Профтехосвіта: можливості для всіх

Професійно-технічна освіта часто асоціюється з образом робітника, людини у спецівці, яка працює на промислових або виробничих підприємствах. Це стереотип, адже випускники профтехів також працюють у туристичному, готельному бізнесах, сфері послуг краси чи в модних ательє. Розповідаємо про те, як профтех закладає фундамент майбутньої успішної кар’єри.

«Навчальний заклад я закінчила 2001 року, а власну справу розпочала лише 2014-го, як пішла у “подвійний” декрет. Разом із командою ми шили одяг для масовки (держтендери та спецодяг), мали співпрацю з українським дизайнером Андре Таном і українським брендом одягу Week. Послугами нашого швейного цеху також користувалися дизайнери», — розповідає Ірина Лебідь, власниця пошивного цеху «Лебідь», яка закінчила криворізький профтех. 

Колишня випускниця Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців у статусі власниці цеху продовжила співпрацю з рідним закладом освіти. Нині на підприємстві проходять практику студентки її рідного профтеху. Чимало з них залишаються у команді. 

Готові до нових співпраць, зокрема з переселенцями

Повномасштабна війна вплинула на всі сфери життя в Україні. Швейний цех криворожанки Ірини Лебідь не став винятком — частина майстринь разом зі своїми дітьми виїхали за кордон. 

«Але попри це, ми продовжуємо працювати. Так, нас менше, але роботу зупиняти не плануємо, навпаки — шукаємо нових талановитих швачок. Будемо раді працевлаштувати й тих, хто вимушено покинув власну домівку через військові дії», — говорить Ірина Лебідь.

За даними Державного центру зайнятості України, професія швачки  входить до 15 таких, де чисельність працевлаштованих безробітних є найбільшою у січні-березні 2023 року – а це понад 575 людей. 

У яких сферах найближчим часом будуть потрібні фахівці 

Важлива перевага професійної освіти — її гнучкість та швидка реакція на запити ринку праці: нині пройти навчання в закладах можуть не лише вчорашні випускники шкіл, а й дорослі, які хочуть підвищити кваліфікацію або змінити професію. 

«У сучасному світі автоматизація та роботизація технологічних процесів скорочують місця праці, штучний інтелект витісняє величезну  кількість працівників, але це — не про сферу послуг. Вона передбачає особистий контакт фахівця з клієнтом.

Сучасна сфера послуг особлива тим, що працівник не лише виконує функціональні обов’язки, а й викликає особливі емоції та враження у споживачів. У сфері гостинності всі працівники та працівниці обов’язково мають активно спілкуватися з клієнтами та клієнтками на професійному рівні. Для того, щоб наші випускники були конкурентоздатними на ринку праці, зміст професійної освіти має формуватися компетенціями та запитами бізнесу», — переконана заступниця директора Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу Роксолана Качур.

За інтегрованими професіями — кухар, офіціант, бармен, адміністратор залу, туристичний агент, майстер ресторанного обслуговування та майстер готельного обслуговування — нині тут навчається понад 1000 учнів.

Навчання може відбуватися як за повним, так і за скороченим циклом. Для тих, хто не може відвідувати заняття, в межах реформи фахівці Міністерства освіти і науки розробили платформу для дистанційного навчання «Професійна освіта онлайн». 

Працевлаштуватися й заробляти реальні кошти можна одразу після завершення профтеху або ще під час навчання. .

«Позиції молоді на ринку праці посилює максимальне трансформування навичок – hard and soft skills, командна робота та креативне мислення. Наші студенти співпрацюють із міжнародними партнерами — освітніми закладами та підприємствами. Адже студентство готове досліджувати й набувати інноваційний практичний досвід за кордоном, а потім втілювати найкращі ідеї в Україні. Саме тому бізнес-сектор залучає молодих людей до роботи вже з перших курсів навчання», — говорить заступниця директора Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу Роксолана Качур.

Тим часом Україна вже працює над розбудовою та відновленням постраждалих під час обстрілів міст. Тож невдовзі будуть потрібні фахівці таких робітничих професій, як зварювальники, столяри, муляри, маляри, слюсарі, електрики, облицювальники. Майбутні муляри, які зараз живуть у відносно безпечних регіонах України та поза нею, можуть проходити курс підготовки онлайн.

«Оскільки під час повоєнної відбудови знадобляться фахівці у десятках галузей, вже зараз МОН пропонує збільшити  Перелік професій загальнодержавного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 818. Замість наявних з 25, ймовірно, невдовзі у профтехах з’явиться 45 професій», — каже генеральна директорка Директорату професійної освіти Ірина Шумік.

Можливості для всіх

З початку повномасштабної агресії росії проти України кількість переселенців сягнула близько 7 мільйонів осіб. Частина з них потребує перекваліфікації й здобуття нової професії для пошуку себе на ринку праці.

Так, у криворізькому Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців чекають на військових, демобілізованих у зв’язку з пораненням, щоб допомогти їм знайти себе у новій справі. 

Роки навчання у цьому закладі освіти власниця пошивного цеху Ірина Лебідь згадує дуже тепло.

«Навчання у профтесі згадую з усмішкою, було класно й цікаво. Педагоги своїм прикладом показували, що треба любити те, чим займаєшся: тоді матимеш успіх».

Олена Музика, Софія Скиба

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії у межах програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України». Програма має на меті надати підтримку у впровадженні реформи профосвіти та модернізації інфраструктури обраних навчальних закладів.  Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу, його держав-членів та Програми.

Фото: profosvita.od.ua.