Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Щасливі Старенькі: як волонтери допомагають українським пенсіонерам

Опубліковано

Як часто ми зустрічаємо в магазині бабусю, яка за останні копійки купує собі найдешевші продукти, або дідуся, який грає на гармошці в переході, щоб хоч якось прожити ще тиждень? Більшість з нас просто відводить очі, а хтось справді хоче допомогти. Серед останніх є і проєкт Starenki. Це благодійна некомерційна соціальна ініціатива, мета якої – допомога самотнім людям похилого віку в їх складних життєвих обставинах.

Небайдужі дівчата об’єднались, щоб допомогти самотнім стареньким продуктами та підтримкою. Зараз команда проєкту опікується двома тисячами пенсіонерів у Києві, а також запустила проєкт у Львові та Дніпрі. Як працює благодійна ініціатива та як волонтери щодня об’їжджають десятки квартир бабусь та дідусів – читайте далі.

 Анна Верещак

Анна Верещак

За освітою психолог. Закінчила КНУ ім. Т. Г. Шевченко. Є співзасновницею Платформи розвитку агробізнесу AgroTalks, а також співзасновницею благодійного фонду Starenki.

95-річна волонтерка та любов через усе життя

Кожний наш підопічний по-своєму унікальний, вони надихають нас своєю любов’ю до життя. Одна з найяскравіших бабусь, з якою я спілкувалась – Зінаїда Микитівна. Це дивовижна жінка, неймовірної краси. Якось ми привезли їй пакет з продуктами, тоді ми ще возили і памперси. І вона почала сортувати їх і відкладати. Виявилось, що вона у свої 95 років такий же волонтер і має 100 підопічних ветеранів праці. Зінаїда Микитівна регулярно їх відвідує, допомагає і ці памперси відклала саме для них. За своє життя вона багато подорожувала. А зараз мріє побачити Париж.

Також була одна неймовірна бабуся, яка повністю незряча і може побачити лише силуети. І ця бабуся у свої 80 “з хвостиком” сама з якихось ганчірок пошила собі постіль. Ви б бачили ці рівненькі шви. А ще вона нам співала. Бабуся настільки позитивна, що дивишся на неї і розумієш, скільки у людини внутрішніх сил. 

Дуже нас радують пари. Хоча їх зустрічаємо рідко. Це ті люди, які у свої 90 тримаються за руки, розповідають, як познайомились, пронесли любов через усе своє життя і досі живуть заради одне одного. От і у нас була одна така унікальна пара Лев Олексійович та його дружина Лапа (Людмила Миколаївна). 

Не знайшли таких фондів – створили самі

Робота фонду “Старенькі” почалась з якоїсь внутрішньої потреби. У 2013-2014 роках стало дуже помітно, наскільки збільшилась кількість стареньких у переходах. Коли я почала думати, що можна зробити, то побачила пост на Фейсбуці Ірини Бараненко, яка також хотіла допомагати стареньким, але не знала як. Так все і почалось. Поступово сформувалась команда.

“Зараз нас п’ятеро співзасновників. Також є 10 людей, які регулярно допомагають, і ще 300-400 волонтерів, які їздять на розвозки. Кількість охочих допомогти постійно збільшується”

Ми офіційно зареєстрували свій фонд. Також у нас на зарплаті працює бухгалтер та координатор розвозок. На місяць на всі адміністративні витрати йде десь 30 000 гривень.

Але! Ми не беремо жодних коштів з пожертвувань. З першого дня вирішили, що потрібно чесно говорити людям, що є продуктовий фонд, а є адміністративний. Але останній часто пустий, тому ми вкладаємо власні кошти. 

За законом, будь-який фонд може брати 20% коштів на адміністративні витрати. Але нам здалось, що це нечесно.Тому всі пожертвування на 100% йдуть лише на продукти.

Пакети з продуктами для стареньких та чаювання

Наша мета – допомогти стареньким нужденним людям. Зараз ми працюємо у Києві, Дніпрі та Львові. У Києві у нас є вже 2000 підопічних, в регіонах поки менше – десь 100-150. 

Наш фонд займається фандрейзингом (залучення коштів для реалізації проєкту, – прим. ред.). У нашому випадку це закупка продуктів та логістика, тобто ми повністю силами волонтерів розвозимо за адресами пакети з продуктами кожному старенькому.Ще у нас є такий напрям роботи, як чаювання: коли ми організовуємо для стареньких розважальні програми у територіальних центрах кілька разів на місяць. Під час розвозок ми зрозуміли, що ці люди дуже відрізані від суспільства, їм не вистачає спілкування, багато хто взагалі не виходить з дому.

Які продукти отримують старенькі

У нас є середній базовий набір, який складається з продуктів, що довго зберігаються. Ми сформували цей список, спираючись на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я та побажання наших підопічних. У набір входять: крупи (гречка, вівсянка, рис), макарони, 3-4 види м’ясних консервів, олія, печиво, солодощі, згущене молоко, іноді мед, чай. До Нового року можемо покласти ще баночку горошку. А також кладемо мінімальний набір побутової хімії. Середня ціна такого набору – 350-370 гривень.

Всі продукти ми купуємо коштом благодійних пожертвувань. У минулому році зібрали мільйон гривень. Цього року хочемо так само. Гроші завжди потрібні. Бо людей похилого віку, які потребують допомоги, насправді дуже багато. Поки ми не можемо обійняти всіх, але дуже цього хочемо. 

Співпраця з центрами та розвозки

Ми співпрацюємо з територіальними центрами, на обліку яких стоять пенсіонери. Від них ми отримуємо список людей, які насправді потребують допомоги. Є певний фільтр відбору.

“Наша аудиторія – це самотні пенсіонери без найближчих родичів з пенсією у 2700 гривень. Самі ми б не змогли оцінити ці критерії”.

До кожного пенсіонера прикріплений соціальний працівник, який відвідує старенького і допомагає по господарству. Ми можемо лише у присутності соціального працівника прийти до пенсіонера і принести продукти. Тому він разом з нашими двома волонтерами щодня робить 2-3 розвозки. Територіальний центр, у свою чергу, веде відомості про те, скільки разів і кого ми відвідали. 

Читайте також: Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню

Соціальний працівник попереджає, що сьогодні приїдуть волонтери. Аби старенькі не переживали за свою безпеку, без попереднього дзвінка ніхто до них не приходить. Дуже мило спостерігати, як вони готуються до нашого приходу, наряджаються, готують млинці.

Старенькі постійно питали: а за кого треба голосувати

Спілкування з ними дає нам неймовірну енергію і розуміння, що проєкт потрібен. Дивишся на цих людей, які в такому віці не втратили віру в життя, і надихаєшся сам. 

Хоча спочатку були труднощі: вони не вірили та не розуміли, хто ми, навіщо приїхали. Багато хто з них взагалі не довіряв нам. У них є внутрішній страх, що їх хочуть використати. Бо у 80% з них є якась сумна історія – когось пограбували, обманули чи побили.Стандартним їх питанням було: “А за кого потрібно голосувати?”.

Настільки сильною була недовіра, що хтось може безкорисливо щось для них зробити. Поступово ми зламали цей стереотип, приїжджали, пояснювали хто ми. Зробили для них листівки-календарі, щоб вони могли прочитати про нас. Зараз навіть ті, хто бачить нас вперше, вже про проєкт чули. Тому тепер сприймають нас з великою радістю і вдячністю.

Як приєднатись до фонду Starenki?

Найскладніше у нашій роботі – розуміння, що ти не можеш обійняти всіх. У багатьох проблеми зі здоров’ям, потрібна дорога операція, але ми не можемо з цим допомогти. Також у кожного є потреби з ремонтом. Тому нещодавно у нас народився фонд “Речі доречі”. Хтось може пожертвувати на холодильник бабусі, хтось віддає старий телевізор. Якось у бабусі майже рік не було води, тому одна дівчинка віддала свій бойлер. Пенсіонерів багато, ми намагаємось допомагати, як тільки можемо.

Читайте також: Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності

Якщо ви хочете приєднатись до нас, то можете написати нам у Фейсбуці чи інших месенджерах. Там можна отримати інформацію про розвозки і завжди є контакти координатора. Можна з ним зв’язатись та приєднатись до розвозки. Боятись не потрібно, з вами буде досвідчений волонтер.

Допомогти фінансово можна на сайті: або оплатити прямо там картою, або за реквізитами через банк. Будемо раді будь-якій допомозі.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі