Ви читаєте:
“Раніше тягала вугілля – тепер танцюю на пілоні”. Як 40-річна переселенка відкрила школу танців
15хв на читання
Назад
“Раніше тягала вугілля – тепер танцюю на пілоні”. Як 40-річна переселенка відкрила школу танців
15хв на читання

“Раніше тягала вугілля – тепер танцюю на пілоні”. Як 40-річна переселенка відкрила школу танців

15 Травня 2019, 14:00
Іра Самосват
Поділилися
0

Її фігурі можуть позаздрити 20-річні дівчата, а таку упертість має не кожен чоловік. Вона постійно працює над своїм тілом  та навчає танцю на пілоні інших жінок та дітей. Її не хвилює віковий поріг танцю, адже їй 40 і вона майстерно виробляє трюки на своєму пілоні, якого називає Федір.

Це історія про Наталію Верещагіну, жінку, яка ще нещодавно працювала екіпірувальницею на залізничному транспорті у Дебальцево і мріяла реалізувати себе в іншій професії. Але події у її маленькому містечку, про які дізнався весь світ, повністю змінили життя цієї жінки.

Читайте також: Переселенка з Луганщини створила власний бренд дизайнерського одягу

Як у 40 років почати нове життя, залишившись на вулиці, і стати прикладом для інших читайте далі.

Це Наталія Верещагіна, яка у свої 40 років майстерно сідає на шпагат та танцює на пілоні

Не жіноча праця

Життя Наталії Веращагіної йшло спокійно за течією у рідному Дебальцево. Жінка жила у щойно відремонтованій квартирі, виховувала двох дітей та мріяла про заняття улюбленою справою. Але, завагітнівши другою дитиною, пішла працювати екіпірувальником на залізничний транспорт.

“Це зовсім робота не для жінок. Я тягала тяжкі відра з вугіллям у кожний вагон, потім їх мила. Взимку було дуже холодно”.

Читайте також: Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому

Та в один день життя може повністю змінитись. Так сталось і у Наталії одного зимового ранку лютого 2015-го року.

Війна. Жінці довелось тікати з дітьми світ за очі, лиш би уберегти своє життя. Вона відвезла дітей та стареньких батьків до родичів у Полтаву, а сама повернулась назад, з надією, що скоро все закінчиться.

Та все продовжувалось. Від артилерійських снарядів Наталія ховалась у сирому бомбосховищі, яке знаходилось прямо під квартирою.

“Я завжди дивилась на мішок на дверях і якщо він починав трястись, то все – потрібно бігти у підвал. Немає ні світла, ні води, нічого немає. У людей була паніка. Дуже страшно, коли ти чуєш звуки снарядів та як вилітає скло у квартирах”.

Зрозумівши, що її діти можуть залишитись сиротами, вона вирішила покинути рідне місто і чудом зробила це дуже вчасно. Бо через два дні у місце між її квартирою і бомбосховищем потрапив снаряд.

Наталія неохоче згадує про ті часи, але каже, що таку катастрофу просто неможливо стерти з пам’яті. От і старший син Данило часто згадує і питає, чому ж трапилась така несправедливість.

Давня мрія врятувала від депресії

Після розгрому квартири зруйнувалось і все життя Наталії. Вона знайшла притулок у родичів у Полтаві і працювала на кількох роботах, аби хоч якось прокормити двох дітей.

Все пережите загнало жінку у глухий кут, у неї опустились руки. Але Наталія знайшла вихід з депресії і взялась реалізовувати давню мрію – заняття танцями.

“Для всіх було дикістю, що я почала займатись танцями у 38 років. Але я отримувала задоволення від того, що роблю. Так, це пекельна праця, все тіло жахливо боліло, постійні синяки, я плакала,  але це принесло свої плоди”.

Зараз Наталія виробляє різноманітні трюки на пілоні та отримує нагороди на чемпіонатах України

Через рік важких занять Наталія поїхала на перший чемпіонат у своєму житті у Полтавській області. Зайняла перше місце у категорії “Любителі”.  А вже через місяць на чемпіонаті України по пол-денсу – друге. Зараз Наталія має вже 5 нагород і виступає в категорії “Полупрофі”.

“Спочатку мені було дуже важко, адже я змагалась з молодими дівчатами. Комплексувала через свій вік, але взяла себе в руки і отримала перші результати. Зараз обласні змагання для мене вже пройдений рівень, я йду на чемпіонати України”.

