

Технології
Роботи на війні: як 21-річний боєць творить армію майбутнього
Володимиру всього 21, а в нього за плечима майже три роки служби, фронтовий досвід сапера, оператора дронів і командира відділення. Через миролюбність чоловік отримав позивний Вільфрід, яке згодом скоротили до Віллі.
Сьогодні він — частина команди FLCN SQUAD, яка впроваджує роботизовані рішення на фронті, щоб зберегти якомога більше життів наших захисників.
Як бойовий досвід перетворився на інженерну місію, читайте в матеріалі ШоТам.
З першого ж дня я відчув, що маю бути на фронті
На момент повномасштабного вторгнення мені було 17. Хоча був ще непризовного віку, відчув, що маю бути на фронті. Це не було рішення «головою» — скоріше інтуїція, щось внутрішнє. Тільки-но в березні мені виповнилося 18, я пішов у військкомат. Щоправда, там одразу відмовили: «Ти ще малий, досвіду немає, строкову не проходив. Іди додому — в тебе все життя попереду».
Мене це не зупинило — я почав їздити по частинах, звертався в різні ТЦК, але всюди отримував відмову. У квітні натрапив на інформацію про набір в один з бойових підрозділів. Пройшов співбесіду, вишкіл, зрештою за місяць став до строю.
Було страшно, я часто відчував виснаження, іноді був невпевнений у своїх силах. Рідні дізналися про моє рішення вже постфактум і були шоковані. Але я ні про що не шкодую — знаю, навіщо туди пішов, тож упевнений, що мій вибір тоді був правильним.
Спочатку було не до роботів
Я служив у кількох підрозділах Сил оборони. Завдання виконував як на «нулі», так і в тилу. Це були бої в Серебрянському лісі, на Лиманському, Авдіївському, Покровському й навіть Курському напрямках.
Мені пощастило мати командирів, які не кидали мене, новачка, одразу в бій, а готували, як фахівця. Лише після серйозної підготовки я почав отримувати повноцінні бойові завдання.
«Віллі» на службі. Фото надав Володимир
А ще вони прагнули полегшити роботу завдяки технологіям. Комбат призначив мене та кількох побратимів відповідальними за освоєння наземно-роботизованих комплексів — фактично хотів перекласти частину роботи з нас на «плечі» роботів. Якщо чесно, спочатку я не дуже серйозно поставився до цієї ініціативи: мені хотілось бути ближче до «нуля», тож було не до роботів.
На вигляд це гусенична платформа, за суттю — збережені життя
Моє перше знайомство з роботизованою системою відбулось у 2023 році — це був НРК «Воля». Це наземний дрон, який міг виїжджати на «нуль», доставляти вантаж і повертатися назад. Заряду йому вистачало приблизно на 10 км дороги. На вигляд це гусенична платформа, якою дистанційно керує пілот, а за суттю — збережені життя солдатів.
Ми тоді мали замінувати ділянку дороги між нашими та ворожими позиціями в Серебрянському лісі — тоді якраз відбувалися активні штурмові дії противника.
На жаль, через особливості місцевості ми не змогли виконати завдання — були втрати зв’язку та технічні поломки. Але тоді моє ставлення до ідеї працювати з роботами кардинально змінилось. Період адаптації був непростий: ми тренувалися, поступово «входили в тему», бо треба було вивчити можливості техніки, а паралельно продовжували виконувати бойові завдання.
НРК «Терміт». Фото надав Володимир
У 2024 році ми з побратимами об’єднались у спільноту FLCN SQUAD і стали розвивати роботизований напрям уже системно. Почали тоді працювати з універсальними платформами «Терміт», THeMIS, «Тарган», Foxy 1 — вони чудово допомагали нам з доставкою продуктів і боєкомплекту на позиції.
Власне, більшість завдань, які ми виконували на таких комплексах, були пов’язані з логістикою. Наприклад, на Авдіївському та Лиманському напрямках доставляли міни — нам треба було замінувати територію за нашими крайніми позиціями й перед ворожими. Під’їхати туди автівкою чи «коробочкою» (броньована техніка — ред.) було неможливо, тож виручав роботизований комплекс: відвозив усе необхідне до заданої точки, а там вже сапери забирали, скажімо так, «товар», і бралися за роботу.
Зараз побратими працюють над тим, щоб роботи могли евакуйовувати поранених і загиблих з поля бою.
Війна — це не лише про зброю
Використання роботів поступово інтегрують у Збройні сили України. Вже створили спеціалізовані підрозділи, техніку офіційно класифікували, активно тривають розробки, а військових навчають працювати з новими системами.
Утім, проблем не бракує. По-перше, наземні роботи — задоволення не з дешевих, і без серйозних інвестицій не обійтись. Крім того, відчувається брак підготовлених операторів, іноді — скепсис із боку командування, а також потужні ворожі засоби РЕБ.
НРК «Тарган 2К». Фото надав Володимир
У лютому 2025 року мене звільнили в запас. Я повернувся до минулого життя: знову навчаюся в університеті, знайшов роботу. Можливо, зараз я проживаю і не найкраще своє життя, але поступово повертаю собі те, що втратив під час служби. Також продовжую підтримувати побратимів і розповсюджувати інформацію про роботів.
Ми хочемо, щоб люди не боялись нових технологій. Війна змінюється, і ми маємо змінюватись разом з нею. Технології — це не розкіш, а зброя, яка допомагає зберегти життя рідних, друзів, побратимів.
Роботів, з якими ми працюємо, часто створюють волонтери, модернізують «на колінці», і вони потребують постійної підтримки. Ваш донат, репост, порада або зв’язок з фахівцем може реально змінити хід подій.
І, нарешті, ми хочемо, щоб кожен цивільний знав, що війна — це не лише про зброю. Це про готовність до нового, про віру в людей і про спільну боротьбу.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вручає Володимиру нагороду Міністерства оборони «Захиснику України».
Зараз ми збираємо на наземний роботизований комплекс для евакуації поранених. Мій друг Олексій Беспалов разом із побратимами відкрив банку . Номер картки банки 4441 1111 2278 1044. Також є гаманець в крипті trc20 —TW6mKiVDwqSQHXyELM4Hxc7SEu5mAixagz.
Технології

Компанія DONS з України посіла третє місце на міжнародному конкурсі NATO Innovation Challenge 2025-II, присвяченому боротьбі з FPV-дронами на оптоволокні. Разом із двома компаніями з США, українці отримали можливість доопрацювати свої розробки у співпраці з профільними структурами НАТО.
Про це повідомили в Міноборони.
Фінал хакатону відбувся в естонському Таллінні. Участь узяли 11 команд з восьми країн: України, Данії, Італії, Канади, Литви, Польщі, США та Франції. Журі складалося з експертів Міністерства оборони України, ЗСУ, НАТО та спільного центру JATEC.
Читайте також: У Львові розпочали підготовку пілотів БпЛА для перехоплення ворожих дронів, зокрема «Шахедів»
«Участь українських компаній в інноваційних хакатонах НАТО є критично важливою для прискорення розвитку мілтеку, оскільки це дозволяє синхронізувати наші технічні вимоги зі стандартами Альянсу. Через платформу JATEC ми не лише інтегруємо бойовий досвід у масштабовані рішення, але й забезпечуємо сумісність засобів для досягнення домінування на полі бою»,— зазначив заступник міністра оборони України Валерій Чуркін.
Цього року конкурс побив рекорд — надійшло 162 технічні пропозиції, з них 42 подали українські команди. Захід організували JATEC у партнерстві з НАТО ACT та CCDCOE.
Нагадаємо, що в ЗСУ допустили до експлуатації FPV-дрон «Світловод» з оптоволоконним керуванням.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Технології

Команда Сумського державного університету зацифрувала близько 15 архітектурних об’єктів, пошкоджених унаслідок російських обстрілів. Цифрові моделі пам’яток стануть основою для подальшої реконструкції.
Про це повідомили в «Суспільне Суми».
Проєкт реалізують у межах науково-дослідної роботи «Наукові основи віртуальної реконструкції знищених об’єктів культурної спадщини» у співпраці з Департаментом культури Сумської ОДА. Фахівці фіксують наслідки руйнувань і створюють цифрові копії за допомогою фотограмметрії та безпілотників.
Читайте також: «Історію Аріни» від UNITED24 відібрали для міжнародної премії Favourite Website Awards
На одну модель іде близько місяця роботи. Серед вже зацифрованих об’єктів є і корпус СумДУ, який зазнав прямих влучань. Як зазначають науковці, ці матеріали можуть стати як базою для відновлення, так і доказами руйнувань у міжнародних процесах. Проєкт фінансує Міністерство освіти та науки й триватиме три роки.
Нагадаємо, що Jerry Heil приєдналася до збору UNITED24 «Вартові неба» після ракетного удару по її студії (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт «Суспільне Суми»
Технології

Засновник Spotify Даніель Ек інвестує 600 мільйонів євро в німецького виробника дронів Helsing. Саме цей оборонний стартап постачає Україні безпілотники з елементами штучного інтелекту.
Про це пише видання Financial Times.
Інвесткомпанія Prima Materia, яку Даніель створив із Шакілом Ханом, зайшла в Helsing ще у 2021-му. Наразі загальну суму вкладень оцінюють у 1,37 мільярда євро.
Як зазначає Financial Times, крім того, що оборонний стартап постачає безпілотники Україні, компанія має контракти з Британією, Німеччиною та Швецією.
Нагадуємо, що українські дрони покажуть на найбільшій у світі виставці авіаційних та аерокосмічних технологій.
Також ми писали, що бійцям Третього легіону вдалося збити FPV-дрон під час руху автомобіля (ВІДЕО).
Фото обкладинки: AFP/Getty Images