Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Deep State та «Культурні Сили» створили мапу звільнення Криму від більшовиків

Опубліковано

Аналітичний проєкт Deep State та платформа «Культурні Сили» презентували інтерактивну мапу визволення Криму у 1918 році. На ній можна слідкувати за перемогами війська УНР під проводом Петра Болбочана.

Про це повідомили в «Культурних Силах».

Ідея проєкту

«На сторінках української історії є багато видатних подій та людей. Про них необхідно пам’ятати та передавати наступним поколінням, щоб вони зростали на усвідомленні того, ким вони є. В усі часи шукали креативний підхід, щоб показати ці всі події з цікавої сторони та привернути як можна більше уваги, тож сподіваємося, цей проєкт внесе різноманіття та інтерес до однієї з найвидатніших операцій української армії — походу на Крим під керівництвом Петра Болбочана, щоб пишатися і насолоджуватися міццю і силою наших військових», — розповів співзасновник Deep State Роман Погорілий.

Мапа дозволяє користувачам щоденно відстежувати хід визвольного походу Запорізького корпусу. Вона містить архівні документи, мапи та посилання на першоджерела.

Завдяки ініціативі кожен може зануритися в хроніку подій квітня 1918 року, коли українські війська спільно з кайзерівською армією та кримськотатарськими повстанцями звільняли півострів.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Історик Сергій Громенко додає:

«У Феодосії та Керчі, очікуючи українські війська, місцеве населення виходило на вулиці з прапорами та портретами Тараса Шевченка. А у Севастополі була сильна українська громада і там теж чекали на українців, і саме тому 29 квітня 1918 року там відбулося підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту».

Про Петра Болбочана

Ключовою постаттю операції став Петро Болбочан — один з найуспішніших командирів армії УНР. Його військовий геній проявився у Кримському поході, коли за лічені дні Запорізький корпус звільнив півострів від більшовицьких військ. Однак політичні рішення тогочасного уряду зупинили подальше приєднання Криму до УНР.

«Ми маємо пам’ятати не тільки подвиг героїв Крут, але й те, що та війна — перша радянсько-українська — закінчилась перемогою України, створенням санітарних зон на Курщині та Вороніжчині, підняттям українських стягів над Білгородом, Таганрогом і Ростовом», — розповів кандидат історичних наук Іван Дерейко.

Довідка

Мапа Deep State — це візуальний інструмент, що фіксує динаміку бойових дій в Україні майже в реальному часі. Її регулярно оновлюють на базі відкритих джерел, OSINT-аналітики та верифікованих даних. Вона вирізняється високою точністю, через що ресурс здобув довіру журналістів, дослідників і фахівців з безпеки.

«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

  • «Культурний десант»;
  • «Книга на фронт»;
  • «Фронтова студія»;
  • «Оркестр 59» тощо.

«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

Нагадаємо, що Сили оборони зірвали масований штурм росіян на Запорізькому напрямку (ВІДЕО).

Фото обкладинки: сайт DeepState

Суспільство

Листівки з минулого: як змінився Київ за 100 років (ФОТО)

Опубліковано

До Дня Києва ШоТам пропонує зазирнути в минуле столиці через старовинні листівки — візуальні артефакти, які понад 100 років тому передавали красу українського міста всій Європі. Вони фіксували не лише архітектуру й краєвиди, а й образ модерного Києва, що виходив за межі паломницького та ставав культурним центром.

Києво-Печерська лавра

1918 рік. Фото: project.weekend.today Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Shutterstock

Памʼятник Богдану Хмельницькому

1902 рік. Фото: ЦДАМЛМ Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Shutterstock

Національна опера України

1911–1914 роки. Фото: Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Олександр Шкурдюк

Контрактова площа

1903 рік. Фото зроблене київським фотографом Д. Т. Марковим. «Радянський колекціонер», №21 Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Юлія Бевзенко

Київський фунікулер

1910 рік. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: КВІДО

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

1920-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: фейсбук КНУ

Золоті ворота

1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: iStock

Палата Івана Мазепи в Києво-Печерській лаврі

1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Ростислава Маленкова
Палата Івана Мазепи в Києво-Печерській лаврі

КПІ імені Ігоря Сікорського

1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: КПІ

Поширити:

Читати далі

Суспільство

Закохатися в Київ заново: що подивитись, послухати та відчути на День міста

Опубліковано

Цьогоріч Київ розкривається у спогадах про інтелектуалів, у нових маршрутах, у мистецтві та тиші дворів. ШоТам зібрав події, які дозволяють не просто відсвяткувати День Києва, а відкрити для себе столицю як місто символів, історій і нових сенсів.

