Технології
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина Фролова полишила успішну кар’єру за кордоном і повернулася з Лондона в Київ, щоб будувати майбутнє країни.
Після восьми років роботи в топових міжнародних компаніях вона почала опановувати нову сферу — пройшла навчання для майбутніх цифрових лідерів, занурилась у державний сектор і взялася за зміни.
Катерина Фролова
керівниця напрямку пілотування інновацій у Global Government Technology Centre in Kyiv
Відчула мотивацію ще більше допомагати своїй країні
Я переїхала жити в Лондон у 2021 році, до цього мешкала в Дубліні та Парижі. На переїзд у Лондон спонукала робота в компанії Twitter (тепер Х), а згодом у — Snapchat. Я працювала у відділах Sales і Partnerships manager. Ці позиції сформували моє бачення того, як працює бізнес.
З початком повномасштабного вторгнення займалася волонтерством — зокрема, стала співзасновницею організації, яка надсилала гуманітарну допомогу в Україну. Також ми сформували ком’юніті українців, які приїжджали в Лондон, і допомагали їм адаптуватися. Проте менш ніж за рік я зрозуміла, що людям вже не так потрібна гуманітарка, як раніше, тож почала думати, як ще можу бути корисною.
Я відчула внутрішню мотивацію ще більше допомагати своїй країні. Хотіла долучитися до формування процесів у державі, щоб впливати на верхньорівневі процеси.
Катерина Фролова на зустрічі з британським політиком Борисом Джонсоном. Фото надала героїня
Тоді на конференції я познайомилася зі своєю майбутньою керівницею. Вона розповіла про Координаційний центр розвитку сімейного виховання та догляду, який займається реформою догляду та підтримки сімей і супроводжує дітей, яких повернули з депортації в росії та на тимчасово окупованих територіях. Мені ця місія видалася соціально важливою, тому я переїхала назад в Україну.
Попередній досвід у великих американських компаніях дав мені бачення того, як працює бізнес, і навчив ефективного управління — я зайшла в структуру та вивчила її правила. Коли ж перейшла в державну сферу, зрозуміла, що середовище абсолютно інше, й правила інакші.
Навчання, яке формує нове покоління цифрових лідерів
У мене був досвід цифровізації, але не було практики у створенні продуктів для державної сфери. Тому коли побачила, що Мінцифри ініціювала проєкт CDTO Campus для навчання майбутніх цифрових лідерів України, одразу подалася.
Це тривало дев’ять місяців, і ми вчили, як цифровізувати державу: будувати команду, мотивацію, структурувати процеси, розбиратися в державних реєстрах і кіберзахисті.
Катерина виступає на заході від CDTO Campus. Фото надала Катерина Фролова
Такі освітні проєкти є важливими для України, бо вони формують спільноту із фахівців, які впроваджують зміни. Цифровізація — це одна з пріоритетних сфер в державному секторі. Важливо, щоб рівень компетенції був високий, бо це потім впливає на загальну спроможність України впроваджувати зміни та інновації.
Якщо у вас є бажання розвиватись у сфері цифровізації, особливо як державний управлінець, то кращого місця для навчання немає. Це унікальна можливість — на потоці у всіх різний професійний досвід, але всіх об’єднує спільна мотивація.
Для Катерини навчання було актуальним у контексті нової посади, адже вона намагалась розібратися, як функціонує цифровізація в державному секторі. Фото надала Катерина Фролова
Усе залежить від нас самих
У сфері соціальної політики я працювала півтора року. Основне, що вдалося втілити, — це dity.gov.ua, тобто єдина державна платформа про усиновлення та сімейні форми виховання. Її головна мета в тому, щоб більше дітей були виховані в родинах, а не в інтернатних закладах. Платформа стала першим інформаційним ресурсом про те, які ще бувають сімейні форми виховання.
Також я з командою працювала над технічними вимогами та плануванням концепції інформаційно-аналітичної системи «Діти». Вона відстежує процес усиновлення, сімейних форм виховання та допомагає фахівцям Служби у справах дітей.
Окрім цього, за ці півтора року мені вдалося вивчити міжнародний досвід, який я використовувала на практиці у сфері соціальної політики, провести дослідження з фахівцями служби у справах дітей, щоб розробити ефективну концепцію платформи.
Катерина опановує новий напрям у професії. Фото надала героїня
Тепер я стала керівницею пілотування інновацій у Global Government Technology Centre in Kyiv — у нову сферу ввійшла два місяці тому. Метою мого напрямку є створення платформи для пілотування GovTech інновацій в Україні у різних сферах: освітній, медичній, аграрній тощо.
Тобто це теж позиція, спрямована на підсилення нашої країни, але в інноваційному секторі, — ми популяризуємо імідж України як інноваційної держави. Хочемо запустити щонайменше два-три пілотні проєкти на вирішення основних проблем у пріоритетних напрямках.
Ми хочемо показати світу, що Україна не тільки гідно проходить цей складний час, але й конвертує цей досвід у знання, якими може ділитися з іншими країнами.
Завдяки навчанню Катерина познайомилася з багатьма цікавими людьми. Зараз це допомагає їй впроваджувати інновації в різних сферах. Фото надала Катерина Фролова
Моя особиста мотивація з дня початку повномасштабного вторгнення й до сьогодні — це мати цінність для рідної країни. Я хочу, щоб Україна розвивалася, була незалежною, вільною та сильною державою.
Я вісім років провела за кордоном і ніколи не планувала, що повернуся жити в Україну. Але з повномасштабною війною зрозуміла, що держава — це не хтось інший, а і я. Якщо кожен буде йти до позитивних змін і робити щось у межах своїх можливостей, у нашому суспільстві буде значне покращення.
Технології
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум нереальний — вони просто витрачають час і ресурси. Та тепер роботи «ЗМІЙ» очищують українську землю від мін і беруть участь у спецопераціях на фронті.
Співзасновник компанії — український айтівець Борис Дрожак — повернувся додому з-за кордону, аби його розробки змінювали правила гри на полі бою.Як побудувати технологічну компанію, що змінює підхід до розмінування, читайте в ШоТам.
Борис Дрожак
співзасновник компанії Rovertech, один з розробників «КНРО ЗМІЙ», ІТ-фахівець, автор патентів у сфері штучного інтелекту
Я був на піку своєї кар’єри
Я працюю DevOps-інженером у великій міжнародній американській компанії DataRobot, яка займається автоматизацією створення моделей штучного інтелекту. До цього співпрацював з такими гігантами, як Cisco, SoftServe та OpenDNS, створюючи для них ІТ-програми. У своїй сфері я став доволі впізнаваним: виступав на конференціях, ділився знаннями та піонерив новий напрямок — Engineering productivity. Зрештою, виріс до рівня архітектора.
На момент повномасштабного вторгнення я жив в Ірландії. Мій робочий контракт дозволяв працювати лише за кордоном, утім, за рік компанія зробила виняток і надала дозвіл на переведення в Україну.
У Львові залишався наш дім і ресторан, який ми оперативно переорієнтували на допомогу фронту, — люди приносили продукти, а ми готували їжу для військових. Також донатили на армію, шукали автомобілі для транспортування гуманітарної допомоги. Згодом я почав працювати з інженерами — багато хто розробляв важливі технологічні рішення, і я залучав відвідувачів ресторану до фінансування цих проєктів.
Паралельно займався інформаційною безпекою. Я звертався до Snapchat, щоб вимкнути геолокацію в Україні, але залишити її активною в росії, і мені це вдалося реалізувати.
Борис Дрожак. Фото надав Борис
Партнерів знайшов у тіктоці
Історія нашої військової компанії почалася з одного коментаря в тіктоці. Хтось із підписників написав, що є хлопці, яким потрібна допомога. Тоді я поділився їхнім дописом, і він зібрав велику кількість переглядів та відгуків. Так я дізнався про ветерана Василя, який воював з 2014 року та створював робота для побратима з фронту, і власника СТО Богдана Змия, який виявився неймовірним інженером.
