Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Розірвати зачароване коло, або Чому відповідальність за дискримінацію ЛГБТІК-спільноти існує лише на папері

Опубліковано

Американський психолог Гордон Олпорт ще в середині минулого століття розробив шкалу упередженості й дискримінації. Вона дозволяє чітко прослідковувати, як недолугі й ксенофобські жарти перетворюються на ізоляцію, що призводить до дискримінації, а далі – до фізичних нападів і насильства (інцидентів і злочинів на ґрунті нетерпимості). «Вишенькою» цього торту, себто шкали, є повне винищення певної групи – геноцид.

Тож від дискримінації до злочинів ненависті – один крок. Утім якщо вчасно протидіяти дискримінації, то і злочинів ненависті поменшає. Певною мірою шкала є відображенням теорії розбитих вікон у дії, адже якщо своєчасно не замінити одне вікно у багатоквартирному будинку, то вже незабаром інші будуть зяяти порожнечею, а до самого будинку навідується розруха.

Що каже буква закону

В Україні дискримінація заборонена на законодавчому рівні. Про це йдеться в Основному законі, стаття 24 якого твердить: не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками

Це важливо, адже «інші ознаки» включають зокрема й сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. І це не потребує окремого доведення. Це загальновизнаний підхід, встановлений міжнародними документами і численними рішеннями Європейського суду з прав людини, який є єдиною установою, наділеною правом тлумачити Конвенцію про захист прав та основоположних свобод. А Конвенція зі свого боку є частиною національного законодавства України.

Конституційний підхід про заборону дискримінації уточнюється і в спеціальному Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». За його приписами будь-які форми дискримінації забороняються.

Постає логічне запитання – яку відповідальність несе той, хто дискримінує інших? У подібних випадках має йтися про певні юридичні наслідки для порушника. Себто про юридичну відповідальність, метою якої є не стільки покарання, як упередження протиправних діянь.

Погодьтесь, перед камерами фіксації абсолютна більшість водіїв рухаються в межах дозволеної швидкості. Жоден із них не бажає отримати «листа щастя» з фотографією своєї автівки та штрафом. А отже, відповідальність має певну стимулюючу функцію – утримуватись від порушень, усвідомлюючи, що за ними настане покарання. І таких прикладів можна навести безліч. 

Як це працює на практиці

Чи існує юридична відповідальність за дискримінацію? Так, але лише на папері. Закон про запобігання дискримінації встановлює, що особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність. 

Цивільна відповідальність можлива лише тоді, коли потерпілому завдано шкоди, яку можливо довести в порядку цивільного судочинства. Утім цей процес не є простим, а залежно від ознак, за якими було дискриміновано людину, ще й певною мірою вимагає розкриття приватної інформації. Наприклад, про гендерну ідентичність або ж сексуальну орієнтацію. Враховуючи, що судові процеси за замовчуванням є відкритими, то гостями засідання можуть бути різні особи, далеко не завжди дружні до потерпілого.

Кримінальна відповідальність встановлена сумнозвісною ст. 161 Кримінального кодексу. Вона передбачає, що пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження […] тощо є злочином.

Однак, як показує практика, коли йдеться про дискримінацію ЛГБТІК, такої статті для органів досудового розслідування просто не існує. Тут свою роль відіграє і упереджене ставлення, і небажання розбиратися в змісті дискримінації (а тут дійсно потрібно ґрунтовно працювати) і, можливо, певні об’єктивні причини, як-от завантаженість, недостатня кваліфікація чи постійні пертурбації правоохоронної системи.

Факт залишається фактом: для кривдників ЛГБТІК-спільноти кримінальної відповідальності за дискримінацію просто не існує. Змусити орган досудового розслідування бодай забезпечити внесення відомостей про правопорушення за ч. 1 ст. 161 до Єдиного реєстру досудових розслідувань – нереально. Ось такий каламбур. Без слідчого судді не обійтись. А це – час та розчарування в правоохоронній системі, які аж ніяк не стимулюють потерпілого захищати свої права. Про це також свідчать судова практика та численні звіти правозахисних та міжнародних організацій.