Презентація книжки «Саксаганського, Володимирська, Хрещатик… Де мешкали українські інтелектуали Києва початку ХХ століття» 

Фото: «Віхола»

У книжці йдеться про постаті, які змінювали Київ — ідеологічно, культурно та на рівні повсякденного життя. Тут жили й творили Шевченко, Костомаров, Куліш. Тут писав слова гімну Павло Чубинський, а Михайло Грушевський проводив просвітницькі акції. Автор досліджує, як у просторі Києва формувалася національна ідея та які місця стали осередками українського інтелектуального життя на межі століть.

Модеруватиме розмову редакторка The Ukrainians та співавторка подкасту «Наразі без назви» Богдана Неборак.

Коли: 25 травня о 15:00 

Де: вул. Хрещатик, 34, книгарня «Сенс»

Деталі у фейсбуці.

Благодійний ярмарок Мальовію

Фото: Squat17b

У дворі Squat17b відбудеться благодійний маркет, організований спільнотою «Мальозвір». Подія відкриває сезон івентів Мальовію — ініціативи, що об’єднує українських художників і крафтерів.

На ярмарку представлять комікси, авторські прикраси, листівки, оригінальних персонажів та унікальні речі ручної роботи. Усі роботи можна буде придбати, а прибуток з продажів спрямують на актуальні волонтерські збори.

Коли: 25 травня з 12:00 до 17:00

Де: Squat17b, вул. Терещенківська, 17б

Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян

Ярмарок локальних брендів у книгарні

Фото: книгарня «Місто»

На маркеті, що відбудеться до Дня Києва, свої роботи представлять українські бренди, майстри та майстрині. Там представлять одяг, прикраси ручної роботи, предмети для дому, створені в невеликих локальних майстернях.

Участь у події — це можливість не лише знайти унікальні речі, а й підтримати малий бізнес. Також відвідувачі зможуть поповнити свою бібліотеку новими книжками від незалежних видавців.

Коли: 25 травня з 12:00 до 19:00 

Де: книгарня «Місто», вулиця Князів Острозьких, 5/2А

«Пробіг під каштанами»

Фото: «Пробіг під каштанами»

В останню неділю травня в Києві відбудеться «Пробіг під каштанами» — традиційна благодійна акція, що проходить у столиці з 1993 року. Цьогоріч організовують уже 32-й забіг.

Учасники долатимуть п’ятикілометрову дистанцію, а зібрані кошти, як і щороку, спрямують на підтримку Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України для закупівлі обладнання та витратних матеріалів.

Окрім основного забігу, у програмі також буде «Дитячий пробіг», «Пробіг у ходунках», «Спортивний пробіг» і «Пробіг мужніх». Це подія, що об’єднує довкола підтримки, руху й турботи про найменших пацієнтів.

Коли: 25 травня 

Зареєструватися можна на сайті

П’ять маршрутів від NOVUS, «Капітан Київ» та TheGorod

Фото: NOVUS

До Дня Києва мережа NOVUS спільно з дослідником міста «Капітан Київ» та блогом TheGorod створила серію з п’яти міських маршрутів, що пропонують поглянути на столицю по-новому. Це мандрівки не лише по вулицях, а й у глибини історії та щоденного життя. Маршрути проведуть повз модерністські квартали, дворики Подолу, маловідомі мозаїки, парки з унікальною архітектурою та нові місця сили.

Ці карти — не про туризм, а про увагу до деталей. Вони допоможуть відкрити той Київ, який ховається за знайомими фасадами: з теплими історіями, несподіваними відкриттями та затишними куточками, в які хочеться повертатися.

До 25 травня включно можна безплатно отримати мапи на касах у магазинах NOVUS. Перелік адрес за посиланням.

КИЇВКІНОФЕСТ

Фото: Довженко Центр

До Дня Києва стартує КИЇВКІНОФЕСТ — щорічний кінофестиваль, який через фільми розповідає про місто в різні епохи. Тема цьогорічної програми — «Київ крізь віки». Глядачам покажуть, якою столиця постає в Середньовіччі, у революційних 1920-х, буремних 1990-х та в новітній історії — від перших років незалежності до Революції гідності.

24 травня в програмі будуть одразу дві знакові стрічки. «Людина з кіноапаратом» Дзиги Вертова — авангардне кіно, зняте на основі документальних кадрів київського життя 1920-х. «Руда фея» Володимира Коваленка — історія хлопчика, який опиняється в місті не з власної волі, що показує Київ 1990-х крізь призму особистого досвіду.

Коли: 22–25 травня 

Де: кінотеатр «Жовтень»

Деталі можна дізнатися в інстаграмі

Читайте також: У Києві проведуть благодійний забіг із матчею та музикою

Виставка «ПроЗорі»

Фото: «Український Дім»

У Центрі сучасного мистецтва відкрилася виставка «ПроЗорі», яка знайомить з творчістю п’ятьох київських художників, кожен з яких створив власну філософську систему, що поєднує мистецтво, науку, пам’ять та особисту міфологію.

Серед робіт — «Книга схем» Валерія Ламаха, де автор спробував узагальнити історію культури через символи; концепція «філософії Життя» Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, що відсилає до тем пам’яті, втрат і колективного досвіду; система «музики кольору» Флоріана Юр’єва, у якій колір, звук і поезія зливаються в одне; «Фрипулья» Федора Тетянича — художнє бачення космосу як живої частини людини.

Коли: 23–29 травня; вівторок-неділя з 11:00 до 19:00

Де: Національний центр «Український Дім»

Деталі можна дізнатися в інстаграмі.

Фестиваль «День Києва» від WORKIT Space

Фото: WORKIT Space

У межах фестивалю весь простір коворкінгу перетвориться на художню інтерпретацію Києва — з Пейзажкою, Цирком, Кудрявкою та навіть СТО. На четвертому поверсі відкриють виставку «Зовні 044», де свої роботи представлять молоді українські митці: Марія Присяжнюк, Аліса Готс, Олександр Остер та інші. Це не про архітектуру чи вивіски — це про емоційні ландшафти, через які кожен переживає місто по-своєму.

У зоні Цирку — бар і стендап з гумористами Марком Ільчуком, Сашком Брендібоєм, Сашком Емолайтом і Павлом Пінчуком. Музика звучатиме з кількох локацій: діджеї та саундпродюсери створять живу звукову мапу Києва просто під час фестивалю.

Коли: 24–25 травня

Де: вулиця Марка Безручка, 24

Деталі можна дізнатися в інстаграмі.

Київський маркет «Всі.Свої»

Фото: «Всі.Свої»

Протягом двох днів українські бренди представлятимуть одяг, прикраси та предмети декору. Це не гучна подія, а простір для спокійної присутності, вдячності й осмислення.

Маркет — це також нагода подивитися на Київ по-іншому: через форми, кольори та матеріали. Усе, що буде представлене, пов’язане з міським досвідом — знайомим і водночас новим.

Коли: 24–25 травня

Де: вул. Десятинна, 12

Виставка «Під небом Києва»

Фото: Музей української діаспори

У цій виставці художниця Лідія Селянко досліджує Київ як простір, у якому зчитуються не лише архітектура та вулиці, а й особисті стани: тривога, ніжність, ностальгія.

До експозиції увійшли твори живопису й ліногравюри, створені у впізнаваній манері авторки, де головну роль відіграють ритм, мазок і колір. Її роботи — це спроба передати, як Київ резонує з емоційним досвідом і стає місцем, що одночасно зберігає історії та дарує відчуття дому.

Коли: до 22 червня

Де: Музей української діаспори, вул. Князів Острозьких, 40-б

Деталі можна дізнатися у фейсбуці

Фото: Unsplash

Читати далі

Суспільство

До Дня морської піхоти відкрили памʼятний знак і презентували пісню

Опубліковано

На Алеї Захисників у Києві встановили новий пам’ятний знак на честь воїнів морської піхоти Збройних сил України. Окрім цього, до Дня морпіха «Культурні сили» ЗСУ представили пісню «Виявляю, знищую».

Про це повідомили «Суспільне. Київ» та представники «Культурних сил».

Памʼятний знак на Алеї Захисників

Відкриття приурочили до Дня морської піхоти, який відзначається щороку 23 травня. Пам’ятний знак символізує силу духу, відвагу та незламність українських морпіхів, які з перших днів повномасштабного вторгнення героїчно тримають оборону на найгарячіших напрямках фронту.

На церемонії були присутні військовослужбовці, ветерани, родини загиблих та представники командування ВМС. На відкритті священник Василь Вирозуб прочитав молитву за Україну та українських воїнів.

Алея Захисників у Києві вже об’єднала десятки меморіальних знаків на честь підрозділів, які відстоюють свободу України.

Читайте також: «Не про біль, а про силу духу»: у Києві відкрили фотовиставку ГУР (ФОТО)

Пісня до Дня морської піхоти

«Культурні сили» представили нову музичну композицію — пісню «Виявляю, знищую», присвячену українським морпіхам.

Слова написав Ян Шипула — боєць 53-ї окремої механізованої бригади, актор, перекладач і репер, який створює музику між бойовими завданнями. Текст народився дорогою на завдання в Серебрянському лісі — як каже автор, це пісня про воїна, який прийняв війну, але не втратив здатність радіти життю. Музику створив Євген Зюзін.

«Морська піхота — моя спільнота. Брудна погода, крута пригода…» — звучить у приспіві. Це не просто пісня про фронт це історія про побратимство, жарти під обстрілами, чай у траншеях і людяність серед жахів війни.

Послухати композицію можна за посиланням.

Нагадаємо, що український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО)

Фото: «Суспільне» / Станіслав Свирид

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес2 тижні тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство3 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо1 місяць тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...