Щасливі Старенькі: як волонтери допомагають українським пенсіонерам

Як часто ми зустрічаємо в магазині бабусю, яка за останні копійки купує собі найдешевші продукти, або дідуся, який грає на гармошці в переході, щоб хоч якось прожити ще тиждень? Більшість з нас просто відводить очі, а хтось справді хоче допомогти. Серед останніх є і проєкт Starenki. Це благодійна некомерційна соціальна ініціатива, мета якої – допомога самотнім людям похилого віку в їх складних життєвих обставинах.

Небайдужі дівчата об’єднались, щоб допомогти самотнім стареньким продуктами та підтримкою. Зараз команда проєкту опікується двома тисячами пенсіонерів у Києві, а також запустила проєкт у Львові та Дніпрі. Як працює благодійна ініціатива та як волонтери щодня об’їжджають десятки квартир бабусь та дідусів – читайте далі.

Анна Верещак

За освітою психолог. Закінчила КНУ ім. Т. Г. Шевченко. Є співзасновницею Платформи розвитку агробізнесу AgroTalks, а також співзасновницею благодійного фонду Starenki.

95-річна волонтерка та любов через усе життя

Кожний наш підопічний по-своєму унікальний, вони надихають нас своєю любов’ю до життя. Одна з найяскравіших бабусь, з якою я спілкувалась – Зінаїда Микитівна. Це дивовижна жінка, неймовірної краси. Якось ми привезли їй пакет з продуктами, тоді ми ще возили і памперси. І вона почала сортувати їх і відкладати. Виявилось, що вона у свої 95 років такий же волонтер і має 100 підопічних ветеранів праці. Зінаїда Микитівна регулярно їх відвідує, допомагає і ці памперси відклала саме для них. За своє життя вона багато подорожувала. А зараз мріє побачити Париж.

Також була одна неймовірна бабуся, яка повністю незряча і може побачити лише силуети. І ця бабуся у свої 80 “з хвостиком” сама з якихось ганчірок пошила собі постіль. Ви б бачили ці рівненькі шви. А ще вона нам співала. Бабуся настільки позитивна, що дивишся на неї і розумієш, скільки у людини внутрішніх сил. 

Дуже нас радують пари. Хоча їх зустрічаємо рідко. Це ті люди, які у свої 90 тримаються за руки, розповідають, як познайомились, пронесли любов через усе своє життя і досі живуть заради одне одного. От і у нас була одна така унікальна пара Лев Олексійович та його дружина Лапа (Людмила Миколаївна). 

Не знайшли таких фондів – створили самі

Робота фонду “Старенькі” почалась з якоїсь внутрішньої потреби. У 2013-2014 роках стало дуже помітно, наскільки збільшилась кількість стареньких у переходах. Коли я почала думати, що можна зробити, то побачила пост на Фейсбуці Ірини Бараненко, яка також хотіла допомагати стареньким, але не знала як. Так все і почалось. Поступово сформувалась команда.

Ми офіційно зареєстрували свій фонд. Також у нас на зарплаті працює бухгалтер та координатор розвозок. На місяць на всі адміністративні витрати йде десь 30 000 гривень.

Але! Ми не беремо жодних коштів з пожертвувань. З першого дня вирішили, що потрібно чесно говорити людям, що є продуктовий фонд, а є адміністративний. Але останній часто пустий, тому ми вкладаємо власні кошти. 

За законом, будь-який фонд може брати 20% коштів на адміністративні витрати. Але нам здалось, що це нечесно.Тому всі пожертвування на 100% йдуть лише на продукти.

Пакети з продуктами для стареньких та чаювання

Наша мета – допомогти стареньким нужденним людям. Зараз ми працюємо у Києві, Дніпрі та Львові. У Києві у нас є вже 2000 підопічних, в регіонах поки менше – десь 100-150. 

Наш фонд займається фандрейзингом (залучення коштів для реалізації проєкту, – прим. ред.). У нашому випадку це закупка продуктів та логістика, тобто ми повністю силами волонтерів розвозимо за адресами пакети з продуктами кожному старенькому.Ще у нас є такий напрям роботи, як чаювання: коли ми організовуємо для стареньких розважальні програми у територіальних центрах кілька разів на місяць. Під час розвозок ми зрозуміли, що ці люди дуже відрізані від суспільства, їм не вистачає спілкування, багато хто взагалі не виходить з дому.

Які продукти отримують старенькі

У нас є середній базовий набір, який складається з продуктів, що довго зберігаються. Ми сформували цей список, спираючись на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я та побажання наших підопічних. У набір входять: крупи (гречка, вівсянка, рис), макарони, 3-4 види м’ясних консервів, олія, печиво, солодощі, згущене молоко, іноді мед, чай. До Нового року можемо покласти ще баночку горошку. А також кладемо мінімальний набір побутової хімії. Середня ціна такого набору – 350-370 гривень.

Всі продукти ми купуємо коштом благодійних пожертвувань. У минулому році зібрали мільйон гривень. Цього року хочемо так само. Гроші завжди потрібні. Бо людей похилого віку, які потребують допомоги, насправді дуже багато. Поки ми не можемо обійняти всіх, але дуже цього хочемо. 

Співпраця з центрами та розвозки

Ми співпрацюємо з територіальними центрами, на обліку яких стоять пенсіонери. Від них ми отримуємо список людей, які насправді потребують допомоги. Є певний фільтр відбору.

До кожного пенсіонера прикріплений соціальний працівник, який відвідує старенького і допомагає по господарству. Ми можемо лише у присутності соціального працівника прийти до пенсіонера і принести продукти. Тому він разом з нашими двома волонтерами щодня робить 2-3 розвозки. Територіальний центр, у свою чергу, веде відомості про те, скільки разів і кого ми відвідали. 

Читайте також: Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню

Соціальний працівник попереджає, що сьогодні приїдуть волонтери. Аби старенькі не переживали за свою безпеку, без попереднього дзвінка ніхто до них не приходить. Дуже мило спостерігати, як вони готуються до нашого приходу, наряджаються, готують млинці.

Старенькі постійно питали: а за кого треба голосувати

Спілкування з ними дає нам неймовірну енергію і розуміння, що проєкт потрібен. Дивишся на цих людей, які в такому віці не втратили віру в життя, і надихаєшся сам. 

Хоча спочатку були труднощі: вони не вірили та не розуміли, хто ми, навіщо приїхали. Багато хто з них взагалі не довіряв нам. У них є внутрішній страх, що їх хочуть використати. Бо у 80% з них є якась сумна історія – когось пограбували, обманули чи побили.Стандартним їх питанням було: “А за кого потрібно голосувати?”.

Настільки сильною була недовіра, що хтось може безкорисливо щось для них зробити. Поступово ми зламали цей стереотип, приїжджали, пояснювали хто ми. Зробили для них листівки-календарі, щоб вони могли прочитати про нас. Зараз навіть ті, хто бачить нас вперше, вже про проєкт чули. Тому тепер сприймають нас з великою радістю і вдячністю.

Як приєднатись до фонду Starenki?

Найскладніше у нашій роботі – розуміння, що ти не можеш обійняти всіх. У багатьох проблеми зі здоров’ям, потрібна дорога операція, але ми не можемо з цим допомогти. Також у кожного є потреби з ремонтом. Тому нещодавно у нас народився фонд “Речі доречі”. Хтось може пожертвувати на холодильник бабусі, хтось віддає старий телевізор. Якось у бабусі майже рік не було води, тому одна дівчинка віддала свій бойлер. Пенсіонерів багато, ми намагаємось допомагати, як тільки можемо.

Читайте також: Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності

Якщо ви хочете приєднатись до нас, то можете написати нам у Фейсбуці чи інших месенджерах. Там можна отримати інформацію про розвозки і завжди є контакти координатора. Можна з ним зв’язатись та приєднатись до розвозки. Боятись не потрібно, з вами буде досвідчений волонтер.

Допомогти фінансово можна на сайті: або оплатити прямо там картою, або за реквізитами через банк. Будемо раді будь-якій допомозі.