

Суспільство
Профтехосвіта: можливості для всіх
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Професійно-технічна освіта часто асоціюється з образом робітника, людини у спецівці, яка працює на промислових або виробничих підприємствах. Це стереотип, адже випускники профтехів також працюють у туристичному, готельному бізнесах, сфері послуг краси чи в модних ательє. Розповідаємо про те, як профтех закладає фундамент майбутньої успішної кар’єри.
«Навчальний заклад я закінчила 2001 року, а власну справу розпочала лише 2014-го, як пішла у “подвійний” декрет. Разом із командою ми шили одяг для масовки (держтендери та спецодяг), мали співпрацю з українським дизайнером Андре Таном і українським брендом одягу Week. Послугами нашого швейного цеху також користувалися дизайнери», — розповідає Ірина Лебідь, власниця пошивного цеху «Лебідь», яка закінчила криворізький профтех.

Колишня випускниця Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців у статусі власниці цеху продовжила співпрацю з рідним закладом освіти. Нині на підприємстві проходять практику студентки її рідного профтеху. Чимало з них залишаються у команді.
Готові до нових співпраць, зокрема з переселенцями
Повномасштабна війна вплинула на всі сфери життя в Україні. Швейний цех криворожанки Ірини Лебідь не став винятком — частина майстринь разом зі своїми дітьми виїхали за кордон.
«Але попри це, ми продовжуємо працювати. Так, нас менше, але роботу зупиняти не плануємо, навпаки — шукаємо нових талановитих швачок. Будемо раді працевлаштувати й тих, хто вимушено покинув власну домівку через військові дії», — говорить Ірина Лебідь.
За даними Державного центру зайнятості України, професія швачки входить до 15 таких, де чисельність працевлаштованих безробітних є найбільшою у січні-березні 2023 року – а це понад 575 людей.


У яких сферах найближчим часом будуть потрібні фахівці
Важлива перевага професійної освіти — її гнучкість та швидка реакція на запити ринку праці: нині пройти навчання в закладах можуть не лише вчорашні випускники шкіл, а й дорослі, які хочуть підвищити кваліфікацію або змінити професію.
«У сучасному світі автоматизація та роботизація технологічних процесів скорочують місця праці, штучний інтелект витісняє величезну кількість працівників, але це — не про сферу послуг. Вона передбачає особистий контакт фахівця з клієнтом.
Сучасна сфера послуг особлива тим, що працівник не лише виконує функціональні обов’язки, а й викликає особливі емоції та враження у споживачів. У сфері гостинності всі працівники та працівниці обов’язково мають активно спілкуватися з клієнтами та клієнтками на професійному рівні. Для того, щоб наші випускники були конкурентоздатними на ринку праці, зміст професійної освіти має формуватися компетенціями та запитами бізнесу», — переконана заступниця директора Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу Роксолана Качур.
За інтегрованими професіями — кухар, офіціант, бармен, адміністратор залу, туристичний агент, майстер ресторанного обслуговування та майстер готельного обслуговування — нині тут навчається понад 1000 учнів.

Навчання може відбуватися як за повним, так і за скороченим циклом. Для тих, хто не може відвідувати заняття, в межах реформи фахівці Міністерства освіти і науки розробили платформу для дистанційного навчання «Професійна освіта онлайн».
Працевлаштуватися й заробляти реальні кошти можна одразу після завершення профтеху або ще під час навчання. .
«Позиції молоді на ринку праці посилює максимальне трансформування навичок – hard and soft skills, командна робота та креативне мислення. Наші студенти співпрацюють із міжнародними партнерами — освітніми закладами та підприємствами. Адже студентство готове досліджувати й набувати інноваційний практичний досвід за кордоном, а потім втілювати найкращі ідеї в Україні. Саме тому бізнес-сектор залучає молодих людей до роботи вже з перших курсів навчання», — говорить заступниця директора Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу Роксолана Качур.

Тим часом Україна вже працює над розбудовою та відновленням постраждалих під час обстрілів міст. Тож невдовзі будуть потрібні фахівці таких робітничих професій, як зварювальники, столяри, муляри, маляри, слюсарі, електрики, облицювальники. Майбутні муляри, які зараз живуть у відносно безпечних регіонах України та поза нею, можуть проходити курс підготовки онлайн.
«Оскільки під час повоєнної відбудови знадобляться фахівці у десятках галузей, вже зараз МОН пропонує збільшити Перелік професій загальнодержавного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 818. Замість наявних з 25, ймовірно, невдовзі у профтехах з’явиться 45 професій», — каже генеральна директорка Директорату професійної освіти Ірина Шумік.
Можливості для всіх
З початку повномасштабної агресії росії проти України кількість переселенців сягнула близько 7 мільйонів осіб. Частина з них потребує перекваліфікації й здобуття нової професії для пошуку себе на ринку праці.
Так, у криворізькому Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців чекають на військових, демобілізованих у зв’язку з пораненням, щоб допомогти їм знайти себе у новій справі.
Роки навчання у цьому закладі освіти власниця пошивного цеху Ірина Лебідь згадує дуже тепло.
«Навчання у профтесі згадую з усмішкою, було класно й цікаво. Педагоги своїм прикладом показували, що треба любити те, чим займаєшся: тоді матимеш успіх».
Олена Музика, Софія Скиба
Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії у межах програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України». Програма має на меті надати підтримку у впровадженні реформи профосвіти та модернізації інфраструктури обраних навчальних закладів. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу, його держав-членів та Програми.
Фото: profosvita.od.ua.

