Режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про нашу боротьбу (ФОТО)

В Україні стартувала ініціатива з повернення історичної назви дрібної монети — шага. Це частина просвітницької кампанії, спрямованої на популяризацію українських історичних назв і символів, яку підтримали відомі українці.

Про це повідомили в агенції Postmen.

Що відомо про цю назву

Шаг — це традиційна назва української дрібної монети, яка виникла ще за Гетьманщини та була офіційною в часи УНР. Леся Українка, Тарас Шевченко, Іван Котляревський згадували шаги у своїх творах. У 1919 році радянська влада скасувала українські гроші, зокрема шаги. Замість цього в обіг ввели копійку — символ колоніального минулого.

Підтримати ідею можна на інтерактивному сайті, а дізнатися більше — через відео гурту МУР, вікторину «Пізнавай українське» в метро Києва та потягах «Укрзалізниці», яку створили за підтримки Zagoriy Foundation та Megapolis+.

Серед тих, хто вже підтримав перейменування, є Сергій Жадан, Віктор Ющенко, Сергій Притула, Олександра Матвійчук, Руслан Стефанчук, Олександр Альфьоров, Олександр Хоменко, Валентин Краснопьоров та інші.

Читайте також: На Прикарпатті церкву, у якій творив Сергій Параджанов, планують відновити

Як вводитимуть нову назву

Агенція Postmen пояснює, що ініціатива з перейменування монети не передбачає додаткових витрат, адже зміна назви відбуватиметься паралельно з плановим оновленням грошового обігу. Вони зазначають, що це не просто символічний крок, а питання гідності та культурної незалежності.

В агенції також додають, що технічно процес не є складним: шаг співіснуватиме з копійкою протягом певного перехідного періоду, поступово замінюючи її. Водночас звертають увагу на поширений міт щодо назви: слово «шаг» не має стосунку до російського «крок», а походить від давньоукраїнського «сягати».

Нагадаємо, що у «Сенсі» показують вишиванки з регіонів, які окупувала росія.

Фото обкладинки: агенція Postmen

Храм Святої Параскеви у селі Космач планують відновити. План музеєфікації розробили викладачі та студенти Університету Короля Данила. Ікони з цієї церкви Сергій Параджанов знімав у «Тінях забутих предків», а в 80-х роках храм згорів.

Про це повідомили в пресслужбі навчального закладу. 

Відновимо історичну пам’ять

Церквою зацікавився архітектор Зеновій Соколовський ще у 1970-х роках. Він фотографував та знімав храм на плівку, а ще виготовив детальний проєкт реставрації. Архітектора ледь не звільнили, коли він запропонував посадовцям відремонтувати святиню. А в 1980-х роках церква згоріла за нез’ясованих обставин, уціліла тільки дзвіниця. 

Майже через півстоліття Зеновій Соколовський показав свій проєкт відновлення церкви колегам з Університету Короля Данила, і вони вирішили зайнятися музеєфікацією об’єкта.

За словами викладача Андрія Савчука, вони створили детальний макет церкви у мініатюрі — це вигляд храму до Першої світової війни. Також в університеті розробили проєкт інсталяції макета, що пропонують встановити на місці колишнього храму. Таку конструкцію можна надрукувати на 3D-принтері.Також автори ідеї хочуть у збереженій дзвіниці облаштувати музей.

Читайте також: Як родина з Донецька створює меблі з переробленої вторсировини (ВІДЕО)

До роботи над проєктом долучилися і студенти. В працювали над ідеєю виготовлення спеціальної основи, на якій би розташовувався макет.  «Основні фасади пропонуємо виготовити з металу і на них за допомогою лазерної різки показати інші історичні періоди храму. Сама вітрина має бути обладнана підсвіткою, щоб і макет, і контури на металі можна було роздивитися навіть у темну пору доби», – розповідає студент Університету Короля Данила Михайло Ковач.

Ризики  та труднощі 

За проєктом Зеновія Соколовського, церкву можна було б відбудувати повністю. Але храм звели посеред цвинтаря, і після того, як згорів, на тому місці почали ховати людей. У повних масштабах відновити святиню неможливо, бо на території облаштовані могили. Дослідники зупинилися на проєкті інсталяції. Їх підтримують окремі місцеві жителі, які хотіли б зберегти історичну пам’ять цього місця. 

Ікони з церкви збереглися, бо після зйомок «Тіней забутих предків» їх так і не повернули в Космач. Найбільша збірка реліквій зберігається у Музеї мистецтв Прикарпаття, а також в Івано-Франківському краєзнавчому музеї є ікона «Деісус», яку можна побачити у фільмі Сергія Параджанова. 

Історії та легенди про святиню

Звели церкву Святої Параскеви в 1718 році. Тоді вона була дерев’яною, а впродовж трьох століть храм перебудовували кілька разів. Дослідники називають святиню класичним  зразком  гуцульської  школи храмового будівництва. 

Науковці знаходили різні зображення споруди:світлину часів Першої світової війни, поштівку 1932 року, а також фотографії, зроблені пізніше, у 1970-х роках, в останній період існування святині.

Про церкву розповідають різні легенди, одна з них — про Олексу Довбуша разом з опришками, які начебто там бували, історії про вояків УПА, які освячували у стінах храму зброю. У минулому столітті художники школи Олекси Новаківського приїжджали до Космача на пленери і на своїх полотнах зображували храм Святої Параскеви. Така кількість проукраїнських рухів, пов’язаних із церквою, не влаштовувала радянську владу, тож із роками її занедбали. 

Фото макету церкви: ТРК РАІ

Нагадуємо, що росіяни зруйнували її дім, а вона збудувала власну справу. Це підприємиця, яка створила перші в Україні сонцелови.

Фото обкладинки: Інформаційно-довідковий сайт міста та району (Косів)

Український гурт Ziferblat пройшов у фінал Євробачення-2025. Ведучі конкурсу тримали інтригу та оголосили Україну останньою серед тих, хто змагатиметься за перемогу.

Про це повідомили у першому півфіналі пісенного конкурсу.

13 травня виступили представники 15 країн, а до наступного етапу пройшли 10, серед яких: Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія та Україна.

Читайте також: Зберегли естетику 70-х: Ziferblat провів першу репетицію до «Євробачення-2025» (ВІДЕО)

Автоматично до фіналу потрапляють артисти зі Швейцарії, Іспанії та Італії як представниці G7. Другий етап проведуть 15 травня, а хто став переможцем Євробачення ми дізнаємося вже 17.

Нагадуємо, що переможці Євробачення-2024 Nemo назвали пісню Ziferblat однією з улюблених у цьогорічному конкурсі.

Фото обкладинки: Corinne Cumming/EBU