А що ж адміністративна відповідальність? А її немає. Так, законодавець, передбачивши адміністративну відповідальність за дискримінацію, «забувся», що потрібно включити відповідний склад правопорушення до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КупАП). Тобто дискримінація є, а от відповідальності у контексті адміністративної відповідальності – не існує. 

Як змінити ситуацію

Та після багаторічного волання правозахисників, міжнародних установ і організацій держава все ж зробила певні кроки на шляху до фактичного і практичного встановлення відповідальності за дискримінацію.

Зокрема на розгляді парламенту тривалий час перебуває законопроєкт №5488 – про внесення змін до КупАП та Кримінального кодексу щодо боротьби з проявами дискримінації. Зауважте: законопроєкт був внесений урядом ще у травні 2021 року. Наразі його статус на порталі Верховної Ради України позначений як «надано висновок Комітету про розгляд» (25.05.2023). 

Комітет з питань правоохоронної діяльності (основний, до речі) пропонує прийняти за основу цей проєкт та після доопрацювання внести на розгляд у другому читанні. Чому це важливо? Бо саме законопроєкт 5488 і покликаний розірвати зачароване коло із відповідальністю за дискримінацію.

Він пропонує доповнити КУпАП статтею 188-56 «Порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації», що передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, […] сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, мовними або іншими ознаками. 

Важливо, що сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність визначені окремо, аби ні в кого не виникало бажання сперечатись, чи входять ці поняття до складу «інших ознак».

Ще одним доречним та ефективним інструментом є віднесення цієї категорії правопорушень до відання Уповноваженого Верховної ради з прав людини. Це є безперечно виправданим, адже хто як не Уповноважений та його офіс знається на питаннях прав людини та їх порушень? Саме Омбудсман забезпечує запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод та надає висновки у справах про дискримінацію за зверненням суду.

Проте тут варто враховувати один «тонкий» аспект – адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше двох місяців з дня вчинення правопорушення. А якщо правопорушення триває – не пізніше двох місяців із дня його виявлення, за виключенням окремих ситуацій. Тому як Омбудсмену, так і суду доведеться працювати в умовах обмеженого часу. Утім ці строки є загальними для всіх адмінпорушень, а від їх тривалості порушників, яких притягнуто до відповідальності, не меншає.

Звісно, це має бути перевірено практикою, але сподівань на ефективну роботу Офісу Уповноваженого і судів значно більше, ніж на поліцію та прокуратуру.

Водночас, кримінальна відповідальність за дискримінацію скасовується, позаяк цей механізм є неефективним та нездатним вирішити проблему. Відповідні зміни стосуються статті 161 Кримінального кодексу України, про яку ми вже згадували вище. 

Прикметно, що до Кримінального кодексу України також пропонується нарешті включити поняття злочинів на ґрунті ненависті і реагувати на них відповідно. Саме вони – наступна після дискримінації ланка упередженості та є більш тяжкими за своїм змістом, аніж «звичайні» злочини. 

Це дозволить не тільки належно реагувати на такі прояви невігластва, а й отримати реальну офіційну статистику без викручування рук органам досудового розслідування.

Ось так, фактично одним законом, можна вирішити застарілу проблему у правовому регулюванні заходів із протидії дискримінації. Зробити їх реальними, а водночас наблизитися до демократичних країн у прагненні викорінити злочини ненависті. Адже від них до геноциду – один крок.

Тож питання наближення нашої країни до європейських стандартів (які передбачають зокрема повагу до прав всіх груп населення у всій різноманітності) верховенстві права і рівності наразі перебуває в руках парламентарів. Впевнені, що подібні заходи не лише наближають нас до розвинених демократій, а й віддаляють від диктаторських режимів країн-сусідів, де права людини – це лише порожній звук.

Колонка написана у співпраці Володимира Косенка та юриста Ігоря Коблікова.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Колонки

Легалізація медичного канабісу в Україні: що далі? 