Читайте також: Переселенка заснувала на Донбасі ранчо з биками

Танцівниця  вирішила переїхати ближче до свого рідного краю – у Костянтинівку. Тут Наталія продовжила займатись улюбленою справою на новому рівні – відкрила власну школу танців StarFly. Спершу вклала 5 тисяч гривень – на приміщення та спортивний інвентар. Виграла грант і за отримані кошти Взяла участь у купила обігрівач приміщення та балетні станки.

А далі реклама в інтернеті, сарафанне радіо – і у Наталії з’явились перші учениці.

Залізти на “Рината” у 40 років

Покрутитись навколо пілона у невеличкому містечку охочі знайшлись. Це і маленькі дівчатка віком від чотирьох років  і дорослі 40-річні жінки.

“Танці на пілоні – це дуже гарно. Ні в якому разі це не стриптиз чи якийсь срам, як багато хто думає. У танцях на пілоні є своя естетика. Це спорт, у нас більше акробатичних елементів, де працюють абсолютно всі м’язи тіла”.

Займатись пол денсом до Наталії дівчата приходять з різних мотивів: хтось хоче підтягнути фігуру, схуднути, підняти самооцінку, вразити чоловіка танцем, а діток водять, щоб потім вони могли виступати у шоу і заробляти на цьому. Одна з учениць Наталії вже виступає у Чехії, а інша – з шоу на кораблі.

Наталія демонструє для своїх учениць як правильно робити трюки на пілоні

Тренує своїх дівчат Наталія кожен день по годині. Каже, що на одне заняття приходить 4 учениці на кожний пілон. За словами тренерки, всі дівчата борються за найдорожчий пілон за 15 тисяч, якого назвали “Ринатом”.

Заняття зазвичай починаються з розминки, адже просто залізти на “Рината” чи “Федора” не можна. Спочатку заняття проходить внизу, а потім учениці піднімаються на висоту.

Пол денс – це нелегко, але й не дорого

“Мені колись казали: та ну, такі гроші платити за танці, піду краще ковбасу куплю. Але вони не розуміють, якщо ти будеш займатись, то і почуватимеш себе по-іншому. Уяви, що ти будеш їсти ковбасу, а твій чоловік на вулиці озиратиметься на мене”.

До речі, ціни Наталія зовсім не загинає: індивідуальне заняття коштує 100 гривень, разове – 70 за годину. А якщо купити абонемент, то виходить ще дешевше.

Читайте також: Як відкрити кав’ярню і не прогоріти. Інструкція від власника, що не вмів варити каву

Багато хто боїться займатись пол денсом, переживає, що через різні хвороби їм не можна. А чоловіки кажуть “ой, що там крутитись на тому пілоні – легко!”

“Це дуже складна праця. Мені лікарі забороняли займатись через грижу. Але не дивлячись на всі болячки та вік, танці – це життя. Коли ти займаєшся улюбленою справою – ти здоровий”.

Наталія з посмішкою розповідає, як її колишнє оточення з Дебальцево шоковане, що в такому віці можна чогось досягти, та ще й виступати. Але жінка хоче показати, що може бути прикладом для інших попри всі труднощі. І вже планує купити тренажери та переїхати у більш просторне приміщення, аби і далі розвивати нові направлення фітнесу.

Тексти
По темі
Читайте також

Регбі та волейбол на кріслах колісних, що повертають до життя. Як ветеран з ампутацією виборює медалі в США

Гуркіт металевих крісел колісних, жорстке зіткнення, падіння — і щирий сміх: «Чуєш, ти мене слабо вдарив, давай...
13 Березня 2026
01:22
Зустріч зі спільнотою у березні: навкололітературні настілки від проєкту «Перефарбований лис»

Зустріч зі спільнотою у березні: навкололітературні настілки від проєкту «Перефарбований лис»

1 день тому
00:55
Які є ознаки стресу у дітей?

Які є ознаки стресу у дітей?

1 день тому
 Іван Тиктор. Перший український газетний магнат
05:27

Іван Тиктор. Перший український газетний магнат

Воїн Галицької армії першим перетворив українську видавничу справу на бізнес! Івана Тиктора називають першим українським газетним магнатом. Він просував українські ЗМІ на…
15 Березня 2026