Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Прикраси, які наближають перемогу. Як херсонська ювелірна майстерня Denma отримала друге життя у Львові

Опубліковано

Денис Максимов – ювелір із Херсонщини, якому довелося покинути домівку через російське вторгнення. У Львові на нього з донькою чекала кохана дівчина, яка зрештою підштовхнула майстра до власного бренду.

Сьогодні бренд Denma – це унікальні срібні прикраси ручної роботи, які підкорюють своєю легкістю та простотою. А ще кожен придбаний виріб – це ваш особистий внесок у перемогу України, адже ювеліри переказують 10% від продажу на ЗСУ.

Про виїзд з Херсонщини напередодні окупації, прихисток у майстерні колег, перезапуск власної справи та майстерню на балконі ШоТам розповіли співзасновники Denma Денис та Зоряна.

засновники бренду Denma

Мені набридло робити одноманітні та нудні прикраси

Денис: Я ювелір у другому поколінні, це захоплення передалося мені від батька. Я любив підглядати за тим, як він працює. І якось тато сказав мені: «Досить займатися дурницями, час працювати». Це були 90-ті роки, і для того, аби заробити гроші, потрібно було справді чимало працювати. 

Батько взяв мене в учні і я поступово переймав знання та навички. Згодом знайомий майстер запропонував мені працювати на більш-менш професійному рівні. Так я вперше влаштувався на роботу ювеліром, а паралельно продовжував навчання із татом.

І вже після багатьох років монотонної роботи мені набридло створювати абсолютно одноманітні та нудні прикраси. Хотілося зробити щось нове, незвичне. Щось значно цікавіше і більш унікальне. Власне, з цього бажання й почалася моя історія самостійного ювеліра.

Денис Максимов

Починав працювати без ескізів – лише експресія

Денис: На самому початку в мене не було жодних ескізів. Я просто брав до рук шматок срібла і починав експериментувати. Це може здатися романтичним, але насправді все так і було. Сидів і складав щось із цього матеріалу, припаював, поступово формуючи образ майбутньої прикраси. Перші мої кроки – це радше експресія.

Тривалий час я не відмовлявся від роботи в майстерні, адже залишався невеликий страх. Були вагання: чи зможу щось створювати самостійно, чи потрібен я людям зі своєю роботою. Тож майстерня передусім була способом заробітку. Хоча я й заспокоював себе, запевняючи, що роблю це для душі. Але насправді розумів: лишаюся в майстерні, аби потім почати щось своє.

Вийшли зі сховища, сіли в атівку та вирушили на захід

Денис: Як би це жахливо не звучало, але здається, що за останні вісім років ми всі вже звикли до війни. Вмикаєш телевізор, чуєш про події на сході країни, і це, на жаль, сприймається ніби якась норма. Тож коли почали говорити про повномасштабне вторгнення хотілося вірити, що це черговий фейк. З одного боку, такі попередження шокували, а з іншого, ми всі знаємо, як росія любить вдаватися до інформаційних атак.

Попри частку сумнівів ми з донькою були напоготові: зібрали тривожну валізу та спакували наплічники з речами першої необхідності. Та коли все почалося, моєю першою реакцією був шок. Тіло охололо, а мозок не розумів, що робити далі. Думаю, цей стан переважав серед більшості українців, які зранку дізналися про початок великої війни. 

бомбосховище

Зрештою я прийшов до доньки, розбудив її, і ми разом спустилися до укриття поруч із нашим будинком. Аж раптом телефонує Зоряна й каже: «Напевно, не варто випробовувати долю. Сідайте в автівку та їдьте до мене у Львів». Ми не вагалися. Взяли речі, з якими були в сховищі – каремат, спальник та мівіну з печивом – і вирушили на захід країни. Я не взяв із собою абсолютно нічого: усі мої інструменти, усі напрацювання залишилися в Херсоні. Як і купа всього, що я купував для виготовлення прикрас.

Якось я приїжджав до Зоряни та скупив практично все каміння в одній із львівських крамниць. А повернувшись туди вдруге, вже після 24 лютого, почув: «Так ви все викупили, більше постачань не було». Тож мені довелося починати все з самого початку. Фактично, з нуля.

Робота допомогла оговтатись від пережитого стресу

Денис: Перші кілька місяців я перебував у шоковому стані, довго не міг прийти до тями. Мені було доволі складно, усе здавалося чужим, налаштованим проти мене. Але згодом я знайшов у собі сили та вирішив написати знайомому ювеліру й уточнити, чи не знає він когось у Львові, кому потрібні вільні руки. Я шукав будь-який спосіб заробити, адже кошти поступово закінчувались. Мені пощастило: він надіслав мені кілька номерів. Завдяки цьому я познайомився з місцевими хлопцями, які разом винаймають приміщення й працюють кожен сам на себе.

Там не було верстаків, але був звичайний кухонний стіл з мінімальним приладдям. Деякий час я працював у тому приміщенні, створив кілька прикрас. І насправді я дуже вдячний цим людям, адже мене підтримали й прийняли безкоштовно. Це дійсно було дуже важливо для мене і, звісно, приємно.

Пізніше мені надіслали контакт людини, яка шукала майстра на тимчасову або постійну роботу. Виявилося, що це бренд чоловічих прикрас Сolumbus. Ця співпраця тривала кілька місяців, допоки я не відчув, що не встигаю поєднувати роботу з підготовкою до перезапуску власної справи. Наприкінці вересня я відпрацював свій останній день, залишаючи це місце з надзвичайною вдячністю. Адже Сolumbus не лише дав мені роботу, а й підтримав на шляху до відновлення нашого бренду.

Денис та Зоряна

Перетворили бренд на сімейний бізнес

Денис: Власне, історія перезапуску почалася з пропозиції Зоряни створити власний бізнес, щоб ні від кого не залежати. Ця ідея здалася мені чимось дуже цікавим, і ми запустили ребрендинг. До того ж, Зоряна дизайнерка, їй було цікаво працювати над новим проєктом. Так і виникла наша справа – Denma. Поступово ми розділили між собою обов’язки: дівчина займається комунікацією з клієнтами, а я продовжую роботи те, що люблю найбільше, – прикраси. Нам дуже комфортно працювати вдвох.

Після ребрендингу ми почали створювати абсолютно інші вироби. Це помітно, якщо зайти в наш інстаграм та прогортати стрічку до більш давніх дописів. Одним із перших у нас з’явився колосок – символ родючості та відродження України. Ми прагнули створити образ, який зацікавить аудиторію та залишатиметься актуальним. І так поступово закріпили його в різних моделях, крок за кроком розширюючи колекцію прикрас.

сережка колосок Denma

Чому Denma? Цьому також слід завдячувати Зоряні. Вона переконала мене, що попередня назва – Den Maksymov Jewelry Lab – надто складна та довга, а отже, її практично неможливо запам’ятати. Натомість запропонувала «зрізати» все зайве й залишити лише Denmа. Спочатку воно різало мені слух, здавалося, що скорочення на голосну – не надто хороша ідея. Але потім я почув у цій назві цілісне слово, яке стало для мене рідним та теплим.

Читайте також: Місце, де збираються свої. Херсонці відкрили у Франківську кав’ярню Prostir.Coffee з «кавуновою» кавою

Поступово нашими роботами почали цікавитися. Ми домовилися про співпрацю з кількома шоурумами, зокрема, з вінницьким «ШоШо» та львівським Open Store. До того ж, ще до великої війни я працював з «Щось цікаве», а тому після переїзду ми завітали до них із новою колекцією. І вже приблизно за місяць продалася одна з наших прикрас.

колосок брошка

Це неабияк мотивувало, ми відчули натхнення продовжувати роботу. Адже коли ти розумієш, що це комусь потрібно, нові сили з’являються самі по собі. Ба більше, мені як майстру не так принципово, у якому місті я працюватиму, як люди, для яких я це роблю. Тут, у Львові, містяни справді люблять та цінують роботу, створену власноруч.

Клієнт обирає фонд, а ми донатимо на ЗСУ

Денис: Ми переказуємо 10% від кожного продажу на підтримку України. При цьому клієнт може самостійно обрати, куди саме будуть спрямовані кошти. Це може бути, скажімо, «Повернись живим», Благодійний фонд Сергія Притули, «Домівка врятованих тварин» чи якийсь конкретний збір.

Гадаю, сьогодні благодійна складова в роботі українського бізнесу – це норма. Я навіть не знаю, як це пояснити. Ми мусимо допомагати країні та армії, і з самого початку розуміли, що будемо перераховувати частину прибутку.  Скільки саме вже переказали – не рахували. Але в найближчих планах – робити щомісячні звіти-підсумки, аби наша аудиторія розуміла, який внесок робить та куди саме спрямовується допомога.

брошка Denma

Не терпимо недоліків у наших виробах

Зоряна: Насправді ми дуже клієнтоорієнтований бренд. Щонайменше тому, що люди повертаються за новими замовленнями. Колись я займалася татуюваннями і завжди думала, як зробити процес максимально зручним для клієнта. І цей підхід ми сьогодні втілюємо в Denmа.

Усі наші прикраси мають пів року гарантії. Упродовж цього часу людина може надіслати свій виріб, якщо він потемнів, заляпався чи зламався, а ми безкоштовно його оновимо. Також усім клієнтам, які замовляють нашу продукцію вперше, ми даруємо маленьке срібне сердечко. Це підвіска, яку можна зачепити до сережки або носити на ланцюжку.

Крім того, у нас доволі великий вибір. Від підліткових модулів на кшталт «Бавовни» до більш універсальних чи навіть солідних прикрас. Це заслуга Дениса, який, так само, як і я, не любить одноманітність. А тому часто вигадує нові ескізи. Виділити якийсь чіткий напрям чи певну тематику продукції доволі складно. Та головне, що кожна людина може знайти щось для себе.

кільце бренду Denma

Денис: А ще ми не терпимо технічних недоліків. Я понад 20 років працював із золотом, і в цьому матеріалі все має бути ідеальним: без жодних недоліків чи помилок. Увесь цей досвід я переніс на срібні прикраси і намагаюся також робити їх ідеальними. На жаль, чимало майстрів, які працюють у сріблі, закривають очі на різноманітні дефекти, в надії, що замовник цього не помітить.

Наші ціни дозволяють людині повернутися вдруге

Зоряна: Одна з наших переваг – це ціни. Ми вже шість місяців робимо все можливе, аби вони не змінювалися, незважаючи на курс, адже до нього прив’язані всі наші матеріали. Але в нашому пріоритеті зробити так, аби якомога більше людей могли дозволити собі продукцію Denma. 

Звісно, сьогодні безліч ювелірів змушені піднімати ціни, але я вважаю такий підхід неправильним. Ми пішли іншим шляхом і стараємось навпаки зменшити вартість, наскільки це можливо. Так, дохід з однієї прикраси невеликий, але нам буде краще, коли її зможуть дозволити собі кілька людей, замість когось одного. До того ж, люди повертаються з новими замовленнями і рекомендують нас своїм близьким. Усі у виграші.

прикраси від Denma

Зараз ми збираємо гроші на важливу для себе покупку, яка має для нас велике значення. Дуже хочемо придбати лазер, який дозволить нам створювати принципово нові прикраси, складні форми, а також робити гравіювання. Але для такого придбання треба ще багато попрацювати. 

Читайте також: Яскраві люди не потребують яскравих речей. Це харківський бренд базового одягу Cuprum Depot

Взагалі хочеться бути самодостатніми й мати необхідне обладнання. І зараз ми багато працюємо для цього, часто без вихідних. Дуже важливо сьогодні не стояти на місці, не впадати у відчай, а зосередитись на своїх цілях, йти до них і, звичайно, допомагати. Допомагати нашій прекрасній країні якомога швидше здобути перемогу, нашій економіці – працювати, а нашій мужній армії – вберегти свої життя, маючи все необхідне, щоб знищити ворога. Це пріоритет. Тому працюємо, розвиваємось і допомагаємо.

майстер Denma

Денис: До речі, нещодавно ми орендували приміщення й офіційно «з’їхали» з балкона, на якому все літо створювалися наші вироби. Це був цікавий досвід, але сьогодні ми готуємо справді естетичну майстерню. Місце, в якому народжуватимуться нові прикраси від Denma.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі