Суспільство
Презентували топ-10 наукових результатів експедицій на станції “Академік Вернадський”
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Міністерство освіти і науки презентувало топ-10 наукових результатів роботи двох експедицій українських полярників, котрі працювали на станції “Академік Вернадський”. Відповідне повідомлення оприлюднено на сайті МОН, передає Укрінформ.
«У неділю, 17 травня, в Україну повернулися дві українські антарктичні експедиції: річна 24-та УАЕ, яка працювала на станції «Академік Вернадський» майже 13 місяців, та сезонний загін, що провів там близько 3 місяців. У складі «зимівників» було 7 науковців, а в «сезоні» – 15. Вони проводили в Антарктиді біологічні, метеорологічні та геофізичні дослідження», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Українські полярники нарешті повернулися додому (ФОТО)
ТОП-10 наукових результатів роботи
1. Ширша зона досліджень і нові зразки рослин та тварин
Станція «Академік Вернадський» стає базою, з якої українські науковці вирушають у походи все далі й далі вглиб Антарктичного півострова. Вперше експедиція систематично вивчала центральну та південну частини узбережжя півострова й відібрала біологічні зразки судинних рослин і безхребетних аж за полярним колом, тобто більш ніж за 700 км від станції. Зібраний матеріал дозволить вивчити спорідненість між цими організмами з різних районів Антарктики та встановити шляхи їх поширення в умовах кліматичних змін.
2. Найкраще обладнана українська гідрометеостанція
Відтепер найсучасніша українська гідрометеостанція розташована за 15 тис. км від України – на станції «Академік Вернадський». Там встановлено новий приладний комплекс, що включає: автоматичну метеостанцію Vaisala AWS-310 із лазерним датчиком видимості інтенсивності опадів тощо. Запис даних відбувається щохвилини; комплекс Kipp&Zonen із сенсорами прямої, розсіяної, сумарної сонячної радіації, датчиком тривалості сонця; логер (автономний датчик з пристроєм для записування) температури та солоності RBR-duo на гідрологічному посту, що записує дані кожні 15 хв, замість щоденних ручних вимірювань.
Усі ці дані передаються онлайн у світову мережу і є внеском України в формування глобальних прогнозів погоди та зміни клімату. А паралельно інші автоматизовані комплекси дозволяють вивчати, як зміни глобального клімату змінюють мікроклімат, і як на ці зміни мікроклімату реагують антарктичні рослини та мікроорганізми.
3. Величезна крижана печера
Полярники відшукали величезну печеру всередині льодовика. Загальна довжина ходів – близько 200 метрів, найбільша висота печери – 12 м (майже як чотириповерховий будинок). У печерній водоймі на глибині 8 м знайдені унікальні форми життя, зокрема коловертки-троглобіонти. Разом із вивченням підлідних озер, дослідження цієї печери дозволяє точніше змоделювати процеси танення льодовиків, викликані глобальним потеплінням.
4. Нове підльодовикове озеро
За допомогою георадару науковці зареєстрували на одному з сусідніх островів – о. Уругвай – нове підльодовикове озеро. Встановлено, що глибина озера 9 м під льодовиковим щитом товщиною 11 м. Коли ж вдалось знайти місця, де можна відібрати проби води, гідробіологи виявили в крижаному озері кілька видів прісноводних ракоподібних і коловерток, які зараз на стадії визначення. Дуже ймовірно, що скоро будуть описані їхні нові види.
5. Докладна фотокартотека та генетичні дослідження китів
Українські вчені беруть участь у міжнародних дослідженнях стану популяції китів. Для цього використовують цілий арсенал методів – від безконтактних, як-от ідентифікація окремих особин за фотографіями, до «полювання» з арбалетом за зразками біопсії тканин для генетичних досліджень (такий відбір є безболісним і безпечним для китів). На «Вернадському» цього року вперше відібрано велику кількість проб біопсії горбатих китів і малих смугачів у зимовий період (раніше це вдавалося лише влітку). Це важливо для розуміння демографії китів. Також науковці створили докладну фотокартотеку китів. Її порівняння з іншими базами даних дозволить суттєво уточнити шляхи міграції найбільших тварин планети.
6. Рідкісні гірські породи
Вперше в Західній Антарктиді знайдені рідкісні гірські породи з ефектною орбікулярною (кульовою) будовою – наполеоніти. З першого погляду ці утворення можна помилково прийняти за викопні рештки чи живі істоти. Проте, це магматичні гірські породи. Ця знахідка дозволить краще зрозуміти геологічні процеси в регіоні, де досі відбуваються активні тектонічні рухи.
7. Спостереження за надпотужними блискавками
Геофізична обсерваторія на станції «Академік Вернадський» є однією з кращих в Антарктиці. Вона постійно проводить моніторинг стану магнітного поля, іоносфери та озоносфери над Антарктичним півостровом і передає ці дані у світові центри.
В Антарктиді немає промислової активності, тож ніщо не заважає приймати дуже слабкі природні радіосигнали. Це дозволило українським геофізикам заглянути за обрій та започаткувати моніторинг електромагнітного випромінювання від надпотужних блискавок над усією планетою. Дані про світові грози дуже важливі, адже вони є індикаторами глобальних температурних змін: активність гроз зростає з підвищенням температури. З минулого року українські дані передають до світової бази Массачусетського технологічного інституту (США), з фахівцями якого співпрацюють українські вчені.
Крім того, на станції було вдало випробувано новий приймальний комплекс грозових сигналів української розробки. Він дозволяє суттєво підвищити точність і якість спостереження надпотужних блискавок південної півкулі. Організувати такі вимірювання на постійній основі планується під час 25-ї УАЕ.
8. Старт досліджень фітопланктону, що «розповідає» про потепління та бореться з ним
Вивчення фітопланктону, який продукує стільки ж кисню, що й усі наземні ліси, – надзвичайно важливий, але трудомісткий процес. Цього сезону ці дослідження було додано в моніторингові морські дослідження. Їх проводять на станції «Вернадський» щоб з’ясувати, як морська екосистема реагує на глобальні зміни довкілля. Фітопланктон працює як велетенський «насос», що викачує з атмосфери двоокис вуглецю, і цим стримує глобальне потепління. Але яка потужність цього «насосу» і до якої межі він здатний пом’якшувати наслідки людської діяльності – саме це визначатимуть вчені з Києва та Одеси, вивчаючи привезені зразки в лабораторіях.
9. Карта «зеленої» Антарктиди та вплив пінгвінів на рослинність
За допомогою дронів полярники провели аерофотозйомку району Аргентинських островів, де розташована наша станція. Важливо, що зйомка була зроблена у багатьох різних частинах спектру. На основі фото було створено просторовий план території, карти рослинності, а також проведено моніторинг її стану під впливом кліматичних змін. На базі отриманої інформації науковці підготували документи з регулювання різних типів людської активності в районі Аргентинських островів. Цю інформацію Україна офіційно представить на засіданні Антарктичного договору, і вона має стати підґрунтям для запровадження певних обмежень.
Водночас науковці з’ясували, що крім людської діяльності, на рослинність Антарктиди впливають також… пінгвіни. В районі Аргентинських островів відбувається унікальний процес – поширення теплолюбного субантарктичного пінгвіна на південь в суворіші умови. Цього року вчені почали вивчати вплив розширення колоній пінгвінів на рослинність, а також на мікробіом антарктичних ґрунтів.
10. Розширення списку найбільш шкідливих хімічних забрудників
Серед глобальних процесів науковці спостерігають не лише зміни клімату, а й перенесення забруднень. Вироблені та вжиті у Європі, Америці чи Азії хімікати розносяться течіями на тисячі кілометрів і накопичуються у тканинах тварин навіть у полярних регіонах. Цьогоріч на «Вернадському» вперше були відібрані проби накопичення в тілі тварин стійких органічних забрудників. Їх аналіз робитимуть у кращих лабораторіях ЄС за участю українських учених. Отримана інформація стане основою для встановлення списку найбільш шкідливих хімічних забрудників і шляхів їх перенесення. Як підсумок передбачається заборона виробництва визначених речовин на рівні ЄС.
Фото: 5.ua, mon.gov.ua
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У центрі Києва художники створили мурал на підтримку полонених захисників «Азовсталі».
Про це повідомили в Асоціації родин захисників «Азовсталі».
У центрі Києва, біля сходів нижнього ярусу Подільської набережної на метро Поштова площа, поряд з графіті «АзовСталь», зʼявилося нове графіті на підтримку полонених захисників «Азовсталі».
Створення муралу ініціювали дружини військовополонених з бригади «Азов» з метою нагадати про те, що їхні мужні чоловіки вже майже 19 місяці в жахливих умовах знаходяться в російському полоні.
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
Основою муралу став малюнок ілюстраторки Ганни Біляєвої – дружини азовця, який досі перебуває в неволі. Втілили проєкт в життя фанати «Динамо Київ» та небайдужі волонтери з obolon_nets.
Читайте також: «Не можу залишатися осторонь». Історія художника Нікіти Тітова, чиї роботи стали символом боротьби за Україну
«Асоціація родин захисників «Азовсталі» дякує всім причетним за створення муралу! Спільними зусиллями маємо робити все, щоб наші героїчні захисники Маріуполя не були забуті та нарешті повернулися додому! Разом – сила!», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, американські волонтери створили нові мурали на пошкоджених будинках Бучі.