Опубліковано

Наприкінці минулого року сталося те, чого українські пацієнти з важкими захворюваннями чекали дуже давно — Верховна Рада ухвалила законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. «За» проголосували 248 народних депутатів. У лютому закон підписав президент. 

За легалізацію ліків на основі медичного канабісу пацієнтська спільнота, зокрема БФ «Пацієнти України», боролася понад 5 років. Нарешті суспільство та урядовці визнали, що медичний канабіс — це ліки, які не мають нічого спільного з наркотиками, які успішно борються з хронічним болем у пацієнтів у 56 країнах світу. Тепер цей досвід впроваджується і в Україні. 

КОЖЕН ШОСТИЙ, АБО ЯКА ПОТРЕБА В МЕДИЧНОМУ КАНАБІСІ СЕРЕД УКРАЇНЦІВ?

До повномасштабного вторгнення ліків на основі медичних конопель потребували 2 млн українців. За підрахунками МОЗ, зараз їх понад 6 мільйонів. Це пацієнти з онкологічними захворюваннями, епілепсією, розсіяним склерозом, хворобами Паркінсона та Альцгеймера, військові та цивільні з симптомами ПТСР. Ця цифра значно зросла під час війни через велику кількість військових та цивільних з посттравматичним стресовим розладом. 

ОДНОГО УХВАЛЕННЯ ЗАКОНУ НЕДОСТАТНЬО: ЩО ДАЛІ?

Ухвалення закону — лише частина довгого шляху, бо цього недостатньо, аби ліки з’явилися в українських аптеках.

Аби доступ до ліків був не тільки на паперах, Міністерство охорони здоров’я, Нацполіція, Держлікслужба, Державний експертний центр МОЗ та інші стейкхолдери мають провести велику роботу. Зокрема, МОЗ зараз розробляє переліки захворювань та станів, за наявності яких лікарі призначатимуть пацієнтам ліки на основі медичного канабісу. З огляду на війну, нам необхідно прописати широкий спектр різних нозологій, аби препарати реально дійшли до пацієнтів з різними діагнозами, які цього потребують. 

Також МОЗ має прописати, у яких формах будуть відпускатися ліки в аптеках. Це можуть бути пігулки, капсули, олійки, спреї, креми та навіть квітка. Дуже важливо прописати широкий спектр форм та дати можливість лікарям прописувати різні форми індивідуально для кожного пацієнта, щоб лікування було максимально ефективним для кожного. Зараз відбувається дуже важливий процес, за результатами якого пацієнти або отримають реальний доступ до ліків, або лікування залишиться тільки на папері. На розробку та затвердження нормативки у МОЗу є 5-6 місяців.  

Проте навіть розробка усіх необхідних нормативних актів не надасть пацієнтам автоматичного доступу до ліків. Тут ми стикаємося з наступною проблемою — українські лікарі раніше не мали досвіду лікування пацієнтів канабісом. Тож окрім удосконалення законодавства, необхідно провести навчання лікарів, які будуть виписувати рецепти на такі ліки. Крім того, є ймовірність, що доведеться також боротися зі стигматизацією теми та спротивом з боку фахівців. Наразі наша партнерська організація ГО «Асоціація медичного канабісу» вже готує відповідне навчання для фахівців. 

Навчати, до речі, потрібно не лише лікарів, але й пацієнтів. Адже такі препарати ніколи не були доступні для них, хоча потреба надзвичайно велика. Тож Пацієнти України зі свого боку готують інформаційну кампанію про можливості канабіноїдного лікування важких хвороб.  

ТО КОЛИ ВЖЕ КАНАБІС БУДЕ В АПТЕКАХ?

За прогнозами, це станеться до кінця цього року! Спершу в українських аптеках з’явиться імпортований медичний канабіс. Це дозволить українцям не чекати ліки ще кілька років, поки виробництво сировини запровадять в Україні, а отримати препарати вже у найближчий час. Сировина лікарського засобу буде потрапляти в аптеки, де за рецептом лікаря фармацевт буде виготовляти препарат у необхідній формі. 

Пацієнти зможуть отримати препарати на основі медичного канабісу тільки за електронним рецептом лікаря. Електронний рецепт можна буде перевірити в Електронній системі охорони здоров’я разом з іменем лікаря, який ці ліки призначив, а також діагнозом та ім’ям пацієнта. Отримати ліки можна буде тільки в аптеках, що мають ліцензію на продаж наркотичних лікарських засобів. Законом також визначено, що пацієнти зможуть мати при собі ліки з конопель, перевозити їх та зберігати у кількості, визначеній одним рецептом. 

А ЯК ЖЕ УКРАЇНСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО?

Вирощування медичного канабісу в Україні теж передбачає прийнятий закон. Це буде доступним пізніше, після прийняття всіх необхідних нормативно-правових актів, які будуть регулювати деталі цього процесу. 

Зазначу, що в законі передбачений жорсткий контроль на всіх етапах виробництва. Вирощувати зможуть лише юридичні особи, які отримують відповідну ліцензію, дозвіл та GMP-сертифікацію, під цілодобовим відеонаглядом із доступом для Нацполіції. Кожен кущ буде мати індивідуальне кодування, щоб відстежувати рух рослини до аптек і пацієнта. Так влаштовано легальне вирощування коноплі в Європі і так має бути в Україні.

У Польщі та Німеччині пацієнти отримують лікування за таким же механізмом – звертаються до лікаря, лікар відповідно до медичних показів виписує електронний або паперовий рецепт на медичний канабіс. Після цього пацієнти можуть купити лікарський засіб у ліцензованій аптеці.

Під час адвокації цього законопроєкту ми чули багато міфів про «українську Колумбію» і «куріння травки», тож я наголошую, що легалізація медичного канабісу не має нічого спільного з наркотиками, а розповсюдження марихуани для рекреаційного споживання продовжить вважатися злочином і буде розслідуватися поліцією відповідно до законодавства.  

Завдяки легалізації медичного канабісу, українські пацієнти нарешті зможуть легально отримувати необхідне лікування в Україні, а не виїжджати до Польщі чи інших країн Європи, або діставати ліки незаконно. Це допоможе багатьом військовим та цивільним побороти посттравматичний стресовий розлад, а пацієнтам з важкими хворобами — позбутися нестерпного болю та знову мати можливість на нормальне життя. 

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

Колонки

Як чудо-буси з ігровим приладдям курсують Західною Україною та допомагають дітям пережити травми війни

Опубліковано

Ці розфарбовані буси вирізняються серед усіх інших транспортних засобів – геть неординарні, яскраво розфарбовані з нанесеними дитячими малюнками. Дітлахи у прихистках, сиротинцях, школах й дитсадках впізнають ще здалеку це свято творчості й розваг на колесах.

Шість мікроавтобусів, наповнені інвентарем для активностей, матеріалами для творчих майстер-класів й різноманітних воркшопів, з командами професійних психологів, арттерапевтів й аніматорів працюють з дітьми на Львівщині, Івано-Франківщині й Закарпатті.

Цей проєкт називається Мобільним ігровим простором, його з початку 2023 року, за підтримки міжнародних партнерів, запустила Мальтійська служба допомоги в Україні. І це не лише про місце розваг для малечі, а про потужний інструмент в реабілітації та підтримці психологічного стану дітей, постраждалих від війни.

Через ігри, творчість й спілкування маленьким українцям допомагають впоратися з психологічніими травмами, викликаними щоденними жахіттями війни, а також – полегшити процес інтеграції дітей-переселенців у новому для них середовищі.

 Від початку роботи проєкту фахівцям Мальтійської служби вдалось охопити понад 15 тисяч дітей. Серед них –  діти-переселенці, які знайшли прихисток у відносно спокійних західних областях України. Багато дітей, чиї батьки воюють та ті, чиї, на жаль, загинули, безвісти зниклі чи в полоні, а також дітки з інвалідністю.

«Хтось знаходить для себе те, що дуже хоче надалі у собі розвивати, як от малювання, ліплення з глини, чи, навіть, поглиблене вивчення історії України. Хтось просто приходить на наші зустрічі, аби відпочити і насолодитися процесом зі своїми друзями. А ще відволіктися і зануритися у дитячі безтурботні миті життя. Саме тому ця робота є дуже актуальною в умовах сьогодення. Ми маємо й просвітницьку діяльність, яка сприяє розвитку наших дітей, майбутнього нашої країни», – зазначає керівниця групи з реалізації проєкту Мальтійської служби на Івано-Франківщині Валентина Палюга.

«З того часу як ми розпочали виїзди до дітей з мобільним ігровим простором є безліч незабутніх моментів і певних успіхів, – ділиться психологиня проєкту у Закарпатській області Оніта Папп – Пригадується історія, коли в одній зі шкіл був хлопчик, досить закритий й мовчазний, не хотів гратися ні з ким. Ми все ж всіляко заохочували його до активностей. Спершу було дуже непросто, але ми зробили все, щоб залучити цю дитину до роботи в команді. І яким же було здивування вчителів, коли хлопець зробив чудову картину з бісеру. А вкінці заявив, що йому дуже сподобалось проводити час з нами й він хотів би поїхати з нашою командою, щоб не бути вдома самому».

Зазвичай перше, що думають діти, коли до них приїжджає мобільний ігровий простір, що весь процес відбуватиметься прямо в цих мікроавтобусах. Коли ж члени команди починають діставати звідтіля різноманітні атрибути, завжди є багато захвату, щирих дитячих емоцій і передчуття свята. «Кіндер», «Писанка» – так іноді з любов’ю ці автомобілі називає дітвора.

  «Маємо безліч відгуків про цей проєкт і всі вони схвальні. Зокрема, цікавими є фідбеки вчителів, яких наші команди певною мірою мотивують своєю діяльністю. Після нашої роботи з дітьми, коли ми постійно креативимо, придумуємо все нові й нові ігри, творчі забави, діти просять у своїх вихователів провести з ними щось схоже. Часто вони телефонують до нас й запитують як краще провести той чи інший майстер-клас чи активність. І це тішить, бо вони теж черпають для себе знання від нас, а потім займаються з дітьми, – розповідає Ольга Завідовська, проєктна менеджерка Мальтійської служби допомоги, – А коли ми вдруге чи втретє приїжджаємо у ті ж самі дитячі заклади, і бачимо як вже через вікно дітлахи нам махають ручками. Як вони зустрічають нас й біжать обіймати, це додає сил і віри в те, що ми робимо все правильно. І в цьому є найбільша цінність проєкту».

І якщо ви раптом побачите як дорогою їде цей яскравий мікроавтобус, знайте, цього дня ще кілька десятків українських діток стануть щасливішими!

Читати далі

Колонки

Перспективи товарів для дітей на міжнародному ринку

Опубліковано

Дитячі товари є однією з вічно актуальних ніш міжнародної електронної комерції. В людей постійно народжуються діти та на ринку регулярно зʼявляються нові та цікаві дитячі товари. Крім того, з тим, як малюк росте, його потреби змінюються, і відбувається це доволі швидко. Серед клієнтів Handmade-Hub UA також є багато виробників дитячих іграшок, бізібордів та інших актуальних товарів. Тож керівник відділу компанії, що займається розвитком онлайн-магазинів на міжнародному ринку, Микола Серветник підготував колонку, яка глибше пояснить особливості цієї ніші.

Чому ніша дитячих товарів є перспективною

Ніша дитячих товарів в електронній комерції є надзвичайно перспективною, що зумовлено кількома факторами, які сприяють її зростанню та прибутковості:

  • зростання попиту: батьки в усьому світі активно шукають широкий асортимент дитячих товарів, включаючи одяг, іграшки та предмети першої необхідності. Зручність і доступність платформ електронної комерції дозволяють легко знаходити і купувати ці товари, не виходячи з дому;
  • різноманітність ринку: ніша дитячих товарів охоплює широкий спектр підкатегорій, що дозволяє компаніям задовольняти різні вікові групи, інтереси та потреби;
  • цінність унікальності та персоналізації: сучасні батьки обожнюють унікальні та персоналізовані товари, і залюбки купують їх для своїх дітей. Приміром на маркетплейсі Etsy однією з головних особливостей є можливість замовити персоналізований товар, приміром іграшку з іменем дитини тощо;
  • зручність та економія часу: онлайн-шопінг пропонує батькам зручність перегляду та купівлі дитячих товарів у будь-який час і в будь-якому місці;
  • глобальне охоплення та доступність: платформи електронної комерції надають компаніям можливість охопити глобальну клієнтську базу. Завдяки ефективному маркетингу та стратегічному брендингу компанії можуть залучати клієнтів з різних країн і розширювати свою присутність на ринку за межі географічних кордонів.

Наскільки прибутковою є ніша дитячих товарів

Про прибутковість ніші можемо поговорити на прикладі ринку США: індустрія електронної комерції для дітей там переживає стрімке зростання і обіцяє сягнути $54,6 млрд до 2026 року.

бізнесів, що продають дитячі товари може коливатися від 10% до 30%. Такий бізнес має потенціал бути високоприбутковим, особливо якщо продавати продукцію напряму від постачальників та мінімізувати кількість посередників: це дасть можливість запропонувати конкурентноспроможні ціни, не втрачаючи на цьому кошти. Тож якщо ви не маєте власного виробництва – можете сміливо дивитися в сторону дропшипінгу дитячих товарів!

Які фактори впливають на успішність бізнесу в цій сфері

Є декілька факторів, які допоможуть вам побудувати успішний магазин, забезпечуючи лояльну клієнтську базу та стійкі прибутки:

  • висока якість товару має першорядне значення в товарах для дітей: батьки надають пріоритет безпеці, довговічності та зручності, купуючи товари своїм малюкам;
  • зручний онлайн-магазин має вирішальне значення для залучення та утримання клієнтів: він має бути простим у навігації, мати чіткі описи продуктів та якісні зображення. Альтернативою власного сайту можуть стати маркетплейси, але і там варто звернути увагу на якість описів та фото – покупець має чітко розуміти що отримає;
  • конкурентні ціни теж важливі для батьків при купівлі товарів. Я завжди наполегливо рекомендую перед запуском будь-якого магазину провести дослідження ринку, конкурентів. Визначте середні ціни та встановити відповідну  вартість на свої товари;
  • ефективне виконання замовлень забезпечить вам репутацію, а позитивні відгуки в магазині – це необхідність коли ми говоримо про міжнародний ринок. Також подбайте про своєчасну доставку та вказуйте реалістичні терміни в лістингах, щоб ваші клієнти знали, чого очікувати. Також можете скористатися сервісами автоматизації міжнародної логістики, приміром рекомендую розглянути український RePost Global;
  • якісне обслуговування є важливим у будь-якій сфері: завдяки правильно побудованому спілкуванню з клієнтами ви отримаєте їх лояльність та довіру, що в подальшому може зробити їх вашими постійними клієнтами. Якщо ви не впевнені в своєму знанні мови можете скористатися послугами відділу Customer Support на аутсорсі – це однозначно матиме позитивний вплив на клієнтський досвід ваших покупців.

На що варто звернути увагу при виході з дитячими товарами на міжнародний ринок

Більшість країн приділяє особливу увагу безпечності товарів для дітей і вимагають мати певні підтвердження безпеки виробу. У Європейському Союзі це маркування CE, а в США – CPC (сертифікат дитячих товарів).

Маркування СЕ – це спеціальний знак, який наносять на товар. Він засвідчує, що виріб відповідає основним вимогам директив ЄС і гармонізованим стандартам. Це маркування вказує на те, що товар не є шкідливим та небезпечним для його споживачів та навколишнього середовища.

Children’s Product Certificate (CPC) – це документ, виданий імпортером або виробником США, що засвідчує, що продукт відповідає всім вимогам CPSIA. Без нього ваші товари може вилучити митниця США, експедитори можуть відмовитись від співпраці, і навіть деякі маркетплейси можуть відмовитись від розміщення ваших виробів. CPC потрібен для всіх дитячих товарів, наприклад пластикових, деревʼяних та плюшевих іграшок, ляльок, дитячого одягу, меблів, аксесуарів, прикрас тощо.

Українські магазини з товарами для дітей на міжнародному ринку

Українські підприємці не відстають від тенденцій та теж можуть похизуватись певними успіхами на міжнародному ринку дитячих товарів. Обрав кілька популярних зразкових магазинів українських виробників, про кого вам вже можливо доводилося чути, але ви не знали що це українці.

Бренд ChildUniverse від засновників EnjoyTheWood Ігоря і Марини надає широкий асортимент хендмейд декору для побудови ідеального простору для малюків. Заснований у 2015 році, магазин стрімко набирає обертів і не планує зупинятися на досягнутому. 

UGears – це компанія унікальних дерев’яних механічних 3D-конструкторів, головоломок та іграшок, які продаються у 85 країнах світу. Головна особливість UGears полягає у тому, що без використання клею та спеціальних інструментів можна зібрати механічну конструкцію, яка рухатиметься самостійно.

Hey Clay – це інноваційний продукт від компанії Trendformer. Українська творча команда створила і випустила на міжнародний ринок пластилін під брендом Hey Clay, який успішно продається у понад 20 країнах світу. Цікава особливість цього продукту – це мобільний додаток з анімованими, озвученими поетапними інструкціями щодо моделювання фігурок. The New York Times включив цей бренд до списку найкращих 28 подарунків для 8-річних дітей. Крім того, бренд увійшов до списку фіналістів Toy of the Year.

Tigres – українська компанія, що виготовляє іграшки, одяг, постільну білизну та аксесуари для дітей, присутня у 60 країнах світу. Ще одним важливим досягненням компанії Tigres є співпраця з Walt Disney та виробництво їхньої ліцензійної продукції.

Nanit Robot – конструктор у сфері робототехніки та програмування. З наданням 30 варіантів трансформацій, він замінює 100 освітніх іграшок, розвиваючи креативність та інженерні навички. Бренд вже став учасником міжнародних виставок у Канаді, Каліфорнії та Лас-Вегасі, а також потрапив до ТОП 3 найкращих стартапів України. Незважаючи на військові умови, проєкт продовжує активно розвиватися: в даний момент команда працює над його удосконаленням як школа робототехніки та готує продукт до випуску. Розробники повідомляють, що вже отримали попередні замовлення на суму майже $50 000. Отже, бренд має значний потенціал як в Україні, так і за її межами.

Сучасні потерби

Індустрія дитячих товарів – це, можна сказати, вічна ніша, адже діти будуть народжуватись завжди, і батьки мають задовольняти всі їх потреби: одяг, іграшки, розвиваючі предмети та інші аксесуари. Не дивлячись на популярність ніші серед продавців, попит на дитячі товари в інтернеті все одно зростає завдяки різноманітності ринку, варіантам персоналізації товарів, зручності та економії часу. 

Не дивлячись на те, що дитячі товари є нішею з великим потенціалом, варто все ж взяти до уваги сучасні потреби, створені споживачами: висока якість, зручний веб-сайт, конкурентні ціни, ефективне виконання замовлень та якісне обслуговування. Не забудьте також про особливості ніші – більшість дитячих товарів вимагає сертифікації.

Як бачимо, українські бренди, такі як ChildUniverse, UGears, Hey Clay, Tigres та Nanit Robot, довели, що вийти на міжнародний ринок та досягти там успіху – можливо. Варто лише мати цікавий унікальний товар та вміти його презентувати!

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: