Суспільство
«Прощавай, пакетику!». 10 українських брендів, що створюють стильні шопери та екоторбинки за доступними цінами
З 10 грудня в Україні почали обмежувати використання пластикових пакетів. Тепер покупцями доведеться платити за одноразові пакетики, хай навіть і символічну вартість. ШоТам пропонує відмовитися від пластику вже сьогодні. Зібрали для вас 10 крутих українських брендів, які створюють зручні шопери та екологічні торбинки за доступними цінами.
Шо несеш?
Магазин шоперів, який закликає залишити в минулому пакет з пакетами. В асортименті — бавовняні та водонепроникні торбинки з написами на кшталт «Мені стидно за твій пакет», «Задовбали зі своїми дурнуватими написами», «No rain, no flowers» тощо. Крім того, можна замовити шопер за індивідуальним дизайном. А ще команда «Шо несеш?» обожнює робити подарунки: до 31 грудня з кожним замовленням надсилатимуть ще й новорічні шкарпетки.
Скільки коштує? Базовий бавовняний шопер від 115 грн, шопер із написом чи зображенням — від 215, водонепроникні сумки із зовнішньою кишенею — від 295 грн.
Як замовити? Instagram.
Goodies
Львівський бренд, у якого можна придбати екоторбинки для різних продуктів. Наприклад, в асортименті є мішечки з плащівки для брудних овочів, сіточки для овочів на фруктів, на яких немає залишків землі, та бавовняні торбинки для хлібу. З продукцією цього бренду можна повністю відмовитися від будь-яких пакетів, адже все можна скласти у стильний шопер.
Скільки коштує? Торбинки для овочів та фруктів — 70 грн, для хлібу та інших речей — від 65 грн, бавовняні шопери — від 400 грн.
Як замовити? Instagram, Facebook.
Карман
Насправді, не лише сумки, а ще й купа різної екопродукції. Утім шалену популярність бренд отримав саме завдяки стильним та великим шоперам з картинами відомих художників. Кожна сумка складається в маленький чохол та займає мінімум місця у вашому рюкзаку чи навіть кишені. Також в асортименті бренду гігієнічні набори, мішечки для овочів, воскові серветки для зберігання продуктів у холодильнику та бамбукові чашки.
Скільки коштує? Сумки — 550 грн (бувають акції та знижки), торбинки для фруктів та овочів — від 200 грн за набір з трьох штук.
Як замовити? Facebook, Instagram, сайт.
Rebag
Бренд спеціалізується саме на мішечках, які мають всі шанси в майбутньому замінити вже не безкоштовні пакетики з супермаркетів. Торбинки Rebag розраховані на крупи, фрукти, овочі, хліб та будь-яку іншу продукцію. Їх можна спокійно кидати до пральної машинки та навіть прасувати. В асортименті мішечки різних розмірів та кольорів.
Скільки коштує? Маленькі мішечки — від 35 грн, великі — від 40 грн, набір торбинок — 200 грн.
Як замовити? Facebook, Instagram.
Морква
«Шопери, які носитимуть ваші онуки», — так амбіційно заявляє бренд на своїх сторінках в соцмережах. Не можемо гарантувати, що речі від «Моркви» служитимуть так довго, але їхні торбинки та мішечки для продуктів і справді мають надійний вигляд. А ще — дуже нетиповий та оригінальний дизайн.
Скільки коштує? Шопери — від 270 грн, торбинки-майки — від 90 грн.
Як замовити? Instagram.
Своя тара
Ще один львівський бренд, який створює багаторазові мішечки з тканини для продуктів на вагу. У виробництві використовують натуральні тканини та синтетичні (відходи з виробництва). Мішечки можна прати, бренд запевняє, що всі торбинки — витривалі та міцні.
Скільки коштує? Вартість торбинок залежить від розмірів та стартує від 24 грн, за найбільший мішечок доведеться заплатити 39 грн. Комбінований набір з 5 штук різних розмірів — 173 грн. Шопери — від 180 грн.
Як замовити? Facebook, Instagram.
Шила Мама
Затишне крафтове виробництво екологічних торбинок з неймовірно красивим пакуванням. Для замовлення доступна палітра з понад 20 кольорів, а кожен мішечок створюється власноруч. Напевно, найбільш маловідомий бренд із нашої добірки, але він точно вартий вашої уваги.
Скільки коштує? Вартість торбинки — 45 грн, вона витримує до 5 кг.
Як замовити? Instagram.
Onsbag
Український бренд, що створює доступні за ціною шопери з цікавими та нетиповими дизайнами. А поціновувачі мінімалізму можуть замовити шопер без жодних малюнків: вийде вдвічі дешевше. Також в асортименті є мішечки для продуктів.
Скільки коштує? Шопери без принтів — від 110 грн, з принтом — від 230. Торбинки для овочів та фруктів — від 70 грн.
Як замовити? Instagram.
Honey Mommy
Сімейний бренд, який активно просуває ідею свідомого споживання. Торбинки для перших клієнтів шила мама засновниці бренду, але через шість місяців після старту команда розширилася. Сьогодні на сторінці Honey Mommy можна замовити мішечки для продуктів та інші екологічні товари.
Скільки коштує? Вартість торбинок — від 45 грн за середній розмір і 50 — за великий. Мішечки для круп коштують 50 грн, вологостійкі — від 60 грн.
Як замовити? Instagram.
Кульок
Стильні шопери українського виробництва, з якими можна сходити і до супермаркету, і на прогулянку з друзями. Дизайни мінімалістичні та однотонні, тож поціновувачам принтів чи написів краще придивитися до інших варіантів. Крім шоперів бренд також пропонує екологічні торбинки для продуктів.
Скільки коштує? Вартість екоторбинок — 150 грн за 2 штуки, шопери — 280 грн за розмір «М» та 495 — за «L».
Як замовити? Instagram.
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