Розробка самого розміновувача почалася з простого малюнка бійця з позивним Борода. Одного дня він намалював на аркуші квадрат з колесами й надіслав Василю, щоб той подумав, що можна з цього зробити. Борода хотів мати робота, який коситиме траву, щоб військові не ризикували життям під час розмінування, тож Василь і Богдан підхопили ідею та почали працювати над першим прототипом. Ця історія почалася з бажання одного військового врятувати своє життя, а сьогодні наші розробки допомагають берегти бійців з інших підрозділів ЗСУ.
Команда Rovertech: Борис Дрожак, Василь Кореневський і Богдан Змий. Фото надав Борис Дрожак
Ми створили компанію, яка розробляє роботизовані наземні дрони
Наша компанія залишається незалежною — без американських чи європейських інвестицій. Це дозволяє нам самостійно ухвалювати рішення та не переживати, що ми багато вкладаємо в підтримку донатами чи можемо мати збитковий бізнес.
І головне — усе, що ми створюємо, зроблене українськими спеціалістами.
Першим нашим прототипом стала невелика косарка для розмінування на дистанційному управлінні, яку ми назвали v0. За собівартістю матеріалів вона коштувала близько 250 тисяч гривень і могла очищати до 50 соток на день.
Далі одним з найважливіших досягнень стало те, що ми змогли зробити справжній робот для розмінування — комплекс наземного роботизованого очищення. Він значно легший, ніж аналогічні зразки, які зазвичай важать 16–20 тонн. Це кардинально змінює економіку розмінування: завдяки меншій вазі можна виготовити більше машин, а значить швидше очищати території. Ми створили модель вагою всього в одну тонну, але з такою ж ефективністю, як і в більших приладів.
Спочатку ми називали її по-різному — було кілька ідей, навіть думали над варіантом «Шлях». Але зрештою вирішили найменувати «ЗМІЙ» на честь Богдана Змия, який довів, що машина може витримати чотири танкові міни.
Зараз працюємо над ще одним важливим проєктом — навігацією на базі штучного інтелекту. GPS на полі бою майже не працює, тому нам потрібно створити альтернативну систему, яка дозволить наземним дронам виконувати бойові задачі. Ми розробляємо систему навігації без GPS, які допоможуть машинам працювати в умовах глушіння сигналів.
«ЗМІЙ» косить високу рослинність. Фото надав Борис Дрожак
«Ти перший, хто це зробив»
Коли ми тестували робот на протипіхотних мінах, то взагалі не переживали. Але якось під час випробувань розмінування танкових мін біля Миколаєва одна з наших машин ледь не перекинулась, а вал застряг у землі після падіння.
Ми зрозуміли, що конструкцію треба покращувати, щоб робот ніколи не могло перевернути, тож почали думати над новими ідеями. Дорогою додому просто взяли з собою в машину міну без тротилу та почали крутити її, аналізувати й шукати рішення. Саме так придумали ще один компонент і новий елемент в розмінуванні — це також стало нашим патентом трохи пізніше.
Річ у тому, що ми створили перший у своєму класі розмінувальний робот і першими в Україні сертифікували машину ланцюгового типу за стандартами НАТО. Нам довелося зібрати величезний пакет документів для комісії, щоб отримати дозвіл на введення її в експлуатацію в ЗСУ.
Окремо треба було пройти військові випробування й задокументувати їх. Зокрема, за технічними умовами наша машина мала витримати підрив на одній протитанковій міні.
Пам’ятаю момент, коли ми вперше успішно протестували так «ЗМІЯ». Я сидів на конференції, розповідав про розмінування та використання штучного інтелекту в цьому процесі, і тут мені дзвонить Богдан: «Вийшло!». Я взяв мікрофон і сказав: «Щойно мені подзвонили й повідомили, що тепер ми можемо розміновувати протитанкові міни».
Нам всі довкола казали, що це нереально, що ми просто витрачаємо час і ресурси. Але одного разу Богдану Змию наснилося, що робот витримає чотири вибухи поспіль. Це звучало нереально, але ми вирішили ризикнути й інвестувати ще більше коштів у випробування. І він справді витримав вибухи! Ми не могли повірити своїм очам і натхненно чекали, що скажуть на такі результати наші друзі-сапери.
Змінили підхід до розмінування
Розмінування великими машинами має свої проблеми. Вони можуть копати більш ніж на 30 см у глибину, але це руйнує структуру ґрунту: змішуються глина й чорнозем, піднімається пил, що шкодить екосистемі. Саперам теж складно працювати в таких умовах, та й використання пального в цих машинах просто колосальне.
Ми пішли іншим шляхом. Наш розміновувач працює на 15 см. Він не копає, а спрацьовує ударно, провокуючи детонацію. У традиційних великих машинах міни просто розбиваються, а ми робимо так, щоб тротил вибухав на місці, а не розлітався.
Борис Дрожак демонструє роботу «ЗМІЯ» історику Тімоті Снайдеру, віцепремʼєрці Юлії Свириденко та Міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову. Фото надав Борис
У «ЗМІЯ» з’явився брат
Згодом у нас з’явилася ідея створити логістичний робот — ми зробили тестову модель і передали її 3-й ОШБр на випробування. З того моменту у «ЗМІЯ»-розміновувача з’явився брат «ЗМІЙ логістичний», який дозволяє перевозити поранених і боєприпаси. Наші розробки вже брали участь у деяких спецопераціях на лініях фронту.
На фото «ЗМІЙ логістичний» евакуйовує причіпною системою «Журавель» робот для розмінування. Фото надав Борис Дрожак
Наш робот намалював 24 картини
Одного разу ми продали картину за мільйон гривень — половину коштів витратили на дрон. Цим дроном намалювали 24 картини, що символізують області України, — замість ланцюгів для розмінування тимчасово поставили на нього швабри. А області, які постраждали від війни, пробили ланцюгами розміновувача. Це не просто мазня — на картинах закарбований рух очищення української землі.
Читайте також: Анонімний митець зі Львова зібрав понад 1 млн гривень на військо за допомогою картин
Одна з них потрапила до Міністерства економіки — потім її передали Женевському центру розмінування. Інші продали: одну за тисячу доларів, іншу за 2 тисячі. Деякі люди просто зберігають їх, бо зараз ціна вже виросла до 10 тисяч.
Окремо ми вдячні данському волонтеру Сьорену Людвігу, який створив франчайзингову платформу для допомоги в розмінуванні України. Зокрема, він залучає своїх громадян донатити й на наш розміновувач. Наразі його збір вже сягнув 176 559,69 данських крон (понад мільйон гривень).
Сьорен Людвіг керує «КНРО ЗМІЙ». Фото надав Борис Дрожак
«ЗМІЯ» придбала найбільша міжнародна організація з розмінування HALO Trust
Робот може розміновувати 0,7 га за день, з яких частина — бойове розмінування, а частина — гуманітарне. Наразі в середньому день в день використовують біля 20 наших роботів.
Rovertech співпрацює з міжнародними партнерами, які допомагають розміновувати українські території. Наприклад, HALO Trust уже придбали одну з машин і планують закупівлю нових. Вони проводять саперні операції по всьому світу й мають намір використовувати як наших роботів, так і великі машини.
«КНРО ЗМІЙ» та «ЗМІЙ ЛОГІСТИЧНИЙ». Фото надав Борис Дрожак
Ми також є партнерами ООН, яка працює над подоланням глобальної продовольчої кризи та зацікавлена у швидкому розмінуванні українських земель. За нашими підрахунками, якщо активно залучити роботи, Україна може повністю очистити більшість сільськогосподарських полів від мін за 10 років, а після закінчення війни роботи зможуть перекваліфікуватись на агросектор.
Українські метеорологи в Антарктиці уперше за весь час досліджень провели паралельне радіозондування атмосфери зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера», яке вже було за 200 кілометрів від континенту.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Що відомо про дослідження
Радіозонд — це пристрій, який підіймається у повітрі на кульці, яку заповнили гелієм. Увесь свій шлях він вимірює низку параметрів й одразу передає дані на землю. Такі дослідження на висоті до 20 кілометрів дозволяють отримати точніші дані для вивчення процесів в атмосфері та прогнозування погоди.
«Одночасний запуск зондів на “Вернадському” та “Ноосфері”, яка вже була за 200 кілометрів від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари й опади в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків»‚ — написали в НАНЦ.
Читайте також: Український полярник, який воював у ЗСУ, повертається в Антарктику після протезування (ФОТО)
Науковці проводили цей експеримент два дні поспіль та запустили по чотири радіозонди. Зі станції дослідження проводили науковці 30-ї експедиції, а з українського судна — учасники 29-ї експедиції та сезонного загону.
«Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє», — розповіла авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева.
ВПЕРШЕ ВІДБУЛОСЯ ОДНОЧАСНЕ РАДІОЗОНДУВАННЯ АТМОСФЕРИ З «ВЕРНАДСЬКОГО» ТА «НООСФЕРИ» Наші метеорологи провели унікальний експеримент — паралельно запустили радіозонди зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера». Це відбулося вперше за весь час досліджень українців в Антарктиці 🇦🇶 Нагадуємо, що радіозонд — це спеціальний пристрій, який піднімається в повітрі на заповненій гелієм кульці 🎈. Весь шлях він вимірює низку параметрів (температуру, вологість тощо) й одразу передає дані на землю 🌎 Таке «сканування» на висоті до 20 км дає найточнішу інформацію, щоб вивчати різні процеси в атмосфері та прогнозувати погоду. Адже приповерхневий моніторинг (до 2 метрів) дозволяє побачити лише частину того, що відбувається в атмосфері. Одночасний запуск зондів на «Вернадському» та «Ноосфері», яка вже була за 200 км від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода 🌫. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари ☁️й опади 🌨в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків. Наші полярники проводили експеримент два дні поспіль, загалом запустивши по 4 радіозонди. З «Вернадського» це робили науковці 30-ї експедиції, а з «Ноосфери» — учасники 29-ї УАЕ та сезонного загону. Авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева зауважила: «Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє». Як відбувався скоординований запуск радіозондів, дивіться у відео.
Опубліковано Національний антарктичний науковий центр Вівторок, 25 березня 2025 р.
Нагадаємо, що ювілейна антарктична експедиція розпочала роботу на «Вернадському» (ФОТО).
Раніше ми писали, що в Антарктиці здійняли прапор «Азову» та втілили мрію захисниці Маріуполя (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ
В Україні створили сервіс Hutshub — першу українську платформу для бронювання будинків на природі. Компанія позиціонує себе як локальний конкурент платформ Airbnb та Booking.
Про це повідомили розробники виданню Vector.
Головне про сервіс
Hutshub дозволяє бронювати будиночки серед природи. Зараз платформа перебуває на етапі тестування, але до Hutshub доєдналися вже понад 100 будинків з різних куточків України.
Ідея створення цієї платформи виникала під час пандемії та повномасштабного вторгнення — у часи, коли в українців зростав попит на внутрішній туризм. Тоді розробники Hutshub виявляли проблеми під час пошуку заміського житла як для мандрівників, так і для власників.
СEO компанії Husthub Максим Каркач розповів, що хотів інвестувати в хатинку на природі, та натомість це призвело до того, що він інвестував у цілу екосистему для бронювання будинків.
Читайте також: «Світло, що не згасає»: Усик став обличчям благодійного дропу від ДТЕК та DAMIRLI
В Україні зараз є близько 1500 помешкань, які підпадають під критерії Husthub, із середнім щорічним зростом у 10-15%. У планах компанії об’єднати цей ринок, запустити партнерську екосистему та підтримувати локальні ініціативи у громадах, де розташовані будинки.
Функціонал платформи
Наразі у сервісі працюють такі функції:
- оплата;
- фільтри пошуку;
- чат для комунікації між господарем та гостем;
- попередня верифікація будиночків;
- система двостороннього рейтингу;
- можливість залишати відгуки тощо.
У компанії додали, що невдовзі на платформі з’явиться фільтр для будинків зі знижкою для військових.
Нагадаємо, що українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг.
Фото: Husthub для видання Vector
