Ви читаєте:
“Раніше тягала вугілля – тепер танцюю на пілоні”. Як 40-річна переселенка відкрила школу танців
15хв на читання
Назад
“Раніше тягала вугілля – тепер танцюю на пілоні”. Як 40-річна переселенка відкрила школу танців
15хв на читання

“Раніше тягала вугілля – тепер танцюю на пілоні”. Як 40-річна переселенка відкрила школу танців

15 Травня 2019, 14:00
Іра Самосват
Поділилися
0

Її фігурі можуть позаздрити 20-річні дівчата, а таку упертість має не кожен чоловік. Вона постійно працює над своїм тілом  та навчає танцю на пілоні інших жінок та дітей. Її не хвилює віковий поріг танцю, адже їй 40 і вона майстерно виробляє трюки на своєму пілоні, якого називає Федір.

Це історія про Наталію Верещагіну, жінку, яка ще нещодавно працювала екіпірувальницею на залізничному транспорті у Дебальцево і мріяла реалізувати себе в іншій професії. Але події у її маленькому містечку, про які дізнався весь світ, повністю змінили життя цієї жінки.

Читайте також: Переселенка з Луганщини створила власний бренд дизайнерського одягу

Як у 40 років почати нове життя, залишившись на вулиці, і стати прикладом для інших читайте далі.

Це Наталія Верещагіна, яка у свої 40 років майстерно сідає на шпагат та танцює на пілоні

Не жіноча праця

Життя Наталії Веращагіної йшло спокійно за течією у рідному Дебальцево. Жінка жила у щойно відремонтованій квартирі, виховувала двох дітей та мріяла про заняття улюбленою справою. Але, завагітнівши другою дитиною, пішла працювати екіпірувальником на залізничний транспорт.

“Це зовсім робота не для жінок. Я тягала тяжкі відра з вугіллям у кожний вагон, потім їх мила. Взимку було дуже холодно”.

Читайте також: Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому

Та в один день життя може повністю змінитись. Так сталось і у Наталії одного зимового ранку лютого 2015-го року.

Війна. Жінці довелось тікати з дітьми світ за очі, лиш би уберегти своє життя. Вона відвезла дітей та стареньких батьків до родичів у Полтаву, а сама повернулась назад, з надією, що скоро все закінчиться.

Та все продовжувалось. Від артилерійських снарядів Наталія ховалась у сирому бомбосховищі, яке знаходилось прямо під квартирою.

“Я завжди дивилась на мішок на дверях і якщо він починав трястись, то все – потрібно бігти у підвал. Немає ні світла, ні води, нічого немає. У людей була паніка. Дуже страшно, коли ти чуєш звуки снарядів та як вилітає скло у квартирах”.

Зрозумівши, що її діти можуть залишитись сиротами, вона вирішила покинути рідне місто і чудом зробила це дуже вчасно. Бо через два дні у місце між її квартирою і бомбосховищем потрапив снаряд.

Наталія неохоче згадує про ті часи, але каже, що таку катастрофу просто неможливо стерти з пам’яті. От і старший син Данило часто згадує і питає, чому ж трапилась така несправедливість.

Давня мрія врятувала від депресії

Після розгрому квартири зруйнувалось і все життя Наталії. Вона знайшла притулок у родичів у Полтаві і працювала на кількох роботах, аби хоч якось прокормити двох дітей.

Все пережите загнало жінку у глухий кут, у неї опустились руки. Але Наталія знайшла вихід з депресії і взялась реалізовувати давню мрію – заняття танцями.

“Для всіх було дикістю, що я почала займатись танцями у 38 років. Але я отримувала задоволення від того, що роблю. Так, це пекельна праця, все тіло жахливо боліло, постійні синяки, я плакала,  але це принесло свої плоди”.

Зараз Наталія виробляє різноманітні трюки на пілоні та отримує нагороди на чемпіонатах України

Через рік важких занять Наталія поїхала на перший чемпіонат у своєму житті у Полтавській області. Зайняла перше місце у категорії “Любителі”.  А вже через місяць на чемпіонаті України по пол-денсу – друге. Зараз Наталія має вже 5 нагород і виступає в категорії “Полупрофі”.