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Естонія анонсувала передачу для потреб ЗСУ мобільного польового шпиталю Role 2, який рятуватиме життя воїнів на фронті.
Про це повідомили у Міністерстві оборони України.
Зазначається, що це вже четвертий мобільний шпиталь, який передає Естонський центр оборонних інвестицій (ECDI) у співпраці з іншими державами-партнерами України. Цього разу до фінансування міжнародного проєкту долучилися також Німеччина та Ісландія.
Оголошення про передачу мобільного шпиталю зробили під час візиту міністра оборони Естонії до Києва.
Читайте також: Як евакуювати й правильно розміщувати маломобільних переселенців та чому це важливо для інших ВПО
Символічний ключ від шпиталю з рук міністра оборони Естонії Ханно Певкура прийняв Рустем Умєров та передав Командувачу Медичних сил ЗСУ, пані генерал-майору медичної служби Тетяні Остащенко.
«Знаю, наскільки зараз важкий час для вашої країни. Росія порушила сотні норм і принципів міжнародного права щодо України. Одного дня я бажаю, і буду бачити, як Росія понесе відповідальність за всі вчинені нею злочини. Вкотре запевняю, що Естонія буде разом з Україною та максимально допомагатиме, скільки буде потрібно», — зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

Нагадаємо, Естонія передала Україні партію стрілецької зброї та боєприпасів.
Раніше українські рятувальники отримали від Естонії 4 повнопривідних авто на базі Ford.
Фото: mil.gov.ua; zonatactica.es.
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Село Новоселівка тримало першу лінію оборони Чернігова, тому тут так багато руйнувань: 148 будинків знищені вщент і ще 317 мали пошкодження.
Але місцеві мешканці не опускають рук: за підтримки міжнародних фондів вже відремонтовано майже всі будинки з частковими пошкодженнями. Для тих, хто втратив житло повністю, будують нове. П’ять сімей вже цієї зими знову матимуть власний дім.
Поки люди проживають у модульних містечках від польських партнерів. Про руйнування та нові будинки з SIP панелей, читайте у матеріалі ШоТам.

Володимир Шелупець
Киселівський сільський голова.
Раніше нацисти, а тепер рашисти спалили будинки
Село Новоселівка нашої громади було у першій лінії оборони Чернігова, тому саме там найбільше руйнувань. «Під нуль» зруйновано 148 будинків і ще 317 частково пошкоджені. Одразу коли окупанти пішли з нашої землі, ми створили комісію для обстеження руйнувань громади. Тоді ж ми розпочали писати листи до всіх відомих та невідомих нам благодійних фондів, також донори приходили через обласну воєнну адміністрацію. Відгукнулось багато організацій, та першим був Червоних Хрест – безплатно надали нам будівельні матеріали.

У Новоселівці 280 людей шукають на власний будинок. Фото: ШоТам.
Майже всі будинки, які були пошкоджені частково, вже відбудувалися і люди повернулись у свої домівки. Складніша ситуація з повністю знищеними будинками.
З перших днів звільнення до нас приїжджали різні делегації з Європи. Поляки миттєво відгукнулись на наші потреби та завезли три модульних містечка – одне в Новоселівку і два на Нижню базу у Чернігові, що також є частиною нашої громади. Ми щиро вдячні, що наші польські партнери так швидко допомогли дати людям дах над головою.
Розпочали з підведення комунікацій: водопостачання та водовідведення профінансували Червоний Хрест та німецький фонд New Way, а от електроенергію та благоустрій робили коштом місцевого бюджету.
Загалом такі містечка розраховані на 352 осіб, та, наприклад, у Новоселівці нині проживає 82 сімʼї, а це близько 280 осіб. Проживання безкоштовне – всі комунальні витрати покриваються місцевим бюджетом та через компенсації військової адміністрації. Взимку було важкувато через відключення електроенергії, та наші партнери допомагали. Нідерландці давали пальне для генераторів, то якось протримались.

Партнери з Польщі встановили на Чернігівщині три модульних містечка. Фото: ШоТам.
Усі ці люди чекають на відновлення власного житла. Цього року за допомоги фонду Open Door Ukraine встановлюють чотири енергоефективні будинки в Новоселівці та ще один в селі Товстоліс. За даними нідерландців, вартість будівництва одного житла складає близько 30 тисяч євро. Це якісні, утеплені домівки з високоізоляційних SIP панелей, що мають гарантію використання 50 років.

Світлана Максименко
жителька села Новоселівка, Чернігівської області.
На щастя, нам одним з перших запропонували відбудувати житло
24 лютого рано-вранці мені подзвонила невістка з Харкова і каже: «Харків бомблять, почалась війна». Яка війна? Ми не могли повірити. Ну так ходиш, руки ламаєш, не знаєш, що робить. У мене дочка живе через дорогу – пішла до неї. Згодом приїхав син та забрав нас до Чернігова, а чоловік залишився на господарстві.
Ми як думали: ну два-три дні й перестануть, треба потерпіти і повернемось додому. А воно чим далі, тим сильніше і гірше. Потім звʼязку з ним зовсім не стало. Як чоловік потім розказував, не було ні світла, ні газу. Єдине, що рятувало – пічне опалення. І десь 5 березня разом зі сватами він приїхав до нас у Чернігів.
Але і тут сильно бомбили, тому 19 березня волонтери вивезли нас до Новгород-Сіверського, де ми жили до кінця квітня. Приїхали, а там тиша. Незвично. Лиш час від часу виють сирени.
Онучці всього 3 рочки і вона так боялась тих сирен, плакала, просила нас: «Бабулю, мамо, ходімте у підвал». Кажемо їй: «Не бійся, тут не стріляють». «Ні, ходімте у підвал». Потім вже звикла, заспокоїлась.
Нашого будинку не стало 7 березня 2022 року. Сусіди розказали, що рашисти скинули дві авіабомби – так наш і всі навколишні будинки зруйнувались. Цей дім дістався у спадок від моєї тітки – вона дітей не мала, а ми допомагали їй по господарству та з усім. Тож вона нам і залишила будинок. Трошки підремонтували і восени 2014 року переїхали сюди жити. Але прийшли орки і тепер нічого немає – прямими влучаннями розбили все вщент: будинок, сарай, погріб і навіть город був весь у вирвах!
Як прогнали орків, ми одразу повернулись. Але дому нема – самі руїни. Так ми стали жити у модульному містечку. Це непросто з власного будинку переїхати в малу кімнату зі спільним санвузлом, кухнею, дитячою. Довго звикали, але якось призвичаїлись.

Влітку вдома буде прохолодно, а взимку – тепло. Фото: ШоТам.
На щастя, нам одним з перших запропонували відбудувати житло. Приїхали представники сільради разом з нідерландським фондом – ми підходили під їхні вимоги. Дуже сильно вдячні їм за це. Поки тривали погодження та підготовчі етапи, то воно лячно було. Як почали зводить фундамент, а потім будинок, то на душі так тепло-тепло стає, що скоро увійду у своє вже. Знов буду сама собі хазяйка.
Ще незвично, що матеріал невідомий нам. Ми як звикли – цегла або ж блоки. А тут SIP панелі – сучасні технології! Влітку вдома буде прохолодно, а взимку – тепло. Матимемо дві кімнати та велику кухню-студію. Вже проклали опалення, труби для води. На днях мають залити підлогу.
Потрошки і город відновимо. З усього саду лишилась одна маленька яблунька, що цього року навіть дала урожай. Волонтери привезли саджанці, ми вже посадили малину та полуницю. Квіти засіяли. Новий садок заклали, буде у нас ще груша, вишня, персик.

З усього саду вижила лише одна маленька яблунька. Фото: ШоТам.
Навколо люди теж рухаються: хто мав не сильних пошкоджень, вже навіть поремонтували. А от у кого знесено повністю, то от чекають як і ми. Нідерландці обіцяють з наступного року відбудувати житло й іншим людям. Так потрохи і село відродиться, і життя повернеться.
Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Данія виділить 100 мільйонів данських крон (понад 14 мільйонів доларів) на програму закупівлі боєприпасів для українських військових від країн Європейського союзу.
Про це повідомили у Міноборони Данії.
Міністр оборони Троелс Лунд Поульсен зазначив, що українці досі перебувають у ситуації гострої нестачі артилерійських боєприпасів.
«Ми маємо щось зробити з цим, і завдяки цьому внеску Данія у співпраці з низкою інших країн ЄС бере на себе відповідальність за постачання Україні 155-мм боєприпасів для своєї артилерії. Данія сприятиме більшій кількості спільних закупівель боєприпасів і залишається готовою підтримувати Україну в довгостроковій перспективі», – заявив він.
Читайте також: Госпіталь для душі: мама «Привида Києва» відкрила на Прикарпатті реабілітаційний центр для захисників та їхніх родин
Закупівлі здійснюються під егідою Європейського оборонного агентства (EDA), до якого Данію прийняли 23 березня 2023 року. Проєкт спільної закупівлі боєприпасів формує загальну структуру та повноваження для держав-членів щодо здійснення спільних закупівель боєприпасів. Проєкт існує понад 8 років, EDA є власником контракту та координує закупівлі. Боєприпаси будуть доставлені в 2024 році.
«Абсолютно важливо, щоб допомога Україні базувалася на широкій співпраці між країнами-союзниками – зокрема через спільні закупівлі. Після скасування минулого року оборонного резервування ЄС у Данії з’явилася можливість повноцінно брати участь у європейській оборонній співпраці, зокрема і в рамках Європейського оборонного агентства», — сказав міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен.
Нагадаємо, раніше Україна отримала перші 10 танків Leopard від Данії.
Також Данія передала Україні шість дронів для розмінування.
Фото: fmn.dk.