

Суспільство
Розпочали дегазацію Грибовицького сміттєзвалища у Львові
На Грибовицькому сміттєзвалищі Львова тривають роботи із рекультивації. Як розповів директор ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко, триває монтаж системи очистки інфільтрату (зворотного осмосу), а також нещодавно підрядна організація розпочала дегазацію.
Що передбачає проєкт?
Вже розпочались роботи із дегазації. Сам проєкт рекультивації розділений на три частини: власне сама рекультивація, до якої тривала підготовка, очистка зворотного осмосу, тобто очистка інфільтрату, а також дегазація самого полігону.
Дегазацією Грибовицького сміттєзвалища займається «Клінер Енерджі». Як розповіли у міськраді, підприємство, яке перемогло на конкурсі, має виконати відповідні умови для громади Грибовицької селищної ради, для Малехівської селищної ради та, відповідно, для міста. В межах угоди був порахований 1 млн на грибовицьку громаду, 1 млн на малехівську громаду і будуть пораховані гроші на місто. Це умови того, що це підприємство перемогло на інвестиційному конкурсі. Крім того, у подальшому, коли цей проєкт буде реалізований, і встановлене обладнання, відповідно, добуватиметься газ, який перетворюватиметься на енергію, 12% від прибутку це підприємство так само перераховуватиме на потреби міста.

«Тобто це підприємство видобуватиме газ та отримуватиме за це прибутки від продажу електроенергії. Суть дегазації полягає у тому, що буриться велика кількість свердловин, відкачується газ, який там є, і утворюється у будь-якому випадку у тілі полігону. Газ спалюється та в результаті спалювання утворюється електроенергія, яка передається за визначеними тарифами на зелений ринок”, — зазначив директор ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко.
Як вирішують проблему відходів?
Львів комплексно вирішує питання поводження з твердими побутовими відходами. За два роки у місті збудують перший в Україні сучасний сміттєпереробний комплекс із європейською технологією механіко-біологічної переробки відходів, рекультивують старий полігон та впровадять нову систему поводження з відходами. Вона передбачатиме сортування сухих та вологих відходів, вторинної сировини та облаштування окремих майданчиків для збору електроніки, великогабаритного і будівельного сміття.
А вже цього року в місті запрацює станція компостування органічних відходів. Для цих цілей місто отримало 25 мільйонів євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку, 10 мільйонів євро гранту — безповоротної фінансової допомоги від екологічних фондів. Внесок міста — 6,75 мільйона євро.
Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі
Грибовицьке сміттєзвалище – місце, куди вивозять сміття зі Львова та частини районів області, діє з 1957 року і є одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища на території Львівської області. Сміттєзвалище є третім за розміром у Європі та займає понад 33 га площі. Неодноразово селяни з навколишніх сіл, місцеві депутати та громадські активісти влаштовували протести з вимогою вирішити екологічну проблему області, однак полігон діє досі. Закрити сміттєзвалище і збудувати сміттєпереробний завод обіцяли практично кожен мер Львова та голова ЛОДА, однак поки безрезультатно.
28 травня 2016 року на території Грибовицького сміттєзвалища почалася велика пожежа. Незабаром на сміттєзвалищі стався обвал твердих побутових відходів, внаслідок чого під завалами загинули троє рятувальників: начальник ДПРП-48 по охороні м. Рава-Руська капітан служби цивільного захисту Рудий Юрій Миколайович (нар. 1987), начальник караулу ДПРЧ-17 по охороні м. Жовква старший лейтенант служби цивільного захисту Вненкевич Андрій Миколайович (нар. 1983), пожежник ДПРЧ-17 по охороні м. Жовква сержант служби цивільного захисту Юнко Богдан Юрійович (нар. 1988).
Суспільство

11 червня 2025 року в Букінгемському палаці відбулася зустріч короля Великої Британії Чарльза ІІІ з керівницею Центру громадянських свобод Олександрою Матвійчук, яка отримувала Нобелівську премію миру.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці королівської родини.
Під час зустрічі обговорили виклики, з якими стикається українське громадянське суспільство під час війни, а також роль міжнародної підтримки у фіксації воєнних злочинів і відновленні справедливості.
Читайте також: У Празі на підтримку України встановили Дзвін Свободи, відлитий із російської зброї (ФОТО)
Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація, яка з 2007 року займається захистом прав людини, розвитком демократії та підтримкою громадянського суспільства. 7 жовтня 2022 року центр став першим в історії України лавреатом Нобелівської премії миру.
Місією центру є просування цінностей прав людини, демократії та солідарності в Україні й світі заради реального утвердження принципу людської гідності.
Раніше правозахисниця Олександра Матвійчук стала лавреаткою премії «За правильний спосіб життя», також відомої як альтернативна Нобелівська премія.
Нагадаємо, що лавреати Нобелівської премії відвідали Київ і Харків задля підтримки українців.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка королівської родини
Суспільство

Напередодні річниці загибелі спецпризначенця Ігоря Замоцького з Кропивницького його родина, побратими та друзі здійснили сходження на Говерлу. Це була мрія Ігоря з дитинства, яку він не встиг реалізувати за життя.
Про це повідомили в «Суспільне Кропивницький».
Здійснення мрії захисника
Мати Ігоря Тетяна Замоцька розповіла про бажання свого сина:
«Батько його підняв на підвіконня й каже: “Дивись, он видно верхівку гори”. Назва гори — Говерла. А Ігор: “Я хочу на Говерлу, я хочу на Говерлу”. І батько йому пообіцяв: “Синку, коли підростеш, ти обов’язково піднімешся і, це буде твоя вершина”. Коли він підріс і став на захист України, ця мрія в нього залишилась».
Ідея піднятися на найвищу вершину України виникла у близьких, аби вшанувати пам’ять захисника. Разом з мамою, тіткою, сестрою, бойовими товаришами та друзями Ігоря вони встановили на вершині прапор зі світлиною військового та стрічками зі словами, які не встигли сказати за життя. Там також зʼявилася памʼятна табличка з QR-кодом, що веде на сторінку про Ігоря.
Читайте також: Звільнений з полону 24-річний боєць зняв свій портрет з Алеї зниклих безвісти на Буковині
Про Ігоря Замоцького
Ігор народився у 1997 році, служив у військах спецпризначення з 2016-го. З початком повномасштабного вторгнення був старшим оператором групи. У 2024 році йому посмертно присвоїли звання Героя України.
Він загинув 8 червня 2023 року під час бойового завдання на Донеччині, прикривши побратимів ціною власного життя. Йому було 25 років.
На його честь у Кропивницькому перейменували одну з вулиць, а 2 червня 2025 року встановили меморіальну дошку.



Нагадаємо, що підписники Лачена за пів дня зібрали на протез для бійця 3-ї ОШБр: «Моня» повертається у військо.
Фото: сайт «Суспільне Кропивницький»
Суспільство

Київська міська прокуратура домоглася повернення у комунальну власність садиби 1898 року на Вознесенському узвозі, 25–27. У її дворі розташовані Вознесенські печери — об’єкт археологічної спадщини, який у 2023 році додали до офіційного Переліку памʼяток міста Києва.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
Ще у 2019 році приватна компанія оформила право власності на будівлю за «туалетною схемою». Після цього зареєструвала за собою земельну ділянку, площа якої вдесятеро перевищувала площу приміщення. Цю землю планували використати під нове будівництво.
Шевченківський суд скасував незаконну реєстрацію. Завдяки цьому ділянку з садибою та печерами повернули у власність громади міста.
Вознесенські печери є частиною одного з найбільших печерних комплексів Києва — як за кількістю підземних галерей, так і за їхньою загальною протяжністю.
Читайте також: На Подолі встановили нову мініскульптуру, присвячену київським торговцям: де шукати (ФОТО)




Нагадаємо, що фундаменти палацу Розумовського внесли до списку нерухомих пам’яток України.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Дмитра Перова