Також у Києві на фасаді Mad Heads Coffee Roasters з’явився мурал на підтримку захисників «Азовсталі».
Окрім того, у Києві створили мурал бійцю Азова «Оджосу».
Фото: facebook.com/AzovstalFamilies.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Бійці Нацгвардії знищили російський зенітно-ракетний комплекс «Витязь» на Херсонщині. Це новітній російський ЗРК малої та середньої дальності, призначений для точкового захисту від літаків, балістичних ракет, дронів та високоточних атак.
Про це повідомив у своєму Telegram-каналі Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
Загалом за ці кілька днів, зазначив очільник МВС, операторами БпЛА військових частин Національної гвардії України на цьому напрямку знищено:
- 8 одиниць легкового автомобільного транспорту військ рф;
- 1 вантажний автомобль військового призначення;
- 1 зенітно-ракетний комплекс середньої дальності нового покоління С-350 «Витязь»;
- 1 автоматизований військовий зенітно-ракетний комплекс «ОСА» 10;
- 3 антени РЕБ.
Читайте також: «Я мріяла пожити в горах, але за інших обставин». Як активістка з Донеччини адаптує переселенців у Ворохті
Відзначимо, що Національна гвардія — військове формування з правоохоронними функціями. Призначене для виконання завдань із захисту та охорони життя громадян України. Загальна кількість — до 60 тисяч військовослужбовців.
Нагадаємо, бойова група К2 знищила ворожий блокпост на напрямку Соледар-Сіверськ.
Крім того, на Херсонщині нацгвардійці знищили російську спостережну станцію.
Також одеські гвардійці виявили спостережний комплекс «Муром-М», встановлений окупаційними військами на вежі.
Фото: facebook.com/NGUmainpage.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українська столиця отримала нову партію допомоги від німецьких партнерів. Зокрема – нові сучасні карети швидкої допомоги, пожежний автомобіль, комунальну техніку, мікроавтобус та 20-тонну вантажівку гуманітарної допомоги.
Про це повідомили на поорталі КМДА.
Зазначається, що вже з наступного тижня отримані автівки працюватимуть для киян. Київ прийняв допомогу від землі Баварія та від району Шарлоттенбург міста Берліна.
Баварія передала українській столиці 20-тонну вантажівку гуманітарної допомоги та 6 автомобілів. Зокрема, 3 нових сучасних машини швидкої допомоги Renault, мікроавтобус Ford, пожежний Mercedes та автомобіль Iveco.
Читайте також: «Вони бачать моїми очима». Як описати жести, міміку і колір? Історія коментатора театральних вистав
Шарлоттенбург передав 2 вантажних автомобілі – MAN та Mersedes і багатофункціональний комунальний агрегат Bobcat. А також 2 генератори та електроінструмент. Автомобілі та агрегат будуть працювати в одному з районів столиці. А генератори та електроінструмент отримає керуюча компанія району.
Загалом від початку широкомасштабної війни Київ залучив та отримав як допомогу від європейських партнерів і благодійників загалом 55 пожежних авто. З них 14 – нових, найсучасніших, з можливістю піногасіння (два таких авто Київ передав Харкову). А також отримали 50 сучасних карет швидкої допомоги та 82 міських автобуси.
Нагадаємо, Буча отримала два автобуси від німецького міста-побратима.
Окрім того, Німеччина виділила 10 млн євро на створення в Україні центрів передових досліджень.
Фото: kyivcity.gov.ua.
Як поєднується «Кадилак» і кози? Ця фермерка з Київщини робить крафтовий сир, береже своїх «дівчат» і руйнує стереотипи
Фермерка Анастасія Кириленко розвозить замовлення на особливій моделі «Кадилака» — таких у світі всього 2000....
Власноруч робить натуральну олію та хлібці. Історія матері чотирьох дітей з Полтавщини, що започаткувала екобізнес
«Чи є вас щось, заради чого хочеться вставати рано-вранці чи зовсім не лягати спати? Щось,...
«А хто мені скаже, що я не можу?». Історія волонтерки з «кришталевістю» кісток, яка йде проти законів фізики
Усі навколо казали, що вона порушує закони фізики та робить неможливе. Ольга Пометун народилася з...
З міста — в село, з російської — на українську. Історія дитбудинку сімейного типу з Донеччини та досвід адаптації на Заході
Перше слово найменшої доньки подружжя Распертових з Донеччини було не «мама», а «там бах». «Їй...