“Спочатку мені було дуже важко, адже я змагалась з молодими дівчатами. Комплексувала через свій вік, але взяла себе в руки і отримала перші результати. Зараз обласні змагання для мене вже пройдений рівень, я йду на чемпіонати України”.

Читайте також: Переселенка заснувала на Донбасі ранчо з биками

Танцівниця  вирішила переїхати ближче до свого рідного краю – у Костянтинівку. Тут Наталія продовжила займатись улюбленою справою на новому рівні – відкрила власну школу танців StarFly. Спершу вклала 5 тисяч гривень – на приміщення та спортивний інвентар. Виграла грант і за отримані кошти Взяла участь у купила обігрівач приміщення та балетні станки.

А далі реклама в інтернеті, сарафанне радіо – і у Наталії з’явились перші учениці.

Залізти на “Рината” у 40 років

Покрутитись навколо пілона у невеличкому містечку охочі знайшлись. Це і маленькі дівчатка віком від чотирьох років  і дорослі 40-річні жінки.

“Танці на пілоні – це дуже гарно. Ні в якому разі це не стриптиз чи якийсь срам, як багато хто думає. У танцях на пілоні є своя естетика. Це спорт, у нас більше акробатичних елементів, де працюють абсолютно всі м’язи тіла”.

Займатись пол денсом до Наталії дівчата приходять з різних мотивів: хтось хоче підтягнути фігуру, схуднути, підняти самооцінку, вразити чоловіка танцем, а діток водять, щоб потім вони могли виступати у шоу і заробляти на цьому. Одна з учениць Наталії вже виступає у Чехії, а інша – з шоу на кораблі.

Наталія демонструє для своїх учениць як правильно робити трюки на пілоні

Тренує своїх дівчат Наталія кожен день по годині. Каже, що на одне заняття приходить 4 учениці на кожний пілон. За словами тренерки, всі дівчата борються за найдорожчий пілон за 15 тисяч, якого назвали “Ринатом”.

Заняття зазвичай починаються з розминки, адже просто залізти на “Рината” чи “Федора” не можна. Спочатку заняття проходить внизу, а потім учениці піднімаються на висоту.

Пол денс – це нелегко, але й не дорого

“Мені колись казали: та ну, такі гроші платити за танці, піду краще ковбасу куплю. Але вони не розуміють, якщо ти будеш займатись, то і почуватимеш себе по-іншому. Уяви, що ти будеш їсти ковбасу, а твій чоловік на вулиці озиратиметься на мене”.

До речі, ціни Наталія зовсім не загинає: індивідуальне заняття коштує 100 гривень, разове – 70 за годину. А якщо купити абонемент, то виходить ще дешевше.

Читайте також: Як відкрити кав’ярню і не прогоріти. Інструкція від власника, що не вмів варити каву

Багато хто боїться займатись пол денсом, переживає, що через різні хвороби їм не можна. А чоловіки кажуть “ой, що там крутитись на тому пілоні – легко!”

“Це дуже складна праця. Мені лікарі забороняли займатись через грижу. Але не дивлячись на всі болячки та вік, танці – це життя. Коли ти займаєшся улюбленою справою – ти здоровий”.

Наталія з посмішкою розповідає, як її колишнє оточення з Дебальцево шоковане, що в такому віці можна чогось досягти, та ще й виступати. Але жінка хоче показати, що може бути прикладом для інших попри всі труднощі. І вже планує купити тренажери та переїхати у більш просторне приміщення, аби і далі розвивати нові направлення фітнесу.

Тексти
По темі
Читайте також

З ліцею в соціальний бізнес: старшокласники на Хмельниччині запустили міні-станцію для компостування

Щороку восени працівники Дунаєвецького ліцею мали проблему з великими обсягами листя та гілок, які потрібно було прибирати....
12 Грудня 2025
01:36
Завоював довіру й визволив із пастки наляканого песика

Завоював довіру й визволив із пастки наляканого песика

1 день тому