближчого парку. Бердвотчерів часто можна зустріти в околицях звалищ, на очисних спорудах – там бувають великі скупчення птахів. Час для прогулянок – це ранній ранок, до світанку або час до заходу сонця.
Який «реквізит» знадобиться?
Бердвотчеру-початківцю потрібен тільки бінокль для спостережень. Бажано з восьми-десятикратним збільшенням, легкий та компактний. Багато хто задається питанням – чи брати фотоапарат? Для початку – не обов’язково! Можна обійтися і камерою смартфона. Втім, якщо ви віддаєте перевагу традиційним методам фотозйомки, знадобляться зеркалка і довгофокусний об’єктив, адже птахи майже ніколи не підходитимуть до вас впритул.
Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО
Як краще вдягатися?
Потрібно підібрати зручне закрите взуття. Для прогулянок в околицях водойм і по заболочених місцях знадобляться гумові чоботи. Одяг повинен не заважати руху і швидко сохнути. Обов’язкові довгі рукава і закриті штани – особливо влітку, в сезон кліщів. Яскраві кольори одягу вибирати не варто – вони відлякуватимуть птахів.
Як себе поводити?
Не галасуйте, не влаштовуйте в місцях спостереження за птахами пікніки. Якщо зустріли пташеня, що випало із гнізда, не чіпайте його. Спроба «врятувати» таке маля швидше за все призведе до його загибелі тому, що це – так званий «слеток», як кажуть мисливці. Насправді він не випав із гнізда, а вчиться літати і його батьки десь поруч, хоч ви і не бачите їх. Не годуйте птахів хлібом, він шкідливий! Краще купіть спеціальний корм для диких птахів, підійде і просте насіння соняшнику.
І не засмучуйтесь, якщо одразу не побачите птахів. Все приходить з досвідом. Спробуйте для початку відправитися на екскурсію з досвідченим гідом-орнітологом. Прогулянка на свіжому повітрі піде на користь здоров’ю, а сама ідея пошуку зробить вас більш спостережливим.
Суспільство
Фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ у Києві цьогоріч зібрав понад 72 тисячі читачів. Коли біля стендів великих книгарень стояли черги, до стенду пана Юрія з невеликого видавництва «Сітон» підходили дуже рідко. Чоловік радів кожному гостю та допомагав читачам знайти свої книги.
Серед покупців була й піарниця видавництва «Ранок» Богдана Богельська. Вона поширила в тіктоці публікацію про Юрія Ковальського, яку за ніч переглянули більше 30 тисяч користувачів. Уже наступного дня коло «Сітону» були люди.
Камерне видавництво ентузіастів
Включно з головним редактором Юрієм у «Сітоні» працюють троє людей. Чоловік жартує, що в невеликому видавництві він може бути й вантажником, і водієм, а директор веде бухгалтерію та не виділяє для себе окремої зарплати. Коректорів і верстальників у штаті немає — їх запрошують попрацювати за угодою.
За словами Юрія, видавництво створювали на ентузіазмі у 2011 році, й тоді засновник починав цей бізнес як хобі. Сам редактор прийшов у «Сітон» в кризовий період ковіду — на той момент видавництво взяло паузу.
В одному накладі «Сітон» випускає щонайбільше тисячу примірників. Низькі ціни Ковальський пояснює невеликою кількістю працівників та любов’ю до своєї справи:
«У нас маленькі зарплати, але завдяки цьому книжки недорогі. Хочемо їх випускати більше, а для цього потрібно швидше продавати. Якщо ж книжка буде дешевшою, це зробити легше».
Керівник редакції говорить, що для їхнього видавництва важливо знаходити хороших авторів. Наприклад, нещодавно відкриттям стала режисерка Національного театру імені Івана Франка Ліана Михайлова. Тираж її оповідання швидко знайшов свого читача, тому твір не змогли представити на «Книжковій країні».
«Письменників, які стали майже сучасними класиками, не друкуємо — ми як правило відкриваємо нові імена, намагаємося відкривати. Цікаво працювати з молодими авторами. Сподіваюся, що частіше ми вгадуємо, хто пише добре, а потім буде робити це ще краще».
Головний редактор пригадує, як одна читачка зауважила, що з продуманим маркетингом книга їхнього видавництва могла б стати геніальною.
«Рекламувати ми не вміємо, тому вдячні Богдані за цю допомогу. Як редактор можу сказати, що ще й пише вона дуже добре».
Фото з посту Богдани у тіктоці
Юрій та Богдана обмінялися контактами, а піарниця навіть обіцяла проконсультувати видавництво щодо продажів.
Не конкуренція, а партнерство
Богдана Богельська розповіла, що на фестивалі не лише виконувала роботу для свого видавництва, а й була зацікавленою читачкою. Увагу піарниці привернув скромний стенд пана Юрія:
«Я захотіла підтримати його й підійшла, поцікавилась асортиментом. Він не намагався мені щось продати. Як піарниця, навчена швидко ловити сенси, я відразу відчула, що розмова не рекламна, а натхненна: він захоплено ділився історіями написання, цікавинками з біографій авторів. Юрій просто ніби дихав цими книгами. Саме це мене спонукало купити в нього книжку».
Богдана придбала книгу для своєї доньки, а Юрій подарував ще одну для читачки-мами. «Ну хто ще так робить на «Книжковій країні», коли продажі очевидно не йдуть?» — поділилася подивом Богдана.
Далі вона зробила фото для допису, в якому розповіла про роботу Юрія та його колег. Піарниця планувала поширити пост серед друзів, але вже наступного ранку в нього було понад 30 тисяч переглядів. Юрій каже, що в останній день фестивалю до нього прийшло в чотири рази більше читачів, ніж зазвичай.
Після успіху в тіктоці Богдана ще раз зустрілася з Юрієм, аби записати коментар читачам, які відгукнулися. Для тих, хто не зміг побувати на фестивалі, книги обіцяли відправити «Новою поштою». І тут не обійшлося без щедрості видавців — разом із замовленими примірниками вони клали одну книгу в подарунок. Юрій пояснив, що так хотіли частково компенсувати кошти за доставку.
Богдана вважає, що всі видавництва мають одну глобальну місію — популяризацію читання. У Threads вона підсумувала, що загалом ця історія про підтримку невеликих ініціатив — видавництв, авторів, бізнесів, ідей:
«Ми повинні частіше звертати увагу на маленькі видавництва та навіть самвидав, бо часто там ховаються отакі скарби, які просто не знають усіх способів заявити про себе або ж не мають належних ресурсів. Сподіваюся, ця історія надихне читачів на те, щоб давати шанс усім, хто живе своєю справою, — а це як великі, так і маленькі команди».
Богдана планує завантажити книжки видавництва у власний телеграм-канал, аби підтримувати «Сітон» і надалі.
Фото надала Богдана Богельська
29 квітня благодійний бренд Animalism by UAnimals представив капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ», присвячену проблемі зникнення дельфінів під час війни.
Про це повідомили в UAnimals.
Про нову колекцію
«Колекція називається “ТІНІ ХВИЛЬ”, адже дельфіни гинуть та фактично зникають з різних причин – зокрема й через війну. Коректної статистики про це до закінчення бойових дій, за словами науковців, немає та не може бути. Але якщо не зупинити екоцид, з часом дельфіни можуть стати тінями хвиль майже у буквальному сенсі», — зазначила керівниця Animalism Анастасія Юрко.
До нової лінійки увійшли: оверсайз футболка із зображенням звукової доріжки голосу дельфіна, лонгслів із силуетами зникаючих дельфінів, хустка, металевий кулон-жетон, шкарпетки та гольфи з принтами дельфінів, а також чашка, на якій дельфіни проявляються при нагріванні.
Зараз на дельфінів впливають численні фактори: пуски ракет із надводних і підводних суден, забруднення моря паливом, хімічні отруєння, акустичні травми від російських радарів. Крім того, через втечу риб у безпечніші зони дельфіни змушені слідувати за ними і можуть гинути у рибальських сітках.
Щоб привернути увагу до проблеми, до презентації колекції долучилися актори «Молодого театру» Ілля Чопоров і Дар’я Грачова. У проморолику вони передають емоції та атмосферу моря під час війни.
Читайте також: Поблизу «Вернадського» українці вперше зняли з дрона антарктичного смугача (ВІДЕО)
Довідка
Бренд Animalism by UAnimals створили для того, щоб розповідати про вразливість природи та підтримувати тварин України, які постраждали від війни. Всі речі виготовляють локальні виробники, а прибуток від продажу колекції «ТІНІ ХВИЛЬ» спрямують на допомогу тваринам через громадську організацію UAnimals.
Організація UAnimals з 2016 року пропагує гуманне ставлення до тварин і захищає їх від експлуатації та знущань. Після початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни.
За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.
Нагадаємо, що «МУР» та Animalism випустили благодійний дроп для допомоги тваринам (ВІДЕО).
Також ми писали, що UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам.
Фото: UAnimals
Суспільство
Фахівці завершили зацифрування 390 сторінок архівної документації будинку Національної спілки письменників України на вулиці Банковій. Це дім постраждав від російської атаки дронами 1 січня 2025 року.
Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності міста Києва Андрій Гудзь.
Особливу цінність серед зацифрованих матеріалів мають креслення фасаду будівлі, датовані 1898 роком. Ці історичні документи стануть основою для розробки проєктів реставрації та допоможуть повернути споруді її первісний вигляд, зберігаючи архітектурну автентичність. Зацифрування архівів допоможе зберегти важливі документи, особливо під час війни.
Читайте також: У Києві оголосили відкритий конкурс серед митців для виставки до Дня міста: як долучитися
Довідка про будинок
Будівлю Національної спілки письменників України на Липках зводили наприкінці 19 століття під керівництвом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше її добудував мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, після чого вона отримала назву Маєток Лібермана.
У 1989 році саме в цій будівлі відбулися перші збори Народного руху України, який став одним із рушіїв здобуття української незалежності. На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку на честь цих історичних подій.
1 січня 2025 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки дронами.
Нагадаємо, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій
